ТРЕБОВАНИЯ К СИСТЕМЕ МЕНЕДЖМЕНТА ЗДОРОВЬЯ И БЕЗОПАСНОСТИ 2 страница

96. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). - Київ: Відділ поліграфії Українського центру держсанепіднагляду МОЗ України, 1998. – 125с.

При написанні розділу також рекомендуємо скористатися

Інтернет- ресурсами:

ДОДАТОК А

РОЗДІЛ 4

ОХОРОНА ПРАЦІ НА ТОВ «МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД»

4.1 Загальна характеристика робочого місця економіста

в ТОВ «Механічний завод»

ТОВ «Механічний завод» є ведучим в Україні підприємством, що спеціалізується на переробці усіх видів алюмінієвого лому і відходів в вторинні високоякісні алюмінієві сплави, а також випускає різноманітне обладнання і механізми для металургійної промисловості і будівництва.

Питання охорони праці в дипломній роботі розглянемо для відділу матеріально-технічного забезпечення. Відділ знаходиться в приміщенні за адресою м. Херсон, пр. Ушакова, 51, 1 поверх, кабінет 122. Площа приміщення 17,5 м² (3,5^х5м), висота приміщення 2,75 м; кількість робочих місць в приміщенні 4. Освітлення – комбіноване. Освітлення забезпечується 4 люмінісцентними лампами та зовнішнє з одного вікна. Вентиляція загальнообмінна, опалення централізоване.

Рис. 4.1 Робоче мiсце економіста відділу матеріально-технічного забезпечення ТОВ «Механічний завод»

Джерело: сфотографовано автором

У приміщенні розташовані 4 столи, на яких розташовані 4 комп’ютери, принтер та копіювальний апарат в одному пристрої; 2 шафи з документами; сейф; вогнегасник.

У таблиці 4.1 наведені шкідливі та небезпечні фактори виробничого процесу для робітників відділу матеріально-технічного забезпечення. Особливу увагу при розробці заходів з охорони праці для робочого місця економіста відділу матеріально-технічного забезпечення ТОВ «Механічний завод» треба приділити питанням електробезпеки, мікрокліматичним умовам, оптимізації нервово-психологічного навантаження.

Таблиця 4.1

Шкідливі та небезпечні фактори виробничого процесу

Джерело: [ ]

Таблиця 4.2

Аналіз умов праці економіста відділу матеріально-технічного забезпечення ТОВ «Механічний завод» за показниками напруженості праці

4.2 Аналіз застосування міжнародних норм з охорони праці

на ТОВ «Механічний завод»

Переважна більшість міжнародних договорів та угод, в яких бере участь Україна і які більшою або меншою мірою стосуються охорони праці, можна об‘єднати в чотири групи:

1. Конвенції, Рекомендації та інші документи МОП;

2. Директиви Європейського Союзу;

3. Договори та угоди, підписані в рамках СНД;

4. Двосторонні договори та угоди.

Законодавство Євросоюзу в сфері охорони праці можна умовно розділити на дві групи: директиви ЄС щодо захисту працівників; та директиви ЄС щодо випуску товарів на ринок (включаючи обладнання, устаткування, машини, засоби колективного та індивідуального захисту, які використовують працівники на робочому місці) [ ]. Законодавство Євросоюзу про охорону праці згруповане таким чином:

- загальні принципи профілактики та основи охорони праці (Директива Ради 89/391/ЄЕС);

- вимоги охорони праці для робочого місця (Директива Ради 89/654/ЄЕС щодо робочого місця; Директива Ради 92/57/ЄЕС щодо тимчасових чи пересувних будівельних майданчиків; Директива Ради 92/91/ЄЕС щодо охорони праці на підприємствах, де здійснюється видобування мінеральної сировини через свердловини, Директива Ради 92/104/ЄЕС щодо охорони праці на підземних і відкритих гірничодобувних підприємствах; Директива Ради 93/103/ЄС під час роботи на борту риболовних суден; Директива Ради 1999/92/ЄС Європейського парламенту та Ради щодо захисту працівників, які піддаються потенційній небезпеці у вибухонебезпечних середовищах);

