Які зміни довкола рани характерні для дифтерії?

А. Гіперімія, набряк, регіонарний лімфаденіт.

В. Щільний поширений інфільтрат, лімфаденіт.

С. Набряк, відсутність гіперемії та лімфаденіту.

Д. Лімфангоїт та лімфаденіт.

Е. Набряк, крепітація тканин.

В. Завдання для самоконтролю.

1. Чоловіка 60-ти років госпіталізовано в хірургічне відділення через 6 годин після глибокого поранення ноги вилами на тваринницькій фермі. Загальний стан постраждалого задовільний. Т = 37,6 О С. На внутрішній поверхні середньої третини гомілки рана 1х1 см з помірно набряклими в крововиливах краями, виповнена згортком крові. Які лікувальні заходи будуть вирішальними в профілактиці газової інфекції?

А. Превентивне введення антибіотиків широкого спектру дії, тропних до анаеробів;

B. Превентивне введення антибіотиків, тропних до анаеробів в комбінації з меротіном (метронідазолом);

C. Адекватна первинна хірургічна обробка рани без накладання первинних швів;

D. Радикальна вторинна хірургічна обробка;

E. Введення протигангренозної сироватки.

 

2. Хвора 70-ти років госпіталізували до хірургічного відділення через 2 години потому, як сідницею глибоко нашпилилась на штахетну огорожу залізничної станції. Об’єктивно: підвищенної повноти, загальний стан середньої важкості. Т = 37,6 О С. На межі зовнішніх квадратів лівої сідниці глибока рана, розміром 2х5 см з рваними, в крововиливах краями. Який з варіантів хірургічної обробки рани слід застосувати для попередження анаеробної інфекції?

А. Широкий розріз рани до межі здорових тканин;

B. Невеликий розріз з вирізуванням всіх пошкоджених тканин, особливо жирової, підведення дренажів;

C. Широкий розріз, вирізування всіх травмованих тканин, підведення дренажів до дна рани, залишення її відкритою;

D. Широкий розріз, вирізування всіх пошкоджених тканин, підведення дренажів, рідкі шви на шкіру;

E. Широкий розріз, вирізування травмованих тканин, залишення рани відкритою під пов’язкою.

 

3. Чоловіка на вигляд 40-60-ти років, вкрай брудного, доставлено до лікарні каретою швидкої допомоги прямо з вулиці, взимку. Об’єктивно: загальний стан важкий, загальмований, свідомість сплутана, склери помірно жовті, Т = 39 О С, пульс 110 за 1 хв, АТ 80/60 мм.рт.ст. Обидві стопи чорно-сірого кольору, на шкірі обривки пухирів. Шкіра лівої гомілки до середньої 1/3 бліда, набрякла. Права гомілка синьо-буро-жовтого кольору, з темно-геморагічними пухирцями, частина з них прорвана, на їх дні смердючі тканини темно-бурого кольору. Правій кінцівка до нижньої частини стегна набрякла, холодна, відмічається крепітація тканин. Встановіть діагноз:

А. Відмороження нижніх кінцівок ІІ-ІV ступеню;

B. Відмороження стоп ІІ-ІV ступеню, гнійно-гнилісна флегмона гомілок;

C. Анаеробний целюліт обох гомілок;

D. Газова гангрена правої нижньої кінцівки, відмороження обох кінцівок ІV ступеню;

E. Відмороження нижніх кінцівок ІV ступеню, ускладнене епіфасціальною газово-набряковою анаеробною інфекцією.

 

Чоловіку 60 років, з приводу колотої рани лівої гомілки, отриманої на тваринницькій через в годин виконана первинна хірургічна обробка ран: накладені рідкі шви. Через 4 доби у хворого посилився біль, з’явилось відчуття розпирання, сильний головний біль, збудження, що перейшло в депресію, нудота. Об’єктивно загальний стан важкий, звертають увагу на субекторичність склер, сухий язик, Т - 39,5 О С, пульс 120 за 1 хв, слабкий, АТ 100/70 мм.рт.ст. Шкіра лівої гомілки синювата з посиленим венозним малюнком, вкрита плямами багряно-буро-жовтого кольору та поодинокими геморагічними пухирцями. Визначаються набряк, крепітація тканин, послаблення пульсу на артеріях стопи. Між швами на рані просочується брудного кольору рідина з неприємним запахом. Визначте діагноз та лікувальну тактику.

