Поточно-модульний контроль

Форма № Н - 3.04

Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет

імені К.Д. Ушинського»

Кафедра історії України

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Перший проректор з навчальної та

науково-педагогічної роботи

Копусь О.А.

“______”_____________2016 року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ПП 1.11 Історія України

(шифр і назва навчальної дисципліни)

Спеціальність 014 Середня освіта (Історія), І курс

Спеціальність 027 Музеєзнавство, пам’яткознавство

Освітній ступінь «бакалавр»

інститут, факультет Соціально-гуманітарний факультет

(назва інституту, факультету)

Одеса – 2016

Робоча програма навчальної дисципліни «Історія України»

для студентів І курсу спеціальності «014 Середня освіта (Історія)», Спеціальність 027 Музеєзнавство, пам’яткознавство, освітній ступінь «бакалавр», 29 серпня 2016 року . - 42 с.

Розробник:Касілова Вікторія Михайлівна, старший викладач кафедри історії України.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри історії України

Завдання

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

- факти, хронологію подій, основні поняття історії України в доісторичний, ранньоісторичний, середньовічний періоди та на початку ранньонового часу ; культурні надбання населення українських земель; перебіг суспільно–політичного, духовно–релігійного життя та особливості етнічного розвитку; біографії видатних історичних осіб;

- закономірності перебігу історичного процесу на українських землях у вказаний період;

- розуміти історичний досвід і уроки, місце і роль давньої України в контексті європейської та світової історії.

уміти:

- самостійно добирати і опрацьовувати історичні документи, науково-популярну і дові-

дкову літературу,

- аналізувати, систематизувати, інтерпретувати й узагальнювати історичні факти,

критично оцінювати діяльність історичних осіб;

- самостійно мислити, виявляти й аналізувати історичне підгрунтя проблем соціально-економічного, політичного, культурного, національного буття України; брати участь у дискусіях на суспільно-політичні теми;

- на матеріалах історії України формувати історичну свідомість , громадянську відповідальність, патріотизм школярів та юнацтва;

- професійно застосовувати набуті знання у викладацькій та науково-дослідній роботі.

3. Програма з історії України

Змістовий модуль 1. Початки козацької ери української історії

Тема 1. Виникнення українського козацтва. Запорозька Січ як центр консолідації козацтва.

Утворення Кримського ханства та його експансія на українські землі. Дике поле. Кримський ханат – каталізатор козаччини. Перші письмові свідчення про українських козаків. Походження слова «козак». Причини та передумови виникнення українського козацтва в історіографічній традиції. Зростання чисельності і зміцнення козацтва. Ватажки козацтва, перші гетьмани. Територія розселення, заняття і побут козаків. Виникнення Запорозької Січі. Дмитро Байда – Вишневецький. Адміністративно – територіальний устрій Запорозької Січі, система органів влади, військова організація, господарство та побут запорозьких козаків. Козацтво як військово-промисловий стан. Ставлення уряду Речі Посполитої до козаків. Утворення реєстрового козацтва, формування його станових ознак.

Тема 2. Військово – політична та суспільна активність козацтва у кінці ХVІ - першій половині ХVІІ ст.

Військове протистояння козаків з турками і татарами. Озброєння, тактика бою. Запорозька Січ на міжнародній арені. Участь козаків у походах Лжедмитрія і королевича Владислава на Москву. Гетьмани О. Голуб та М. Дорошенко. Антикозацька політика польського уряду. «Доба героїчних походів». Гетьманування Петра Конашевича – Сагайдачного. Хотинська війна. Українське козацтво та православ’я. Роль козацтва у відновленні православної церковної ієрархії. Союз козацтва з братствами. Перші козацькі повстання (Криштоф Косинський, Семерій Наливайко). Козацько-селянськівійниXVII ст.: причини, територія і хід повстання М. Жмайла (1625 р.); повстання Т. Федоровича-Трясила (1630 р.); повстання П. Бута(Павлюка), Д. Гуні і Я. Острянина (1637-1638 рр.). "Ординація Війська Запорозького" 1638 р.

Змістовий модуль 2. Українська національна революція середини ХVІІ ст.

Тема 1. Початок революції. Військово-політичні події національно-визвольної боротьби українського народу впродовж 1648 – 1657 рр.

Історіографічний образ Української революції. Джерела дослідження проблеми. Типологізація, хронологічні межі, періодизація революції в Україні. Причини та передумови Національної революції. Богдан Хмельницький. Підготовка і початок збройного виступу. Повстання в Січі. Перші перемоги. Битви на Жовтих Водах і під Корсунем. Піднесення національно-визвольної боротьби і її переростання у революцію (літо – осінь 1648 р.). Перемога під Пилявцями. Визвольний похід українського війська в Галичину. Облога Львова та Замостя. Програма розбудови Української козацької держави. Заснування козацької держави - Війська Запорозького. Збаразько-Зборівська кампанія. Укладення Зборівської угоди. Берестецька битва. Іван Богун. Білоцерківський мирний договір. Молдавські походи Б. Хмельницького. Батозька перемога. Жванецька військова кампанія. Внутрішньо- і зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 р. Відносини між Українською козацькою державою і Московським царством. Українсько-московський договір 1654 р. Воєнні дії в 1654-1655 роках. Віленське перемир'я. Зміна зовнішньополітичної орієнтації Богдана Хмельницького. Дії українського війська в Польщі 1656-1657 рр. Смерть Б.Хмельницького.

Тема 2. Сворення Української козацької держави, її особливості та функції.