- вимоги охорони праці під час використання обладнання (Директива Ради 89/655/ЄЕС щодо використання працівниками засобів праці; Директива Ради 89/656/ЄЕС щодо використання засобів індивідуального захисту на робочому місці; Директива Ради 90/269/ЄЕС щодо ручного переміщення вантажів, коли є ризик пошкодження спини у робітників; Директива Ради 90/270/ЄЕС щодо роботи за екранами дисплеїв; Директива Ради 92/58/ЄЕС щодо використання знаків про загрозу безпеці та/чи здоров'ю на роботі);

- вимоги охорони праці під час роботи з хімічними, фізичними та біологічними речовинами (Директива Ради 90/394/ЄЕС щодо захисту працівників від ризиків, пов'язаних з впливом канцерогенних речовин на роботі; Директива Ради 2000/54/ЄС Європейського парламенту та Ради щодо захисту робітників від ризиків, пов'язаних із застосуванням біологічних робочих матеріалів під час роботи; Директива Ради 9824/ЄС щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних робочих речовин на робочому місці; Директива Ради 96/82/ЄС про запобігання значних аварій, пов'язаних з небезпечними речовинами; Директива 2002/44/ЄС Європейського парламенту та Ради щодо захисту робітників від ризиків, пов'язаних з вібрацією, Директива Ради 36/ 188/ЄЕС про захист працівників від небезпеки, пов'язаної з дією шуму на виробництві (скасовується Директивою 2003/10/ЄС від 15.02.2006 р.); Директива 2003/10/ЄС Європейського парламенту та Ради щодо захисту працівників від ризиків, пов'язаних із шумом; Директива Ради 83/477/ЄЕС про захист працівників від небезпеки, спричиненої на робочому місці азбестом);

- захист на робочому місці певних груп робітників (Директива Ради 92/85/ЄЕС щодо захисту на робочому місці вагітних працівниць, породіль і матерів-годувальниць; Директива Ради 94/33/ЄС щодо захисту молоді на роботі; Директива Ради 91/383/ЄЕС щодо працівників, які перебувають у тимчасових трудових відносинах);

- положення про робочий час (Директива Ради 93/104/ЄС щодо певних аспектів організації робочого часу).

- вимоги до обладнання, машин, посудин під високим тиском тощо (Директива 98/37/ЄС Європейського парламенту та Ради щодо машин; Директива Європейського парламенту та Ради 89/688/ЄЕС щодо засобів індивідуального захисту; Директива Європейського парламенту та Ради 94/9/ЄС щодо обладнання та захисних систем, призначених для використання у вибухонебезпечних середовищах; Директива Ради 87/404/ЄЕС щодо простих посудин, які працюють під тиском; Директива 97/23/ЄС Європейського парламенту та Ради щодо загальної безпеки продукції).

Окрім нормативно-правових актів, у Євросоюзі широко застосовуються заходи не законодавчого характеру (наприклад, кожні п'ять років приймаються програми дій з охорони праці на робочому Місці).

У даному розділі проведено аналіз щодо впровадження в систему управління охороною праці ТОВ «Механічний завод» наступних двох міжнародних документів:

- Міжнародний стандарт SA8000: 2001 «Соціальна відповідальність». SAI SA 8000: 2001 Social Accountability International.

- Міжнародний стандарт OHSAS 18001:2007 Occupational health and safety management systems – Requirements. Системи менеджменту охорони праці – Вимоги.

Рис. 4.2. Впровадження елементів системи менеджменту охорони здоров'я та забезпечення безпеки праці ТОВ «Механічний завод» згідно стандарту ОНSAS

Основні положення Міжнародного стандарту SA8000: 2001 «Соціальна відповідальність» на ТОВ «Механічний завод» виконуються: дитяча праця не використовується, ознаки примусової праці не зафіксовані. Треба зазначити порушення даного нормативного документу стосовно кількості годин понаднормових робіт, що спостерігалась у цеху №3 (грудень 2015 року). Виявлено також порушення щодо оплати понаднормових робіт. Згідно положення Міжнародного стандарту SA8000: 2001 «Соціальна відповідальність» вся понаднормова робота повинна оплачуватись у розмірі вище звичайного. Позитивним є те, що на даному підприємстві відрахувань із заробітної платні робітників не відбувається у якості застосування дисциплінарної міри покарання.

