Грошові потоки: поняття, термінологія та види

Фінансовий стан підприємства залежить від припливів грошових коштів, що забезпечують покриття його зобов’язань. Відсутність мінімально необхідного запасу грошових коштів вказує на фінансові труднощі господарчого суб’єкту. Надлишок грошових коштів свідчить про те, що підприємство терпить збитки, пов’язані з:

· інфляцією та знеціненням грошей;

· упущеною можливістю їх вигідного розміщення та отримання додаткового доходу.

У зв’язку з цим cash flow (потік готівки) є обов’язковим атрибутом ринкової економіки.

Поняття «грошовий потік» (cash flow) прийшло до нас з іноземних джерел.

Сash – в перекладі означає готівку, або які-небудь документи, по яким банк одразу нараховує гроші на рахунок вкладника. Це можуть бути чеки, грошові переклади, інше.

Існує три категорії готівки: гроші у касі, депозити у банку, інше.

Гроші могуть мати як готівкову, так і безготівкову форму, вільно переходячи з однієї форми у другу.

Термін „cash flow” можна перевести як „рух грошових коштів” (так як гроші можуть вільно переходити із готівкової в безготівкову форму), але у вітчизняній теорії та практиці грошові надходження та витрати прийнято називати грошовим потоком.

Рух грошових коштів фірми є безперервним процесом, що здійснюється у процесі 3-х видів діяльності: інвестиційної, операційної, фінансової. У самому загальному вигляді грошовий потік – це рух грошових надходжень та витрат.

Грошовий потік - основний показник, який характеризує ефективність інвестицій у вигляді грошових доходів, які повертаються інвестору. Перш за все грошові потоки, а не прибуток, стають центральним показником в аналізі доцільності прийняття інвестиційних рішень. В фінансовому та інвестиційному менеджменті управління грошовими потоками є однією з найважливіших задач.

Дамо визначення грошовому потоку та наведемо область застосування цього показника, як це наведено у економічній літературі.

„Сash flow” (потік готівки) – відіграє важливу роль при обговоренні можливостей погашення кредитів.

Сash flow – це прибуток (до нарахування податків) та амортизація. Ця сума показує реальні можливості самофінансування підприємства.

В фінансах фірми „ефект” прийнято виражати грошовим потоком – упорядкованим в часі та з врахуванням фактора часу припливом (надходженням, отриманням) та відтоком (зменшенням, витратою) грошових коштів, що викликано використанням даного активу.

В наведеному визначенні грошового потоку присутні дві сутнісні характеристики:

- впорядкований рух грошових коштів;

- фактор часу.

Перша характеристика пов’язана з походженням грошових потоків, а також із здійсненням всієї сукупності операцій за видами діяльності. Друга пов’язана із зміною вартості грошей у часі.

Звіт про надходження грошових коштів (форма № 3 „Звіт про рух грошових коштів) дозволяє оцінити, скільки грошей та на якому етапі здійснення діяльності (або проекту) знадобиться.

Звіт слугує для перевірки синхронності надходжень та витрат грошових коштів, підтвердження майбутньої платоспроможності підприємства, постійної наявності на розрахунковому рахунку сум, достатніх для розрахунку по зобов’язанням.

Доцільність інвестування відображається в відповідних документах – інвестиційних проектах. Здійснюючи інвестування, інвестор відмовляється від грошових засобів сьогодні на користь отримання прибутку в майбутньому. Як правило, на отримання прибутку слід розраховувати не раніше, ніж через один рік після стартових інвестицій. У зв’язку з цим важливим завданням є розрахунок майбутніх грошових потоків, які виникають при реалізації виготовленої продукції у результаті інвестування. Тільки грошові потоки, що

надходять, можуть забезпечити окупність інвестиційних проектів. Тому саме грошовий потік, а не прибуток, стають центральним показником в інвестуванні.

3.2 Роль амортизації в структурі грошового потоку

Амортизація – це списання на протязі декількох років придбаної ціни активів (будівлі, споруди, обладнання, машини).

Корисний термін служби більшості видів ОВФ набагато більше 1 року.

Виникає ряд проблем:

Необхідно окупити вартість придбаних активів – це можна зробити тільки шляхом включення їх вартості собівартість, а далі в ціну товару. Але як?

Фактично понесені витрати на купівлю інвестиційних товарів (засобів виробництва) та їх термін служби не співпадають у часі (сьогодні придбали, а ОВФ слугують 5, 10, 15 років).

Через це вартість ОВФ включають до собівартості частками – рівномірний метод нарахування, або, у зв’язку із необхідністю прискореного оновлення ОФ, (конкурентноздатність, моральний знос) – так званий прискорений метод.

Але включені частками до собівартості амортизаційні відрахування значні, вони сильно впливають на величину прибутку.

Ц = Взм + Впост + П; Ц = Взм + Ав + Впост + П.

Завищені амортизаційні відрахування, тобто вище, ніж вартість придбання, знижують чистий доход фірми.

Амортизаційні відрахування, нижчі від закупівельної ціни, збільшують доход. Тобто прибуток залежить від методів нарахування амортизаційних відрахувань цей метод має бути вказаним в фінансовому звіті.

Амортизаційні відрахування носять цільовий характер: використовуються тільки на ремонт і відновлення основних фондів.

У валовому доході містяться великі амортизаційні відрахування – їх назива- ють відрахуваннями на придбання капіталу, так як вони є відрахуваннями на купівлю інвестиційних товарів, вжитих в процесі виробництва ВНП даного року.

