ВАРІАНТИ КОНТРОЛЬНИХ ЗАВДАНЬ РОЗРАХУНКОВОЇ РОБОТИ

Питання до розрахункової роботи № 1

на тему: «Гравіметрія. Титриметричні методи аналізу. Кислотно-основне титрування»

1. В чому суть титриметричного аналізу? Що таке титрування? Що таке точка еквівалентності? Як визначається точка еквівалентності?

2. Що таке титровані і стандартні розчини? Перерахуйте способи вираження їх концентрацій. Як діляться титровані розчини за способом приготування. Наведіть приклади.

3. Як готують приготовлені титровані розчини? Із яких речовин їх можна приготувати? Як називаються ці речовини і яким вимогам вони повинні відповідати? Як готують установлені титровані розчини? Опишіть приготування і установлення титру робочого розчину соляної кислоти.

4. Охарактеризуйте метод кислотно-основного титрування. Вміст яких речовин можна визначити, застосовуючи цей метод? Які індикатори використовуються і як їх підбирають? Які титровані розчини використовуються в якості робочих у методі нейтралізації? Чи можна визначати шляхом кислотно-основного титрування дуже слабкі кислоти і основи?

5. Опишіть приготування, визначення точної концентрації, зберігання стандартного розчину NaOH. Які речовини можна використовувати для визначення нормальності розчину NaOH? Напишіть рівняння реакції. Виберіть індикатор.

6. Дайте порівняльну характеристику способів визначення аміаку в солях амонію методом кислотно-основного титрування. Напишіть рівняння реакцій, обґрунтуйте вибір індикатора. Складіть розрахункові формули.

7. Як титруються багатоосновні кислоти? Розберіть на прикладі Н₃РО₄ можливість титрування за ступенями, розрахуйте рН у точках еквівалентності, виберіть індикатори.

8. Які солі можна визначити прямим титруванням у методі кислотно-основного титрування? Наведіть приклади. Поясніть, чому не можна прямим титруванням визначити вміст аміаку в солях амонію? Які вам відомі методи такого визначення?

9. Поясніть, чому не можна визначати аміак в солях амонію прямим титруванням. Опишіть визначення його методом заміщення. Напишіть рівняння реакції, обґрунтуйте вибір індикатора. Складіть розрахункову формулу.

10. Наявність яких солей у воді обумовлює жорсткість? Опишіть визначення жорсткості води методом кислотно-основного титрування.

11. Чому дорівнюють моль-еквіваленти К₂Cr₂O₇ у реакціях:

а) К₂Cr₂O₇ + 2ВаСl₂ + H₂O 2BaCrO₄ + 2HCl + 2KCl,

б) К₂Cr₂O₇ + 6FeSO₄ + 7H₂SO₄ Cr₂(SO₄)₃ + 3Fe₂(SO₄)₃ + K₂SO₄ + 7H₂O?

12. Чому дорівнюють моль-еквіваленти КМnO₄ у випадку відновлення його в кислому середовищі і в лужному? Напишіть рівняння реакцій і розрахуйте значення цих величин.

13. Розрахуйте моль-еквіваленти щавлевої кислоти у реакціях:

а) 2КМnO₄ + 5Н₂С₂О₄ + 3Н₂SO₄ 2MnSO₄ + 10CO₂ + K₂SO₄ + 8H₂O,

б) NaOH + H₂C₂O₄ NaHC₂O₄ + H₂O,

в) 2NaOH + H₂C₂O₄ Na₂C₂O₄ + 2H₂O.

14. Розрахуйте значення моль-еквівалентів для CrCl₃ в реакціях:

а) 2CrCl₃ + 3Br₂ + 16KOH 2K₂CrO₄ + 6KCl + 6KBr + 8H₂O,

б) CrCl₃ + NaOH СrOHCl₂ + NaCl,

в) CrCl₃ + 3NaOH Сr(OH)₃ + 3H₂O.

15. Розрахуйте значення моль-еквівалентів для CuCl₂ в реакціях:

а) 2CuCl₂ + 4KJ 2CuJ + J₂ + 4KCl,

б) CuCl₂ + NaOH СuOHCl + NaCl,

в) CuCl₂ + NaOH СuOHCl + NaCl.

16. Розрахуйте значення моль-еквівалентів для К₂Cr₂O₇ в реакціях:

а) К₂Cr₂O₇ + 3Н₂S + 4H₂SO₄ Сr₂(SO₄)₃ + K₂SO₄ + 3S + 7H₂O,

б) К₂Cr₂O₇ + 2BrСl₂ + H₂O 2BaCrO₄ + 2HCl + 2KCl.

17. Чому дорівнюють значення моль-еквівалентів для FeSO₄ в реакціях:

а) 10FeSO₄ + 2KMnO₄ + 8H₂SO₄ 5Fe₂(SO₄)₃ + 2MnSO₄ + K₂SO₄ + 8H₂O,

б) FeSO₄ + 2NH₄OH Fe(OH)₂ + (NH₄)₂SO₄.