Відродження української державної ідеї, формування її засадничих принципів. Руйнування річпосполитських державних інституцій та формування національної системи органів державної влади. Полково-сотенний адміністративно-територіальний устрій. Форма правління та її інституції. Інститут гетьманської влади. Генеральна рада, Старшинська рада, Генеральна старшина, Генеральна Військова канцелярія, їх повноваження та функції. Органи місцевого самоврядування. Формування норм національної юрисдикції та системи судочинства. Фінансова система. Збройні сили Гетьманщини. Становлення української дипломатичної служби.

Трансформація соціальної структури українського суспільства. Формування нової суспільної еліти. Зміна форм власності та соціально-економічного ладу. Статус православного духовенства та місце православної церкви в суспільній організації. Засади соціальної політики гетьманського уряду.

Змістовий модуль 3. Український гетьманат в кінці 50-х – середині 70-х років ХVІІ ст.:боротьба за міжнародне утвердження, за збереження цілісності та незалежності козацької держави. Завершення революції.

Тема 1. Громадянська війна 1658 – 1663 рр.

Загострення боротьби за владу по смерті Богдана Хмельницького. Ідея спадкоємності гетьманської влади та її порушення. Юрій Хмельницький. Прихід до влади Івана Виговського. Протиборство старшинських угруповань. Соціальна політика уряду Івана Виговського. Конфлікт з Запорожжям. Антигетьманська опозиція: М.Пушкар та Я.Барабаш. Втручання царського уряду у внутрішні справи Гетьманщини. Упокорення Полтави. Початок громадянської війни. Зовнішньополітичні пріоритети гетьмана І.Виговського. Зближення з Польщею. Юрій Немирич. Укладення Гадяцької унії, зміст та значення угоди, реакція українського суспільства та московського уряду. Українсько-московська війна 1658 – 1659 рр. Конотопська битва. Масовий антигетьманський рух. Зречення І.Виговського та початок гетьманування Ю.Хмельницького. Спроби подолання внутрішньополітичної кризи. Вибір зовнішньополітичних пріоритетів. Відновлення союзу з Москвою. Переяславський договір 1659 р.: обмеження державного суверенітету козацької держави. Відновлення війни з Польщею. Чуднівська військова кампанія московсько-українського війська проти Речі Посполитої та її невдача. Зміна політичного курсу гетьманського уряду. Слободищенська угода, її зміст та наслідки. Загострення соціально-політичної боротьби в українському суспільстві та серед старшинських угруповань. Наростання сепаратистських тенденцій на Лівобережжі. Яким Сомко та В.Золотаренко. Зречення Ю.Хмельницького. Розкол Української козацької держави на два гетьманата.

Тема 2. Боротьба за відновлення єдності та незалежності Української козацької держави. Поразка революції.

Боротьба старшини за владу після зречення Ю.Хмельницького. Прихід до влади на Лівобережжі Івана Брюховецького. Внутрішньополітичні пріоритети гетьмана, стосунки з Запорозькою Січчю. Підтримка Москви. Московські статті 1665 року: обмеження автономних прав України. Антигетьманське та антимосковське повстання на Лівобережжі.

Правобережжя під владою Павла Тетері. Пропольська зовнішньополітична орієнтація гетьмана. Спільний похід українсько-польського війська на Лівобережжя. «Війна берегів» та її наслідки. Масові повстання на Правобережжі, загострення старшинських міжусобиць, соціальних протиріч, наростання анархії та охлократії на Правобережжі, втручання сусідніх держав. Обрання гетьманом Петра Дорошенка, його перші політичні акції, боротьба за утвердження влади. Протистояння з Польщею. Союз з Кримським ханатом. Андрусівський мир 1667 р. та невизнання його Дорошенком. Підгаєвецька військова кампанія та її невдача. Стосунки з Запорозькою Січчю. Іван Сірко. Похід 1668 р. на Лівобережжя та відновлення єдності козацької держави. Загострення політичної боротьби на Правобережжі. Втрата П.Дорошенком влади над Лівобережною Україною. Союз з Османською імперією та його наслідки. Останні роки гетьманування П.Дорошенка та його зречення. Завершення революції та її поразка.

4. Структура навчальної дисципліни

1. Теми лекцій для студентів денної форми навчання

1. Теми семінарських занять для студентів денної форми навчання

Плани семінарських занять

Змістовий модуль 1

Семінарське заняття 1

Виникнення українського козацтва. - 2 год.

1. Історіографічні теорії походження козацтва.

2. Соціально - економічні та політичні передумови виникнення українського козацтва.

3. Суспільно - політична організація та етнічний склад українського козацтва.

5. Утворення реєстрового козацького війська. Соціальний статус реєстровців та стосунки з нереєстровим козацтвом.

Література

Джерела

Г.Л. де Боплан. Опис України. Пер. з франц., примітки та передмова Я.І. Кравця. – Львів, 1990.

Літопис Самовидця. – К., 1971.

Лясота Еріх. Щоденник. // Жовтень. – 1984. - № 10.

Михалон Литвин. О нравах татар, литовцев и москвитян. – М., 1994.

Спеціальна література

Апанович О. Боротьба Запорозької січі проти турецько-татарських загарбників. – К., 1961.

Апанович О. Збройні сили України. – К., 1969.

Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – К., 1994.

Крип’якевич І., Гнатевич Б. Історія українського війська. – Львів, 1936.

Козацькі січі (нариси з історії українського козацтва ХVІ – ХІХ ст.) – К., Запоріжжя, 1998.

Мицик Й. Плохій С., Стороженко І. Як козаки воювали. – Дніпропетровськ, 1991.

Сергійчук В. Байда-Вишневецький – ратник української землі // Дніпро. – 1989. - № 2.

Шабулько Ф.М. Земли юго-западной Руси в составе Великого княжества Литовского. – К., 1987.

