Вищі навчальні заклади юридичного профілю в Україні.

а) гуманітарної і соціально-економічної підготовки (філософія, логіка, психологія, соціологія, етика, економіка — професійної орієнтації);

б) природно-наукової підготовки (обчислювальна техніка, програмування та ін.);

в) профе­сійної і практичної підготовки (блоки — історико-теоретичний, дер­жавно-правовий, цивільно-правовий, кримінально-правовий, міжна­родний);

3) засоби діагностики якості вищої освіти — представля­ють стандартизовані методики, призначені для кількісної і якісної оцінки досягнутого рівня знань, умінь і навичок, а також інших яко­стей — професійних, світоглядних, громадянських, тобто таких, що встановлюють відповідність рівня якості здобутої вищої юридичної освіти вимогам його стандартів.

Кваліфікаційний паспорт юриста-випускника вузу містить його загальну характеристику як соціальної індивідуальності. Цей стандарт однаково обов'язковий для всіх установ освіти по даній спеці­альності.

Кваліфікаційний паспорт юриста-випускника вузу структу­рно складається з трьох частин:

Від юриста-випускника вищого навчального закладу потріб­ні такі професійно-правові уміння:

1) тлумачити і застосовувати закони та інші нормативні правові акти;

2) забезпечувати дотримання законодавства в діяльності держа­вних органів, фізичних і юридичних осіб;

3) юридично правильно кваліфікувати факти і обставини;

4) розробляти документи правового характеру; здійснювати пра­вову експертизу нормативних правових актів; давати кваліфіковані юридичні висновки і консультації;

5) ухвалювати правові рішення і здійснювати інші юридичні дії в точній відповідності з чинним законодавством;

6) розкривати і встановлювати факти правопорушень; визначати заходи відповідальності і покарання винних; вживати необхідних заходів до відновлення порушених прав;

7) систематично підвищувати свою професійну кваліфікацію, вивчати законодавство і практику його застосування, орієнтуватися в спеціальній літературі.

Вищі навчальні заклади юридичного профілю в Україні.

Національна юридична академія України ім. Ярослава Му­дрого(НЮА — таку назву вона одержала в 1995 p., раніше це був Харківський юридичний інститут, потім Українська юридична ака­демія). Як вищий юридичний заклад освіти Харківський юридичний інститут функціонує з 1920 p., а початок цього вищого юридичного навчального закладу сягає у давнину — у 1805 p., коли запрацював юридичний факультет Харківського університету. Нині у складі НЮА України існує Інститут підготовки кадрів для органів прокура­тури (створений в 1995 р. на базі прокурорсько-слідчого факульте­ту). Крім того, Академія має такі факультети: господарсько-пра­вовий; слідчо-криміналістичний; юстиції; підготовки слідчих для Служби безпеки України; військової юстиції; підготовки юристів для Міністерства зарубіжних справ України; підготовки спеціалістів для кримінально-виконавчої системи; підготовки фахівців для Пенсійно­го фонду України; підготовки професійних суддів (магістратура) та ін.

Одеська національна юридична академія (ОНЮА) — ство­рена в 1997 р. (спочатку це був Одеський юридичний інститут, що виник у 1993 р. на базі юридичного факультету Одеського держав-

ного університету імені І. І. Мечникова). На факультетах цієї ака­демії (державного будівництва і управління, правосуддя і правової роботи в народному господарстві, прокурорсько-слідчому та ін.) готуються професіонали, які можуть працювати в органах держав­ної влади і управління, прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, юстиції, в митниці, в юридичних службах господарських органів, комерційних структурах та ін.

Юридичний факультет Київського національного універ­ситету ім. Т. Г. Шевченка (заснований в 1834 р.) проводить підго­товку юристів за фахом «правознавство». Існують кафедри: теорії і історії держави і права, конституційного і адміністративного пра­ва; цивільного права; трудового, земельного і екологічного права; господарського права; правосуддя; кримінального права і криміно­логії; криміналістики та інші, на яких проводиться спеціалізація фа­хівців широкого профілю.