18. Чому дорівнюють значення моль-еквівалентів для MnSO₄ в реакціях:

а) 2MnSO₄ + 5K₂S₂O₈ + 8H₂O 2KMnO₄ + 4K₂SO₄ + 8H₂SO_4,

б) MnSO₄ + BaCl₂ MnCl₂ + BaSO₄ .

19. Розрахуйте значення моль-еквівалентів для HNO₃ в реакціях:

а) Cu + 4HNO₃ Cu(NH₃)₂ + 2NO₂ + 2H₂O,

б) Mg(OH)₂ + HNO₃ MgOHNO₃ + H₂O,

в) Mg(OH)₂ + 2HNO₃ Mg(NO₃)₂ + 2H₂O.

20. Чому дорівнюють значення моль-еквівалентів для H₂S в реакціях:

а) ZnCl₂ + H₂S ZnS + 2HCl,

б) 3FeCl₃ + 2H₂S FeCl₂ + 2S + 4HCl.

21. Скільки мілілітрів HCl з густиною 1,19 необхідно взяти для приготування 2 л 0,1 н. розчину цієї кислоти?

22. Який об'єм 8 н. соляної кислоти необхідно взяти для приготування 500 мл розчину з Т_HCl = 0,005210 г/мл?

23. Яку наважку їдкого натрію потрібно взяти для приготування 5 л 0,1 н. розчину NaOH?

24. Який об'єм 2 н. H₂SO₄ необхідно взяти для приготування 500 мл 0,1 н. розчину?

25. Якою буде концентрація розчину соляної кислоти, якщо до 100 мл води додати 1 мл 0,1 н. розчину HCl?

26. Якою буде нормальність і титр розчину їдкого натру, якщо 2,5021 г NaOH розчинили в об’ємі води 250 мл?

27. Наважку соди масою 1,3250 г розчинили в мірній колбі місткістю 200 мл. Якою буде нормальність, титр, титр по HCl отриманого розчину?

28. Наважку соди масою 1,3250 г розчинили в мірній колбі місткістю 250 мл. Скільки моль-еквівалентів буде міститись в 25 мл цього розчину? Яким буде його титр, титр по HCl?

29. Чому дорівнюють титри 1,000 н. розчинів:

а) Mg(OH)₂ в реакції: Mg(OH)₂ + HCl MgOHCl + H₂O,

б) К₂Cr₂O₇ в реакції: К₂Cr₂O₇ + 2BrСl₂ + H₂O 2BaCrO₄ + 2HCl + 2KCl,

в) КMnO₄ в реакції: 2КМnO₄ + 5НNО₂ + 3Н₂SO₄ 2MnSO₄ + K₂SO₄ + + 5HNO₃ + 3H₂O.

30. Чому дорівнює титр і титр по СаО 0,1205 н. розчину Н₂SO₄?

31. Виведіть формулу для розрахунку рН ацетатного буферного розчину. Вирахувати концентрацію іонів Н⁺, ОН^- і рН розчину, отриманого змішуванням 25 мл 0,2 М СН₃СООН і 15 мл 0,1 М СН₃СООNa.

32. Виведіть формулу для розрахунку рН амонійного буферного розчину. Вирахувати концентрацію іонів Н⁺, ОН^-, рН розчину, отриманого змішуванням 20 мл 0,1 М NH₄OH і 15 мл 0,2 М NH₄Сl.

33. Виведіть формулу для розрахунку рН у розчині солі, що гідролізується по катіону. Розрахуйте рН в 0,1 М розчині Pb(NO₃)₂.

34. Виведіть формулу для розрахунку рН в розчині солі, що гідролізується по аніону. Розрахуйте рН в 0,5 М Na₂CO₃.

35. Виведіть формулу для розрахунку рН форміатного буферного розчину. Вирахуйте концентрацію іонів Н⁺, ОН^-, рН розчину, якщо до 100 мл 0,375 М НСООН додали 2,55 г НСООNa.

36. Виведіть формулу для розрахунку рН ацетатного буферного розчину. Вирахуйте рН отриманого розчину, якщо в 1 л води міститься 60,05 г СН₃СООН і 82,03 г СН₃СООNa.

37. Виведіть формулу для розрахунку рН у точці еквівалентності у випадку титрування слабкої кислоти сильною основою. Вирахуйте рН у точці еквівалентності при титруванні 0,1 н. H₂C₂O₄ 0,1 н. NaOH.

38. Виведіть формулу для розрахунку рН в точці еквівалентності у випадку титрування слабкої основи сильною кислотою. Вирахуйте рН у точці еквівалентності при титруванні 0,1 н. NH₄OH 0,1 н. HCl.

39. Виведіть формулу для розрахунку рН у проміжних точках при титруванні слабкої кислоти сильною основою. Розрахуйте рН для моменту, коли до 100 мл 0,1 н. НСООН додано 25 мл 0,2 н. NaOH.

40. Виведіть формулу для розрахунку рН у проміжних точках при титруванні слабкої основи сильною кислотою. Розрахуйте рН для моменту, коли до 100 мл 0,2 н. N₂H₅ОН (гідразину) додано 50 мл 0,1 н. HCl.

