Тема: Економічна теорія: предмет , метод і функції.

Самостійна робота № 1

  1. Методи дослідження економічних явищ та процесів.
  2. Позитивна й нормативна економічна теорія .

1.Одним з найважливіших спеціальних прийомів досліджень в економічній теорії є метод наукової абстракції. Він полягає у виділенні найсуттєвіших характеристик процесу, що вивчається, абстрагуванні від усього-Другорядного, випадкового. Спочатку дають загальну характеристику явища, визначають притаманні йому суперечності, а потім розглядають конкретні вияви цього явища. У такий спосіб найзагальніша (найпростіша) економічна форма розгортається в цілісну систему економічних відносин відповідно до власної внутрішньої логіки останньої. Те, від чого на початковому етапі слід було абстрагуватися з метою виявлення більш глибоких суттєвих відносин, тепер, навпаки, потребує роз'яснення.

Особливістю теоретико-економічного дослідження є те, що при вивченні економічних процесів не можна користуватися конкретними прийомами і засобами, які широко застосовуються, наприклад, у природничих науках. Будь-яка абстракція, як відомо, завжди бідніша за конкретне явище. Вона відображає об'єктивну реальність не так, як живе споглядання, а проникає всередину її, йдучи від явища до суті. На практиці застосування методу абстракції може призвести до помилки. Це пояснюється відривом абстрактних понять від дійсності, що виявляється у розриві якісної та кількісної характеристик економічних процесів, абсолютизації окремих явищ економічного життя тощо.

Аналіз і синтез є двома невіддільними чинниками процесу наукового пізнання дійсності, використання яких сприяє виявленню причинно-наслідкових зв'язків окремих явищ.

Провідними в економічній теорії залишаються теоретичний аналіз виробничих відносин, розкриття змісту законів і категорій економіки. Одночасно зростає значення кількісних методів, зокрема статистичних. Практична діяльність людей в економічній сфері зумовлює управлінський аспект, якого неминуче набуває економічна теорія. Саме цей аспект економічної теорії стимулює вивчення статистичних показників, що характеризують економіку на різних її рівнях. Статистичні матеріали доцільно групувати за тематичними проблемами.

Загальні перспективи економічної реформи, комплексність підходів до становлення ринкових відносин, охоплення проблем народного господарства в цілому та його окремих галузей, послідовність та темпи роздержавлення власності, економічний механізм становлення ринкових інфраструктур - всі ці питання можуть досліджуватися за допомогою статистичних методів. Застосування їх доцільне і при розробці окремих напрямів переходу до ринкових відносин, наприклад ціноутворення, зовнішньоекономічних зв’язків тощо.

 

2. Позитивна та нормативна економічна теорія.

В залежності від того на яких принципах будується економічна теорія розрізнять в ній два напрямки: позитивну економічну теорію і нормативну.

Позитивна економічна теорія – напрямок в економічній теорії в якому події і факти фіксуються, але при цьому не вважається за потрібне розкривати при чинно-логічні зв’язки, шукати причини і наслідки цих подій.

Нормативна економічна теорія – напрямок в економічній теорії, який базується на методі встановлення причинно-наслідкових зв’язків подій і явищ в економічному житті. Розглядає господарське життя як безперервний потік, в якому йде еволюція від відносно простих до все більш складних форм.

Розмежування між аналізом наслідків державної політики і виробленням висновку про доцільність конкретних державних стратегій є істотним. Перший вид аналізу часто називається позитивною економікою, а другий - нормативної економікою (або економікою добробуту). Позитивна економіка являє собою не тільки аналіз наслідків конкретної державної політики, а й опис діяльності державного сектора і тих політичних і економічних сил, які практично здійснюють ці програми. Коли економісти виходять за рамки позитивного економічного аналізу, вони переходять у сферу нормативної економіки. Нормативна економіка пов'язана з виробленням нової стратегії, яка краще відповідає певним цілям.

У нормативній економіці робляться твердження типу: «Якщодержава прагне до обмеження імпорту нафти з найменшими витратами для держави і споживачів, то в такому випадку кращі тарифи, а не квоти »або« якщо сільськогосподарські програми спрямовані на підтримка бідних фермерів, то система цінової підтримки менше приваблива в порівнянні з системою належним чином розроблених трансфертних доходів ». Іншими словами, в нормативній економіці порівнюється, в якій мірі різні державні програми відповідають бажаним цілям, і з'ясовується, які програми краще їх досягають. Позитивної економіці, навпаки, існують твердження типу: «введення квотна нафту в 1250-і рр. призвело до підвищення цін на внутрішньому ринку і більше швидкого виснаження наших природних ресурсів ». Такі твердження просто описують результати програми без оцінки того, як вона відповідала наміченим цілям. Відсутні судження про бажаність або небажаність отриманих результатів.

Коли економісти роблять такі твердження, вони прагнуть не вводити свої власні критерії, свої власні оцінки. Часто вони розглядають себе в якості тих, хто чисто технічно допомагає в досягненні поставлених цілей тим, хто формує політику.