Щербак В.О. Формування козацького стану в Україні. – К., 1997.

Яворницький Д.Т. Історія запорізьких козаків. – К., 1981. – Т.1.

Семінарське заняття 2

Запорозька Січ. Військове мистецтво козаків. Боротьба з агресією Кримського ханства та Османської імперії. – 4 год.

1. Заснування Запорізької Січі. Дмитро Байда - Вишневецький.

2. Топографія Запорізьких Січей.

3. Система органів влади, господарство, побут запорізьких козаків.

4. Козацька символіка. Особливості козацького менталітету.

5. Боротьба козацтва з агресією Кримського ханства та Османської імперії. Військове мистецтво козаків.

Література

Джерела

Г.Л. де Боплан. Опис України. Пер. з франц., примітки та передмова Я.І. Кравця. – Львів, 1990.

Халебський Павло. Україна – земля козаків: Подорожній щоденник. – К., 2008.

Спеціальна література

Глущенко В.В. Казачество Евразии: Зарождение, развитие, интеграция в структуру российской государственности. – М., 2000.

Горобець В., Чухліб Т. Незнайома Кліо: Таємниці, казуси і курйози української історії. Козацька доба. – К., 2004.

Історія українського козацтва. — Т. 1. — К., 2005.

Сергійчук В. І. Дмитро Вишневецький. — К., 2003.

Щербак В. Українське козацтво: формування соціального стану: Друга половина XV - середина XVIII ст. - К., 2000.

Семінарське заняття 3

Козацько - селянські повстання наприкінці ХVІ ст. – 2 год.

1. Причини козацько - селянських рухів кінця ХVІ ст.

2. Козацько - селянський виступ під проводом Криштофа Косинського.

3. Повстання Северина Наливайка. Зародження ідеї козацького автономізму.

4. Радикальна та поміркована течії в козацькому русі.

Література

Джерела

Г.Л. де Боплан. Опис України. Пер. з франц., примітки та передмова Я.І. Кравця. – Львів, 1990.

Спеціальна література

Глущенко В.В. Казачество Евразии: Зарождение, развитие, интеграция в структуру российской государственности. – М., 2000.

Горобець В., Чухліб Т. Незнайома Кліо: Таємниці, казуси і курйози української історії. Козацька доба. – К., 2004.

Історія українського козацтва. — Т. 1. — К., 2005.

Сергійчук В. І. Дмитро Вишневецький. — К., 2003.

Щербак В. Українське козацтво: формування соціального стану: Друга половина XV - середина XVIII ст. - К., 2000.

Семінарське заняття 4

Козацько-селянські війни XVII ст. – 2 год.

1. Доба героїчних походів. Морські походи козаків. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний. Участь українського козацтва у Хотинській війні.

2. Козацтво на захисті православ'я. Відновлення православної ієрархії.

3. Козацько-польський збройний конфлікт 1625 р. Повстання Т. Федоровича, І. Сулими.

4. Козацькі повстання 1637—1638 рр. "Ординація Війська Запорозького…" 1638 р.

Література

Джерела

Г.Л. де Боплан. Опис України. Пер. з франц., примітки та передмова Я.І. Кравця. – Львів, 1990.

Спеціальна література

Глущенко В.В. Казачество Евразии: Зарождение, развитие, интеграция в структуру российской государственности. – М., 2000.

Горобець В., Чухліб Т. Незнайома Кліо: Таємниці, казуси і курйози української історії. Козацька доба. – К., 2004.

Запорожская Сечь. — М., 2004.

Історія українського козацтва. — Т. 1. — К., 2005.

Ільєнко І. О. В пазурах у двоглавого: Українство під царським гнітом (1654—1917). — К., 2004.

Станіславський В. Запорозька Січ і Річ Посполита: 1686—1699. — К., 2004.

Щербак В. Українське козацтво: формування соціального стану: Друга половина XV - середина XVIII ст. - К., 2000.

Змістовий модуль 2

Семінарське заняття 5

Військово-політична складова національно-визвольної боротьби під проводом Б.Хмельницького в 1648 - 1653 рр. – 4 год.

1. Передумови, причини та початок національно-визвольної війни. Б.Хмельницький.

2. Перші перемоги та їх військово-політичне значення.

3. Західний похід армії Б.Хмельницького та його результати.

4. Збаражсько-зборівська військова кампанія. Зборівський мир.

5. Битва під Берестечком. Білоцерківський мир.

6. Перемога під Батогом та її значення.

7. Жванецька кампанія 1653 р. та її військово-політичні наслідки.

Література

Джерела

Літопис Самовидця. – К., 1971.

Літопис Самійла Величка: в 2 т. – К., 1991

Спеціальна література

Горобець В. український Гетьманат та російська дипломатія до і після Переяслава. – К., 2005.

Джеджула Ю. Таємна війна Богдана Хмельницького. — К., 1995.

Огієнко І. (митрополит Іларіон). Богдан Хмельницький. — К., 2004.

Чухліб Т. Гетьмани і монархи: Українська держава в міжнародних відносинах 1648-1714 рр. - К.; Нью-Йорк, 2003.

Семінарське заняття 6

Переяславсько - московська угода 1654 р.та її історичне значення. – 2 год.

1. Розвиток українсько-московських стосунків протягом 1648 -1653 рр.

2. Переяславська рада 1654 р.: зміст, рішення, реакція українського суспільства.

3. Березневі статті: обставини укладення та зміст.

4. Історико-юридична кваліфікація суті українсько - московської угоди 1654 р.

5. Історичне значення українсько - московського союзу 1654 р.: дискусія в історичній літературі.

Література

Джерела

Документи Богдана Хмельницького. – К., 1961.

