НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС 1 страница

ФАКУЛЬТЕТ №2

Кафедра кримінально-правових дисциплін

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС»

Для підготовки фахівців ступеня вищої освіти «Бакалавр»

за напрямом підготовки «Правознавство» (2 курс факультету №2 НАВС)

Автор:

Горбачевський Віталій Якович

завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін факультету №2 НАВС, доктор юридичних наук, професор;

Шарай Людмила Григорівна

кандидат юридичних наук, доцент.

Затверджено на засіданні кафедри кримінально-правових дисциплін факультету №2 НАВС 09.06.2016 року, протокол № 9

Київ 2016

ЗМІСТ

1. Витяг з ОКХ та ОПП

2. Структурно-логічна схема дисципліни

3. Пояснювальна записка

4. Програма навчальної дисципліни

5. Робоча програма навчальної дисципліни з тематичним планом

6. Плани лекційних занять

7. Плани семінарських занять

8. Плани практичних занять

9. Завдання для самостійної роботи

10. Індивідуальні навчально-дослідні завдання

11. Методичні вказівки (рекомендації) для викладачів і студентів

12. Навчально-методичні матеріали для поточного, проміжного

контролю та перелік питань підсумкового контролю

13. Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення

навчальної дисципліни

14. Навчально-методичні матеріали для лекцій

15. Рекомендована література.

1. Витяг з ОКХ та ОПП:

Бакалавр

Витяг з освітньо–професійної характеристики

галузь знань 0304 «Право»,

напрям підготовки 6.030401 «Правознавство»,

кваліфікації: інспектор державний (код КП 3449), дізнавач, інспектор (органи внутрішніх справ), інспектор з дізнання, оперуповноважений (код КП 3451)

Бакалавр права підготовлений до роботи по таким видам діяльності:

84.23 Діяльність у сфері юстиції та правосуддя

Фахівець освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр у відповідності з даною підготовкою може виконувати такі види професійної діяльності:

правозастосовчу(застосування норм матеріального і процесуального права);

наглядову(контроль за дотриманням законності);

установчу (реєстрація юридичних станів, прав і фактів; провадження з відпрацюванням нормативних актів);

правотворчу(локальна правотворчість);

надання правових послуг(надання послуг у сфері забезпечення прав та законних інтересів громадян, юридичних осіб, держави);

організаційну (забезпечення професійної діяльності).

Фахівець повинен:

- мати громадянську зрілість і високу суспільну активність;

- володіти професійною етикою, правовою та психологічною культурою;

- усвідомлювати глибоку повагу до закону і дбайливе ставлення до соціальних цінностей правової держави;

- шанобливо ставитися до честі й гідності громадянина України;

- виховувати в собі високу моральну свідомість, гуманність, твердість моральних переконань, відповідальність за долі людей і доручену справу;

- бути принциповим і незалежним при забезпеченні прав, свобод і законних інтересів особи, її охорони й соціального захисту;

- бути непримиренним до будь-якого порушення закону у власній професійній діяльності;

- розуміти сутність і соціальну значимість своєї професії;

- чітко уявляти зміст, характер і взаємодію правових явищ;

- знати основні проблеми дисциплін, що визначають конкретну сферу його діяльності;

- бачити їх взаємозв'язок у цілісній системі знань і значення для реалізації права в професійній діяльності.

Предметом діяльності фахівця є вирішення завдань у галузях:

- тлумачення й застосування норм матеріального та процесуального права;

- надання правових послуг, забезпечення дотримання вимог і стандартів щодо галузевих нормативних актів.

Фахівці, які пройшли повний курс підготовки, повинні забезпечити:

- реалізацію Конституції та законів України у випадку посягань на права і свободи, честь і гідність громадян, права держави, права юридичних осіб, об’єднань громадян, фізичних осіб тощо;

- правильне тлумачення і застосування норм матеріального та процесуального права;

- складання проектів локальних нормативних актів відповідно до визначених засад регулювання;

- забезпечення дотримання вимог і стандартів щодо галузевих нормативних актів;

- упровадження в професійну діяльність нових методик і науково-технічних досягнень;

- використання комп’ютерних технологій та спеціальної техніки;

- формування інформаційно-пошукових, реєстраційних та статистичних документів.

Виробничі функції, типові задачі діяльності та уміння, якими повинен володіти випускник вищого навчального закладу ступеня вищої освіти «Бакалавр», що формуються засвоєнням змісту навчальної дисципліни «Кримінальний процес»

Здатності, зміст уміння, якими повинен володіти випускник ступеня вищої освіти «Бакалавр» в галузі знань «Право» за напрямом підготовки «Правознавство»

Витяг з освітньо – професійної програми

Розподіл змісту освітньо-професійної програми підготовки фахівця та максимальний навчальний час за циклами підготовки

Розподіл навчального часу за циклами дисциплін

Анотація: Навчально-методичний комплекс містить навчальну і робочу програми навчальної дисципліни «Кримінальний процес», структурно-логічну схему викладання цієї навчальної дисципліни, тематичний план, методичні вказівки, плани лекційних, семінарських, практичних і індивідуальних занять, завдання для самостійної підготовки, методичні рекомендації, перелік контрольних завдань, рекомендовану літературу. Розрахований на викладачів і студентів НАВС.