У той же час економісти часто коментують цілі, яківисувають політики і ті, хто відповідає за формування політики в області економіки; іноді політиками поставлені цілі не є їх дійсними цілями. Тоді існує певний підтекст. Економістиможуть використовувати той факт, що якась програма відрізняється від тієї, яка мала б бути розробленою для досягнення поставленої мети, щоб вказати на те, що «справжня» мета інша. У такому випадку вони, аналізуючи наслідки програми, роблять висновки про її дійсних цілях.

Економісти також прагнуть побачити, якою мірою різні цілі можуть конфліктувати один з іншого, і якщо таке протиріччя має місце, вони намагаються запропонувати шляхи усунення цих конфліктів.

Економісти також намагаються уточнити весь спектр характеристик програм з альтернативними властивостями і з'ясувати, які властивості є основними, а які можуть бути похідними від інших, більш фундаментальних. Робота економістів над цими питаннями часто схоже з аналогічною роботою філософів від політики.

Ці два підходи, позитивний і нормативний, взаємно доповнюють один одного. Щоб судити про те, яких заходів слід вжити державі, потрібно знати про наслідки різних державних дій.

Треба вміти точно описати, що станеться, якщо держава введе той чи інший податок або спробувати субсидіювати ту чи іншу галузь промисловості.

Деякі приклади можуть допомогти уточнити область застосування позитивної і нормативної економіки. Припустимо, що конгрес розглядає збільшення податку на сигарети або спиртні напої. Позитивна економіка розглядає такі проблеми, як:

А) наскільки збільшаться ціни на сигарети або спиртні напої?

Б) як це позначиться на попиті на сигарети чи алкоголь?

В) витрачають чи особи з більш низькими доходами на куріння та алкогольні напої більшу частину своїх доходів, ніж в подібній ситуації особи з більш високими доходами?

Г) які найбільш ймовірні наслідки збільшення цього податку для прибутку у тютюновій промисловості або у виробництві спиртних напоїв?

Д) як позначиться податок на сигарети, на цінах на тютюн і на доході виробників тютюну? Або податок на алкогольні напої - на їх ціною і, отже, на доході винокурів і пивоварів?

Е) якими будуть наслідки зменшення паління для захворювань на рак легенів і хвороб серця? Яка частка відповідних медичних витрат доводиться прямо або опосередковано на державу як таку? Як позначиться зменшення вживання алкогольних напоїв на частоті дорожніх подій і на відповідних медичних витрат? Який вплив надасть збільшення тривалості життя завдяки скороченню вживання сигарет на систему соціального забезпечення?

З іншого боку, нормативна економіка займається якісною оцінкою цих різноманітних наслідків, а також виробленням суджень про доцільність змін податку:

А) якщо нашою основною метою у виборі податків є їх наслідки для бідних, то який податок краще - на спиртні напої або тютюнові вироби?

Б) якщо нашою основною турботою при виборі податків є з'ясування того, як податок змінює поведінку зацікавлених осіб (в порівнянні з поведінка під час відсутності податку), то який податок краще - наспиртні напої або тютюнові вироби?

В) який з двох податків краще з точки зору скорочення медичних витрат?

Г) чи існують інші, більш прийнятні податки, крім зазначених, для досягнення тієї чи іншої конкретної мети держави?

У якості другого прикладу припустимо, що держава розглядає питання про зменшення забруднення навколишнього середовища сталеливарними фірмами - накласти на них штраф або, навпаки, субсидіювати придбання устаткування, що зменшує забруднення, щоб зробити їх виробництво менш шкідливим. Позитивна економіка зачіпає такі проблеми:

А) як штрафи (або субсидії) різних розмірів позначаться на скороченні рівня забруднення?

Б) наскільки завдяки накладання штрафів зростає ціна на сталь?

В) в якій мірі зліт цін зменшить попит на сталь у США?

Г) як вплине це зменшення попиту на зайнятість і прибуток у сталеливарної промисловості?

Д) скільки готові платити за скорочення рівня забруднення ті, хто живе в околицях сталеливарних підприємств? Іншими словами, наскільки їм це вигідно?

Нормативна економіка в свою чергу знову концентрує увагу на оцінці різних результатів:

А) якщо нас турбують, перш за все, бідні, то яка система податків або субсидій була б краще? Бідних як споживачів зачіпають зміни цін на всі товари, при виробництві яких використовується сталь.

Так як вони, найімовірніше, живуть поблизу сталеливарних підприємств, забруднення торкнеться їх з більшою ймовірністю, ніж багатих. Але, якщо штраф зменшує попит на сталь і робочу силу в сталеливарної промисловості, найбідніші некваліфіковані робітники будуть тими, хто постраждає більше за інших. Як ми підсумовуємо всі ці наслідки? І який рівень податку або субсидії оптимальний для добробуту бідних?

Б) якщо нас турбує максимізація національного доходу, то яка система --податків або субсидій - була б краще? Або відмовитися від обох? Ізнову якщо бажано мати те чи інше, то який той рівень податків або субсидій, який максимізує національний дохід?