Годин (2 години на тиждень)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

В якості кінцевої мети спеціальної освіти осіб з особливостями психофізичного розвитку висувається їх соціальна інтеграція. Успіх інтеграції в значній мірі залежить від соціально - побутової компетентності людини, її здатності самостійно організовувати свій побут. Тому підготувати кожної дитини до самостійної , незалежної від допомоги оточуючих, життя є головним завданням спеціальної школи. По суті, весь процес навчання і виховання дитини з інтелектуальною недостатністю спрямований на те, щоб забезпечити його соціальну адаптацію в суспільстві.

Соціальна адаптація являє собою один з механізмів соціалізації, що дозволяє осіб активно включатися в структурні різні елементи соціального середовища, тобто посильно брати участь у праці і суспільного життя виробничого колективу, долучатися до соціального і культурного життя суспільства, влаштовувати свій побут відповідно до норм і правил соціуму. Соціальна адаптація - це безперервний процес, в якому взаємодіє особистість і суспільство.

Ефективність роботи з соціально-побутової орієнтуванні, здійснюваної на уроках і поза ними, залежить від узгодженості дій вчителя і вихователя, їх контакту, інформованості про роботу один одного, скоординованості планів роботи. Зв'язок з навчанням здійснюється за принципом випереджаючої, паралельної та подальшої взаємодії . У першому випадку вихователі , користуючись рекомендаціями вчителя по СПО, проводять екскурсії, бесіди , збирають разом з учнями різний матеріал з окремих тем , готуючи , таким чином , учнів до більш повного і усвідомленого сприйняття нового матеріалу на заняттях з СПО. У другому випадку вихователі паралельно з учителем проводять роботу, що дозволяє учням міцно засвоїти знання і вміння. Подальше взаємодія передбачає відстрочене у часі повторення пройденого на заняттях матеріалу, розширення і збагачення досвіду учнів, автоматизацію умінь, формування навички застосування отриманих знань та умінь у новій ситуації. Структура заняття з СПО визначається темою, завданнями і вибором методичних прийомів.

При проведенні кожного заняття реалізуються три основні групи взаємопов'язаних завдань:

• Освітні завдання, для реалізації яких вихователю необхідно здійснювати керівництво пізнавальною діяльністю розумово відсталих дітей; стимулювати навчально - пізнавальну діяльність учнів по оволодінню знаннями й уміннями.

• Корекційно - розвиваючі завдання припускають цілеспрямований розвиток мислення розумово відсталої дитини (пам'яті, уваги, емоційно-вольових якостей, працездатності).

• Виховні завдання - цілеспрямоване формування позитивних якостей особистості, світогляду, моральних переконань та естетичної культури.

Представлена програма спрямована на формування у розумово відсталих дітей необхідного для подальшої побутової і соціальної адаптації запасу знань, практичних умінь і навичок.

Соціально-побутове орієнтування дітей зі складними порушеннями розвитку істотно ускладнена в силу обмеженості їх пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, тощо. З великим трудом ними засвоюються навички орієнтування у суспільному житті: вміння користуватися громадським транспортом, навички спілкування, використання табличок, покажчиків, навички поведінки в магазині та інших громадських місцях. Глибоко розумово відсталі діти не в змозі самостійно освоїти зразки розв'язання елементарних побутових і соціальних завдань, досягти цього вони можуть лише за умови цілеспрямованого навчання і виховання.

Для успішного засвоєння навчального матеріалу важливо формувати уявлення дітей в процесі екскурсій, здійснювати цілеспрямовані спостереження за реальними об'єктами і життєвими ситуаціями, моделювати їх і виконувати практичні дії в реальних умовах. У навчанні дітей велике місце повинні займати ігрові методи і прийоми: дидактичні, сюжетно-рольові, ігрові ситуації і сюрпризні моменти.

