Колоквіуми доцільно проводити в ….

а) 5‒8 класах;

б) 6 – 9 класах;

в) 5 – 11 класах;

г) 9 – 11 класах.

161. Види самостійної роботи за кількістю учнів:

а) фронтальна та групова;

б) індивідуальна та групова;

в) фронтальна та індивідуальна;

г) класна і позакласна.

 

162. Яким чином класифікують завдання самостійної роботи?

а) за рівнем складності;

б) за джерелами інформації;

в) за рівнем творчої активності учнів, за складовими історичного факту, за рівнем складності, за джерелами інформації;*

г) за рівнем розумових здібностей учнів.

 

163. Чи забезпечує самостійна робота учнів триєдину мету уроку?

а) переважно освітню;

б) так, звичайно.

в) переважно розвивальну;

г) тільки освітню і розвивальну.

 

164. Які прийоми самостійної роботи учнів з підручником школярі застосовують найчастіше?

а) читання, відповіді на питання і переказ тексту.

б) робота з ілюстраціями;

в) виконання домашніх завдань;

г) робота з довідковим матеріалом.

 

165. Обов’язковий елемент проблемно-пошукового навчання, один із способів залучення учнів до самостійної роботи з вивчення нового матеріалу на уроках історії – це ….

а) репродуктивні запитання;

б) творчі запитання;

в) ключові запитання;

г) розвивальні запитання.

 

166. Назвіть найпоширеніші форми організації самостійної роботи.

а) індивідуально, в парах, в невеличких групах і цілим класом;

б) цілим класом;

в) індивідуально та цілим класом;

г) в класі і позакласний час.

 

167. На якому етапі уроку можна виконувати самостійну роботу?

а) переважно на етапі актуалізації опорних знань, вмінь, навичок;

б) переважно під час закріплення вивченого;

в) під час вивчення нового матеріалу;

г) на всіх етапах уроку.

 

168. Які є типи запитань у самостійній роботі учнів?

а) образне, пояснювальне, узагальнювальне, запитання-розмірковування, відкрите запитання;*

б) відкрите та закрите запитання;

в) загальне та конкретне запитання;

г) репродуктивне запитання.

 

169. За рекомендаціями Міністерства освіти і науки України обов'язковими видами оцінювання навчальних досягнень учнів визнано:

а) тижневе, семестрове, річне;

б) тематичне;

в) тематичне, семестрове, річне, підсумкове;

г) підсумкове та річне.

170. Виділяють такі критерії оцінювання навчальних досягнень учнів:

а) початковий, середній та творчий;

б) початковий, достатній, високий;

в) достатній, середній та творчий;

г) початковий, середній, достатній, високий.

171. Основним видом перевірки знань є:

а) усне і письмове опитування;

б) письмові завдання;

в) фронтальні письмові та графічні роботи;

г) графічні роботи на дошці.

 

172. Сьогодні у методичній науці поточний контроль (первинна перевірка) здійснюється:

а) на етапі перевірки домашнього завдання;

б) на етапі актуалізації знань;

в) в кінці уроку;

г) на всіх макроетапах уроку.

 

173. Міцність історичних знань учнів перевіряється методом:

а) первинної (поточної) перевірки;

б) вторинної перевірки;

в) підсумкової перевірки;

г) відстроченої перевірки;

 

174. Дидактичну мету уроку історії вчитель визначає на основі:

а) вивчення змісту матеріалу підручника;

б) вимог навчальної програми;

в) вивчення змісту матеріалу підручника і вимог навчальної програми;

г) на власний розсуд.

 

175. Методисти визначають наступні функції перевірки та оцінювання (контролю) результатів навчання історії:

а) коригуючу, навчальну, розвивальну, виховну;

б) діагностичну, прогностичну;

в) діагностичну, прогностичну, коригуючу, навчальну, розвивальну, виховну, стимулююче-мотиваційну;

г) навчальну, розвивальну, виховну, стимулююче-мотиваційну.

 

176. Систематична перевірка знань учнів має забезпечувати:

а) відтворення знань;

б) поповнення, поглиблення, уточнення і систематизацію знань, закріплення і розвиток умінь застосовувати їх на практиці;

в) систематизацію знань з певної теми;

г) закріплення знань, вмінь та навичок.

177. Вимоги до рівня пізнавальних умінь розроблялися відповідно до:

а) психологічних можливостей школярів;

б) вікових можливостей школярів;

в) фізичних можливостей школярів;

г) інтелектуальних можливостей школярів.

 

178. Важливою рисою перевірки знань учнів є її:

а) ситуативна періодичність;

б) обов'язковість;

в) системність;

г) різноманітність форм і видів.

179. Назвіть форми самостійної роботи учнів

а) робота з візуальними джерелами, з підручником, з історичними джерелами;

б) робота з документами;

в) робота з текстом підручника;

г) робота з роздатковим матеріалом.

 

180. Комбінований тип уроку передбачає будь-які етапи (ланки навчання), які визначаються:

а) за кількістю присутніх учнів на уроці;

б) за дидактичною метою;

в) згідно з використанням провідних методів на уроці;

г) за формою уроків.

181. Для типу якого уроку характерною є мета втілена в таких завданнях: перевірити, як учні засвоїли, запам'ятали, зрозуміли...; з'ясувати, як учні вміють використовувати знання, складати план, таблицю, добирати заголовки за текстом, користуватися картою, контурною картою, історичними джерелами, термінологією, фактичним матеріалом, хронологією, підручником, наочністю тощо:

а) урок вивчення нового матеріалу;

б) урок узагальнення, систематизації знань, умінь і навичок;

в) урок перевірки знань, умінь і навичок;

г) комбінований урок.

