Тема 1. Жанроутворюючі фактори в журналістиці

Пояснювальна записка

«Жанри журналістики» відноситься до циклу професійно-орієнтованих дисциплін, що вивчаються у вищих навчальних закладах за напрямом підготовки «Видавнича справа та редагування» в галузі знань «Журналістика та інформація» при здобутті освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр».

Курс «Жанри журналістики» належить до циклу дисциплін спеціалізації, у ньому продовжується професійна підготовка спеціаліста, а в певному сенсі – починається опанування професійними секретами журналістики. Обов’язковою умовою майстерності працівника мас-медіа є уміння бачити новину самостійно, знаходити тему свого майбутнього журналістського твору, а також мислити свій текст у певному жанрі, залежно від специфіки матеріалу.

Теорія журналістики, як будь-яка наука, має свої закони і прагне до класифікації матеріалу, який вивчає. Якщо зоологи, наприклад, класифікують тварин по класах, видам і підвидам, а мовознавці розкладають по поличках усі складові мови, то фахівці теорії журналістики займаються розбором журналістських матеріалів, поєднуючи їх у групи по жанрах.

Журналісти-практики активно використовують у своїй роботі багато різних жанрів. Якщо відкрити будь-як газету, то можна знайти хроніки, замітки, репортажі, інтерв'ю, статті, огляди, нариси і т.д. При цьому людина, яка не має стосунків до журналістики, будь-який матеріал може назвати статтею чи заміткою – так, як він звик. Але професіонали повинні чітко бачити в публікаціях ознаки того чи іншого жанру і ні в якому разі не називати замальовку статтею.

Строгий поділ по жанрах існує лише в теорії і, певною мірою, в інформаційних матеріалах. Узагалі жанрам властиве взаємопроникнення, і на практиці межі між ними часто розмиті (особливо в так званих "бульварних" виданнях). Зрозуміло, що не може існувати точного стандарту для журналістського матеріалу, інакше газету чи журнал міг би робити комп'ютер. І все-таки журналісти, тим більше, початківці, зобов'язані знати, які є жанри журналістики, які особливості у кожного з них і в чому їх розходження. Як музикант повинен спочатку навчитися грати гами, як художник-абстракціоніст повинен вміти писати реалістичні картини, так і журналіст, перш ніж відправитись у "вільний політ", повинен навчитися писати у будь-якому жанрі.

Газетні жанри відрізняються друг від друга методом літературної подачі, стилем викладу, композицією і навіть просто кількістю рядків. Умовно їх можна поділити на три великі групи: інформаційні, аналітичні і художньо-публіцистичні. Починаючі журналісти повинні "набити руку" на інформаційних жанрах (до речі, у газеті вони займають не менше половини площі).

Загальний обсяг дисципліни – 1 кредит ECTS або 36 годин. З них 16 годин лекцій та 0 годин практичних/семінарських занять. Вивчення дисципліни завершується іспитом у IV семестрі. Для самостійного вивчення дисципліни навчальним планом передбачається 20 годин.

Самостійна робота

Тема 1. Жанроутворюючі фактори в журналістиці

Питання для самостійного опрацювання по матеріалу лекції:Методи дослідження предмета. Емпіричні методи. Метод спостереження. Метод роботи з документами. Методи інтерв'ю, бесіди, опитування, анкетування. Метод експерименту. Формально-логічні методи. Змістовно-логічні методи дослідження. Художній метод.

Основні поняття:Жанроутворюючі фактори, предмет відображення, цілі журналістської творчості , методи дослідження предмета, «жанрові імена», інформаційні жанри, замітка, інформаційна кореспонденція, інформаційний звіт, інформаційне інтерв'ю, бліц-опитування, питання–відповідь, репортаж, некролог, аналітичні жанри, аналітичний звіт, аналітична кореспонденція, аналітичне інтерв'ю, аналітичне опитування, бесіда, коментар, соціологічне резюме, анкета, моніторинг, рейтинг, рецензія, стаття, журналістське розслідування, огляд, огляд ЗМІ, прогноз, версія, експеримент, лист, сповідь, рекомендація (порада), аналітичний прес-реліз, художньо-публіцистичні жанри, нарис, фейлетон, памфлет, пародія, сатиричний коментар, життєва історія, легенда, епіграф, епітафія, анекдот, жарт, гра. Предмет відображення. Подія як предмет відображення. Процес як предмет відображення. Ситуація як предмет відображення. Особистість як предмет відображення. Цілі журналістської творчості. Опис предмета (створення його наочної моделі). Виявлення причинно-наслідкових зв'язків. Оцінка предмета відображення. Прогноз розвитку предмета відображення. Формулювання програми дій. Методи дослідження предмета. Емпіричні методи. Метод спостереження. Метод роботи з документами. Методи інтерв'ю, бесіди, опитування, анкетування. Метод експерименту. Формально-логічні методи. Змістовно-логічні методи дослідження. Художній метод. Роль різних жанроутворюючих факторів у формуванні жанрів. Предмет відображення і жанроутворення. Цільова настанова і жанроутворення. Методи відображення і жанроутворення. "Мовний фактор" і жанроутворення. Утворення жанрів і "жанрові імена"