Система роботи спочатку спрямована на повноцінне сприйняття дітьми необхідних відомостей, формуванні дій і прийомів, а потім - на різноманітне їх закріплення і регулярне застосування на практиці. Таким чином, педагогічна робота, має на меті досягнення кожною дитиною максимально можливого для нього рівня соціально-побутової компетентності. Для її успішної реалізації необхідно вирішити наступні основні завдання з формування в учнів:

особистої гігієни, елементарної доступної організації харчування, доступних навичок догляду за житлом, навички догляду за одягом, взуттям та іншими предметами побуту; умінь спілкування: ставити і відповідати питання з конкретної ситуації, звернутися з проханням, дякувати, вітатися і т.п.; уявлень і знань про правила культури поведінки і взаємин з різними людьми (знайомими і незнайомими, старшими і молодшими тощо), накопичення відповідного досвіду; емоційно позитивного ставлення до оточуючих.

Ці завдання дозволяють визначити основні розділи програми соціально-побутової підготовки учнів:

1.Помешкання, школа, домівка.

2. Основи загальної гігієни.

3. Одяг та взуття.

4. Гігієна харчування.

5.Соціальна орієнтація.


Підготовчий клас

годин (2 години на тиждень)

 

№ п/п Зміст навчального матеріалу Навчальні досягнення учнів Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати
1.   2.     3.     4.     5.   6. Вступне заняття Кабінет соціально-побутового орієнтування. Дотримання правил безпеки і санітарно-гігієнічних вимог у кабінеті соціально-побутового орієнтування. Помешкання, школа, домівка Школа. Орієнтування в школі (поверхи, кабінети, їдальня, спортивний зал, спальні кімнати, роздягальня, туалетні кімнати та ін.). Домівка (будинок, квартира, житлові кімнати, кухня, санвузел). Основи загальної гігієни Частини тіла. Гігієна тіла. Призначення засобів особистої гігієни (мило, шампунь, гребінець, полотенце, туалетний папір) Виконання ранкового та вечірнього туалету Основи догляду за ротовою порожниною та зубами Основи догляду за шкірою та волоссям Основи догляду за шкірою рук, ніг та нігтями   Одяг та взуття Види одягу та взуття (за сезонами) Призначення одягу та взуття (повсякденний, святковий, спортивний) Види застібок одягу та взуття (шнурівка, "липучка", ремені, застібка на блискавку, кнопки, ґудзики тощо) Гігієна харчування Продукти харчування. Значення харчування. Посуд: тарілка, чашка, ложка та ін. (призначення та використання). Правила поведінки в шкільній їдальні та за столом.   Соціальна орієнтація Прізвище та ім’я. Домашня адреса. Поведінка дитини в автономній ситуації (якщо заблукав, загубився, відстав від класу, тощо). Побутова небезпека (запах диму, загорання, витік води тощо). Безпечні місця для ігор і розваг. Уміння товаришувати.   Правила поводження на канікулах та в довільний час (Інструктаж). Учень/учениця: має уявлення про спеціальне приміщення для уроків соціально-побутового оріентування; розуміє правила безпеки і санітарно-гігієнічних вимог у кабінеті соціально-побутового орієнтування;   знає назви та призначення основних шкільних приміщень; може назвати власне місце проживання; індитифікує поняття «школа»-«домівка»; має уявлення про призначення приміщень в школі та дома;   *за допомогою вчителя (вихователя) орієнтується у класі та приміщеннях школи;   називає та показує частини тіла; має уявлення про засоби особистої гігієни, знає їх призначення; має елементарні навички виконання ранкового та вечірнього туалету; за допомогою вчителя (вихователя) орієнтується у виконанні основних правил догляду за шкірою та волоссям, шкірою рук, ніг та нігтями   * за допомогою вчителя (вихователя) називає та показує частини тіла; може назвати кілька засобів особистої гігієни; під керівництвом виконує елементарні гігієнічні процедури по догляду за власним тілом;   розрізняє види одягу та взуття за сезонами; розуміє його призначення; уміє застібати різні види застібок, шнурувати взуття;   *має уявлення про види одягу; за допомогою вчителя (вихователя) може частково користуватися деякими видами застібок (шнурувати взуття)   має уявлення про поняття «продукти харчування»; має загальне уявлення про значення харчування для людини (дитини); орієнтується в назвах посуду; вміє користуватися основними столовими приборами; дотримується правил поведінки за столом під час прийому їжі   * уміє висловлювати почуття голоду; уміє користуватися основними столовими приборами (ложка, чашка); під контролем вчителя(вихователя) дотримується правил поведінки за столом під час прийому їжі   знає своє ім’я та прізвище, адресу; знає, як звернутися по допомогу, якщо заблукав чи загубився; може визначити побутову небезпеку (запах диму, загорання, водні затопи тощо); називає безпечні місця для ігор та розваг; називає предмети, якими не можна гратися вдома і надворі; уміє підтримувати доброзичливі стосунки з однокласниками;   знає правила поводження на канікулах та в довільний час;   *може назвати своє ім’я та прізвище; за допомогою вчителя (вихователя) називає безпечні місця для ігор та розваг; називає предмети, якими не можна гратися вдома і надворі;   Формування уявлення про навчальні кабінети та правила безпечного поводження в них.   Формування в учнів зовнішньої організованості в навчальній діяльності; розвиток процесів пізнавальної діяльності – уяви, уваги, пам’яті шляхом формування у школярів нових знань. Розвиток просторового орієнтування у приміщенні школи.     Формування уявлень про збереження та зміцнення здоров’ я шляхом засвоєння правил особистої гігієни; Збагачення словникового запасу назвами засобів особистої гігієни; Розвиток спостережливості, аналізу, порівняння, узагальнення, пізнавальної активності шляхом формування початкових уявлень про частини тіла та основ догляду за ним.   Збагачення уявлення про види одягу. Розвиток мілкої моторики, координації та точності рухів засобами загально розвивальних вправ в процесі виконання практичних вправ із різними видами застібок. Формування організаційних умінь навчально-практичної діяльності. Розвиток операцій мислення на основі класифікації різноманітних предметів одягу за їх призначенням.   Збагачення словникового запасу новими термінами та назвами продуктів, посуду. Розвиток процесів мислення шляхом порівняння різних видів продуктів. Розвиток емоційно-вольової сфери шляхом формування поведінкових аспектів.     Розвиток зв’язного мовлення на основі формування загальних уявлень про себе. Розвиток мислення шляхом формування вміння визначити небезпечні ситуації. Розвиток пам’яті шляхом вивчення необхідної інформації про себе. Розвиток зв’язного мовлення на основі формування загальних уявлень про безпечні місця для ігор і розваг. Виховання відчуття обережності та уважності.  

