Типова схема державної реєстрації новоствореного підприємства в Україні
У п'ятиденний термін з дати реєстрації, органи державної реєстрації надсилають примірник реєстраційної картки з відміткою про державну реєстрацію відповідному державному податковому органу і органу державної статистики та подають відомості про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності до органів Фонду соціального страхування і Пенсійного фонду України.
Принагідно зазначимо, що здебільшого підприємців реєструють як платників єдиного податку за спрощеною процедурою.
Суб'єкти підприємницької діяльності фізичні особи, незалежно від того, використовують вони (або планують використовувати) працю найманих працівників чи ні, є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхуванні і зобов'язані зареєструватися в органах Пенсійного фонду України. Реєстрація
відбувається в органі Пенсійного фонду України за постійним місцем проживання в 10-денний термін від дня отримання свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи — підприємця.
Банк, у свою чергу, зобов'язаний відкрити банківський рахунок і протягом трьох днів повідомити про це податкову інспекцію.
За державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єктів підприємницької діяльності стягується плата (реєстраційний збір), який становить для громадян-підприємців — 1,5, а для юридичних осіб — 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За пришвидшену (протягом одного дня) державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єктів підприємницької діяльності стягується потрійний розмір відповідного реєстраційного збору.
Отже, фірма здійснила державну реєстрацію і внесена до державного реєстру.
Засновникам видані відповідні документи, однак це не привід для відпочинку та розслаблення. Після того, як підприємство набуло статусу юридичної особи, організаційний період ще триває: відбувається остаточне формування органів управління фірми, розробляється та затверджується організаційна структура функціонування підприємства, виготовляються печатка і штампи, здійснюється відповідне планування підприємницької діяльності тощо.
Наявність печаток і штампів для підприємця, як суб'єкта підприємницької діяльності — фізичної особи, не є обов'язковою умовою ведення підприємницької діяльності, крім підприємців, які зареєструвалися платниками податку на додану вартість. Двозначний запис у Господарському кодексі про необхідність засвідчення договорів підписами і печатками сторін інколи стає причиною потреби у виготовленні печатки фізичною особою — підприємцем.
Якщо ж підприємець вирішив мати печатку чи штампи, то потрібно вдатися до послуг спеціалізованих штемпельно-граверних майстерень, що виготовляють їх.
Перед тим як звернутися до цих майстерень, необхідно попередньо отримати дозвіл органу МВС.
Для отримання дозволу на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів підприємець має звернутися до міського або районного органу внутрішніх справ за місцем своєї державної реєстрації.
Особисто або через уповноважених осіб до органу внутрішніх трав подають такі документи:
♦ заяву, де вказують:
а) кількість печаток та штампів, які передбачається виготовити;
б) вперше чи ні мають бути виготовлені печатки та штампи (якщо не вперше, то вказують підставу для виготовлення їх);
в) місце проживання;
г) прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані підприємця, а також особи, яка уповноважена отримати дозвіл оформити замовлення на виготовлення печаток і штампів та подати клопотання до органу внутрішніх справ (якщо отримує дозвіл та подає документи особа, уповноважена підприємцем);
♦ копію свідоцтва про державну реєстрацію, засвідчену нотаріально;
♦ два примірники зразків (ескізів) печаток, штампів;
♦ копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи — платника податків;
♦ документ, що підтверджує внесення плати за видачу дозволу на виготовлення печаток і штампів. Таким документом є платіжне доручення або квитанція про внесення коштів у розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян (51 грн.).
Упродовж 5 робочих днів від дня отримання документів орган внутрішніх справ зобов'язаний видати дозвіл на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів або письмову відмову із зазначенням причин, обумовлених законодавством України.
Формально з 1 липня 2004 року в Україні реєстраційні процедури проводяться за принципом "єдиного вікна", тобто підприємець подає необхідні реєстраційні документи державному реєстратору, а той самостійно проводить державну реєстрацію та реєстрацію у всіх інших державних органах (податковій службі, пенсійному фонді, соціальних фондах).
Проте практика свідчить про неефективність роботи подібних "офісів". Тому рекомендована така етапність реєстрації суб'єкта підприємництва:
1) розробка та реєстрація в нотаріуса установчих документів;
2) відкриття тимчасового рахунку в банку для сплати частини статутного фонду;
3) реєстрація в державного реєстратора;
4) реєстрація в місцевих статистичних органах;
5) реєстрація в місцевій податковій службі;
6) реєстрація в Пенсійному фонді;
7) реєстрація в "соціальних" фондах;
8) одержання дозволу на виготовлення печаток і штампів місцевого органу
9) Міністерства внутрішніх справ;
10) відкриття постійного рахунку (рахунків) у банку.
З цього моменту підприємство може здійснювати господарську діяльність, якщо вона не потребує отримання спеціальних дозволів, погоджень, патентів та ліцензій.