На рисунку 4.2 стисло зображено впроваджені елементи системи менеджменту охорони здоров'я та забезпечення безпеки праці ТОВ «Механічний завод» згідно стандарту ОНSAS 18001:2007.

Треба зазначити позитивний досвід щодо впровадження на ТОВ «Механічний завод» відділом охорони праці системи внутрішнього стимулювання за безпечну, безтравматичну працю та дотримання правил безпеки під час виконання професійних обов’язків згідно розпорядження №81 від 13.10.2014р.

Проведений попередній аналіз ризиків небезпек свідчить про необхідність удосконалення як технологічної складової виробничої діяльності (заміна фрезерних станків) так і посилення перевірок (профспілковим комітетом підприємства, керівництвом цехів, відділів, службою головного інженера).

4.3 Вимоги пожежної безпеки для забезпечення шляхів до евакуації.

Згідно з Правилами Пожежної безпеки в Україні (НАПБ А.01.001-2004) евакуаційні шляхи і виходи повинні втримуватися вільними, нічим не захаращуватися і у разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд [ ].

Кількість та розміри евакуаційних виходів з цехів і відділів ТОВ «Механічний завод», їхні конструктивні й планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації, їх облицювання (оздоблення) відповідають протипожежним вимогам та будівельним нормам.

У цеху №1, який має один евакуаційний вихід, одночасно розміщується 45 осіб, що відповідає вимогам пожежної безпеки.

Всі двері на шляхах евакуації заводоуправління відчиняються в напрямку виходу з будівель (приміщень). У відділі матеріально-технічного забезпечення влаштовано двері з відчиненням усередину приміщення, тому, що одночасно в ньому перебуває не більше 15 чоловік.

Двері евакуаційних виходів замикаються на внутрішні запори, які легко відмикаються, що дозволяється протипожежними нормативами.

Килими, килимові доріжки й інше покриття підлоги у приміщеннях дирекції з масовим перебуванням людей закріплені до підлоги що відповідає нормативним документам [ ].

Сходові марші і площадки повинні мають справні огорожі із поручнями.

Рис. 4.3.- Сходова площадка в будівлі дирекції

ТОВ «Машинобудівний завод»

У сходових клітках (за винятком незадимлюваних) дозволяється встановлювати прилади опалення, у тому числі на висоті 2,2 м від поверхні проступів та сходових площадок, сміттєпроводи, поверхові сумісні електрощити, поштові скриньки та пожежні крани за умови, що це обладнання не зменшує нормативної ширини проходу сходовими площадками та маршами [ ].

У незадимлюваних сходових клітках допускається встановлювати лише прилади опалення. Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням відповідно до вимог будівельних норм та правил улаштування електроустановок. Світильники евакуаційного освітлення вмикаються з настанням сутінків у разі перебування в будівлі людей.

Не допускається:

- улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей;

- захаращувати шляхи евакуації (коридори, проходи, сходові марші і площадки, вестибюлі, холи, тамбури тощо) меблями, обладнанням, різними матеріалами та готовою продукцією, навіть якщо вони не зменшують нормативну ширину;

- забивати, заварювати, замикати на навісні замки, болтові з'єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, зовнішні евакуаційні двері будівель;

- застосовувати на шляхах евакуації (крім будівель V ступеня вогнестійкості) горючі матеріали для облицювання стін і стель, а також сходів та сходових площадок;

- розташовувати у тамбурах виходів, за винятком квартир та індивідуальних житлових будинків, гардероби, вішалки для одягу, сушарні, пристосовувати їх для торгівлі, а також зберігання, у тому числі тимчасового, будь-якого інвентарю та матеріалу;

- захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметами двері, люки на балконах і лоджіях, переходи в суміжні секції та виходи на зовнішні евакуаційні драбини;

- знімати встановлені на балконах (лоджіях) драбини;

- улаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення, у т. ч. кіоски, а також виходи з вантажних ліфтів (підйомників), прокладати газопроводи, трубопроводи з ЛЗР та ГР, повітроводи;

