Тазостегновий суглоб або кульшовий
Плечовий суглоб
Утворений голівкою плечової кістки і ямкою лопатки. Простий і багато вісний. Рухи: згинання, розгинання, відведення, приведення. Має капсулу суглоба. Лопатко-плечову зв'язку. Функцію медіальної зв'язки підлопатковий м'яз.
Розгиначі: передостний м'яз, двоголовий м'яз плеча, плечоголовий м'яз.
Згиначі: голівка триголового м'яза плеча, напружував фасції передпліччя, дельтоподібний,
менший і більший круглий м'яз. Аддуктори: перед лопатковий м'яз. Абдуктори: заостний м'яз.
Ф-я супінатора: дельтоподібний і деякою мірою заостний. Кровопостачання: підлопаткова артерія, її гілки; плечова артерія, її гілки. Іннервація: флексори, пахвовий нерв. Екстензори: променевий нерв, м'язово-шкірний Абдуктори: підлопатковий нерв.
2. Колінний суглоб
Утворений дистальним епіфізом, проксимальним епіфізом, кісток гомілки та надколіном. Складний, виростковий, одновісний, складають 2 суглоби.
стегно-надколінковий
стегно-гомілковий
а) простий одновісний. Бічні зв'язки надколінно-стегнові та надколінкові зв'язки.
б) складний, одновісний. Утворений вирізками великогомілкової кісток, в якій знаходяться хрящові вставки - меніски, має капсулу.
Бічні звязки латеральна і медіальна. Зв'язки - меніск гомілковий і латеральний меніск. Обидва суглоби мають спіральну капсулу волокниста, а синовіальні порожнини діляться на 2 частини. Розгиначі: чотириголовий м'яз стегна, кравецький м'яз, напружував широкої фасції стегна. Флексори: каудальна сіднична артерія, каудальна стегнова артерія, огинаюча стегнова артерія медіальна. Іннервація: стегновий, сідничний нерв, каудальний сідничний нерв.
3. Способи з'єднання кісток
Основні типи з'єднання кістокб переривчасті, без переривчасті (зєднання за допомогою певного виду тканини в залежності від виду тканини в залежності від виду):
сполучною тканиною; хрящовою тканиною (синхондроз); кістковою тканиною (сіностоз); сіндермоз (між хрящові диски) між тілами хребців. Утворені із периферичного ядра і пульнозного хряща. Переривчасте зєднання або суглоби між двома кістками є порожнина. Для формування суглоба треба 3 компонента:
2 кістки відповідні поверхні вкриті хрещем, наявність капсули, синовії в капсулі. Суглоби із 2 кістск прості, а коли 2 кістки і існують гіалінові прокладки - складні. За поверхнею суглоба:
кулясті (багатовісні); блокоподібні (одновісні); еліпсоподібні (двовісні); плоскі;
В суглобах мають зв'язки бічні внутрішньо суглобові. Капсула суглоба складається з 2 листків:
волокнистий (зовнішній);
синовіальний (внутрішній); Синовіальні внутрішні продукують синовіальну рідину.
Щелеповий апарат
Утворюють верхня і нижня щелепи. Для виконання функції щелепи з'єднані у висково-щелеповому суглобі. Нижня утворена з 2 зрощених кісток. Верхня - різцевою та верхньощелепною кістками. Відносяться до складних двовісних суглобів, утворюється великим відростком виличної кістки та голівкою нижньої щелепи, між ними хрящовий диск, капсула суглоба, бічні зв'язки. Рухи опускання нижньої щелепи та піднімання.
М'язи стискування щелепи: група жувальних - масетери, висковий, латеральний та медіальний мяз.
М'язи стискання щелепи: трійчастий м'яз, клостральне черевце іннервується клостральним нервом.
Кровопостачання: поперечна артерія лиця, гілки жувального м'яза, лицьова артерія. Висковий м'яз - глибока вискова артерія, поверхнева вискова артерія, крижова артерія - гілки верхньощелепної артерії.
5. Особл. Буд. скелета тулуба у птахів
Грудні хребці зростаються між собою, зростаються 1 і останній.
Ребра кісткові повністю, перші не досягають груднини, на ребрах гачкуваті відростки. Поперековий і грудний відділ зростаються в поперекову кістку. Розвинена груднина. У літаючих гребінь, і бігаючи відсутній. Хребці мають повітряні порожнини.