Юридичний факультет Львівського національного уні­верситету ім. І. Я. Франка — бере початок від Львівської колегії (1661 p.); створений в 1784 p., коли західноукраїнські землі входили до складу Австрійської монархії. Спочатку викладання велося на німецькій мові, аз 1862 р. — на українській, що була замінена поль­ською мовою в результаті польської окупації Львова (1918 р.). На нових засадах зазначений факультет почав функціонувати з 1939 p., після возз'єднання українських земель з Україною. Нині активно працюють кафедри: історії держави і права; теорії і філософії права; конституційного, адміністративного і фінансового права; криміналь­ного права і кримінології; цивільного права і процесу; трудового, аг­рарного і екологічного права; основ права України та ін.; готуються фахівці широкого профілю; функціонує магістратура.

Юридичний факультет Таврійського національного уні­верситету ім. В. І. Вернадського (ТНУ, м. Сімферополь) — бере початок від юридичного факультету Кримського філіалу Київського університету (1917 p.). Філіал, де функціонував юридичний факуль­тет, був перетворений на Таврійський університет (1918 р.). У 1921 р. факультет був закритий і відроджений в 1995 р. Останніми роками факультет переживає період організаційно-наукового піднесення. Зміцніла матеріально-технічна, науково-методична і інформаційна база, підвищився рівень забезпечення науково-педагогічними кадра­ми вищої кваліфікації та ін. У складі юридичного факультету ТНУ діють кафедри: теорії і філософії права; історико-правових дисциплін і основ правознавства; конституційного і міжнародного права; ци­вільного і трудового права; господарського і екологічного права; кримінально-правових дисциплін та ін.; готуються фахівці широкого профілю; функціонує магістратура.

Юристів готують також державні університети: Волинський (м. Луцьк), Дніпропетровський, Донецький, Запорізький, Одесь­кий, Прикарпатській (м. Івано-Франківськ), Ужгородський, Схід­но-український (м. Луганськ), Харківський, Чернівецький, Наці­ональний університет «Києво-Могилянська академія» (м. Київ), Національний університет «Острозька академія» (м. Рівне) та ін.

Юридичні факультети організовані в технічних, сільськогосподар­ських, педагогічних й інших державних установах освіти. Юристів готують недержавні вузи, інститути і факультети: Академія праці і соціальних відносин Федерації профспілок України (м. Київ), Донецький інститут економіки і господарського права, Європейсь­кий університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бі­знесу, Інститут адвокатури при Київському національному універси­теті ім. Т. Г. Шевченка, Міжнародний інститут лінгвістики і права (м. Київ), Київський інститут туризму, економіки і права, Київський університет права (первинна назва Вища школа права) при Інсти­туті держави і права Національної академії наук (НАН), Міжнарод­ний Соломонів університет (м. Київ), що має філіали в інших містах України та ін.

Підготовка кадрів юридичного профілю здійснюється також у ві­домчих вищих навчальних закладах Національної академії служ­би безпеки України (1995 p.), Академії податкової міліції при Департаменті податкової адміністрації; Київському та Харківсько­му національних університетах внутрішніх справ, Кримсько­му, Донецькому, Львівському, Луганському та інших інститутах внутрішніх справ (МВС України) та ін. Готує юристів-фахівців і Військовий інститут Київського національного університету. Держдепартамент інтелектуальної власності відкрив двері для абітурієнтів своєї установи освіти — Інституту інтелектуальної власності і права.

Випускники всіх акредитованих юридичних вузів, незалежно від форм власності, користуються рівними правами під час влаштування на роботу відповідно до їх спеціальності. Це є одним з головних положень Державної програми розвитку юридичної освіти.

Найважливішим завданням вищих установ освіти України є під­готовка висококваліфікованих фахівців, які володіли б новітніми досягненнями вітчизняної і зарубіжної науки, були виховані у дусі високої моралі, глибоко освоїли загальнолюдські цінності, здатні будувати незалежну демократичну правову соціальну державу і ре­ально забезпечувати права і свободи громадян.

Зростання числа вищих і середніх установ освіти в Україні — об'єктивний процес, пов'язаний з реорганізацією суспільства і дер­жави у напрямку розвитку ринкових відносин, участі в європейсь­ких інтеграційних процесах. У цих умовах природним є підвище­ний попит на кваліфікованого юриста.

