ІIІ. Правове обґрунтування вимог

ПРО ПОРУШЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ПРОВЕДЕННЯ ЗОВНІШНЬОГО ОЦІНЮВАННЯ

І. Фактичні обставини

 

Я, Антонечко Антоніна Антонівна, закінчивши загальноосвітній навчальний заклад і маючи намір вступити до вищого навчального закладу, сьогодні (8 червня 2011 року ) взяла участь у зовнішньому оцінюванні з математики, що проводилось у (назва пункту тестування). Під час проведення зовнішнього оцінювання мали місце порушення процедури в пункті тестування, які негативно вплинули на результати моєї роботи. Так, всупереч відведеному для складання тесту часу (10:00 – 12:30) Іваненко Іван Іванович - особа, яка проводила тестування, змусив мене закінчити роботу над тестом о 12:00 та повернути бланки відповідей. Така вимога була мотивована тим, що всі інші абітурієнти вже закінчили роботу над тестами та здали бланки відповідей.

 

Вважаю, що такі дії особи, яка проводила тестування, що мали наслідком неможливість виконати усі передбачені тестові завдання, є протиправними та порушують моє право на освіту, гарантоване Конституцією, законами України та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

 

II. Компетенція регламентної комісії Львівського регіонального центру

Оцінювання якості освіти

 

Відповідно до пункту 3.1. Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання в 2011 році (далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 06.12.2010 року № 1207, одним із суб’єктів адміністрування зовнішнього оцінювання є, зокрема, Львівський регіональний центр оцінювання якості освіти. Пунктом 3.2.3. вказаного Порядку передбачено, що регіональні центри оцінювання якості освіти розглядають апеляційні заяви щодо порушення процедури проведення зовнішнього оцінювання.

 

Згідно із пунктом 1 Положення про регламентну комісію регіонального центру оцінювання якості освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 06.12.2010 року № 1207 (далі - Положення), при регіональному центрі оцінювання якості освіти створюється колегіальний орган у системі зовнішнього незалежного оцінювання - регламентна комісія регіонального центру оцінювання якості освіти. Пунктом 2 цього Положення закріплено, що регламентна комісія створюється, зокрема, з метою захисту прав осіб, які проходили зовнішнє оцінювання, та розгляду їх апеляційних заяв щодо порушень процедури проведення зовнішнього оцінювання, які, на їх думку, негативно вплинули на результати виконання тестових завдань.

 

Беручи до уваги викладене вище, а також те, що зовнішнє незалежне оцінювання відбулось у (назва пункту тестування), регламентна комісія Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти повноважна розглядати цю заяву.

 

 

ІIІ. Правове обґрунтування вимог

 

Стаття 53 Конституції України гарантує кожному право на освіту. Даній нормі кореспондує частина 1 статті 3 Закону України «Про освіту», відповідно до якої громадяни України мають правона безкоштовну освіту в усіх державних навчальних закладах незалежно від статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров'я, місця проживання та інших обставин.

 

Гарантуючи право на освіту, законодавство України передбачає, що особи, які мають намір вступати до вищих навчальних закладів України, повинні пройти зовнішнє незалежне оцінювання їх навчальних досягнень з певних предметів. Пунктом 1.3 Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання в 2011 році визначено, що головна мета проведення зовнішнього оцінювання – об’єктивне та неупереджене оцінювання рівня навчальних досягнень осіб, які здобули повну загальну середню освіту і виявили бажання вступити до вищих навчальних закладів України.

 

Пунктом 2.2.4 Порядку закріплено, що особа, яка зареєструвалася для проходження зовнішнього оцінювання (абітурієнт), має право на ввічливе та неупереджене ставлення до себе з боку осіб, відповідальних за організацію та проведення тестування. Під час самого тестування усім абітурієнтам, відповідно до пункту 6.1 цього Порядку, створюються рівні умови для роботи над тестом шляхом стандартизації процедур проведення зовнішнього оцінювання. Вказаним нормативно-правовим актом (пункт 8.1.1) також передбачено, що у випадку порушення процедури проведення зовнішнього оцінювання в пункті тестування таке порушення може бути предметом апеляційного оскарження. До порушень процедури проведення зовнішнього оцінювання належать, зокрема, неправильний відлік часу, відведеного на виконання завдань.

 

Саме таке порушення мало місце під час складання мною тесту з математики 8 червня 2011 року. Внаслідок неправомірного обмеження особою, що проводила тестування, часу, відведеного на виконання завдань, було порушено моє право на рівні умови для роботи над тестом, а відтак – моє право на освіту.