2. Структурно-логічна схема дисципліни

3. Пояснювальна записка

Дисципліна:Кримінальний процес. Загальна частина.

Кримінальний процес ― одна з профілюючих дисциплін, які передбачені для обов`язкового вивчення студентами у юридичних вищих навчальних закладах. Курс кримінального процесу складається із загальної та особливої частин і вивчається протягом двох семестрів. Засвоєння студентами матеріалу цього курсу становить фундамент професійної підготовки юристів, і є умовою для їх подальшої успішної діяльності в правовій сфері.

Викладання курсу кримінального процесу передбачає вивчення основних положень процесуальної діяльності слідчого, прокурора і суду щодо реєстрації інформації про кримінальні правопорушення, здійснення їх досудового розслідування і судового розгляду.

Метою викладання цієї навчальної дисципліни є отримання студентами глибоких теоретичних знань кримінального процесуального кодексу та практичних навичок застосування його норм при прийнятті процесуальних рішень та здійсненні процесуальних дій.

Загальна частина кримінального процесу передбачає вивчення положень кримінального процесуального кодексу що діють на всій його стадіях, визначають засади кримінального провадження та врегульовують діяльність слідчого, прокурора та суду призначена під час проведення досудового розслідування та судового розгляду.

Курс «Кримінальний процес» знаходиться у тісному зв`язку з іншими навчальними юридичними дисциплінами. Перш за все, з теорією держави і права, яка забезпечує курс категоріальним апаратом; з конституційним, кримінальним, адміністративним, цивільним правом, оскільки в діяльності органів кримінальної юстиції досить часто виникають питання, які пов`язані із відшкодуванням завданої злочином шкоди, кваліфікацією суспільно небезпечних діянь, забезпеченням конституційних прав і свобод людини, адміністративною відповідальністю тощо.

При вивченні кримінального процесу студенти повинні активно використовувати знання щодо завдань, компетенції і повноважень органів досудового розслідування, прокуратури, суду і адвокатури, які були ними отримані під час вивчення дисципліни «Судові та правоохоронні органи України», «Адвокатура України».

4. Програма навчальної дисципліни

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Мета вивчення дисципліни полягає в оволодінні студентами глибокими теоретичними знаннями щодо діяльності органів досудового слідства, прокуратури та суду з розкриття та розслідування кримінальних правопорушень (злочинів та кримінальних проступків), їх судового розгляду, виконання судових рішень, а також формування практичних навичок правильного застосування кримінально-процесуального закону при проведенні процесуальних дій, прийнятті та оформленні процесуальних рішень.

Завданнями навчальної дисципліни є засвоєння студентами загальних положень кримінально-процесуального права, організації діяльності органів розслідування, прокуратури та суду з розслідування, судового розгляду та вирішення кримінальних правопорушень (злочинів та кримінальних проступків), діяльності органів судової влади щодо перевірки вироків, постанов та ухвал суду.

Основні загальнокультурні та професійні компетенції

В результаті вивчення навчальної дисципліни «Кримінальний процес» курсанти, слухачі та студенти мають бути здатними до вирішення професійних задач з урахуванням вимог законодавства щодо діяльності слідчого, прокурора та суду з розслідування кримінальних правопорушень, їх судового розгляду, виконання судових рішень, та володіти такими основними професійними навичками:

у науково-дослідній діяльності:

· застосовувати сучасні методи дослідження і аналізу проблемних питань, що виникають під час кримінального провадження;

· вміти поставити завдання та організувати наукові дослідження з визначення проблемних ситуацій, пов’язаних із вдосконаленням кримінального судочинства;

у професійній діяльності:

· вміти ефективно використовувати положення кримінального процесуального закону в своїй професійній діяльності;

· здатність до ефективного виконання своїх процесуальних повноважень;

· вміти визначати, юридично обґрунтовувати й відстоювати свою позицію;

· здатність застосовувати прийоми з виявлення, фіксації та дослідження доказової інформації;

у педагогічній діяльності:

· набути навичок до самостійного вивчення законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність державних органів та посадових осіб з розслідування, судового розгляду та вирішення матеріалів кримінального провадження.

ЗМІСТ НОРМАТИВНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС»

1. Поняття, суть і завдання кримінального процесу

Поняття, суть і завдання кримінального процесу. Кримінальне процесуальне право і його місце в системі інших галузей права. Історичні форми кримінального процесу. Кримінальний процес як навчальна дисципліна, її роль у підготовці фахівців-правознавців. Поняття стадії кримінального процесу. Система стадій кримінального процесу, їх загальна характеристика, завдання та особливості. Кримінальні процесуальні функції, їх види і значення. Поняття, структура і особливості кримінальних процесуальних правовідносин. Кримінальна процесуальна форма. Особливості кримінальної процесуальної форми. Уніфікація і диференціація процесуальної форми, сучасні проблеми удосконалення кримінальної процесуальної форми. Гарантії у кримінальному судочинстві, їх характеристика. Кримінальні процесуальні акти, їх види і значення. Фіксування кримінального провадження.

