Геодезія Тема 2.3. Обробка матеріалів теодолітної зйомки.

 

  101. Послідовність камеральної обробки матеріалів теодолітної зйомки..   1. Виконати обчислення в координатній відомості, потім скласти схему і на кінець – обробити і оформити журнал;   2. Обробити, оформити журнал польових вимірів, скласти робочу схему, виконати обчислення координат точок теодолітних ходів;   3. Лише скласти схему ходів.
    102. При вимірах горизонтального кута способом прийомів значення кута одержують:   1. Двічі – із них знаходять середнє;   2. Тричі – із них знаходять середнє;   3.Одно значення – його і використовують як найбільш вірогідне.
    103. В системі плоских прямокутних координат абсцис «Х» це:   1. Відстань точки від полюса;   2. Відстань точки від екватора;   3.Відстань точки від Грінвічського Меридіану.
  104. Ордината в системі плоских прямокутних координат, це: 1. Відстань точки від осьового меридіану зони;   2. Відстань точки від краю зони;   3. Відстань точки від полюса Землі.
    105. Суть ПГЗ заключається в слідуючому:   1. На основі координат однієї точки, горизонтальному проложені ліній між двома точками і дирекційному куту цієї лінії визначають координати другої точки; 2. Маючи координати двох точок визначають відстань між точками;   3. Використовуючи координати двох точок, визначити лише дирекцій ний кут направлення між цими точками.  
  106. Суть ОГЗ заключається в слідуючому:     1. Визначити недоступну для вимірів мірною стрічкою лінію;   2. Визначити горизонтальне проложення лінії через відомі координати точок на кінцях цієї лінії;   3. Визначити горизонтальне положення лінії і дирекційний кут цієї лінії використовуючи координати точок на кінцях її.
    107. При вирішенні ПГЗ, ОГЗ приросток координат ΔХ обчислюється за такою формулою:   1. ΔХ = S соs α;   2. ΔХ = S sіn α;   3. ΔХ = S · tg α.
    108.Приросток координат ΔУ при вирішенні ПГЗ і ОГЗ обчислюється за формулою:   1. ΔУ = S соs α;   2. ΔУ = S sіn α;   3. ΔУ = S · tg α.
    109. Відстань S між точками при вирішенні ОГЗ обчислюється за формулою:   1. S = ;   2. S = х 2 – у1;   3. S = у2 – у1 .
  110.Дирекційний кут α при вирішенні ОГЗ обчислюють за формулою:   1. tg α.= ;   2. tg α = ; 3. α = 360º - r.    
    111. Сума одноіменних приростів координат в замкнутому теодолітному ході повинна дорівнювати:   1. Різниці координат кінцевих точок теодолітного ходу;   2. Нулю;   3.Довжині всього прокладеного ходу;  
  112. Щоб одержати право для зрівнювання приростків координат необхідно:   1. Одержати відносну помилку ходу і щоб вона була меншою або рівною допустимою;   2. Щоб одержані нев’язки в приростки координат були рівні нулю;   3. Щоб абсолютна помилка в ході не перевищувала 10см.  
  113. Нев’язки в приростки координат обчислюють:   1.Пропорційно довжинам ліній теодолітного ходу;   2.Порівно у всі приростки координат;   3.Пропорційно горизонтальним положенням ліній теодолітного ходу із знаком зворотним знаку одержаної нев’язки.    
    114. Після зрівнювання приростків координат контролем правильності їх обчислення являється:   1. Їх алгебраїчна сума, яка повинна дорівнювати нулю;   2. Їх алгебраїчна сума, яка повинна дорівнювати подвійній нев’язки;   3. Їх алгебраїчна сума, величина якої повинна дорівнювати різниці координат крайніх точок теодолітного ходу.    
    115. Координати х точок теодолітного ходу обчислюють за формулою:   1. х2 = х1 + Δх1,2; х3 = х2 + Δх2,3……   2. хn = хn + Δх1,2;   3. хn = уn-1 + Δхn-1;
    116.Кординатна сітка будується з допомогою:   1. Звичайна шкільна лінійка;   2. Лінійка Дробишева;   3. Звичайною шкільною лінійкою і трикутником.
  117. З допомогою лінійки Дробишева на аркуші ватману відкладають (будують:   1. Відрізки рівні 10см, або 8 см і прямі кути;   2. Відрізки по 5см.   3. Тільки відрізки по 10см.
    118. При нанесенні точок на план по їх координатах, контролем буде:   1. Відстані між кожними двома сусідніми точками, значення якої з відомості координат і визначене графічно повинно співпадати; 2. Кожні дві сусідні точки повинні співпадати;   3. Відстань між сусідніми точками повинна бути рівною 100м або 200м.
    119. Нанесення точок на план по їх координатах, контролем буде:     1. Шкільної лінійки;   2. Масштабної лінійки і вимірювача;   3. Трикутника.
    120. Елементи ситуації наносять на план згідно:   1. Лише даних в журналі;   2. Абрису і результатів вимірів в журналі;   3. Лише на основі абрису.
    121. При нанесенні на план елементів ситуації використовують такі прилади:   1. Вимірювач, масштабну лінійку, тахограф;   2. Лише масштабну лінійку;   3. Лише шкільну лінійку.  
    122. Оформлення плану теодолітної зйомки виконується з допомогою:   1. Цвітних олівців;   2. В туші і красками;   3. Простим олівцем і красками.  
    123. Який план складається в процесі виконання теодолітної зйомки?   1. Контурний;   2. Топографічний ;   3. Контурно – топографічний.
    124. При розв’язанні оберненої геодезичної задачі що одержують?   1. Координати двох точок;   2. Приростки координат;   3. Горизонтальне положення лінії та дирекцій ний кут цієї лінії.
    125. При розв’язанні прямої геодезичної задачі що одержують?   1. Відстань між точками і дирекцій ний кут;   2. координати другої точки;   3. Приростки координат.