Тазостегновий суглоб або кульшовий
Утворений кульшовою западиною кісток таза і голівкою стегнової кістки. Простий, кулястий, багатовісний, можливі всі типи рухів. Капсула суглоба і пружну зв'язку в середині суглоба можуть бути потовщені.
Екстенсори:
Сідничні м'язи (поверхневий, середній, глибокий) і двоголовий м'яз стегна, налівсухожилковий, напівперетинчастий.
Флексори: кравецький мяз, гребінчастий, більший поперековий, клубовий. Атдуктори: стрункий атдуктор стегна. Супінатори: затульний зовнішній і внутрішній. Більші поперекові та клубові м'язи. Кровопостачання: сідничний (краніальна артерія, каудальна, клубово-поперекова, огинаюча стегнова медіальна, гілки стегнової артерії). Іннервація: сідничний нерв - краніальний і каудальний нерв, великогомілковий, стегновий.
7. Зап'ястковий суглоб
Утворює дистальний епіфіз кісток передпліччя 2 ряди кісток зап'ястка, проксимальний епіфіз кісток п'ястка.
Складний, одновісний суглоб. Рухи: згинання, розгинання. Має капсулу суглоба. Волокнистий листок спільний для всіх камер, а синовіальний на 3 камери відповідним суглобом:
передплічно-запястковий; міжпястковий; запястно- п'ястковий;
Розрізняють бічні латеральні і медіальні довгі і короткі зв'язки. Міжкісткові і між рядові зв'язки. Розгиначі: променевий розгинач зап'ястка, довгий абдуктор променевого пальця, ліктьовий розгинач зап'ястка, розгиначі пальців.
Флексори: променевий згинач зап'ястка, ліктьовий згинач зап'ястка, згиначі пальців поверхневий глибокий.
Кровопостачання: гілки плечової та серединної артерії. Розгинання: променевий.
Згиначі: серединний ліктьовий. У фазу опору будуть діяти екстензори (розгиначі).
9. В фазу опори в суглобі грудної кінцівки відбувається розгинання. В суглобі пальців включаються в роботу згиначі. В лопатко-плечовому суглобі діють передостний м'яз, двоголовий м'яз плеча. Іннервують їх: перед лопатковий нерв, м'язово-шкірний нерв. Кровопостачання: гілками підлопаткової та плечової артерії. В ліктьовому суглобі діють триголовий м'яз плеча, ліктьовий м'яз плеча. Іннервує променевий нерв. Кровопостачання гілки плеча та підлопаткової артерії. Зап'ястковий серединний променевий розгинач зап'ястка, ліктьовий, абдуктор великого пальця. Іннервує променевий нерв. Кровопостачання: гілки плеча та серединної артерії. Суглоби пальців загальний і бічний розгинач пальців. Поверхневий і глибокий згиначі пальців. Іннервує: розгинач - променевий нерв, згинач - серединний і ліктьовий нерв. Кровопостачання: ліктьовою та серединною артерією.
10. Особливостями скелета є пневматизація кісток, значне зрощення кісток тулуба, особливість виведення потомства. Череп поділяється на мозковий і лицевий.
Особливість щелепного апарату у птиці: відсутні зуби. Дуже рано зростаються
кістки. Нижня щелепа формується: зубна, нижньощелепна, кутова, суглобова
кістки. Нижня щелепа формує піддзьобок у деяких птиць. Наддзьобок рухливо з'єднується з мозковою частиною черепа. Має місце квадратна кістка, яка суглоб з'єднує з нижньощелепною, піднебінною, крилоподібною і висковою кістками. Відсутній лабіринт решітчастої кістки. Потилична має 1 виріст. Шийний відділ нараховує непостійну кількість хребців. 13-14 курячих, до 25 у лебедя. На голівках та ямках є суглобові поверхні. Тіла хребців з'єднані суглобами. Грудний відділ хребців за винятком 1 і 6 зростаються. Перші два ребра астернальні. Груднина має сильно розвинений вентральний гребінь. Поперековий і крижовий зростаються в одну кістку. Зрощення елементів осьового скелету зміцнює конституцію м'язів.
