Зв'язок філософії з різними формами суспільної свідомості.
Крім того, що філософія є однією з наук, одним із різновидів світогляду, дуже специфічною формою міфу, філософію часто розглядають як одну із форм суспільної свідомості. Поняття суспільної свідомості дуже близьке до поняття світогляду. Різниця у тому, що перше розглядається як щось уже застигле, сформоване, таке, що піддається аналізу, вивченню, як складова соціальної реальності тощо, а друге – як щось, що перебуває на стадії формування, водночас залежачи від факторів реальності і впливаючи на них.
Суспільна свідомість – це сукупність ідей, теорій, поглядів, уявлень, почуттів, вірувань, емоцій людей, настроїв, у яких відбивається природа та соціальне життя з усіма його атрибутами і здобутками.
Розглядаючи зв'язок філософії з різними формами суспільної свідомості, найчастіше розглядають такі кореляції (взаємовідношення):
- філософія і наука – спільні в тому, що спираються на чіткі поняття, визначення, логіку, аргументи, емпіричні факти; різні в тому, що наука є надіндивідуальною, не допускає різних інтерпретацій (закон Ньютона всюди сприймається однаково, як і теорема Піфагора…), а філософія всяке знання пропускає крізь призму індивідуального досвіду, формуючи світогляд;
- філософія і релігія – спільні у своїх спробах осягнути надприродне, зазирнути у потойбіччя, в апеляції до інструменту віри, але різні в тому, що релігія спирається на потойбічну ідею Бога, а філософія шукає спроб пояснити надприродне через внутрішні щодо світу явища і процеси;
- філософія і мистецтво – спільні у тому, що передбачають свободу творчості, апелюють не тільки до того, що є але й що може бути (реалізація можливостей), мають претензії на досконалість, довершеність; різні ж у тому, що мистецтво спирається на багатозначний символ, а філософія тяжіє до однозначних термінів, понять.
Призначення філософії, її місце у житі сучасної людини і суспільства
У житті окремої людини філософія має своїм покликанням допомогти максимально реалізувати свої здібності, розкрити свою людську природу. У цьому плані філософія ставить перед людиною надбуденні питання, такі як «У чому сенс людського призначення на Землі?», «Що буде з людиною після смерті?», «Які чинники впливають на людське життя?» «Чи є щось поза межами нашого світу?», «Чи можемо ми пізнати світ таким, яким він є насправді?» тощо. Все це забезпечує процес формування людського світогляду і становлення людини як істоти вільної, свобідної.
Щодо суспільства, то про значення філософії для нього найкращим чином висловився німецький мислитель Е. Блох: філософія – це свідомість не однієї людини, а цілого суспільства, якщо завдяки власній свідомості людина задає собі певну мету, ціль (здійснює цілепокладання), то філософія робить те саме по відношенню до цілого суспільства, забезпечуючи його рух і розвиток у правильному напрямку.
Суспільство, у якому філософія займає належне місце, є суспільством, що створює вільний для індивіда простір його розвитку. А філософськи обізнані і підготовлені люди запобігають скочуванню суспільства до авторитаризму, неуцтва, зубожіння.
ТЕСТИ
1. Що буквально означає поняття «філософія»:
o Любов до мудрості;
o Наука про відношення «людина-світ»;
o Наука про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства і людини;
o Наука про ідеї.
2. Хто запровадив поняття «основне питання філософії»:
o Піфагор;
o Платон;
o Енгельс;
o Кант.
3. Хто запровадив поняття «філософія»:
o Піфагор;
o Платон;
o Енгельс;
o Кант.
4. «Основне питання філософії» передбачає розв’язання проблеми, що первинне:
o Матерія чи ідея;
o Курка чи яйце;
o Людина чи суспільство;
o Буття чи небутя
5. Що таке матеріалізм:
o Світоглядна установка, що матерія первинна, а свідомість – вторинна;
o Світоглядна установка, що свідомість первинна, а матерія – вторинна;
o Світоглядна установка, що існує два первоначала світу – свідомість і матерія;
o Світоглядна установка, що і свідомість і матерія – вторинні.
6. Що таке ідеалізм:
o Світоглядна установка, що матерія первинна, а свідомість – вторинна;
o Світоглядна установка, що свідомість первинна, а матерія – вторинна;
o Світоглядна установка, що існує два первоначала світу – свідомість і матерія;
o Світоглядна установка, що і свідомість і матерія – вторинні.
7. Що таке дуалізм:
o Світоглядна установка, що матерія первинна, а свідомість – вторинна;
o Світоглядна установка, що свідомість первинна, а матерія – вторинна;
o Світоглядна установка, що існує два первоначала світу – свідомість і матерія;
o Світоглядна установка, що і свідомість і матерія – вторинні.