А. Нагноєння рани, гнійно-гнильна флегмона, показана вторинна хірургічна обробка рани;

B. Газова гангрена, показана ампутація кінцівки у верхній треті стегна;

C. Анаеробний целюліт, показане широке розсічення м’яких тканин гомілки;

D. субфасціальна газово-набрякова форма анаеробної інфекції (міонекроз), показане широке розсічення м’яких тканин (лампасні розрізи), вирізування вражених м’язів, залишення рани відкритою під пов'язкою;

E. Епіфасціальна анаеробна флегмона, показане широке розсічення тканин, вирізування змертвілих тканин, особливо жирової.

У 20-ти річного працівника птахофабрики права рука попала до механізму транспортеру. Діагностовано осколковий перелом променевої кістки зі значним зміщенням і поширеною гематомою м’яких тканин, поверхневі забиті рани. Від госпіталізації відмовився. В умовах травмпункту йому накладено гіпсову пов'язку, призначені ін’єкції пеніциліну. Через п’ять діб у хворого значно посилився, став розпираючим біль в пошкодженій руці, з’явився сильний головний біль, депресія, нудота. Хворого госпіталізували. Об’ективно: Т-39.0 С, пульс 120 за 1 хв., АТ 80/60 мм.рт.ст.,тахіпноє, набряк кісті, та плеча. Знято гіпсову пов’язку. Шкіра передпліччя із «забарвленням осіннього лісу», «ландгартного» типу, значно набрякла, тепла, відмічається помірна крепітація тканин, пульсація променевої артерії послаблена, больова чутливість збережена. Лейкоцити -18х109, гемоглобін 120 г/л. Встановіть діагноз.

А. Післятравматична гнійно-гнільна флегмона;

B. Післятравматичний тромбофлебіт;

C. Газова гангрена;

D. Газово-набряковий міонекроз;

E. Газово-набрякова флегмона (анаеробний целюліт).

 

Чоловік 40 років отримав колото-рвану рану внутрішньої поверхні середньої третини лівої гомілки. На другий день в умовах поліклініки йому була виконана хірургічна обробка рани, з накладанням швів. Через три доби у хворого значно посилився розпираючий біль в рані, з’явились загальна слабкість, депресія. Об’єктивно: загальний стан важкий, Т-38,0 С, пульс 100 за 1 хв, АТ 90/60 мм.рт.ст.,зменшилось слиновиділення. Ліва гомілка і частково нижня третина стегна із значним набряком. Шкіра гомілки синювата з розсіяними плямами буро-жовтого кольору та поодинокими пухирями з темно-геморогічним вмістом, холодна на дотик. Крізь шви рани просочується брудно-буре виділення з неприємним запахом, навколо крепітація тканин. Пульс на артеріях стопи не визначається, больова чутливість в дистальній частині відсутня. Лейкоцити 18х109, гемоглобін 80 г/л. Яке ускладнення розвивається у хворого?

А. Газова гангрена;

B. Газова флегмона;

C. Нагноєння рани – гнійно-гнильна флегмона;

D. Анаеробний целюліт;

E. Епіфасціальний анаеробний міонекроз.

 

7. Хворий 30 років лікувався у відділенні гнійної хірургії з приводу поширеної інфікованої рваної рани спини. Після вторинної хірургічної обробки рана загоїлась вторинним натягом. Раптово очищення рани уповільнилося, поверхня вкрилася некротичними тканинами та фіброзними нальотами сірого кольору, з’явились геморагічні виділення, посилився набряк та гіперемія країв. Загальний стан хворого тяжкий. Т = 39 О С, пульс 120 за 1 хв, слабкий, АТ 110/70 мм.рт.ст. Запідозрено дифтерію рани. Які хірургічні заходи слід заподіяти?

А. Повну вторинну хірургічну обробку рани;

B. Некректомію;

C. Вишкребти рану ложкою Фолькмана;

D. Виконати ревізію рани;

E. Обмежитись пов’язками з розчинами антисептиків або мазями на гідрофільній основі.

 

8. У хворої 40 років після хірургічної обробки флегмони стегна нормалізувалася температура, рана очистилась, вкрилась грануляціями. Несподівано стан хворої погіршився, з’явилось серцебиття, Т = 39 О С. Рана вкрилась сіро-жовтим фіброзним нальотом, спаяним з підлеглою тканиною, на якій утворилися поширені ділянки некрозу, збільшилась кількість виділень, які набули серозно-геморагічного характеру. Запідозрено дифтерію рани. Які заходи необхідно розпочати?

А. Розпочати введення антитоксичної протидифтерійної сироватки;

B. Розпочати введення антитоксичної протидифтерійної сироватки та антибіотиків;

C. Ізолювати хвору, проводити спостереження за її загальним станом та раною;

D. Взяти мазок з рани для бактеріоскопії, та посів для бактеріологічного дослідження, викликати на консультацію інфекціоніста, ізолювати хвору;

E. Виконати хірургічну обробку рани, застосувати для її лікування протеолітичні ферменти, запросити на консультацію інфекціоніста.

 

Хвора 35 років скаржиться на біль у горлі, утруднене ковтання, головний біль, підвищення температури до 37,5. 5 днів тому, під час роботи на фермі поранила передпліччя. Терапевт та отоларинголог патології не виявили. Рана передпліччя гоїться під струпом. Про виконані раніше щеплення не пам’ятає. Запідозрено правець у продромальному періоді.