ЩОДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ
Реферат (лат. referre — доповідати, повідомляти) — це підсумок вивчення як окремої теми, так і дисципліни в цілому.
Обсяг реферату визначається специфікою досліджуваного питання і змістом матеріалів (документів), їх науковою цінністю та практичним значенням. Оптимальний обсяг реферату — 10–15 сторінок. Реферат має відповідати вимогам до оформлення рукопису кваліфікаційної роботи: вступ і висновки в сумі не повинні перевищувати
20 % його загального обсягу; текст друкується через 1,5 інтервала на одній сторінці стандартного аркуша з такими полями: ліве — 30 мм, праве — 15 мм, верхнє — 20 мм, нижнє — 20 мм; всі сторінки нумеруються: загальна нумерація починається з титульного листа, проте порядковий номер на ньому не ставиться.
На титульному листі реферату вказуються: офіційна назва навчального закладу, інститут і кафедра; прізвище та ініціали автора (абревіатура навчальної групи); повна назва теми; прізвище та ініціали наукового керівника, його науковий ступінь і вчене звання; місто, де знаходиться навчальний заклад, та рік написання реферату. Після титульного листа наводиться зміст реферату з точною назвою кожного розділу (параграфа) і з посиланням на сторінки.
Список використаних джерел складається з дотриманням загальновизнаних вимог до робіт, що готуються до друку. До списку вносяться лише праці безпосередньо використані в рефераті. Монографії і збірники, що не мають на титульному аркуші прізвища автора (авторів), включаються до загального списку за алфавітним розміщенням заголовка.
Тема реферату — це не просто повторення засвоєного матеріалу лекції або семінарського заняття, а самостійно розроблена проблема, достатньо чітко виокремлена від інших. Неприпустиме поєднання декількох проблем або, навпаки, штучне виокремлення певної частини єдиного питання.
Важливими критеріями при виборі теми реферату є її актуальність, широка джерельна база, наявність необхідного фактичного матеріалу, а також достатнє її висвітлення в науково-методичній літературі, що передбачає, в першу чергу, ознайомлення із загальною концепцією автора праці та його висновками.
Структура реферату: титульний аркуш; зміст (план); вступ; розділи (вони часто поділяються на параграфи); висновки; список використаних джерел; додатки (у яких наводяться таблиці, схеми, діаграми тощо); перелік умовних позначень.
У вступі обґрунтовується актуальність теми, її особливості, значущість з огляду на розвиток науки та практики або науково-методичної діяльності у сфері освіти. У вступі необхідно подати аналіз використаних джерел, назвавши при цьому авторів, які вивчали дану тематику, визначити сутність основних чинників, що вплинули на розвиток явища або процесу, що досліджується, на недостатньо досліджені питання, з’ясувавши причини їх слабкої аргументації.
Основну частину реферату складають кілька розділів (що можуть бути розбиті на параграфи), логічно поєднані між собою.
Виклад матеріалу має бути логічним, послідовним, без повторень. Слід використовувати синтаксичні конструкції, характерні для стилю наукових документів, уникати складних граматичних зворотів, незвичних термінів і символів, або пояснювати їх одразу, при першому згадуванні в тексті. Терміни, окремі слова і словосполучення можна замінювати абревіатурами і сприйнятливими текстовими скороченнями, значення яких зрозуміле з контексту.
Неприпустимо використовувати цитати без посилання на автора. При цитуванні будь-якого фрагмента джерела не можна припускатися неточностей. Взагалі, цитатами не слід зловживати. Якщо якийсь важливий документ потребує наведення в повному обсязі, то краще винести його в додатки.
У рефераті необхідно визначити і викласти основні тенденції дослідження, підтвердити їх найтиповішими прикладами, відобразити сучасні ідеї та гіпотези, методики та методичні підходи до вивчення проблеми. Доцільно зупинитися на якомусь дискусійному моменті і спробувати проаналізувати позиції сторін, приєднавшись до однієї з них, чи висловити власну думку на певну проблему та визначити перспективи її розв’язання.
Кожен розділ реферату повинен завершуватися короткими висновками, чіткими і лаконічними, де узагальнено оцінки та практичні рекомендації. Можна стисло вказати на перспективи подальшого дослідження проблеми.
Реферат оцінюється за такими критеріями: актуальність; наукова та практична цінність; глибина розкриття теми, вирішення поставлених завдань; повнота використання рекомендованої літератури; обґрунтування висновків; грамотність; стиль викладу; оформлення реферату; обсяг виконаної роботи; завершеність дослідження.
ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ
1. Діагностика в психосоматиці.
2. Психологічні тести в психосоматичній практиці.
3. Внутрішня картина хвороби при психосоматичних захворюваннях.
4. Нозогенії (психогенні реакції) при психосоматичних захворюваннях.
5. Сугестивна психотерапія при психосоматичних захворюваннях.
6. Психосинтез при психосоматичних захворюваннях.
7. Позитивна психотерапія при психосоматичних захворюваннях.
8. Гештальт-терапія при психосоматичних захворюваннях.
9. Когнітивно-біхевіоральна психотерапія при психосоматичних захворюваннях.
10. Символдрама при психосоматичних захворюваннях.
11. Транзактний аналіз при психосоматичних захворюваннях.
12. Арт-терапія при психосоматичних захворюваннях.
13. Креативна візуалізація при психосоматичних захворюваннях.
14. Психодрама при психосоматичних захворюваннях.
15. Танцювально-рухова терапія при психосоматичних захворюваннях.
16. Тілесно-орієнтована психотерапія при психосоматичних захворюваннях.
17. Сімейна психотерапія при психосоматичних захворюваннях.
18. Нейролінгвістичне програмування при психосоматичних захворюваннях.
19. Картина особистості і методи психотерапії при захворюваннях органів дихання.
20. Картина особистості і методи психотерапії при захворюваннях серцево-судинної системи.
21. Картина особистості і методи психотерапії при порушеннях харчової поведінки.
22. Картина особистості і методи психотерапії при захворюваннях шлунково-кишкового тракту.
23. Картина особистості і методи психотерапії при захворюваннях ендокринної системи.
24. Картина особистості і методи психотерапії при захворюваннях шкіри.
25. Картина особистості і методи психотерапії при захворюваннях опорно-рухової системи.
26. Картина особистості і методи психотерапії при гінекологічних захворюваннях.
27. Картина особистості і методи психотерапії при психовегетативних синдромах.
28. Картина особистості і методи психотерапії при функціональних сексуальних розладах.
29. Картина особистості і методи психотерапії при онкологічних захворюваннях.
30. Картина особистості і методи психотерапії при інфекційних захворюваннях.
31. Картина особистості і методи психотерапії при депресивних розладах.
32. Картина особистості і методи психотерапії при хронічних болях.
33. Сучасна психотерапія і лікування залежностей.
34. Психосоматика дитячого віку: картина хвороби і методи психотерапії.