41. Який тип індикаторів застосовують у методі кислотно-основного титрування? В залежності від чого вони змінюють забарвлення? Що таке область переходу забарвлення індикатора, показник титрування? Сформулюйте правило вибору індикатора.

42. В чому полягає суть іонної і хромофорної теорії індикаторів? Що таке хромоформи та ауксохроми? Наведіть приклади. Основні недоліки кожної з цих теорій.

43. В чому суть іонно-хромофорної теорії кислотно-основних індикаторів? Виведіть формулу для розрахунку області переходу забарвлення індикатора.

44. Напишіть структурні формули обох таутомерних форм індикатора пара-нітрофенолу. Поясніть механізм забарвлення його з точки зору іонно-хромофорної теорії індикаторів.

45. Опишіть вплив різних факторів на показання індикаторів методу кислотно-основного титрування. Що таке показник титрування, область переходу забарвлення індикатора? Наведіть приклади.

46. Напишіть структурні формули обох таутомерних форм індикатора фенолфталеїну. Поясніть механізм зміни забарвлення його з точки зору іонно-хромофорної теорії індикаторів. Розрахуйте інтервал переходу забарвлення.

47. Напишіть структурні формули обох таутомерних форм індикатора метилового оранжевого. Поясніть зміну забарвлення його з позиції іонно-хромофорної теорії індикаторів. Розрахуйте інтервал переходу забарвлення для цього індикатора.

48. Напишіть структурні формули обох таутомерних форм індикатора метилового червоного. Поясніть зміну забарвлення його з точки зору іонно-хромофорної теорії індикаторів. Розрахуйте інтервал переходу забарвлення для цього індикатора.

49. Що таке показник титрування індикатора? Назвіть показники титрування чотирьох найважливіших індикаторів. Розрахуйте інтервали переходу забарвлення для кожного з них.

50. Індикатор бром тимоловий синій являє собою слабку кислоту; в сильнокислих розчинах він має жовте, а в сильнолужних розчинах – синє забарвлення. Як пояснити зміну його забарвлення при зміні рН розчину з точки зору іонної теорії індикаторів?

51.-60.

а) Розрахуйте і побудуйте криву титрування розчину слабкої кислоти (51-55) або слабкої основи (56-60) 0,1 н. розчином NaOH (51-55), 0,1 н. розчином HCl (56-60). Розрахунок [H⁺] і рН виконуйте для точок, коли додано стандартного розчину 0; 50; 90; 99,9; 100; 100,1; 101; 110%. Укажіть межі стрибка титрування і рН середовища в точці еквівалентності, обґрунтуйте вибір індикатора.

б) Розчин, в якому може знаходитись одна із речовин: KOH, K₂CO₃, KHCO₃ або одна із сумішей: KOH + K₂CO₃; K₂CO₃ + KHCO₃ титрують 0,1 н. розчином HCl в присутності індикаторів фенолфталеїну і метилового оранжевого, застосовуваних послідовно. Об’єм (мл) використаної кислоти вказано в таблиці. Дайте відповіді на запитання: яка речовина або яка суміш титрується? Скільки грамів кожного із компонентів міститься в розчині?

61. Скільки грамів Н₃РО₄ міститься в пробі розчину, якщо на титрування її в присутності фенолфталеїну витрачено 18,25 мл розчину NaOH з = 0,004922 г/мл?

62. Скільки грамів H₂SO₄ міститься в 5 л розчину, якщо на титрування 25 мл цього розчину витрачено 22,50 мл 0,09500 н. розчину KOH?

63. Чому дорівнюють нормальність і титр розчину KOH, якщо 26,00 мл його пішло на титрування наважки масою 0,1560 г «х.ч.» янтарної кислоти H₂C₄H₄O₄?

64. Визначити масову долю H₂C₂O₄∙2H₂О в даному препараті щавлевої кислоти, якщо на титрування наважки масою 0,1500 г його використано 25,60 мл 0,09000 н. розчину KOH?

65. Наважку H₂C₂O₄∙2H₂О масою 2,025 г розчинили в колбі місткістю 200 мл. На титрування 25 мл цього розчину витрачено 38,50 мл розчину NaOH. Якою буде нормальність, титр, титр по HCl розчину NaOH?

66. Наважка масою 2,6995 г кристалічної соди розчинена в мірній колбі місткістю 250 мл. На титрування 25 мл цього розчину витрачено 20,10 мл HCl з = 0,005300 г/мл. Скільки дорівнюватиме масова доля Na₂СО₃ у зразку? Який об'єм HCl буде використано на титрування, якщо в якості індикатора використати фенолфталеїн?

67. В мірній колбі місткістю 200 мл розчинена наважка масою 1,0606 г «х.ч.» Na₂СО₃. На титрування 20 мл цього розчину в присутності метилового оранжевого використано 24,45 мл розчину HCl. Розрахуйте титр і нормальність розчину HCl.

68. Проба сірчаної кислоти розбавлена в мірній колбі місткістю 250 мл. На титрування 25 мл отриманого розчину використано 23,15 мл розчину NaOH з = 0,004904 г/мл. Вирахуйте вміст Н₂SO₄ в пробі.

