Оцінка стану бухгалтерського обліку господарських операцій з основними засобами
Розпочинаючи перевірку стану обліку основних засобів, слід, насамперед, з'ясувати, за якою формою (Журнально-ордерна, комп'ютерна, тощо) організовано облік. Слід встановити також, коли і ким проводилась остання ревізія. Необхідно запросити матеріали останньої перевірки, ретельно вивчити її результати та їх відбиття в обліку.
Далі слід з'ясувати, в який спосіб основні засоби надійшли на підприємство:
• Як внески засновників до статутного фонду;
• Безоплатно від інших підприємств;
• Шляхом придбання у постачальників основних засобів за плату;
• В обмін на інший неподібний об'єкт основних засобів або на інший
актив;
• В обмін на подібний об'єкт.
Від способу надходження залежить відображення основних засобів в бухгалтерському обліку. Виходячи з цього роблять перевірку. Використовують загальноприйняті бухгалтерські проводки, з якими ревізор звіряє записи в обліку ревізованого підприємства, джерела інформації, на основі яких зроблено бухгалтерські записи та відповідні контрольні процедури.
В процесі перевірки ретельна увага звертається на засоби, що надійшли в результаті обміну. Якщо основний засіб обміняний на подібний об'єкт, який використовувався при виробництві такої ж продукції і має таку ж справедливу вартість, то обстежують документальне оформлення факту обміну.
У разі придбання шляхом обміну на неподібний об'єкт основних засобів або інший актив необхідно передусім перевірити, як оцінено придбаний актив. Згідно з П(С)БО 7 собівартість такого активу оцінюється за його справедливою вартістю. Вона визначається як справедлива вартість переданого активу з поправкою на будь-яку суму грошей або грошових еквівалентів, що була передана. Орієнтуючись на це визначення та зага-
льноприйняті бухгалтерські проводки, ревізор перевіряє правильність обліку основних засобів.
Виявлені факти порушень, відхилень фіксуються в акті ревізії.
Подальша перевірка бухгалтерського обліку операцій з основними засобами стосується додаткових витрат на покращення стану об'єктів. Перевіряючий з'ясовує, з якою метою зроблено додаткові витрати та чи призвели вони до продовження терміну корисної служби об'єкта основних засобів, до підвищення його продуктивності. Якщо покращення стану об'єктів було проведено саме в таких цілях і це підтверджується отриманням додаткової економічної вигоди протягом більше одного звітного періоду, то такі витрати підприємство включає до балансової вартості основних засобів. В протилежному випадку, коли зазначені витрати не відповідають переліченим вимогам, вони повинні бути визнані поточними витратами за період, в якому вони були понесені.
Враховуючи означені вимоги, ревізор перевіряє правильність відображення додаткових витрат в бухгалтерському обліку з застосуванням необхідних контрольних процедур, з використанням джерел інформації, які стали підґрунтям для відображення господарських операцій в обліку та схеми бухгалтерських проводок згідно з Планом рахунків та Інструкцією з обліку основних засобів.
Наостанку перевіряють правильність відображення в обліку операцій, пов'язаних з вибуттям основних засобів. На цьому етапі перевірки з'ясовують насамперед причини вибуття. Ними можуть бути:
• Реалізація основних засобів;
• Ліквідація основних засобів;
• Безоплатна передача основних засобів;
• Передача основних засобів, як внесок до статутного фонду іншого
підприємства;
• Надзвичайна подія (аварія, пожежа, тощо).
В залежності від причини вибуття ревізор використовує відповідну контрольну процедуру.
Окремі господарські операції з вибуття основних засобів підлягають більш ретельному обстеженню. Наприклад, слід перевірити, як відображено в балансі підприємства об'єкт основних засобів, який вибув з експлуатації та зберігався для продажу.
Списаний з балансу підприємства об'єкт основних засобів з метою його реалізації перестає відповідати критеріям визнання необхідного активу і набуває ознак товару. То ж на час зберігання для продажу підприємство повинно відображати цей об'єкт у складі оборотних активів
Слід також звернути увагу, за якою оцінкою ведеться облік такого об'єкта. Згідно з діючими нормативними актами облік передбачених для реалізації об'єктів основних засобів у складі оборотних активів ведеться
за нижчою з двох оцінок - за балансовою вартістю або чистою вартістю реалізації.
Перевіряють також правильність розрахунку фінансового результату від списання основних засобів. Перевірка досить важлива, бо пов'язана з включенням суми фінансового результату від вибуття основних засобів до загального доходу підприємства (у вигляді доходу від реалізації необоротних активів). Фінансовий результат розраховується за кожним вибулим об'єктом основних засобів як різниця між балансовою вартістю об'єкта та очікуваною чистою сумою надходження від його продажу або ліквідації.
Наостанку звіряють дат бухгалтерського обліку з даними Звіту про фінансові результати, де прибуток або збиток від вибуття основних засобів відображається у складі інших доходів або витрат звичайної діяльності (рядки 130, 160 Звіту, пп. 28, 31 П(С)БО 3) чи як прибуток (збиток) від надзвичайних подій (рядки 200, 205 Звіту).