Переяславська рада очима істориків, мовою документів. – К., 2003.

Спеціальна література

Горобець В. український Гетьманат та російська дипломатія до і після Переяслава. – К., 2005.

Ільєнко І. О. В пазурах у двоглавого: Українство під царським гнітом (1654—1917). — К., 2004.

Наслідки Переяславської Ради 1654 року: [36. статей]. — К., 2004.

Переяславська Рада 1654 року: Історіографія та дослідження. — К., 2003.

Рафальський О. О. Переяславський договір України з Росією 1654 року: Ретроспек­тивний аналіз. — К., 2004.

Сергійчук В. І. Переяславська Рада — трагедія України і програш Європи. — К., 2003.

Чухліб Т. Гетьмани і монархи: Українська держава в міжнародних відносинах 1648-1714 рр. - К.; Нью-Йорк, 2003.

Семінарське заняття 7

Військово- політична діяльність Б.Хмельницького в 1654 - 1657 рр. – 2 год.

1. Воєнні дії українсько-російського війська проти Польщі у 1654 - 1655 рр. Віленське перемир'я.

2. Боротьба за приєднання західноукраїнського регіону. Трансильванський похід.

3. Смерть Б.Хмельницького та історичне значення його діяльності.

4. Соратники Б.Хмельницького.

Література

Джерела

Документи Богдана Хмельницького. – К., 1961.

Універсали Богдана Хмельницького. К., - 1998.

Спеціальна література

Горобець В. український Гетьманат та російська дипломатія до і після Переяслава. – К., 2005.

Джеджула Ю. Таємна війна Богдана Хмельницького. — К., 1995.

Наслідки Переяславської Ради 1654 року: [36. статей]. — К., 2004.

Огієнко І. (митрополит Іларіон). Богдан Хмельницький. — К., 2004.

Чухліб Т. Гетьмани і монархи: Українська держава в міжнародних відносинах 1648-1714 рр. – К.; Нью-Йорк, 2003.

Семінарське заняття 8

Утворення Української козацької держави – Гетьманщини. – 2 год.

1. Українська державна ідея напередодні та на початку війни проти Речі Посполитої.

2. Формування політичної програми Б.Хмельницького.

3. Формування державних інституцій. Система органів влади та її функціонування.

4. Еволюція форми урядування. Форми державного устрою і політичного режиму.

5. Процес та проблеми формування нової державної еліти.

Література

Джерела

Ділова документація Гетьманщини XVІІІ століття: Збірник документів. АН України. Інститут української археографії .- К., 1993

Універсали Богдана Хмельницького. К., - 1998.

Спеціальна література

Горобець В., Чухліб Т. Незнайома Кліо: Таємниці, казуси і курйози української історії. Козацька доба. – К., 2004.

Горобець В. український Гетьманат та російська дипломатія до і після Переяслава. – К., 2005.

Огієнко І. (митрополит Іларіон). Богдан Хмельницький. — К., 2004.

Станіславський В. Запорозька Січ і Річ Посполита: 1686—1699. — К., 2004.

Чухліб Т. Гетьмани і монархи: Українська держава в міжнародних відносинах 1648-1714 рр. - К.; Нью-Йорк, 2003.

Яковенко Н. Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні ХVІ-ХVП ст.-К., 2002.

Яковлева Т- Руїна Гетьманщини. Від Переяславської ради-2 до Андрусівської угоди (1659-1667 рр.). - К., 2003.

Змістовий модуль 3

Семінарське заняття 9

Гадяцька унія. – 2 год.

1. Смерть Б.Хмельницького. Прихід до влади І.Виговського.

2. Укладення Гадяцької унії та її зміст.

3. Українсько-московська війна. Конотопська перемога.

4. Оцінка Гадяцької унії в історичній літературі.

Література

Джерела

Гадяцька унія 1658 року. - К., 2008.

Універсали українських гетьманів від І.Виговського до І.Самойловича ( 1657-1687 ) .-Київ-Львів, 2004.

Спеціальна література

Газін В. Гетьман Павло Тетеря. Соціально - політичний портрет. - Кам’янець-Подільський, 2007.

Горобець В. Гадяцька угода 1658 року у контексті міжнародних відносин.// Київська Старовина. - 1999. - № 1.

Горобець В. Еліта козацької України в пошуках політичної легітимації: стосунки з Москвою та Варшавою, 1654 - 1665. - К., 2000.

Гуржій О. І., Чухліб Т. В. Гетьманська Україна // Україна крізь віки; в 15 тт. - К., 1999. - т.7. (1659-1667 рр.). - К., 2003.

Мицик Ю. Гетьман Іван Виговський. — К., 2004.

Яковлева Т. Руїна Гетьманщини. Від Переяславської ради-2 до Андрусівської угоди

(1659-1667 рр.). - К., 2003.

Семінарське заняття 10

Політичний розкол Української козацької держави та об'єднавчий проект гетьмана П.Дорошенка. – 4 год.

1. Наростання протиріч в українському суспільстві протягом 1659 - 1663 рр. Поділ України на два гетьманата.

2. Прихід до влади на Правобережжі П.Дорошенка та його заходи щодо возз'єднання українських земель. Підгаєвецька кампанія.

3. Возз'єднання козацької України та обрання П.Дорошенка її гетьманом.

4. Загострення політичної боротьби. Внутрішня і зовнішня політика уряду П.Дорошенка (липень 1668 - липень 1671 рр.)

Література

Джерела

Літопис Самовидця. – К., 1971.

Літопис Самійла Величка6 в 2 т. – К., 1991

Універсали українських гетьманів від І.Виговського до І.Самойловича ( 1657-1687 ) .-Київ-Львів, 2004.