69. Із 5,271 г тетраборату натрію приготували 250 мл розчину, 25 мл якого реагує з 21,20 мл розчину HCl. Визначити нормальність, титр, титр HCl по тетраборату натрію.

70. Скільки дорівнюватиме масова доля H₂C₂O₄∙2H₂О у зразку, якщо на титрування його наважки масою 0,1500 г використано 21,1 мл КОН з = 0,00210 г/мл?

71. Азот, що міститься в наважці масою 0,8880 г органічної речовини переведений в (NH₄)₂SO₄, останній кипінням з лугом – у аміак. Аміак, що виділився, поглинений 50 мл 0,1005 н. розчину Н₂SO₄. На титрування надлишку Н₂SO₄ використано 10,00 мл 0,0980 н. розчину NaOH. Визначити масову частку азоту у зразку.

72. Скільки було CaCO₃ у зразку, якщо після обробки наважки його 50 мл 0,2005 н. розчину HCl на титрування залишку HCl витрачено 10 мл 0,1200 н. розчину NaOH?

73. Зразок оксиду цинку масою 0,2036 г розчинили в 50 мл Н₂SO₄ з титром Т = 0,009404 г/мл. Надлишок Н₂SO₄ відтитрували 9,25 мл розчину NaOH з Т = 0,004404 г/мл. Знайти масову частку ZnO у зразку.

74. Наважка масою 0,3860 г вапняку оброблена 50 мл 0,1285 н. розчину HCl. Надлишок HCl відтитрували 10,25 мл розчину NaOH з Т = 0,004415 г/мл. Визначити масову частку CaCO₃ у зразку.

75. Наважку солі амонію обробили розчином формальдегіду. Соляну кислоту, що виділилася, відтитрували 21,20 мл 0,1021 н. розчину NaOH. Скільки грамів аміаку містилось у наважці зразка?

76. 25 мл розчину NH₄Cl обробили розчином NaOH. Аміак відігнали в 50 мл розчину HCl з = 0,003646 г/мл. Надлишок HCl відтитрували 23,05 мл розчину NaOH з = 0,004015 г/мл. Скільки грамів NH₄Cl міститься у зразку?

77. Зразок оксиду магнію масою 0,1535 г розчинений в 40 мл розчину з = 0,003646 г/мл. Надлишок HCl відтитрували 5,50 мл розчину NaOH з = 0,004040 г/мл. Розрахувати масову частку MgO у зразку.

78. Скільки було грамів CaCO₃ у зразку, якщо після обробки його 50 мл 0,2 н. розчину HCl на титрування залишку HCl витрачено 10,01 мл розчину NaOH? Відомо, що на титрування 20 мл витрачається 15 мл NaOH.

79. До 0,1500 г вапняку додано 20 мл 0,2060 н. розчину HCl, після чого надлишок кислоти відтитрували 5,6 мл 0,1845 н. розчину NaOH. Визначити масову частку CO₂ у зразку.

80. Наважка хлориду амонію оброблена надлишком лугу. Аміак, що виділився, поглинений 50,00 мл 0,5120 н. HCl, отриманий розчин розбавлений до 250 мл. На титрування 50 мл отриманого розчину витрачено 25,73 мл 0,05010 н. КОН. Визначити масу наважки хлориду амонію.

81. Суть гравіметричного методу аналізу. Переваги і недоліки. Види гравіметрії. Навести приклади кожного з них.

82. Метод осадження в гравіметрії. Схема проведення аналізу (визначення алюмінію і кальцію в карбонатах). Напишіть розрахункові формули для визначення (%) вмісту кожного з металів після зважування вагової форми.

83. Неорганічні та органічні осаджувачі в гравіметрії. Їх характеристика. Принцип вибору осаджувачів. Приклади. Розрахунок осаджувача.

84. Осадження. Його види. Фактори, що впливають на величину адсорбції. Умови осадження для отримання кристалічних осадів.

85. Обґрунтуйте умови осадження кристалічних осадів (ліофобних). Гравіметричне визначення сульфат-іонів.

86. Обґрунтуйте умови осадження ліофільних (аморфних) осадів. Гравіметричне визначення заліза у солі Мора.

87. Осаджувана і вагова форма в гравіметрії. Вимоги до них. Навести приклади (схему проведення аналізу) за визначенням Mg²⁺, Ca²⁺, Ni²⁺ гравіметричним методом.

88. Що таке фактор перерахунку та який його фізичний зміст? Розрахуйте фактори перерахунку для визначення Al, KAl(SO₄)₂, Al₂(HPO₄)₃ у вигляді Al₂O₃.

89. Які процеси відбуваються при «вистоюванні» гетерогенних систем: осад-маточний розчин? Чи всі осади залишають на старіння? Чому?

90. Оклюзія. Види оклюзії. приклади. Як очищують осади від оклюдованих домішок? Використання співосадження як позитивного фактора при визначенні речовин з низькою концентрацією. (Осадження з колектором).