11. Фаза перенесення складається з 2-х періодів: відриву кінцівки, винесення
кінцівки вперед. В перший період: згинання в ліктьовому суглобі, в яких
працюють двоголовий м'яз плеча - плечовий суглоб. Іннервація: м'язово- шкірний нерв. Кровопостачання: гілки плечової артерії. В другий період працюють екстензори, триголовий м'яз плеча, фасції передпліччя, ліктьовий м'яз. Іннервує променевий нерв. Кровопостачання: гілки плечової та підлопаткової артерії.
12. До суглобів грудної кінцівки відносять такі суглоби: плечовий, ліктьовий, зап'ястка, путовий, вінцевий, копитний. Плечовий суглоб - у свійських тварин за формою кулястий, багатовісний, простий. Має суглобову капсулу і дзьобо - плечову зв'язку. Бічних зв'язок немає, їх функцію виконують сухожилки м'язів плечового суглоба.
Ліктьовий суглоб - утворений блоком плечової кістки з одного боку і проксимальним суглобовим кінцем променевої і ліктьової кісток з другого, ставлячи таким чином складний блокоподібний суглоб.
Зап'ястковий суглоб - складний, одновісний, утворений дистальним епіфізом кісток передпліччя, двома рядами кісток зап'ястка і проксимальним епіфізом кісток п'ястка.
Плечовий м'яз - одно суглобовий, м'язистий, починається каудально на шийці плечової кістки, спрямовується в борозну плечового м'яза.
Двоголовий м'яз плеча - двосуглобовий, проходить через верхівку плечового і в середині кута ліктьового суглобів.
Ліктьовий м'яз - короткий, але сильний. Починається на плечовій кістці навколо ліктьової ямки і закінчується на ліктьовому горбі, зростаючись з латеральною голівкою триголового м'яза.
13. З суглоби пальців:
пястко-фаланговий (путовий)
між фаланговий проксимальний ( вінцевий)
між дистальний ( копитний)
Путовий - складний, одновісний, утворений дистальним епіфізом п'ясткової кістки, основою першої фаланги і сезаноподібними кістками. Рухи згинання та розгинання. Має капсулу суглоба, бічні зв'язки латеральні та медіальні і зв'язки сезаноподібних кісток, серед яких розрізняють: пряма, косі, схрещені.
Вінцевий сформований голівкою першої фаланги і основою другої. Простий одновісний, блокоподібний. Має капсулу і бічні зв'язки. Рухи згинання і розгинання.* Копитний сформований голівкою другої фаланги.
Сезаноподібна кістка має капсулу суглоба, бічні зв'язки, зв'язки сезаноподібної кістки. Рухи згинання й розгинання. Розгиначі: загальний і бічний. Іннервується променевим нервом. Кровопостачання гілкове плечової серединної артерії. Флексури поверхневий і глибокий згиначі. Кожен палець має міжкістковий м'яз. Іннервується ліктьовим і серединним нервом. Кровопостачання від тих, що й розгиначів.
14. Фазу опору в кульшовому суглобі відбувається розгинання. Серед м'язів, що забезпечують розгинають розрізняють поверхневий сер. І глибокий -сідничний, двоголовий м'яз стегна, напівсухожилковий, напівперетинчастий. Одночасно пронація і абдукція. Функцію ротаторів виконують сідничний м'яз, абдукторів - абдуктор стегна. Сідничний м'яз іннервує сідничний нерв, задньостегнова іннервує великогомілковий нерв. Кровопостачання - сідничні дві артерії: сіднична краніальна й каудальна. Абдуктори іннервує, затульний нерв і однойменна артерія. Одночасно пронація і абдукція. Функцію ротаторів виконують сідничний м'яз, абдукторів - абдуктор стегна. Сідничний м'яз іннервує сідничний нерв, задньостегнова Іннервує великогомілковий нерв. Кровопостачання - сідничні дві артерії: сіднична краніальна й каудальна. Абдуктори Іннервує, затульний нерв I однойменна артерія.
15.
