Працівники не несуть ніяких витрат на страхування від нещасного випадку.
Страхові тарифи. Страхові тарифи, диференційовані по групах галузей економіки (видах робіт) встановлюються Законом України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Розміри страхових внесків страхувальників обчислюються:
- для роботодавців - у відсотках до витрат на оплату праці найманих працівників, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян;
- для добровільно застрахованих осіб - у відсотках до мінімальної заробітної плати.
Розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство, знижки до нього (за низькі рівні травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці) чи надбавки (за високі рівні травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці).
Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства проводиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до «Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання», що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Для бюджетних установ та об'єднань громадян, страхові тарифи встановлюються в розмірі 0,2 відсотка від сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.
Страхові виплати. Страхові виплати є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми складаються із страхових виплат:
1) втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності;
2) установленої одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
3) пенсії по інвалідності потерпілому, пенсії у зв'язку з втратою годувальника;
4) дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
5) на медичну та соціальну допомогу.
Перерахування сум щомісячних страхових виплат і витрат на медичну та соціальну допомогу провадиться у разі:
- зміни ступеня втрати професійної працездатності;
- зміни складу сім'ї померлого;
- підвищення розміру мінімальної заробітної плати у порядку, визначеному законодавством.
Основні обов'язки Фонду соціального страхування від нещасних випадків можна розділити на три групи:
1. Соціальні послуги та виплати.
2. Профілактика нещасних випадків.
3. Координація страхової діяльності.
Застрахований має право:
1) брати участь на виборній основі в управлінні страхуванням від нещасних випадків;
2) бути повноважним представником застрахованих працівників і вимагати від Фонду виконання своїх обов'язків щодо соціального захисту потерпілих;
3) брати участь у розслідуванні страхового випадку, у тому числі з участю представника профспілкового органу або своєї довіреної особи;
4) у разі настання страхового випадку одержувати від Фонду виплати та соціальні послуги, передбачені Законом;
5) на послуги медичної реабілітації та професійної реабілітації, включаючи збереження робочого місця, навчання або перекваліфікацію, якщо загальна тривалість професійної реабілітації не перевищує двох років;
6) на відшкодування витрат при медичній і професійній реабілітації на проїзд до місця лікування чи навчання і назад, витрати на житло та харчування, транспортування багажу, на проїзд особи, яка його супроводжує;
7) на послуги соціальної реабілітації, включаючи придбання автомобіля, протезів, допомогу у веденні домашнього господарства, що надаються відповідно до законодавства;
8) отримувати безоплатно від Фонду роз'яснення з питань соціального страхування від нещасного випадку. У разі смерті потерпілого члени його сім'ї мають право на одержання від Фонду страхових виплат (одноразової допомоги, пенсії у зв'язку із втратою годувальника) та послуг, пов'язаних з похованням померлого.
Застрахований зобов'язаний:
1) знати та виконувати вимоги законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці, що стосуються застрахованого, а також додержуватися зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором, контрактом) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;
2) у разі настання нещасного випадку або професійного захворювання:
а) лікуватися в лікувально-профілактичних закладах або у медичних працівників, з якими Фонд уклав угоди на медичне обслуговування;
б) додержувати правил поведінки та режиму лікування, визначених лікарями, які його лікують;
в) не ухилятися від професійної реабілітації та виконання вказівок, спрямованих на якнайшвидше повернення його до трудової діяльності;
г) своєчасно повідомляти робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків про обставини, що призводять до зміни розміру матеріального забезпечення, складу соціальних послуг та порядку їх надання (зміни стану непрацездатності, складу сім'ї, звільнення з роботи, працевлаштування, виїзд за межі держави тощо).
Роботодавець як страхувальник має право:
1) брати участь на виборній основі в управлінні страхуванням від нещасних випадків;
2) вимагати від Фонду соціального страхування від нещасних випадків виконання обов'язків Фонду щодо організації профілактики нещасних випадків і професійних захворювань та соціального захисту потерпілих;
3) оскаржувати рішення працівників Фонду соціального страхування від нещасних випадків у спеціальних комісіях з питань вирішення спорів при виконавчій дирекції Фонду та при її робочих органах;
4) захищати свої права та законні інтереси, а також права та законні інтереси застрахованих, у тому числі в суді.
Роботодавець як страхувальник зобов'язаний:
1) інформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві і про зміну технології робіт або виду діяльності підприємства для переведення його до відповідного класу професійного ризику;
2) подавати робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків відомості про річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), кількість нещасних випадків і професійних захворювань на підприємстві за минулий календарний рік;
3) безоплатно створювати всі необхідні умови для роботи на підприємстві представників Фонду;
4) повідомляти працівникам підприємства адресу та номери телефонів робочого органу виконавчої дирекції Фонду, а також лікувально-профілактичних закладів та лікарів, які за угодами з цим Фондом обслуговують підприємство;
5) подавати звітність робочому органу виконавчої дирекції Фонду у строки, в порядку та за формою, що встановлені Фондом.
Питання для самоконтролю
1. За яких умов проводиться спеціальне розслідування нещасних випадків ?
2. Назвіть обов’язки роботодавця при спеціальному розслідуванні нещасних випадків.
3. Вкажіть склад та обов’язки спеціальної комісії по розслідуванню нещасних випадків.
4. Які функції виконує правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків ?
5. Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження.
6. Вкажіть джерела фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
7. Що таке страхові тарифи та страхові виплати ?
8. Права і обов’язки застрахованої особи.
9. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника.
Література:7, 8, 10
ЛІТЕРАТУРА
1. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bibl.com.ua/informatika/312/index.html.
2. Міжнародний стандарт ISO 26000:2010 «Настанова по соціальній відповідальності». ISO 26000: 2010 (Draft) Guidance on Social Responsibility [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.iso.org/.
3. Міжнародний стандарт OHSAS 18001:2007 «Системи менеджменту охорони праці – Вимоги». OHSAS 18001:2007 Occupational health and safety management systems – Requirements [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.iso.kiev.ua/.
4. Міжнародний стандарт SA8000: 2001 «Соціальна відповідальність». SAI SA8000: 2001 Social Accountability International [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dnop.com.ua/, http://zakon.rada.gov.ua/.
5. НПАОП 0.00-7.11-12. Загальні вимоги стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dnop.com.ua/.
6. Постанова Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 р. № 1052. Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/.
7. Постанова Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232 «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/.
8. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Закон України, 1999 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/.
9. Українська Мережа Глобального Договору ООН [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. globalcompact.org.ua/ua.
10. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.social.org.ua.
Фесенко О.О., Лисюк В.М.,
ОХОРОНА ПРАЦІ ТА
ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ В ГАЛУЗІ
(МОДУЛЬ 1 – ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ)
Посібник до самостійної роботи
Підписано до друку 14.05.201Х р. Формат 60´84 1/16.
Умовн. друк. арк. х,х. Наклад х прим.
Надруковано видавницький центром ОНАХТ «Технолог».
65039, Одеса, вул. Канатна, 112
Постановою Кабінету Міністрів України № 1021 від 30.09.2015 р. Держгірпромнагляд ліквідовано, а його повноваження передані Державному комітету праці.