Методика навчання катання на санках дітей дошкільного віку.
ТЕМА: ВПРАВИ СПОРТИВНОГО ХАРАКТЕРУ
МЕТА:розглянути, що застосування вправ спортивного характеру у дошкільному віці закладає у дитини основу для систематичних занять одним з видів спорту у наступні шкільні роки. Розвивати словесно-логічну пам’ять студентів. Продовжувати вчити робити опорний конспект лекцій.
РОЗДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ: інформаційні картки «Ігрові вправи та ігри спортивного характеру» – по 15 шт. на кожний вид вправи спортивного характеру.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Вільчковський Е.С., Курок О.І. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку. – Суми: Університетська книга, 2005.
2. Вільчковський Е.С. Фізичне виховання дітей у дошкільному закладі. – Суми: Мрія ЛТД, 2001.
3. Дмитренко Т.І. Теорія і методика фізичного виховання дітей раннього і дошкільного віку. – К.: Вища школа, 1979.
4. Кенеман А.В., Хухлаева Д.В. Теория и методика физического воспитания детей дошкольного возраста. – К.: Радянська школа, 1979.
5. Хухлаева Д.В. Теория и методика физического воспитания детей дошкольного возраста. – М.: Просвещение, 1971.
ХІД ЗАНЯТТЯ
1. Повідомлення теми, плану та основних завдань:
План:
1. Загальна характеристика вправ спортивного характеру.
2. Методика навчання катання на санках дітей дошкільного віку.
3. Методика навчання катання на лижах дітей дошкільного віку.
4. Методика навчання катання на ковзанах дітей дошкільного віку.
5. Методика навчання катання на роликових ковзанах дітей дошкільного віку.
6. Методика навчання катання на велосипеді дітей дошкільного віку.
7. Методика навчання катання на самокаті дітей дошкільного віку.
8. Методика навчання плаванню дітей дошкільного віку.
Загальна характеристика вправ спортивного характеру.
Значний інтерес у дітей дошкільного віку викликають вправи спортивного характеру: плавання, катання на санках, ковзанах, велосипеді, ходьба на лижах та ін. Вони урізноманітнюють діяльність дітей під час прогулянки, збагачують їхній руховий досвід і являються активним відпочинком після занять, на яких дошкільникам доводилося тривалий час сидіти.
Істотна особливість цих вправ – комплексний характер впливу на організм дитини (формування та вдосконалення рухових навичок, розвиток фізичних якостей та функцій організму), а також на виховання морально-вольових якостей;
При відповідному навчанні дошкільнята швидко опановують основи техніки цих рухів і ознайомлюються на практиці з «азбукою спорту». Це полегшує у майбутньому (в шкільні роки) вибрати для систематичних занять один з його видів.
Вправи спортивного характеру проводять одночасно з усією групою (плавання, ходьба на лижах та ін.) або кількома дітьми (велосипед, роликові ковзани) під час ранкових та вечірніх прогулянок. Визначаючи їх місце в режимі дня, вихователь враховує всі фізкультурні заходи та інші види діяльності дітей протягом дня, їх вік, фізичну та рухову підготовленість, стан здоров’я, умови, в яких відбувається навчання даного виду вправ. Усе це потрібно для правильної організації комплексного використання всіх засобів всебічного фізичного розвитку дітей.
Враховуючи, що виконання вправ спортивного характеру займає лише частину часу, відведеного на прогулянку, необхідно передбачити й інші види діяльності дітей: рухливі й творчі ігри, спостереження за природою тощо.
Для проведення того чи іншого виду вправ спортивного характеру треба підготувати відповідний інвентар (лижі, велосипеди, ковзани з черевиками тощо) і спеціальне місце на майданчику.
Методика навчання катання на санках дітей дошкільного віку.