 

182. 1 Форма організації діяльності учнів з учителем – це:

а) тип уроку;

б) форма уроку;

в) структурний елемент уроку;

г) один з елементів класно-урочної системи.

183. Узагальнена назва індивідуальних показників швидкості і якості засвоєння матеріалу учнями ‒ це:

а) навченість;

б)диференціація;

в) індивідуалізація;

г) вміння.

 

184. До якого способу формулювання теми уроку історії відноситься наступний варіант: „Твер або Москва (утворення централізованої держави”?

а) новий ракурс;

б) проблемна ситуація;

в) епіграф-цитата;

г) схований план теми.

 

185. Форми, методи, методичні прийоми і засоби роботи вчителя і учнів ‒ це:

а) зміст навчання;

б) ціль навчання;

в) організація навчання;

г) результати навчання.

186. Прийом відтворення зовнішніх деталей або епізодів головного історичною факту в коротких, але одноманітних формулюваннях з метою збереження його унікального емоційно-забарвленого образу ‒ це:

а) складний план;

б) простий (інформативний план);

в) картинний план;

г) тезовий план.

 

187. Яка з функцій підготовки вчителя до уроку підбиває підсумок уроку?

а) організаційна;

б) коригувальна;

в) гностична;

г) інформативна.

 

188. Семінарське заняття, в основу якого навмисно закладено кілька точок зору на одне і те ж питання, обговорення, яких підводить до прийнятних для всіх учасників позиціях або рішенням – це:

а) ,,Круглий стіл”;

б) дебати;

в) дискусія;

г) ,,вертушка”.

189. Урок, екскурсія, факультативні заняття, домашня робота, предметні гуртки, студії, наукові товариства, олімпіади, конкурси – це:

а) методи організації навчальної роботи;

б) технології навчання;

в) способи організації навчальної діяльності;

г) форми організації навчальної роботи. *

 

190. Форма навчання – це:

а) вивчення навчального матеріалу через продуману систему пізнавальних завдань;

б) спосіб організації навчання на різних його рівнях;

в) цілеспрямована, чітко організована, змістовно насичена й методично забезпечена система пізнавального та виховного спілкування, взаємодії відносин учителя й учнів;

г) способи спільної діяльності вчителя і учнів, спрямовані на розв`язання навчальних завдань.

 

191. Використання нестандартних форм уроків сприяє:

а) формуванню пізнавальних інтересів школярів, де діти безпосередньо беруть участь у процесі навчання; *

б) вмінню аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, робити висновки, систематизувати однорідні події, явища, факти;

в) розвитку високого рівня пізнавальної самостійності школярів;

г) формуванню потреби до самоосвіти.

 

192. Нетрадиційне навчання це:

а) особлива система, яка орієнтується не на кількість інформації донесеної до учнів, а на її якості, метою якої є всебічний і гармонійний розвиток особистості та створення оптимальних умов для цього розвитку; *

б) вивчення навчального матеріалу через продуману систему пізнавальних завдань;

в) навчання знанням, умінням і навичкам нового матеріалу з його закріпленням, контролем та оцінкою

г) форма організації навчання, що спрямовані на розвиток здібностей учнів до спільної діяльності у нових безпрецендетних ситуаціях.

 

193. До конструюючої функції підготовки до уроку історії не входить:

а) осмислення змісту навчального матеріалу;

б) аналіз особливостей складу учнів конкретного класу;

в) відбір прийомів і засобів викладання й навчання;

г) визначення домінуючого характеру діяльності учнів.

 

194. Закінчте речення ,,План-конспект навчального заняття складається вчителем під час підготовки до нього на основі вивчення … ”

а) держаного освітнього стандарту;

б) навчальних дисциплін і форм роботи для забезпечення міжпредметних зв’язків;

в) вивчення підручників, робочих зошитів учнів;

г) пізнавальних можливостей учнів та структурно-функціонального аналізу навчального матеріалу й оформлюються за певною схемою.

 

195. Закінчте речення ,,В підготовці до уроку, дидактичну мету вчитель виділяє на основі вивчення … ”

а) календарно-тематичного планування;

б) змісту матеріалу підручника і вимог навчальної програми;

в) методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України;

г) держаного освітнього стандарту.

 

196. Закінчте речення ,,Коригувальну функція учитель здійснює …”

а) після кожного етапу уроку;

б) під час виконання контрольних робіт;

в) після кожної відповіді учня;

г) після кожного уроку.

 

197. Підготовка учителя до уроків починається ще до початку навчального року з вивчення

а) Закону України ,,Про освіту”;

б) державного стандарту, програм для всіх класів;

в) методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України;

г) Закону України ,,Про загальну середню освіту”.

 

198. Закінчте речення ,,Проміжна підготовка учителя здійснюється на: ”

а) осінніх, зимових, весняних, літніх канікулах;

б) напередодні кожного заняття;

в) напередодні кожного навчального семестру;

г) на перервах між заняттями.

 

199. До структури уроку засвоєння нових знань не належить такий етап уроку …

а) засвоєння провідних ідей і основних теорій на основі широкої систематизації знань;

б) узагальнення й систематизація знань, застосування їх у різних, ситуаціях;

в) сприйняття й первинне осмислення нового матеріалу, осмислення зв'язків і відносин в об'єктах навчання;

г) підбиття підсумків уроку і домашнього завдання.

 

200. Форма організації занять, що дозволяє перевірити міцність теоретичних знань, практичних умінь і навичок за весь курс навчання, систематизувати знання учнів, виховувати волю до перемоги, розвивати самостійність мислення,творчу ініціативу,активність – це:

а) уроки-диспути;

б) уроки-рольові ігри;

в) уроки-конкурси;

г) уроки-конференції.