 

Оскаржуване порушення процедури проведення зовнішнього оцінювання, яке негативно вплинуло на результати мого тестування, суперечать не лише Конституції та законам України, а й міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

 

Частина 1 статті 8 Конституції України встановлює, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Крім того, частина 1 статті 9 Конституції визначає, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Закон України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» 17 липня 1997 року встановив, що Україна повністю визнає на своїй території дію статті 25 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання компетенції Європейської комісії з прав людини приймати від будь-якої особи, неурядової організації або групи осіб заяви на ім'я Генерального Секретаря Ради Європи про порушення Україною прав, викладених у Конвенції, та статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини (далі – Європейський Суд) в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Згідно з положеннями статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

 

Після прийняття Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Держава Україна взяла на себе позитивні зобов’язання щодо гарантій та захисту конвенційних прав, свобод та інтересів, у тому числі – права на освіту, яке захищене статтею 2 Протоколу № 1 до Конвенції.

Зазначене положення Конвенції передбачає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту. У рішенні в справі «Мюрсел Ерен проти Туреччини» від 07 лютого 2006 року Європейський Суд наголосив, що право на освіту, гарантоване першим реченням статті 2 Першого протоколу до Конвенції, "по своїй суті вимагає регулювання з боку держави, регулювання, яке може змінюватись у часі і просторі відповідно до потреб і ресурсів суспільства та індивідів. Абсолютно очевидно, що таке регулювання ніколи не повинно спотворювати суть права на освіту чи суперечити іншим правам, проголошеним у Конвенції". Отже, позиція Європейського Суду полягає у тому, що кожна держава-член Ради Європи повинна гарантувати особам, що перебувають в межах її юрисдикції право користуватися такими можливостями освіти, які існують на даний момент. Це означає, що держава не може втручатися у здійснення особою її права на освіту -, наприклад, перешкоджаючи їй у використанні існуючих у державі можливостей отримати освіту.

Крім цього, стаття 14 Конвенції закріпила, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою. Конвенція не встановлює загального обов’язку недопущення дискримінації. Проте гарантії статті 14 доповнюють гарантії інших основних прав у Конвенції. Разом з тим органи Конвенції вказали на те, що висновок про дотримання державою своїх зобов’язань щодо забезпечення одного з основних прав, про які йдеться у певній справі, все-таки не усуває ймовірності висновку про порушення нею того ж самого положення взятого у поєднанні зі статтею 14. Наприклад, у «Бельгійській мовній справі» (1986 р.) Суд визнав, що хоча право на освіту, передбачене статтею 2 Протоколу № 1, гарантувалося всім дітям у Бельгії, відмова дозволити франкомовним учням відвідувати франкомовні шкільні заклади на околицях Брюсселю виключно з огляду на місце проживання їх батьків – тим часом як стосовно фламандськомовних учнів таких обмежень встановлено не було – становила дискримінацію, яку забороняє Конвенція.

Також вважаю за необхідне наголосити на тому, що стаття 13 Конвенції передбачає, що кожен, чиї права, викладені у цій Конвенції, порушено, має право на ефективний засіб правового захисту. Таким чином, Держава Україна несе позитивний обов’язок забезпечити ефективний засіб порушеного права власності, зокрема – через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При цьому спосіб захисту судом порушеного права та інтересу має бути ефективним та забезпечити реальне поновлення порушеного права та інтересу.

 

Таким чином, належним ефективним способом захисту та відновлення мого порушеного права є визнання протиправними дій Іваненка Івана Івановича - особи, яка проводила тестування з математики у (назва пункту тестування) та прийняття регламентною комісією Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти рішення про допуск мене як абітурієнта щодо якого встановлено порушення процедури проведення зовнішнього оцінювання до участі у додатковій сесії зовнішнього оцінювання з математики.

ІV. Вимоги

 

Беручи до уваги положення статей 8, 9, 53 Конституції України, статті 3 Закону України «Про освіту», та статті 2 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання в 2011 році, Положення про регламентну комісію регіонального центру оцінювання якості освіти,

 

 

ПРОШУ:

 

 

1. Визнати протиправними дії Іваненка Івана Івановича - особи, яка проводила тестування з математики у (назва пункту тестування).

 

2. Прийняти рішення про допущення Антоненко Антоніни Антонівни як абітурієнта щодо якого встановлено порушення процедури проведення зовнішнього оцінювання до участі у додатковій сесії зовнішнього оцінювання з математики.

 

ІV. Додатки

 

1. Копія паспорта.

 

8 червня 2011 року _________________________ Антоненко Антоніна Антонівна

 

 


[*] Уповноважена особа Українського центру оцінювання якості освіти повинна знаходитись у пункті тестування.

* Апеляційну заяву необхідно подати уповноваженій особі Українського центру оцінювання якості освіти до моменту виходу заявника з пункту тестування. Уповноважена особа Українського центру оцінювання якості освіти має видати заявнику письмове підтвердження про її отримання.