 

 

Орієнтовні навчальні досягнення учнів на кінець року:

- має уявлення про спеціальне приміщення для уроків соціально-побутового орієнтування;

- знає правила поведінки у кабінеті соціально-побутового орієнтування;

- знає назви та призначення основних шкільних приміщень;

- має елементарні навички виконання ранкового та вечірнього туалету;

- має уявлення про засоби особистої гігієни, знає їх призначення;

- розрізняє види одягу та взуття за сезонами;

- уміє застібати різні види застібок, шнурувати взуття;

- має загальне уявлення про значення харчування для людини (дитини) ;

- вміє користуватися основними столовими приборами;

- знає своє ім’я та прізвище, адресу;

- уміє підтримувати доброзичливі стосунки з однокласниками;

- слухати і розуміти мовлення вчителя;

- відповідати на запитання вчителя;

- використовувати допомогу вчителя у процесі виконання практичних завдань.

Орієнтовні показники сформованості життєвих компетенцій учнів на кінець року:

- сформовані елементарні навички догляду за власним тілом (гігієнічні навички);

- сформовані елементарні навички правильної поведінки;

- сформована примітивна емоційно-ціннісна активність, пов’язана із потребою у їжі, спілкуванні з однолітками;

- закладено фундамент розвитку соціально-моральної активності, пов’язаної із входженням дитини у соціум.

Клас