8. Хто запровадив поняття «світогляд»:
o Піфагор;
o Платон;
o Кант;
o Конт.
9. Які є види світогляду:
o Теоретичний і практичний;
o Індивідуальний і груповий;
o Егоїстичний і альтруїстичний;
o Усі зазначені відповіді правильні.
10. Зазначте історичні типи світогляду:
o Міф;
o Релігія;
o Філософія;
o Усі зазначені відповіді правильні.
11. Визначте рефлексію відношення «людина-світ» у міфічному типі світосприйняття:
o «людина» дорівнює «природа»;
o «людина» більше за «природу»;
o «людина» водночас дорівнює і не дорівнює «природі»;
o Немає правильної відповіді.
12. Визначте рефлексію відношення «людина-світ» у релігійному типі світосприйняття:
o «людина» дорівнює «природа»;
o «людина» більше за «природу»;
o «людина» водночас дорівнює і не дорівнює «природі»;
o Немає правильної відповіді.
13. Визначте рефлексію відношення «людина-світ» у філософському типі світосприйняття:
o «людина» дорівнює «природа»;
o «людина» більше за «природу»;
o «людина» водночас дорівнює і не дорівнює «природі»;
o «людина» дорівнює «людина».
14. Визначте місце Бога у філософському типі світосприйняття:
o Бог перебуває у цілісному з природою і людиною світі – Космосі;
o Бог перебуває за межами цілісного світу Космосу – у потойбіччі;
o Бог перебуває в людському розумі, якщо людина це собі доведе, або Бог взагалі не існує, якщо людина це собі доведе;
o Бога немає і бути не може.
15. Визначте місце Бога у релігійному типі світосприйняття:
o Бог перебуває у цілісному з природою і людиною світі – Космосі;
o Бог перебуває за межами цілісного світу Космосу – у потойбіччі;
o Бог перебуває в людському розумі, якщо людина це собі доведе, або Бог взагалі не існує, якщо людина це собі доведе;
o Бога немає і бути не може.
16. Визначте місце Бога у міфічному типі світосприйняття:
o Бог перебуває у цілісному з природою і людиною світі – Космосі;
o Бог перебуває за межами цілісного світу Космосу – у потойбіччі;
o Бог перебуває у людському розумі, якщо людина це собі доведе, або Бог взагалі не існує, якщо людина це собі доведе;
o Бога немає і бути не може.
17. Що слугує опорою міфічного світосприйняття:
o Довіра до світу;
o Віра в потойбіччя;
o Переконання, логічна аргументація;
o Критика, деконструкція.
18. Що слугує опорою релігійного світосприйняття:
o Довіра до світу;
o Віра в потойбіччя;
o Переконання, логічна аргументація;
o Критика, деконструкція.
19. Що слугує опорою філософського світосприйняття:
o Довіра до світу;
o Віра в потойбіччя;
o Переконання, логічна аргументація;
o Немає правильної відповіді.
20. Що стоїть у центрі парадигми стародавньої філософії:
o Космос;
o Бог;
o Людина і її розум;
o Різні аспекти людського буття: воля, несвідоме, можливість вибору…
21. Що стоїть у центрі парадигми середньовічної філософії:
o Космос;
o Бог;
o Людина і її розум;
o Різні аспекти людського буття: воля, несвідоме, можливість вибору…
22. Що стоїть у центрі парадигми європейської класичної філософії:
o Космос;
o Бог;
o Людина і її розум;
o Різні аспекти людського буття: воля, несвідоме, можливість вибору…
23. Що стоїть у центрі парадигми сучасної філософії:
o Космос;
o Бог;
o Людина і її розум;
o Різні аспекти людського буття: воля, несвідоме, можливість вибору…
24. У чому сенс міфогенної концепції походження філософії:
o Філософія є подальшим розв’язанням питання про першопочаток Всесвіту («архе» ), наукою про «перші роди сущого»;
o Філософія є наслідком збирання до купи і систематизації наукового знання;
o Філософія – результат боротьби між матеріалізмом та ідеалізмом;
o Філософія – особливий синтез міфу і науки, від міфу вона бере віру в ідеал, а від науки – ідею прогресу.
25. У чому сенс гносеогенної концепції походження філософії:
o Філософія є подальшим розв’язанням питання про першопочаток Всесвіту («архе» ), наукою про «перші роди сущого»;
o Філософія є наслідком збирання до купи і систематизації наукового знання;
o Філософія – результат боротьби між матеріалізмом та ідеалізмом;
o Філософія – особливий синтез міфу і науки, від міфу вона бере віру в ідеал, а від науки – ідею прогресу.