2. Кримінальний процесуальний закон

Кримінальне процесуальне право – самостійна галузь права. Джерела кримінального процесуального права України. Поняття кримінального процесуального закону та його значення. Структура Кримінального процесуального кодексу України. Поняття, структура і види кримінальних процесуальних норм. Чинність кримінального процесуального закону у просторі, часі і щодо осіб. Значення рішень Конституційного Суду України, роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, відомчих нормативних актів МВС і Генеральної прокуратури України для кримінального судочинства. Умови застосування кримінального процесуального закону за аналогією.

3. Засади кримінального провадження

Поняття та значення засад кримінального провадження. Класифікація засад кримінального провадження. Система засад кримінального судочинства і правові гарантії їх реалізації. Суть та значення окремих засад кримінального процесу: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; повага до людської гідності; забезпечення права на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла чи іншого володіння особи; таємниця спілкування; невтручання у приватне життя; недоторканність права власності; презумпція невинуватості; свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї; заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення; забезпечення права на захист; доступ до правосуддя; змагальність; безпосередність дослідження показань, речей і документів; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності; публічність; диспозитивність; гласність і відкритість судового розгляду; розумність строків; мова, якою здійснюється кримінальне судочинство.

4. Суб’єкти кримінального процесу

Поняття суб’єктів кримінального процесу, їх місце і роль у кримінальному судочинстві. Сторони та інші учасники кримінального провадження. Класифікація суб’єктів у теорії кримінального процесу. Суд, суддя в кримінальному процесі. Функції та повноваження суду (судді). Слідчий суддя в досудовому провадженні. Прокурор у кримінальному процесі та його процесуальне становище у різних стадіях кримінального процесу. Органи досудового розслідування та їх компетенція. Керівник органу досудового розслідування. Процесуальне становище слідчого органу досудового розслідування в кримінальному процесі. Процесуальна самостійність і незалежність слідчого. Підозрюваний та обвинувачений, їх права та обов’язки. Потерпілий як учасник кримінального процесу. Захисник і його процесуальне становище. Залучення захисника до кримінального провадження. Представники та законні представники потерпілого, їх права та обов’язки. Експерт і спеціаліст у кримінальному провадженні, відмінність в їхньому процесуальному становищі. Свідок, його права та обов’язки. Особи, які не можуть бути допитані як свідки. Процесуальне становище перекладача в кримінальному провадженні. Цивільний позивач та відповідач, їх представники. Секретар судового засідання та судовий розпорядник. Обставини, що виключають можливість участі в кримінальному провадженні. Відводи, самовідводи і порядок їх вирішення. Державний захист працівників суду і правоохоронних органів. Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

5. Докази і доказування у кримінальному процесі

Поняття, сутність і значення кримінального процесуального доказування. Доказове право. Елементи кримінального процесуального доказування. Предмет, межі і суб’єкти доказування у кримінальному провадженні. Обов’язок доказування у кримінальному процесі. Особливості доказування в окремих стадіях кримінального провадження. Поняття доказів, та їх класифікація. Поняття джерел доказів та їх види. Способи збирання доказів та їх процесуальних джерел. Перевірка і оцінка доказів та їх джерел. Належність, достовірність і допустимість доказів. Умови визнання доказів недопустимими. Достатність доказів для прийняття рішення у кримінальній справі. Моральні засади доказування. Показання свідків і потерпілих. Показання осіб. Показання з чужих слів. Речові докази, строки і порядок їх зберігання. Документи, як джерела доказів. Вирішення питання про речові докази і документи. Висновок експерта і його доказове значення.

6. Відшкодування шкоди у кримінальному процесі

Поняття шкоди завданої кримінальним правопорушенням. Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому. Поняття і значення цивільного позову у кримінальному провадженні. Переваги спільного розгляду цивільного позову і матеріалів кримінального провадження. Форма і зміст позовної заяви. Підстави і порядок пред’явлення цивільного позову. Доказування цивільного позову. Особливості досудового провадження, в якому заявлено цивільний позов. Процесуальні засоби забезпечення відшкодування, завданої кримінальним правопорушенням, шкоди та можливої конфіскації майна. Вирішення цивільного позову. Відшкодування (компенсація) шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури та суду.

7. Процесуальні строки і судові витрати

Процесуальні строки і їх правова природа. Поняття, значення, види і правила обчислення процесуальних строків. Обов’язковість додержання процесуальних строків. Порушення процесуальних строків і їх наслідки. Порядок подовження, зупинення і відновлення процесуальних строків. Процесуальні витрати, їх поняття, види і значення. Визначення розміру та розподіл процесуальних витрат. Зменшення розміру процесуальних витрат. Звільнення від оплати, відстрочення та розстрочення процесуальних витрат. Витрати, що покладаються на державу. Рішення щодо процесуальних витрат.

12
• 3
• 4
• 5
• 6
• 7
• 8
• Далее ⇒