Спеціальна література

Горобець В. український Гетьманат та російська дипломатія до і після Переяслава. – К., 2005.

Смолій І., Степанков В. Богдан Хмельницький6 Хроніка життя та діяльності. – К., 1994.

Смолій І., Степанков В. Українська державна ідея ХVІІ - ХVІІІ ст.: Проблеми формування, еволюції, реалізації.- К., 1997.

Смолій І., Степанков В. Українська національна революція середини ХVІІ ст.(1648 – 1676 рр.). – К., 2009.

Чухліб Т. В. Гетьмани Правобережної України в історії Центрально-Східної Євро­пи: 1663-1713. - К., 2004.

Чухліб Т. Гетьмани і монархи: Українська держава в міжнародних відносинах 1648-1714 рр. - К.; Нью-Йорк, 2003.

Яковлева Т- Руїна Гетьманщини. Від Переяславської ради-2 до Андрусівської угоди (1659-1667 рр.). - К., 2003.

Семінарське заняття 11

Українська національна революція середини XVII ст.: підсумки. – 4 год.

1. Криза і поразка революції.

2. Причини поразки революції та її наслідки.

3. Особливості Української національної революції та її значення.

4. Українська національна революція в контексті європейського революційного руху ХVІ-ХVІІ ст.

Література

Джерела

Історія Русів .- К., 2003.

Літопис Самовидця. – К., 1971.

Літопис Самійла Величка в 2 т. – К., 1991

Спеціальна література

Газін В. Причини руїни Української козацької держави у другій половині ХVІІ ст.// Український історичний збірник. - Вип. І. - К., 1997.

Горобець В. Від союзу до інкорпорації: українсько - російські відносини другої половини ХVІІ - першої чверті ХVІІІ ст. - К., 1995.

Горобець В. український Гетьманат та російська дипломатія до і після Переяслава. – К., 2005.

Горобець В. "Волимо царя східного…" : Український Гетьманат та російська династія до і після Переяслава. - К., 2007.

Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині ХVІІ - ХVШ ст.: Кордони, населення, право. - К., 1996.

Смолій І., Степанков В. Богдан Хмельницький6 Хроніка життя та діяльності. – К., 1994.

Смолій І., Степанков В. Українська державна ідея ХVІІ - ХVІІІ ст.: Проблеми формування, еволюції, реалізації.- К., 1997.

Смолій І., Степанков В. Українська національна революція середини ХVІІ ст.(1648 – 1676 рр.). – К., 2009.

Чухліб Т. В. Гетьмани Правобережної України в історії Центрально-Східної Євро­пи: 1663-1713. - К., 2004.

Чухліб Т. Гетьмани і монархи: Українська держава в міжнародних відносинах 1648-1714 рр. - К.; Нью-Йорк, 2003.

7. Теми лекцій для студентів заочної форми навчання

8. Теми семінарських занять для студентів заочної форми навчання

Плани семінарських занять для студентів заочної форми навчання

Семінарське заняття 1

Виникнення українського козацтва та Запорозької Січі. - 4 год.

1. Історіографічні теорії походження козацтва.

2. Соціально - економічні та політичні передумови виникнення українського козацтва.

3. Суспільно - політична організація та етнічний склад українського козацтва.

5. Утворення реєстрового козацького війська. Соціальний статус реєстровців та стосунки з нереєстровим козацтвом.

Література

Джерела

Г.Л. де Боплан. Опис України. Пер. з франц., примітки та передмова Я.І. Кравця. – Львів, 1990.

Літопис Самовидця. – К., 1971.

Лясота Еріх. Щоденник. // Жовтень. – 1984. - № 10.

Михалон Литвин. О нравах татар, литовцев и москвитян. – М., 1994.

Спеціальна література

Апанович О. Боротьба Запорозької січі проти турецько-татарських загарбників. – К., 1961.

Апанович О. Збройні сили України. – К., 1969.

Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – К., 1994.

Крип’якевич І., Гнатевич Б. Історія українського війська. – Львів, 1936.

Козацькі січі (нариси з історії українського козацтва ХVІ – ХІХ ст.) – К., Запоріжжя, 1998.

Мицик Й. Плохій С., Стороженко І. Як козаки воювали. – Дніпропетровськ, 1991.

Сергійчук В. Байда-Вишневецький – ратник української землі // Дніпро. – 1989. - № 2.

Шабулько Ф.М. Земли юго-западной Руси в составе Великого княжества Литовского. – К., 1987.

Щербак В.О. Формування козацького стану в Україні. – К., 1997.

Яворницький Д.Т. Історія запорізьких козаків. – К., 1981. – Т.1.

Семінарське заняття 2

Українська національна революція середини ХVІІ ст. – 4 год.

1. Передумови, причини та початок національно-визвольної війни. Б.Хмельницький.

2. Військово-політичні події 1648 – 1653 рр.

3. Переяславсько-московська угода 1654 р. Березневі статті.

4. розвиток подій в Українській козацькій державі по смерті Б.Хмельницького.

5. Криза і поразка революції.

6. Причини поразки революції та її наслідки.

7. Особливості Української національної революції та її значення.

8. Українська національна революція в контексті європейського революційного руху ХVІ-ХVІІ ст.

Література

Джерела

Історія Русів .- К., 2003.

Літопис Самовидця. – К., 1971.

Літопис Самійла Величка в 2 т. – К., 1991

Спеціальна література

Газін В. Причини руїни Української козацької держави у другій половині ХVІІ ст.// Український історичний збірник. - Вип. І. - К., 1997.

Горобець В. Від союзу до інкорпорації: українсько - російські відносини другої половини ХVІІ - першої чверті ХVІІІ ст. - К., 1995.