26. У чому сенс еклектичної концепції походження філософії:
o Філософія є подальшим розв’язанням питання про першопочаток Всесвіту («архе» ), наукою про «перші роди сущого»;
o Філософія є наслідком збирання до купи і систематизації наукового знання;
o Філософія – результат боротьби між матеріалізмом та ідеалізмом;
o Філософія – особливий синтез міфу і науки, від міфу вона бере віру в ідеал, а від науки – ідею прогресу.
27. У чому сенс міфогенно-гносеогенної концепції походження філософії:
o Філософія є подальшим розв’язанням питання про першопочаток Всесвіту («архе» ), наукою про «перші роди сущого»;
o Філософія є наслідком збирання до купи і систематизації наукового знання;
o Філософія – результат боротьби між матеріалізмом та ідеалізмом;
o Філософія – особливий синтез міфу і науки, від міфу вона бере віру в ідеал, а від науки – ідею прогресу.
28. У чому специфіка предмету філософії:
o Предмет філософії постійно змінювався, у різні часи був різним;
o Предмет філософії нічим не обмежується, він може спрямовуватись на будь-який об’єкт;
o Обидві зазначені вище відповіді правильні;
o Предмет філософії проголошує язичництвом усяке знання, що не підтверджує ідею Бога.
29. У чому специфіка предмету середньовічної філософії:
o Предмет філософії постійно змінювався, у різні часи був різним;
o Предмет філософії нічим не обмежується, він може спрямовуватись на будь-який об’єкт;
o Обидві зазначені вище відповіді правильні;
o Предмет філософії проголошує язичництвом усяке знання, що не підтверджує ідею Бога.
30. Що представляє собою філософія у статусі «вузлики на пам'ять людству»:
o Ряд питань, які завжди залишаються актуальними для людини;
o Питання які філософія розв’язує знову і знову;
o Питання, що мають статус «нагадування» людству, що воно специфічного – людського – роду;
o Усі зазначені вище відповіді правильні.
31. Що таке «вічні питання філософії»:
o Питання, на які дана найповніша вичерпна відповідь;
o Питання, на які відповідь не існує;
o Питання, до яких, розв’язавши їх, філософія повертається знову і знову;
o Питання, які ще не потрапили у предметне поле філософії.
32. У яку добу філософія мала статус прислужниці теології:
o Стародавні часи;
o Середньовіччя;
o Ренесанс;
o Просвітництво.
33. У яку добу філософія мала статус «науки наук» та «науки про перші роди сущого»:
o Стародавні часи;
o Середньовіччя;
o Ренесанс;
o Просвітництво.
34. Яку добу вважали століттям філософії:
o Середньовіччя;
o Ренесанс;
o Новий час;
o Просвітництво.
35. У яку добу філософія мобілізувала свої зусилля на пошук «плодоносного» (корисного) знання:
o Середньовіччя;
o Ренесанс;
o Новий час;
o Просвітництво.
36. У чому сенс онтологічної функції філософії:
o Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо буття світу;
o Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо пізнання світу людиною;
o Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо ціннісних пріоритетів;
o Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо сенсу свого власного існування.
37. У чому сенс гносеологічної функції філософії:
o Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо буття світу;
o Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо пізнання світу людиною;
o Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо ціннісних пріоритетів;
o Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо сенсу свого власного існування.
38. У чому сенс аксіологічної функції філософії:
o Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо буття світу;
o Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо пізнання світу людиною;
o Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо ціннісних пріоритетів;
o Закласти у людському світогляді чіткі переконання щодо сенсу свого власного існування.
39. Що спільного у філософії і міфу:
o Цікавість до проблеми «архе», першопочатку, завернення свідомості назад, у «золоті часи»;
o Узагальнення знань, їх систематизація, захоплення ідеєю служіння прогресу;
o Переломлення всякого знання крізь призму стійких внутрішніх переконань;
o Між ними немає і не може бути нічого спільного.
40. Що спільного у філософії і науки:
o Цікавість до проблеми «архе», першопочатку, завернення свідомості назад, у «золоті часи»;
o Узагальнення знань, їх систематизація, захоплення ідеєю служіння прогресу;
o Переломлення всякого знання крізь призму стійких внутрішніх переконань;
o Між ними немає і не може бути нічого спільного.
41. Що спільного у філософії і світогляду:
o Цікавість до проблеми «архе», першопочатку, завернення свідомості назад, у «золоті часи»;
o Узагальнення знань, їх систематизація, захоплення ідеєю служіння прогресу;
o Переломлення всякого знання крізь призму стійких внутрішніх переконань;
o Між ними немає і не може бути нічого спільного.