91. -100.Розрахуйте розчинність малорозчинних осадів у воді і в надлишку осаджувача (в моль/л і в г/л), якщо відомо значення добутку розчинності.

101. Якою буде масова частка MgSO₄∙7H₂O в пробі технічного сульфату магнію, якщо з його наважки масою 0,4085 г отримано 0,1800 г Na₂P₂O₇?

102. Із наважки алюмінієвого сплаву після розчинення зразка, осадження алюмінію гідроксидом амонію і прокалювання, отримано осад Al₂O₃ 0,0984 г. Чому дорівнюватиме масова доля алюмінію в сплаві, якщо маса наважки 0,4224 г?

103. Із наважки карбонату кальцію 1,7847 г отримали 0,5603 г прокаленого осаду СаО. Обчислити масову частку CaCO₃ у зразку.

104. При аналізі технічного зразку NiSO₄∙7H₂O отримали 0,2842 г нікельдиметилгліоксиму. Чому дорівнюватиме масова доля основного продукту у зразку, якщо маса наважки 0,2988 г?

105. Після обробки наважки алюмокалієвих галунів, що містять 97,61% KAl(SO₄)₂∙12H₂O отримали 0,2584 г BaSO₄. Розрахуйте масу наважки?

106. Із наважки мармуру масою 1,8710 г отримали осад 0,0827 г Mg₂P₂O₇. Напишіть рівняння реакцій всіх процесів: розчинення зразка, осадження і прокалювання. Розрахуйте масову частку магнію у зразку.

107. Для аналізу зразку хлориду барію взяли наважку масою 0,6878 г. Із неї отримали осад BaSO₄ масою 0,6556 г. Розрахуйте масову долю барію у зразку.

108. Із наважки піриту масою 0,2794 г після обробки отримали 0,4524 г прокаленого осаду BaSO₄. Розрахуйте масову частку сірки у зразку.

109. Із наважки солі марганцю отримали 0,3562 г прокаленного осаду Mg₂P₂O₇. Розрахувати масу: а) Mn; б) MnО; в) Mn₂O; г) MnS; д) MnСО₃, які можна отримати із такої наважки (розрахувавши завчасно значення факторів перерахунку для кожного випадку).

110. Із наважки 0,3528г карбонату марганцю виділили осад MnNH₄PO₄, після прокалювання якого отримали 0,4326 г пірофосфату марганцю. Розрахувати масову долю MnCO₃ у препараті.

Питання розрахункової роботи № 2

на тему:«Методи окислення-відновлення, осадження і комплексоутворення»

1. Охарактеризуйте метод окисно-відновного титрування. Класифікація метода в залежності від природи розчину, яким титрують. Вміст яких елементів можна визначати, застосовуючи цей метод? Способи фіксації точки еквівалентності в методах окислення-відновлення. Окисно-відновні індикатори.

2. Що таке окисно-відновний потенціал, як він визначається і що характеризує? Стандартний і реальний (формальний) окисно-відновний потенціал. Рівняння Нернста-Тюріна.

3. Від яких факторів залежить окисно-відновний потенціал? Які необхідно створювати умови, для того щоб зменшити окисно-відновний потенціал системи: + 2e + 2H⁺ + H₂O. Підтвердити розрахунками.

4. Як залежить окисно-відновний потенціал від концентрації іонів водню? Розрахуйте значення окисно-відновного потенціалу пари при [ і [H⁺] = 0,1 M, а також при [H⁺] = 10^-5M.

5. Як залежить окисно-відновний потенціал від співвідношення концентрацій окисленої і відновленої форми? Як зміниться значення потенціалу системи Fe³⁺ + e Fe²⁺ при додаванні фториду натрію? Для чого при хроматометричному визначенні заліза (ІІ) з індикатором дифеніламіном у розчин додають фосфорну кислоту?

6. Як залежить окисно-відновний потенціал від концентрації іонів водню? Розрахуйте значення окисно-відновного потенціалу пари при [ і [H⁺] = 1M, а також при [H⁺] = 10^-4M.

7. Напрям реакцій окислення-відновлення. Загальне правило. На підставі значень нормальних окисно-відновних потенціалів визначити напрям реакцій для наступних процесів:

2Fe²⁺ + J₂ Fe³⁺ + 2J^-,

2Fe²⁺ + Br₂ Fe³⁺ + 2 .

Вплив рН і концентрацій на напрям реакцій. Приклади.

8. Спряжені реакції окислення-відновлення. Яка спряжена реакція протікає при окисленні заліза (ІІ) перманганатом калію в солянокислому середовищі. Які міри слід вжити для того, щоб спряжена реакція не проходила.

9. Від яких факторів залежить швидкість окисно-відновних реакцій? Чи залежить вона від різниці потенціалів пар, що беруть участь у реакції?

10. Яким буде зв’язок між константами рівноваги окисно-відновних реакцій і стандартними потенціалами реагуючих речовин? Розрахуйте константи рівноваги вказаних реакцій при [H⁺] = 1M.