Горобець В. український Гетьманат та російська дипломатія до і після Переяслава. – К., 2005.

Горобець В. "Волимо царя східного…" : Український Гетьманат та російська династія до і після Переяслава. - К., 2007.

Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині ХVІІ - ХVШ ст.: Кордони, населення, право. - К., 1996.

Смолій І., Степанков В. Богдан Хмельницький. Хроніка життя та діяльності. – К., 1994.

Смолій І., Степанков В. Українська державна ідея ХVІІ - ХVІІІ ст.: Проблеми формування, еволюції, реалізації.- К., 1997.

Смолій І., Степанков В. Українська національна революція середини ХVІІ ст.(1648 – 1676 рр.). – К., 2009.

Чухліб Т. В. Гетьмани Правобережної України в історії Центрально-Східної Євро­пи: 1663-1713. - К., 2004.

Чухліб Т. Гетьмани і монархи: Українська держава в міжнародних відносинах 1648-1714 рр. - К.; Нью-Йорк, 2003.

9. Самостійна робота для студентів денної форми навчання

Методичні рекомендації з організації самостійної роботи

Самостійна робота студентів має за мету більш глибоке засвоєння ними теоретичних та аналітичних основ курсу, розвиток творчого мислення, набуття навиків та вмінь у самостійному виборі різних методів пізнання. Самостійна робота тісно узгоджується з лекційним курсом і проводиться за усіма основними темами.

Самостійна робота передбачає конкретні визначені викладачем питання теми, які студент готує самостійно. Форми організації самостійної роботи залежать від складності окремих тем та навчальних можливостей груп та студентів. Пропонуються наступні форми: самостійне опрацювання вказаної наукової літератури, її реферування, обговорення на колоквіумах, перевірка отриманих знань на контрольних роботах.

Працюючи самостійно слід скористатися підручниками, посібниками, рекомендованою літературою, науково-довідниковими виданнями, можливостями Інтернету. Обов’язковою умовою самостійної роботи є застосування знань, набутих при вивченні інших тем курсу, а також інших історичних дисциплін. Важливим є посилання на історичні джерела та наукову літературу.

В процесі самостійної роботи слід проявляти творчість і вміння відстоювати власну точку зору. Основну увагу слід звертати на центральну проблему вивчення історії рідного краю – взаємозв’язок регіональної історії з загально історичними процесами, подіями і явищами.

Зміст самостійної та індивідуальної роботи

9. Самостійна робота для студентів денної форми навчання

10.Індивідуальне навчально-творче завдання (творча робота)

Індивідуальне навчально-дослідне завдання (далі – ІНДЗ) – один із видів поза аудиторної роботи студента навчального чи навчально-дослідницького характеру, яке виконується у процесі вивчення програмного матеріалу і завершується до підсумкового тестування з даної навчальної дисципліни.

Мета ІНДЗ - самостійне вивчення на основі першоджерел, монографій, наукової, науково-популярної та довідкової літератури частини програмного матеріалу, його систематизація, аналіз та узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу.

Зміст ІНДЗ – це завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, одержаних в процесі лекційних, семінарських занять та самостійної роботи.

Орієнтована структура ІНДЗ:

- Вступ - зазначається тема, мета і завдання роботи, її основні положення, а також стан наукової розробки проблеми і її значення.

- Теоретичне обґрунтування – виклад базових теоретичних положень, законів, принципів тощо, на основі яких виконується завдання.

- Методи, які використовуються при виконанні роботи.

- Основні результати роботи – подаються статистичні або якісні результати роботи, схеми, діаграми, порівняльні таблиці, описи, систематизована реферативна інформація, її аналіз. Послідовність постановки викладу результатів дослідження повинна відповідати темі і дослідницьким завданням.

- Висновки.

- Список використаних джерел і літератури. Список слід розміщувати в порядку посилань в тексті або алфавітному порядку прізвищ перших авторів чи заголовків.

- Додатки.

Порядок подання та захист ІНДЗ:

- Звіт про виконання ІНДЗ подається у вигляді скріпленого зошита (реферату) з титульною сторінкою стандартного зразка і внутрішнім наповненням із зазначенням усіх позицій змісту завдання (за об’ємом 10-12 аркушів друкованого тексту через 1,5 інтервали).

- ІНДЗ подається викладачу не пізніше, ніж за 2 тижні до підсумкового тестування.

- ІНДЗ оцінюється викладачем на основі попереднього з ним ознайомлення та усного захисту на підсумковій конференції.

- Оцінка за ІНДЗ є обов’язковим компонентом екзаменаційної оцінки і враховується при виведенні підсумкової оцінки. Питома вага ІНДЗ у загальній оцінці визначається викладачем.

Теми індивідуальних навчально-дослідних завдань.

написання історичного есе за однією з тем:

1. Українська національна революція та утворення української козацької держави: історична закономірність чи випадковість?

2. Чи можна вважати організацію українського суспільства що виникла в ході боротьби проти Речі Посполитої українською козацькою державою?

3. Чи відбулася б Українська національна революція якби не стався конфлікт Богдана Хмельницького з Чаплинським?

4. Чи існувала для Б.Хмельницького альтернатива союзу з Москвою?

5. Відомо, що П.Куліш негативно оцінював діяльність Б.Хмельницького, вважаючи його руйнівником, який даремно залив кров'ю Україну, знищивши в ній "діло європейської цивілізації". Наскільки Ви поділяєте цю точку зору?

6. Відомо, що Б.Хмельницький зосередив в своїх руках колосальну владу, то чи можна трактувати українську державу його часу як козацьку республіку?

7. Соратники Б.Хмельницького в національно-визвольній боротьбі.