Дошкільнята будь-якого віку залюбки катаються на санках, особливо з гірок. Піднімаючись з санками на гірку, дитина отримує певне фізичне навантаження (посилюється обмін речовин, діяльність дихальної та серцево-судинної систем). Спускаючись з гірки, діти привчаються переборювати відчуття страху, набувають вміння володіти собою. Крім того, під час катання на санках дошкільнята вчаться дотримуватися певних правил, бути дисциплінованими: спокійно чекають своєї черги, з’їжджають, коли доріжка звільниться.
Цей вид вправ спортивного характеру можна проводити з дітьми всіх вікових груп, враховуючи вимоги програми та фізичну підготовленість дітей. Катання на санках проводять під час ранкової або після обідньої прогулянки при t повітря не нижчій -12°С, одяг звичайний. Спочатку дітей вчать возити санки за мотузку, а потім показують, як треба сідати на них. Вихованці молодших дошкільних груп можуть возити вдвох одну дитину на певну відстань (10-15 м), періодично міняючись ролями. Наприклад, якщо двоє везуть одного (один спереду за мотузку, а інший ззаду підштовхує), то вони міняються місцями так: той, хто був ззаду, сідає на санки, той, хто сидів, їде вперед і тягне за мотузку, а той, хто йшов попереду, іде назад.
Коли діти навчаться кататися на рівній місцевості, їх навчають спускатися з невеликих схилів. Тоді на території дитячого садка обладнують гірку. Якщо є природна земляна гірка, то на схилі її втоптують сніг і трохи поливають водою.
Дошкільнята люблять кататися з гірки, лежачи на санках на животі. Це досить небезпечно. Під час зіткнення можна вдаритися головою або тулубом. Тому не слід дозволяти дітям так кататися. Найзручніше й найбезпечніше –сидіти верхи, поставивши напівзігнуті ноги вперед і тримати натягнуту мотузку в руках.
Якщо під час спуску треба повернути санки на широкому схилі гірки, то опускають ногу на п’ятку з того боку, в який треба повернути. Можна застосовувати й інший спосіб: міцно тримаючись за мотузку і притискаючи колінами санки, відхилити тулуб назад і трохи в той бік, куди їх треба спрямувати. Загальмувати рух можна так: опустити на сніг п’яти і, натягуючи мотузку, відхилити тулуб назад, щоб трохи підняти передню частину санок. Разом з ногами гальмуватимуть і задні кінці полозків.
Катаючись на санках, діти витрачають багато енергії, але так захоплюються, що не помічають втоми. От чому катання з гірки треба регламентувати. Після спуску потрібна коротка пауза (1-1,5 хв.) для відпочинку. Підніматися на гірку слід повільно, не бігти, не обганяти інших дітей, дотримуватися своєї черги й чекати, поки попередня дитина не з’їде до кінця схилу.
Забезпечуючи відповідний порядок під час катання, вихователь попереджає дітей, щоб вони не піднімалися по схилу назустріч тим, хто з’їжджає, не перебігали доріжку, коли по ній хтось спускається. Підніматися на гірку тільки по спеціально зробленій для цього доріжці.
Загальна тривалість катання на санках у молодших групах – 40-45 хв., старших – 45-60 хв. Після цього дітям пропонують інші види діяльності.
Починаючи з середньої групи, діти люблять катати по рівній місцевості своїх товаришів, везучи санки за мотузок або підштовхуючи їх ззаду. Треба стежити за тим, щоб дитина, старша за віком, або двоє возили тільки одну дитину, а не кілька, і щоб діти частіше мінялися ролями (через кожні 3-5 хв.). Під час катання на санках по рівній місцевості з дітьми старшої групи можна влаштовувати цікаві змагання між окремими дітьми або підгрупами (командами). Наприклад, кілька дітей, спираючись на санки ззаду, за сигналом вихователя намагаються якнайшвидше довезти свої санки до прапорця, який поставлено на відстані 8-10 м від стартової риски. В іншому варіанті діти сідають на санчата спиною вперед і, відштовхуючись ногами, просуваються якнайшвидше до позначеного місця. Вихователь визначає переможців (за правилами естафетних ігор).