+ 6 + 6H⁺ + 3Br₂ + 3H₂O,

+ 5 + 8H⁺ 5 + Mn²⁺ + 4H₂O.

На підставі проведених розрахунків вирішіть питання, в якому напрямку пройдуть реакції і чи є вони практично необоротними?

11. Розчин містить іони і . Який із них і чому буде першим окислюватись перманганатом, якщо їх концентрації приблизно однакові? Написати рівняння реакцій.

12. Враховуючи значення стандартних потенціалів пар і , вкажіть, в якому напрямку повинна іти реакція між ними. Написати рівняння реакцій.

13. На підставі значень стандартних потенціалів обґрунтуйте можливість кількісного визначення Sn (II) йодометричним методом при одночасній присутності в розчині, що аналізують, S^2- іонів?

14. Що буде окислюватись хлорною водою в першу чергу в розчині, що містить (NH₄)₂C₂O₄ і FeCl₂, чому?

15. Для того щоб перевести Fe³⁺ в Fe²⁺ в розчин додають конц. HCl, суміш підігрівають і опускають у неї алюмінієвий дріт. Якою є роль кислоти? Написати послідовність протікаючих реакцій.

16. В розчині знаходиться сульфат і оксалат натрію; на підставі значень стандартних потенціалів укажіть, в якій послідовності вони будуть окислюватись при послідовному додаванні до них хлорної води?

17. На підставі значень стандартних потенціалів визначити, чи буде із розчину NaCl під дією бромної води виділятись вільний хлор?

18. Виходячи із значень стандартних потенціалів, визначити, чи можна дією Fe²⁺ відновити Cl₂ до ? J₂ до J^- ? Sn⁴⁺ до Sn²⁺?

19. На підставі значень стандартних потенціалів визначити можливість окислення іонів до вільного хлору сірчаною кислотою?

20. В розчині знаходяться іони і J^-. В якій послідовності вони будуть окислюватись при поступовому додаванні до них при підкисленні перманганату калію. Відповідь обґрунтуйте на підставі значень стандартних потенціалів.

21. Скільки грамів KMnO₄ знадобиться для приготування 750 мл 0,05 н. розчину? Опишіть приготування і умови зберігання розчинів KMnO₄.

22. Скільки грамів KMnO₄ знадобиться для приготування 1250 мл розчину, титр якого по перманганату дорівнює 0,001617 г/мл?

23. Скільки грамів KMnO₄ потрібно взяти для приготування 5 л розчину, у якого = 0,005585 г/мл? Як стандартизувати розчин KMnO₄?

24. Скільки грамів H₂C₂O₄∙2H₂O «х.ч.» слід взяти для приготування 500 мл 0,2 н. розчину? Особливості взаємодії H₂C₂O₄ з KMnO₄.

25. Скільки грамів йоду «х.ч.» слід взяти для приготування 500 мл 0,1 н. розчину? Для визначення яких речовин він застосовується.

26. Скільки грамів біхромату калію «х.ч.» знадобиться для приготування 200 мл 0,1 н. розчину? В чому полягає суть визначення Fe біхроматом.

27. Скільки грамів K₂Cr₂O₇ необхідно взяти для приготування 2 л розчину, у якого = 0,002792 г/мл? Якою буде нормальність отриманого розчину?

28. Скільки грамів Na₂S₂O₃∙5H₂O варто взяти для приготування: 1) 500 мл 0,1 н. розчину; 2) 200 мл розчину з титром по йоду 0,01500 г/мл? Для чого необхідний тіосульфат в йодометрії?

29. Яку наважку бромату калію потрібно взяти для приготування 2 л 0,1 н. розчину? Для визначення яких речовин використовується KBrO₃?

30. Скільки грамів біхромату калію «х.ч.» необхідно взяти для приготування 750 мл розчину, титр якого по залізу дорівнює 0,002793 г/мл? Дати порівняльну характеристику перманганатометричного і хроматометричного методу.

31. Розрахувати і побудувати криву титрування 0,1 н. розчину FeCl₃ 0,1 н. розчином SnCl₂. Вибрати індикатор для фіксування точки еквівалентності. Чи є ця реакція практично необоротною?

32. Розрахувати і побудувати криву титрування 0,1 н. розчину FeSO₄ 0,1 н. розчином K₂Cr₂O₇. Прийняти, що [H⁺] = 1M. Вказати стрибок на кривій титрування і спосіб фіксування точки еквівалентності.

33. Розрахувати і побудувати криву титрування 0,1 н. розчину FeSO₄ 0,1 н. розчином KMnO₄. Прийняти, що [H⁺] = 1 M. Вказати стрибок на кривій титрування і підібрати індикатор для фіксування точки кінця титрування.

34. Розрахувати і побудувати криву титрування 0,1 н. розчину заліза (ІІ) 0,1 н. розчином церію (IV). Вказати стрибок на кривій титрування і підібрати індикатор.

35. Розрахувати і побудувати криву титрування 0,1 н. розчину H₃AsO₃ 0,1 н. розчином KMnO₄ при [H⁺] = 1 M. Вказати спосіб фіксування точки еквівалентності.