8. Противники Б.Хмельницького в національно-визвольній боротьбі.

9. Служби розвідки та контррозвідки в державі Б.Хмельницького.

10. Дипломатична служба в державі Б.Хмельницького.

11. Б. Хмельницький та його діяльність у віддзеркаленні іноземних джерел.

12. Хмельниччина в польській історіографії.

13. Б.Хмельницький та Хмельниччина в народній творчості.

14. Відображення Хмельниччини та Б.Хмельницького в мистецтві.

Методи навчання

Лекції, семінарські заняття, індивідуальна і самостійна робота з історичними джерелами, літературою, картами; тестові завдання, підготовка ІНДЗ, складання термінологічних словників, хронології основних подій, пошукова робота в Інтернеті, екскурсії до музеїв, по визначних історичних місцях.

Методи контролю

Поточні опитування на семінарських заняттях, перевірка й оцінка ІНДЗ (творчих робіт, проектів, історичних реконструкцій, мап), КМР, підсумковий тестовий контроль.

Форми контролю

1. Основні терміни і визначення

Поточно-модульний контроль (ПМК) − це один з видів контролю стану засвоєння знань та вмінь студента з модуля навчальної дисципліни. Поточно-модульний контроль включає оцінювання знань студента під час проведення семінарських занять, виконання завдань самое пішої та індивідуальної роботи, тестування, колоквіуму, контрольної роботи і проведення модульної контрольної роботи.

Підсумковий контроль (ПК) − це контроль рівня засвоєння знань та вмінь студента в цілому з навчальної дисципліни, для якої навчальним планом передбачений екзамен.

Підсумковий контроль здійснюється в усній і (або) письмовій формі за вибором кафедри, також за результатами виконання індивідуального навчально-дослідницького завдання з поданням відповідного звіту.

Самоконтроль –самостійна робота студента з підручником, навчальним посібником, конспектом лекцій, рекомендованою літературою з метою перевірки рівня засвоєння програмового матеріалу навчальної дисципліни..

Рейтинговий показник студента з навчальної дисципліни − це числова величина, яка дорівнює сумі набраних студентом знань балів під час вивчення та контролю знань з усіх модулів дисципліни за встановленою для дисципліни шкалою розподілу балів.

Рейтинг студента − це порядкова позиція студента в академічній групі за результатами навчання з навчальної дисципліни. Оцінка, отримана студентом у разі повторного оцінювання результатів навчання, на сукупний рейтинг студента не впливає.

Шкала оцінювання знань студента встановлює взаємозв’язки між рейтинговим показником з дисципліни, національною шкалою оцінювання знань студента і шкалою оцінок ECTS.

2. Розподіл балів на поточно-модульний і підсумковий контроль знань.

Загальна кількість балів, що відводиться на навчальну дисципліну − 100 балів, з них на поточно-модульний контроль виділяється 60 балів, на підсумковий контроль − 30 балів, в 10 балів оцінюються результати ІНДЗ.

Поточно-модульний контроль

Розподіл і затвердження за кожними видом роботи балів поточно-модульного контролю здійснюється з урахуванням наступних підходів.

Кількість балів, що припадає на поточно-модульний контроль (60), розподіляється відповідно по модулях відповідно до їх кількості і змісту згідно з робочою програмою навчальної дисципліни.

У межах кожного модулю кількість балів розподіляється по змістових модулях за різними видами навчальної діяльності студента і на модульну контрольну роботу.

В межах змістового модулю кількість балів розподіляється за такими видами навчальної діяльності студента:

− усна відповідь на семінарських заняттях та колоквіумах;

− поточні контрольні роботи;

− тестування;

− публікації у наукових виданнях:

− участь у наукових гуртках та проблемних групах:

− участь у розробці навчально-методичних матеріалів:

− підготовка рефератів, доповідей:

− розв’язання завдань;

− самостійна та індивідуальна робота із змістового модулю:

− доповіді та повідомлення на наукових конференціях різного рівня.

Модульна контрольна робота проводиться у письмовій формі після вивчення всіх змістових модулів у формі опитування, тестування, поточних контрольних робіт тощо. Форма і зміст модульної контрольної роботи визначається кафедрою.

Певну кількість балів студент одержує за виконання завдань самостійної та індивідуальної роботи з окремого модулю і підготовку відповідного звіту про її виконання.

Бали за відвідування занять не нараховуються, водночас зменшується кількість балів за пропуск занять без поважних причин.

2.2. Підсумковий контроль

Підсумковий контроль є обов’язковим окремим модулем у навчальних дисциплінах, для яких навчальним планом передбачено проведення екзамену. Загальна кількість балів, яка виділяється на підсумковий контроль становить 30 балів.

3. Організація і порядок проведення поточно-модульного і підсумкового контролю

Загальний порядок оцінювання знань студента за кредитно-модульною системою, порядок розподілу балів, форми і види завдань, критерії оцінювання знань тощо для кожної навчальної дисципліни доводяться викладачем до відома студентів на початку навчального семестру.

3.1. Організація і проведений поточного контролю

Поточно-модульний контроль передбачає перевірку стану засвоєння визначеної системи елементів знань та вмінь студентів з того чи іншого модулю.

Оцінювання знань з того чи іншого змістового модулю проводиться за результатами проведення семінарських занять, виконання студентами самостійної роботи та інших завдань, передбачених робочою навчальною програмою та обов’язкового виконання студентом модульної контрольної роботи.

Результати поточно-модульного контролю виставляються в журналах обліку роботи академічних груп.

3.2. Організація і проведення модульної контрольної роботи

До модульної контрольної роботи допускаються студенти у разі виконання ними усіх передбачених видів робіт і завдань, передбачених робочою навчальною програмою для даного модулю, в тому числі завдання самостійної роботи, реферати, контрольні роботи, тестування тощо.