Підвищення кваліфікації юридичних кадрів — це навчання з метою послідовного оволодіння новими знаннями і розвитку умінь виконувати додаткові завдання і обов'язки в рамках спеціальності в цілях ефективності практичної юридичної діяльності.

Перепідготовка — це навчання, здійснюване з метою отриман­ня нової спеціальності на основі одержаного раніше освітньо-квалі­фікаційного рівня і практичного досвіду або у разі переміщення на іншу (споріднену) роботу, виконання якої вимагає нових знань, умінь і навичок.

Стажування — придбання особою досвіду виконання завдань і обов'язків певної спеціальності (стажування адвоката, прокурор­ського працівника та ін.).

Україна потребує гнучкої системи перепідготовки, стажування і підвищення кваліфікації фахівців з нових напрямків розвитку юри­дичної науки і юридичної практики. Юрист зобов'язаний постійно підвищувати свій професійний рівень як самоосвітою, так і періоди­чним проходженням курсів професійної перепідготовки і підвищен­ня кваліфікації3. Важливо оптимізувати терміни і періодичність навчання в системі післявузівської освіти, передбачити обов'язкове підвищення кваліфікації працівників і фахівців суду, органів юстиції, прокуратури, інших сфер державної служби не менше одного разу на 4—5 років. Відомо, що якщо юрист впродовж 5 років не прак­тикує і не займається самоосвітою, він повністю втрачає кваліфі­кацію.

Обсяги підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в конкретній галузі, виходячи з потреб цієї галузі, її спеціалізованих установ і організацій, а також вимог до освітньо-кваліфікаційного рівня працівників, і дотримуючись приписів за­кону.

Формування правової системи і системи соціально-політичного і економічного управління в Україні зумовлює гостру потребу в перепідготовці управлінських кадрів на фундаментальній юриди­чній основі з урахуванням як традиційного, так і інноваційного вітчизняного і зарубіжного досвіду.

Основне призначення у підвищення кваліфікації юридичних кадрів — вивчення змін у законодавстві і нормативно-правовій базі, що відноситься до сфери професійної діяльності, послідовне удоско­налення професійної майстерності, вивчення і використання позити­вного вітчизняного і зарубіжного досвіду в роботі.

Перепідготовка, стажування і підвищення кваліфікації юри­дичних кадрів відбувається відповідно до основних вимог, що пред'являються державою при підборі і розстановці кадрів:

1) мати високий рівень професійної освіти і тверді громадянські установки, тобто чесно виконувати свій професійний обов'язок — служити людям;

2) володіти глибокими знаннями Конституції України, законів і усвідомлювати своє соціальне призначення — стояти на варті за­конності і правопорядку, захищати соціальну справедливість;

3) мати не тільки громадянство України, а й бути громадянином своєї Вітчизни, володіти самостійністю, здатністю взяти відпові­дальність на себе і довести почату справу до кінця.

Особа, котра пройшла перепідготовку і державну атестацію, одержує відповідний диплом про вищу освіту. Особа, котра пройш­ла стажування або підвищила кваліфікацію (розширила профіль), одержує відповідний документ про післявузівську освіту.

Центри підвищення кваліфікації юридичних кадрів в Ук­раїні є в усіх сферах прикладання їх праці — судовій, прокурорсь­кій, нотаріальній, адвокатській та інших. Юристи-практики підви­щують свою кваліфікацію, як правило, в інститутах і на курсах підвищення кваліфікації міністерств і відомств, вищих навчальних закладів не рідше за один раз в 4—5 років.

Істотний внесок у справу професійної підготовки суддів внесли: Центр підготовки суддів при Верховному Суді і Центр суддівських студій при Міністерстві юстиції.

Створена в 2000 р. (відповідно до Указу Президента України) Українська академія суддів при Міністерстві юстиції України забез­печує практичну підготовку осіб, які вперше претендують на занят­тя посади судді, а також підвищення кваліфікації суддів і працівників апарату суддів, проведення наукових досліджень з питань організації ефективної діяльності суддів.