36. Розрахувати стрибки титрування 0,1 н. розчину FeSO₄ 0,1 н. розчином K₂Cr₂O₇: а) якщо [H⁺] = 1 M; б) в розчин додали H₃PO₄. Обґрунтувати вибір індикатора для кожного із розглянутих випадків.

37. Розрахувати область стрибка титрування, окисно-відновний потенціал в точці еквівалентності і підібрати індикатор при титруванні 0,1 н. розчину FeSO₄ 0,1 н. розчином KClO₃, якщо [H⁺] = 1 M.

38. Розрахувати область стрибка титрування і окисно-відновний потенціал в точці еквівалентності при титруванні 0,01 н. розчину NaNO₂ 0,01 н. розчином KMnO₄ при [H⁺] = 1 M. Вказати спосіб фіксування точки еквівалентності.

39. Розрахувати область стрибка титрування, окисно-відновний потенціал у точці еквівалентності і підібрати індикатор при титруванні 0,01 н. розчину NaNO₂ 0,01 н. розчином KClO₃. Прийняти, що [H⁺] = 1 моль/л.

40. Розрахувати і побудувати криву титрування 0,1 н. розчину H₃AsO₃ 0,1 н. розчином J₂ при [H⁺] = 1 M. Вказати спосіб фіксування точки еквівалентності.

41. Вимоги, що висувають до установчих речовин в оксидиметрії. Які вихідні речовини використовуються для стандартизації розчинів: KMnO₄, Na₂S₂O₃, Ce(SO₄)₂? Написати рівняння реакцій і умови їх проведення. Розрахунки нормальності розчинів за результатами титрування.

42. За допомогою перманганатометрії можна визначити не тільки відновники, але і окисники, а також «інертні» іони (наприклад Са²⁺). Наведіть приклади для трьох перерахованих випадків, умови проведення аналізу. Реакції. Розрахункові формули.

43. Охарактеризуйте речовини, що використовуються у якості індикаторів в методі окислення-відновлення (редокс-індикатори). Правило їх вибору. Розрахунок інтервалу переходу забарвлення. Приклади. Яка величина зумовлює потенціал, при котрому редокс-індикатор змінює забарвлення в розчині?

44. Йодометричне визначення окисників, відновників? Умови проведення аналізу. Рівняння реакцій. Індикатори. Зміна кольору розчину в присутності крохмалю для обох випадків. Розрахунки.

45. Вирахувати константу рівноваги реакції

2 + J₂ +2 J^-.

46. Перманганатометричне визначення двовалентного заліза в солянокислому середовищі. Причини можливих ускладнень і їх усунення. Склад і принцип дії «захисної суміші».

47. Опишіть приготування, визначення нормальності і зберігання титрованого розчину перманганату калію. В якому середовищі проводять перманганатометричні визначення? (Рівняння реакцій).

48. Опишіть способи приготування, властивості і умови зберігання титрованого розчину йоду. Які фактори і як впливають на стійкість розчину йоду? Напишіть рівняння реакцій. Від яких факторів залежить швидкість окислення розчинів KJ киснем повітря?

49. За допомогою яких редокс-методів можна визначити вміст нітритів і нітратів в різних продуктах. Рівняння реакцій. Умови проведення аналізу. Розрахунки.

50. Розрахувати константу рівноваги окисно-відновної реакції:

Sn²⁺ + J₂ Sn⁴⁺ +2 J^-.

51. Наважку масою 0,9432 г сульфіду натрію розчинили в мірній колбі місткістю 200 мл. На титрування 20 мл цього розчину витрачається 15,42 мл 0,1204 н. робочого розчину йоду. Розрахуйте масову долю Na₂S у зразку.

52. На титрування йоду, що виділився при обробці наважки PbO₂ йодидом калію, використано 20 мл розчину тіосульфату натрію з = 0,25010 г/мл. Скільки грамів PbO₂ міститься у наважці?

53. Розрахуйте масову частку заліза в руді, якщо після розчинення наважки руди масою 0,4007 г в соляній кислоті і відновленні заліза до двохвалентного на титрування отриманого розчину було витрачено 20,3 мл 0,1 н. розчину біхромату калію?

54. Для визначення вмісту сурми в бабіті наважку сплаву масою 1,870 г розчинили в 200 мл соляної кислоти. На титрування 15 мл цього розчину витрачено 5,55 мл 0,05000 н. KBrO₃. Розрахувати масову частку сурми в сплаві.

55. Наважку вапняку масою 0,1627 г розчинили, потім обробили надлишком оксалату амонію. Осад відфільтрували, промили, розчинили в сірчаній кислоті. Отриманий розчин відтитрували 31,4 мл розчину KMnO₄ з = 0,00293 г/мл. Розрахуйте масову долю СаО у вапняку.

56. До 0,1112 г ретельно подрібненої проби діоксиду марганцю додано 0,1617 г безводної щавлевої кислоти. Вміст колби повністю розчинено нагріванням на водяній бані. На титрування надлишку щавлевої кислоти витрачено 8,80 мл 0,05000 н. розчину перманганату калію. Розрахувати масову долю марганцю в дослідному зразку.