Перелік видів роботи з рекомендаціями щодо їх проведення:

За запропонованим списком літератури підготувати відповідь на запропоновані запитання.
Визначити та записати основні методи дослідження предмету.
Визначити та записати основні характеристики емпіричного методу
Визначити та записати основні характеристики методу спостереження
Визначити та записати основні характеристики методу роботи з документами.
Визначити та записати основні характеристики методу інтерв'ю
Визначити та записати основні характеристики методу бесіди
Визначити та записати основні характеристики методу опитування
Визначити та записати основні характеристики методу анкетування.
Визначити та записати основні характеристики методу експерименту.
Визначити та записати основні характеристики формально-логічних методів.
Визначити та записати основні характеристики змістовно-логічних методів дослідження.
Визначити та записати основні характеристики художнього методу.
За запропонованим списком інформаційних ресурсів знайти приклади для питань самостійного опрацювання: Методи дослідження предмета. Емпіричні методи. Метод спостереження. Метод роботи з документами. Методи інтерв'ю, бесіди, опитування, анкетування. Метод експерименту. Формально-логічні методи. Змістовно-логічні методи дослідження. Художній метод
Опрацювати тему за наступними питаннями:

1. Методи дослідження предмета.

2. Емпіричні методи.

3. Метод спостереження.

4. Метод роботи з документами.

5. Метод інтерв'ю,

6. Метод бесіди,

7. Метод опитування

8. Метод анкетування.

9. Метод експерименту.

10. Формально-логічні методи.

11. Змістовно-логічні методи дослідження.

12. Художній метод.

Опрацювати тему за вказаною літературою та конспектом лекції
Підготувати та законспектувати відповіді на екзаменаційні питання.

Рекомендована література:

Основна:

Воскобойников Я.С., Юрьев В.К. Журналист и информация. М., 1993.
Горохов В.М. Основы журналистского мастерства. М., 1984.
Ивин А.А. Искусство правильно мыслить. М., 1990.
Лазутина Г.В. Основы творческой деятельности журналиста. М., 2000.
Майданова Л.М. Структура и композиция газетного текста. Красноярск. 1973.
Мучник Б.С. Человек и текст. М., 1985.
Поспелов Г.Н. Теория литературы. М., 1978.
Прохоров Е.П. Журналистика. Государство. Общество. М., 1996.
Социальная практика и журналистский текст. М., 1990.
Стюфляева М.И. Образные ресурсы публицистики. М., 1982.
Уроки Аграновского. М., 1976.
Ученова В. От вековых корней. М., 1985.
Уемов А.И. Логические ошибки. М., 1975.
Феллер М.Д. Структура произведения. М., 1981.

Додаткова:

Газетные жанры. М., 1971.
Кройчик Л.Е. Система журналистских жанров // Основы творческой деятельности журналиста / Под ред. С.Г. Корконосенко. СПб., 2000. С. 125–168.
Магай И.П. Структура произведения журналиста // Проблемы теории печати. М., 1975.
Лазутина Г.В. Технология и методика журналистского творчества. М., 1985.
Солганик Г.Я., Вакурое В.Н. и др. Стилистика газетных жанров. М., 1978.
Справочник для журналистов стран Восточной и Центральной Европы. М., 1993.
Ученова В.В. Творческие горизонты журналистики. М., 1976.
Ученова В.В. Современные тенденции развития журналистских жанров // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 11. Журналистика, 1976. С. 17–27.