Модульні контрольні роботи проводяться у письмовій формі.

У разі, коли студент не з’явився на проведення модульної контрольної роботи без поважних причин, він отримує нуль балів.

Перездача модульної контрольної роботи допускається у строки, які встановлюються викладачем.

3.3. Організація і проведення підсумкової о контролю

До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали усі модульні контрольні роботи, передбачені для навчальної дисципліни і за рейтинговим показником набрали не менш як 40 балів (з 60 балів).

За результатами підсумкового контролю рейтинговий показник з навчальної дисципліни не може бути зменшений.

3.4. Визначення рейтингового показника з навчальної дисципліни

Підсумковий рейтинговий показник студента з навчальної дисципліни, для якої навчальним планом передбачено екзамен встановлюється як сума набраних студентом балів під час вивчення та контролю знань з усіх модулів дисципліни і підсумкового контролю за встановленою шкалою розподілу балів.

Підсумковий рейтинговий показник студента знавчальної дисципліни, для якої навчальним планом передбачено залік встановлюється як сума набраних студентом балів за поточно-модульним контролем.

Якщо студент не погоджується з результатами контрольних заходів, він може протягом двох днів після ознайомлення з результатами, звернутися з апеляцією до завідувача кафедри. Завідувач кафедри протягом трьох днів разом з викладачем, розглядає апеляцію і приймає остаточне рішення, про яке повідомляється студент.

За результатами апеляції кількість виставлених балів не зменшується.

Якщо у підсумку студент отримав за рейтинговим показником оцінку «FX», то він допускається до повторного складання підсумковою контролю з дисципліни. Студент, допущений до повторного складання підсумкового контролю зобов’язаний у терміни, визначені деканатом, перездати невиконані (або виконані на низькому рівні) завдання поточно-модульного контролю, виконати модульні контрольні роботи і скласти підсумковий контроль. Рейтинговий показник студента з навчальної дисципліни при цьому визначається за результатами повторного складання підсумкового контролю і не впливає на загальний рейтинг студента.

У разі отримання студентом за рейтинговим показником оцінки «F», то він повинен пройти повторний курс вивчення цієї дисципліни протягом наступного семестру (навчального року) за графіком, встановленим деканатом. Бали, отримані студентом при вивченні дисципліни у попередній період, анулюються.

5. Орієнтовні тести і завдання до підсумкового контролю

1.Вперше термін "козак" згадується :

а) у словнику половецької мови "Кодекс Куманікум"

б) в "Повісті минулих літ"

в) у Початковій монгольській хроніці

г) в "Хроніці" Мартина Бєльського

2.В якому значенні не вживалося слово козак до ХVІ ст.:

а) страж б) патріот в) розбійник г) вільна озброєна людина

3.Перші достовірні свідчення про українське козацтво відносяться до:

а) початку ХІV ст. б) середини ХVІ ст.

в) 80-х років ХV ст. г) 1572 р.

4.Які з наведених географічних назв пов'язані з виникненням українського козацтва:

а) Великий Луг б) Дніпровські пороги в) Дніпровський Низ г) Дике Поле

5.Які з наведених теорій головною причиною виникнення козацтва вважають зростання зовнішньої загрози, нагальну потребу від нападів турків і татар:

а) соціальна б) захисна в) лицарська г) татарська

6.Думка про те, що початки козацтву заклали промислові ватаги мисливців та рибалок лежить в основі теорії походження козацтва, яка має назву:

а) соціальна б) бродницька в) автохтонна г) уходницька

7.Яка з послідовностей правильно відбиває хронологію подій:

а) утворення Кримського ханства, виникнення українського козацтва, утворення Запорозької Січі, виникнення реєстрового козацтва

б) виникнення українського козацтва, утворення Запорозької Січі, виникнення реєстрового козацтва, утворення Кримського ханства

в) утворення Кримського ханства, виникнення українського козацтва, виникнення реєстрового козацтва, утворення Запорозької Січі

г) виникнення українського козацтва, утворення Кримського ханства, утворення Запорозької Січі, виникнення реєстрового козацтва

8.Перша писемна згадка про Запорозьку Січ з'являється:

а) у листі кримського хана Девлет-Гірея до великого князя литовського

б) в "Описі України" Гійома де Боплана

в) у Початковій монгольській хроніці

г) в "Хроніці" Мартина Бєльського

9.Запорозька Січ була заснована Дмитром Вишневецьким:

а) в 80-х роках ХV cт. б) в 50-х роках ХVІ cт.

в) в 80-х роках ХVІ cт. г) в 50-х роках ХV cт.

9.Реєстрове козацьке військо було утворене за наказом

а) Стефана Баторія в 1572 р. б) Стефана Баторія в 1578 р.

в) Сигізмунда ІІ Августа в 1572 р. г) Сигізмунда ІІ Августа в 1578 р.

10.Яку мету переслідував польський уряд, запроваджуючи реєстрове козацтво:

а) утворити нову соціальну верству

б) отримати дешеве та ефективне військо в боротьбі проти турок та татар

в) внести розкол в козацтво

г) протиставити нову соціальну верству польській шляхті

11.В якому варіанті об'єднано тотожні поняття:

б) низове козацтво, січове козацтво

б) січове козацтво, реєстрове козацтво

в) городове козацтво, реєстрове козацтво

г) городове козацтво, січове козацтво

12.Який перелік не містить "зайвих" прав з обсягу прав реєстрових козаків:

а) судовий імунітет, право на землю, звільнення від податків,

б) військово-адміністра

• ⇐ Назад
• 12