57. Наважку хромової руди масою 1,2325 г сплавили з К₂СО₃ у присутності перекису натрію. Сплав розчинили і перенесли у мірну колбу місткістю 250 мл. До 25 мл розчину додали 50 мл 0,05000 н. розчину солі Мора. Надлишок солі Мора відтитрували 9,20 мл 0,05000 н. розчином KMnO₄. Розрахувати масову частку хрому в руді.

58. Наважку сульфіду натрію масою 3,9050 г розчинили в мірній колбі місткістю 500 мл. До 20,0 мл розчину додали 40,0 мл 0,1920 н. розчину йоду. На титрування надлишку йоду витрачено 41,25 мл 0,09520 н. розчину тіосульфату натрію. Розрахувати масову долю Na₂S у зразку?

59. Наважку хромового ангідриду масою 0,0921 г розчинили, обробили KJ і HCl, відтитрували 23,75 мл розчину тіосульфату натрію ( = 0,01354 г/мл). Розрахувати масову долю CrO₃ у зразку.

60. Наважка мармуру масою 0,7324 г розчинена і потім оброблена 1,4960 г (NH₄)₂C₂O₄∙H₂O. Розчин нейтралізований в колбі місткістю 200 мл. Колба заповнена водою до мітки. На титрування 25 мл відфільтрованого від осаду розчину витрачається 19,9 мл 0,04282 н. розчину KMnO₄. Розрахувати масову долю CаO у зразку.

61. Загальна характеристика методу осадження і комплексоутворення. Вимоги до реакцій. Класифікація. Приклади визначення різних компонентів.

62. Загальна характеристика комплексонометричного метода аналізу. Його основні переваги. Недоліки. Навести приклади використання методу.

63. Суть визначення точки еквівалентності у методі осадження безіндикаторними методами: «за точкою еквівалентності» і «рівного помутніння».

64. Адсорбційні індикатори. Їх характеристика. Принцип дії. Приклади. Порівняльна характеристика еозину та флуоресцеїну.

65. Аргентометрія. Характеристика методу. Переваги, недоліки. Визначення точки еквівалентності за допомогою K₂CrO₄. Принцип дії індикатора. Розрахунок концентрації хромату калію.

66. Визначення хлоридів і визначення срібла за методом Мора. Які речовини використовують у якості титранту? Порядок титрування для кожного визначення. Принцип дії індикатора - NH₄SCN.

67. Меркуро- і меркурометрія. Характеристика методу. Індикатори. Принцип дії. Визначення йодид- і бромід-іонів.

68. Використання окисно-відновних індикаторів у методі осадження. Визначення цинку фероціанідом. Методика. Фіксація точки еквівалентності за допомогою дифеніламіну.

69. Характеристика металіндикаторів (металохромних індикаторів). Їх принцип дії. Підбір умов для проведення аналізу. Приклади.

70. Використання рН-індикаторів у комплексонометрії. Теоретичне обґрунтування. Тип титрувань. Навести приклади.

71. Як встановлюється нормальність трилону Б (рівняння хімічних реакцій, рН середовища, індикатори).

72. Як проводять комплексонометричне визначення жорсткості води (рН середовища, індикатор, титровані розчини, розрахунок результатів аналізу). Як впливає рН розчину на рівновагу реакції Са²⁺ іонів з трилоном Б.

73. Які органічні реактиви отримали назву комплексонів. Речовини якого типу утворюють комплексони з катіонами, які їх властивості. Розкажіть про визначення алюмінію комплексонометричним методом (рівняння хімічних реакцій, рН середовища, індикатор).

74. Окреме визначення кальцію і алюмінію при їх спільній присутності комплексонометричним методом (рівняння реакцій, рН середовища, індикатори, розрахункові формули).

75. Яке значення має концентрація іонів водню при окремому комплексонометричному визначенні алюмінію і заліза. Опишіть спосіб окремого визначення заліза і алюмінію.

76. Опишіть комплексонометричний метод визначення міді (рівняння хімічних реакцій, рН розчину, індикатори).

77. Зворотне титрування і титрування за методом витіснення в комплексонометрії. В яких випадках вони застосовуються. Переваги витіснювального титрування. Навести приклади.

78. Принцип розрахунку кривих у методі осадження. Розрахувати і побудувати криву титрування 0,1 н. розчину KJ 0,1 н. розчином Hg₂(NO₃)₂. Від яких факторів залежить величина стрибка кривої титрування в методі осадження.

79. Принцип розрахунку кривих титрування в комплексонометрії. Розрахувати і побудувати криву титрування 0,1 н. розчину FeCl₃ 0,1 н. розчином трилону ( = 1,3∙10²⁵, pH = 5).

80. Розрахувати і побудувати криві титрування: 0,1 н. розчину KBr 0,1 н. розчином AgNO₃ і 0,1 н. розчином Hg₂(NO₃)₂. В якому випадку і чому стрибок титрування більше?

• ⇐ Назад
• 1
• 234
• Далее ⇒