- улаштовувати у загальних коридорах комори і вбудовані шафи, за винятком шаф для інженерних комунікацій; зберігати в шафах (нішах) для інженерних комунікацій горючі матеріали, а також інші сторонні предмети;

- розташовувати в ліфтових холах комори, кіоски тощо;

- установлювати телекамери в проходах таким чином, щоб вони перешкоджали евакуації людей;

- робити засклення або закладання жалюзі і отворів повітряних зон у незадимлюваних сходових клітках;

- знімати передбачені проектом двері вестибюлів, холів, тамбурів і сходових кліток;

- заміняти армоване скло на звичайне у дверях та фрамугах всупереч передбаченому за проектом;

- знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів тощо, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні;

- зменшувати нормативну площу фрамуг у зовнішніх стінах сходових кліток або закладати їх;

- розвішувати у сходових клітках на стінах стенди, панно тощо;

- улаштовувати слизьку підлогу на шляхах евакуації [ ].

Таким чином, можна зробити висновок, що будівля в якій розташований матеріально-технічний відділ ТОВ «Механічний завод» відповідає вимогам пожежної безпеки для забезпечення шляхів до евакуації, а також нормам пожежної безпеки загалом [ ].

1. Зеркалов Д.В. Охорона праці в галузі. Навчальний посібник / Д.В. Зеркалов. – Київ: «Основа», – 2011

5. Малєєв В.О., Венгер О.О. Конспект лекцій з дисципліни «Охорона праці в галузі». Херсон – ХНТУ, 2014. – 110 с

6. Малєєв В.О., Венгер О.О. Методичні рекомендації до написання розділу «Охорона праці» в дипломних роботах магістрів факультету економіки. Херсон – ХНТУ, 2015. –68 с.

7. Постанова Кабінету Міністрів України «Про стан забезпечення пожежної безпеки та заходи щодо її поліпшення» від 26.12.2003.

8. Міжнародний стандарт SA8000: 2001 «Соціальна відповідальність». SAI SA 8000: 2001 Social Accountability International. -http://base.safework.ru/safework.

9. Міжнародний стандарт OHSAS 18001:2007 Occupational health and safety management systems – Requirements. Системи менеджменту охорони праці – Вимоги. http://base.safework.ru/safework.

ДОДАТОК Б

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАКАЗ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
06 травня 2014 р. за N 472/25249

Про затвердження Державних санітарних норм та правил "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу"

Відповідно до статті 1 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", підпункту 7.1 підпункту 7 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 467, та підпункту 7 пункту 9 Протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України щодо питання "Про стан забезпечення умов праці, виробничого травматизму і професійних захворювань", схваленого на засіданні Кабінету Міністрів України 22 серпня 2012 року (протокол N 64),

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Державні санітарні норми та правила "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу", що додаються.

2. Вважати такою, що не застосовується на території України, "Гигиеническая классификация труда (по показателям вредности и опасности факторов производственной среды, тяжести и напряженности трудового процесса)", яка затверджена заступником Головного державного санітарного лікаря СРСР від 12 серпня 1986 року N 4137-86.

3. Управлінню громадського здоров'я (А. Григоренко) забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Р. Салютіна.

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров'я України
08 квітня 2014 року N 248

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
06 травня 2014 р. за N 472/25249

Державні санітарні норми та правила
"Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу"

I. Загальні положення

1. Ці Державні санітарні норми та правила "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу" (далі - Гігієнічна класифікація праці) спрямовані на гігієнічну оцінку умов та характеру праці на робочих місцях працівників та застосовуються на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності у випадках, передбачених законодавством.

2. Ця Гігієнічна класифікація праці базується на принципі диференціації оцінок умов праці залежно від фактично визначених рівнів впливу факторів виробничого середовища і трудового процесу та з урахуванням їх можливої шкідливої дії на здоров'я працівників.

3. Робота в умовах перевищення гігієнічних нормативів (3 клас) дозволена тільки за умови застосування засобів колективного та індивідуального захисту і скорочення часу дії шкідливих виробничих факторів (захист часом).

4. Робота в небезпечних умовах праці (4 клас) не дозволяється, за винятком ліквідації аварій, проведення екстрених робіт для попередження аварійних ситуацій. Така робота виконується із застосуванням засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) та за умови регламентованих режимів робіт.