Це витрати виробництва, що знижують прибуток компанії, вони не можуть бути використані для розрахунків з поставниками ресурсів.

На відміну від інших видів витрат виробництва амортизаційні відрахування не є прибавкою до доходу, інакше кажучи, амортизаційні відрахування – це частина виручки ВНП даного року, що повинна бути відкладена для заміни в майбутньому тих машин і обладнання, що використовувались в процесі виробництва.

Слід пам’ятати, що фірма не сплачує за амортизацію готівкою, як, наприклад, заробітну плату. Ці відрахування знижують суму оподатковуваного доходу, в результаті створюються додаткові грошові потоки для фірми. Як було показано, грошовий потік = чистий доход (прибуток) + безготівкові витрати

(амортизаційні відрахування).

Якщо амортизаційні відрахування ростуть, збільшується грошовий потік фірми, з’являються можливості для розширення бізнесу.

На відміну від інших видів витрат, нараховані амортизаційні відрахування залишаються на рахунках підприємства, поповнюючи залишок ліквідних коштів. Вони є внутрішніми джерелами фінансування.

Амортизаційні відрахування – значний фактор стимулювання інвестиційної діяльності підприємства.

Аналіз чистих грошових потоків є основою класичних методів інвестиційного аналізу. В формі № 3 „Звіт про рух грошових коштів” фінансової звітності передбачається додавання амортизаційних коштів до прибутку, що свідчить про орієнтацію українських підприємств на „чистий грошовий потік”.

3.3 Методи розрахунку грошових потоків (ГП, або CF)

Існує два основних методи розрахунку величини потоку грошових коштів: прямий та непрямий.

Прямий метод засновано на аналізі руху грошових коштів за статтями приходу та розходу. В основі розрахунку прямим методом лежить побудова балансів грошових потоків – таблиць, що характеризують рух грошових доходів та витрат підприємства із залишками на початок та кінець періоду.

Непрямий метод аналізує рух грошових коштів за напрямками діяльності. Він наглядно демонструє використання прибутку та інвестування існуючих грошових коштів.

При розрахунку величини грошового потоку для кожного прогнозного року можна користуватися наступною схемою, що ілюструє непрямий метод розрахунку, тобто рух грошових коштів розраховують за напрямками діяльності.

Формування ГП від різних видів діяльності

Грошовий потік від інвестиційної діяльності – фактичні надходження чи витрати грошових коштів в результаті інвестиційної діяльності.

Грошовий потік від операційної діяльності - фактичні надходження

чи витрати грошових коштів в результаті операційної (виробничої) діяльності.

Грошовий потік від фінансової діяльності – надходження та витрати грошових коштів зі змінами власного та позикового капіталу.

Загальний грошовий потік – фактично чисті грошові кошти, які

поступають до фірми і (або) витрачаються нею на протязі певного періоду.

Таким чином, загальний грошовий потік формується за рахунок інвестиційної, фінансової та операційної діяльностей:

Для перевірки можна обчислити загальний грошовий потік за формулою:

CF = CFi- CF0

де CFi — грошові надходження, CF0— грошові витрати.

Традиційний грошовий потік = Чистий доход + Амортизація. Його ще називають доходом на власний капітал.

Чистий ГП – відображає загальні зміни у залишках грошових коштів фірми за певний період (наприклад, на протязі життєвого циклу проекту, чи за рік).

В літературі іноді замість терміну традиційний використовують чистий ГП.

Чистий ГП формується за рахунок амортизаційних відрахувань від основних засобів і нематеріальних активів, навіть у ті періоди, коли експлуатація реалізованих інвестицій не приносить підприємству прибуток.

Якщо інвестиції залучаються на базі існуючого підприємства, тобто фірма вже має фіксовані на певну дату основні та оборотні засоби і намагається досягнути певної мети, у цьому випадку для достовірної оцінки впливу інвестицій на фінансовий стан діючого підприємства необхідно враховувати тільки такі результати, які отримані під впливом від даних інвестицій, а не поточні причини (фактори), що не мають відношення до інвестування. При цьому в розрахунках необхідно використовувати тільки додаткові фінансові потоки– потоки, які стосуються даного інвестиційного проекту, відображають його додаткові вигоди та витрати, що їх отримає компанія після впровадження інвестиційного проекту.

Релевантні потоки– ті, що розглядаються в проектному аналізі для прийняття рішень щодо доцільності інвестування і оцінки ефективності інвестицій.

Якщо грошовий потік розраховано в теперішніх цінах, це означає, що його обчислено на номінальній основі. Якщо при розрахунку грошового потоку враховується інфляція, це означає, що грошовий потік розраховано на реальній основі.

Контрольні запитання до вивчення теми

1. Грошовий потік: економічна сутність поняття, визначення, види та їх характеристика

2. Чому грошовий потік а не прибуток стають центральним показником в інвестуванні.

3. Роль амортизації в структурі грошового потоку в інвестуванні

4 Два основних методи розрахунку величини потоку грошових коштів

5. Суттєві характеристики балансів грошових потоків, їх відмінність від бухгалтерського балансу

6. Сутність «припливів» та «відпливів» у грошових потоках

7. Непрямий метод розрахунку величини потоку грошових коштів

8. Прямий метод розрахунку величини потоку грошових коштів

9. Грошові потоки по операційній, інвестиційній та фінансовій діяльності.

10. Загальний грошовий потік

11. Традиційний грошовий потік

12. Чистий грошовий потік

13. Додаткові та релевантні грошові потоки

4. Порядок розробки інвестиційного проекту

• ⇐ Назад
• 123
• 4
• 5
• 6
• Далее ⇒