5. Результати досліджень (вимірювань) та гігієнічної оцінки умов праці, проведених з використанням критеріїв цієї Гігієнічної класифікації праці, можуть бути використані:

закладами охорони здоров'я, які надають медичну допомогу працівникам, проводять медичні огляди працівників, установлюють зв'язок захворювань з умовами праці;

спеціалізованими підрозділами психофізіологічної експертизи;

вищими медичними навчальними закладами III - IV рівнів акредитації та закладами післядипломної освіти (кафедрами гігієни та курсами професійних захворювань);

роботодавцями для розробки заходів щодо покращення умов праці та профілактики шкідливого впливу на організм працюючих;

працівниками (з метою отримання інформації про умови праці на їх робочих місцях як при влаштуванні на роботу, так і в процесі трудової діяльності);

органами соціального та медичного страхування в тих випадках, коли тарифи відрахувань залежать від ступеня шкідливості та небезпечності умов праці та завданої шкоди здоров'ю.

6. Для окремих видів виробництв, робіт, професій, які мають окремо виражену специфіку професійної діяльності (робота в підземних спорудах, підземних умовах, вахтові режими праці тощо), за критеріями цієї Гігієнічної класифікації праці можуть визначатись відповідні показники гігієнічної оцінки умов праці згідно з нормативно-методичною документацією.

7. У цій Гігієнічній класифікації праці терміни вживаються у таких значеннях:

безпечні умови праці - стан умов праці, за якого вплив на працівників шкідливих та небезпечних виробничих факторів усунуто або їх рівні не перевищують граничнодопустимих значень;

виробничо обумовлені захворювання - захворювання різноманітної етіології (переважно поліетіологічні), що мають тенденцію до зростання при збільшенні стажу роботи в несприятливих умовах праці та перевищують таку в професійних групах, що не контактують зі шкідливими факторами;

гігієнічний норматив - рівень шкідливих виробничих факторів, який при щоденній (крім вихідних днів) 8-годинній роботі (але не більше 40 годин на тиждень протягом усього робочого стажу) не повинен викликати захворювань або відхилень у стані здоров'я. Дотримання гігієнічних нормативів не виключає порушень стану здоров'я осіб з підвищеною чутливістю (зниженою резистентністю);

граничнодопустима концентрація шкідливої речовини у повітрі робочої зони (далі - ГДКр.з.) - концентрація речовини, яка за умов регламентованої тривалості її щоденної дії при 8-годинній роботі (але не більше ніж 40 годин протягом тижня) не повинна викликати захворювань або відхилень у стані здоров'я, які можуть бути діагностовані сучасними методами досліджень протягом трудового стажу працівників. ГДКр.з. встановлюються для речовин, що здатні чинити шкідливий вплив на організм працівників при інгаляційному надходженні. Залежно від особливостей дії на організм шкідливих речовин для них встановлюються такі ГДКр.з.: максимальна разова та середньозмінна;

граничнодопустима максимальна разова концентрація шкідливої речовини у повітрі робочої зони (далі - ГДКр.з.м.р.) - максимальне регламентоване значення концентрації речовини у повітрі робочої зони для будь-якого 15-хвилинного (30-хвилинного для аерозолів речовин переважно фіброгенної дії) відрізку часу робочої зміни. Концентрація речовини, що дорівнює ГДКр.з.м.р., не повинна діяти безперервно більше 15 хвилин та повторюватись на цьому рівні протягом робочої зміни більше ніж 4 рази з інтервалами не менше 1 години;

граничнодопустима середньозмінна концентрація шкідливої речовини у повітрі робочої зони (далі - ГДКр.з.сз.) - регламентоване значення концентрації шкідливої речовини у повітрі робочої зони для відрізку часу, що дорівнює 75 % робочої зміни (але не більше ніж 8 годин), за умов дотримання ГДКр.з.м.р. ГДКр.з.сз. встановлюється для речовин, для яких характерні кумулятивні властивості (речовини хроноконцентраційної дії);

• ⇐ Назад
• 123
• 4
• 5
• 6
• 7
• 8
• 9
• Далее ⇒