16. Потилично—атлантний суглоб утворений виростками потиличної кіски I краніального ланкою атланта. Парний і простий еліпсоподібний, двовісний. Має капсулу І бічні зв'язки. 2 перетинки дорсальна і вентральна мембрана. Опускання і піднімання голови, відведення вбік. Діють дорсальні м'язи хребта: пластероподібний, напівостистий м'яз голови, дорсальний прямий більший, менший косий голови каудальний, краніальний, латеральний прямий м'яз голови. іннервується сегментальними дорсальними гілками спинномозкових нервів, плечо-головний і головний, іннервує додатковий нерв. Згинають голову вентральні м'язи хребта: довгий
вентральний прямий м'яз голови
груднинноеоскоподібиий
іннервується сегментальними шийними спинномозковими нервами вентральними гілками. Кровопостачання дорсальні гілки хребтової артерії, гілками дорсально - лопатковий глибокий шийної дорсальними гілками міжреберних артерій. Вентральні м'язи: довгий м'яз голови гілками сонної.
17. Суглоби пальців грудних кінцівок.
Розрізняють лопатко-плечовий ліктьовий, зап'ястковий та суглоби пальців.
З суглоби пальців:путовий, вінцевий, копитний.
Путовий - складний, одновісний, утворений дистальним епіфізом п'ясткової кістки, основою першої фаланги і сезаноподібними кістками. Рухи згинання та розгинання. Має капсулу суглоба, бічні зв'язки латеральні та медіальні І зв'язки сезаноподібних кісток, серед яких розрізняють: пряма, косі, схрещені. Вінцевий сформований голівкою першої фаланги і основою другої. Простий одновісний, блокоподібний. Має капсулу і бічні зв'язки. Рухи згинання і розгинання. Копитний сформований голівкою другої фаланги, Сезаноподібна кістка має капсулу суглоба, бічні зв'язки, зв'язки сезаноподібної кістки. Рухи згинання й розгинання. Розгиначі: загальний і бічний. Іннервується променевим нервом. Кровопостачання гілкове плечової серединної артерії. Флексури поверхневий І глибокий згиначі. Кожен палець має міжкістковий м'яз, Іннервується ліктьовим і серединним нервом. Кровопостачання від тих, що й розгиначів.
18. Суглоби пальців тазових кінцівок.
Діє комплекс розгиначів та згиначів. Розгиначі - довгий розгинач та бічний. Згиначі - поверхневий, довгий та кістковий.
19. У фазу перенесення суглобів грудної кінцівки в перший період перенесення відбувається згинання працюють м'язи флексури (згиначі), які шнервує серединний і ліктьовий нерв. Кровопостачання гілками плечової і
серединної артерії. У другій фазі функціонують екстенсори. їннервують променевий нерв. Кровопостачання так само як і згиначі.
20. Автоподій включає в себе скелет кісті: кістки зап'ястка, п'ястка, кістки фаланги пальців. Серед свійських тварин знаходять опору на 3 фаланги у копитних, на пальці хижаків. Серед копитних розрізняють: непарнокопиті (коні), парнокопитні (жуйні, свині), у хижаків 5 пальців. Базоподій - кістки зап'ястка в 2 поверхи: проксимальний І дистальний. У нижньому ряду 5 кісток, У ВРХ 2 зрощена з 3, 4 з 5. мета подій кістки п'ястка, у коней 3 кістки, основна З, 2, 4 до нижнього кінця не доходить, рудиментовані. У ВРХ 3 кістки розвинені 3 14 5 рудимент на проксимальному епіфізі. У свиней 4 кістки, у собак 5. акроподій - скелет пальців. У коней 1 третій, у ВРХ 2,3,4,10, у собак 5. перший палець має 2 фаланги, 1 і 3 фаланги.
21. Рухи в колінному суглобі у фазу спирання.
На колінний суглоб діють м'язи задньо-стегнової групи: напівсухожнлковий та двоголовий м'язи та підколінний м'яз . Напівсухожилковий м'яз: при кінцівці, що спирається, розгинає кульшовий, колінний і за плесновий суглоби, проштовхує тулуб уперед; при висячій кінцівці колінний суглоб, обертає кінцівку до середини та тягне назад. Двоголовий м'яз: розгинає колінний суглоб що спирається, задня частина м'яза згинає колінний суглоб.
Підколінний м'яз - згинає колінний суглоб, пронатор гомілки.
Поперек дом. тв.
Представлений поперековими хребцями, у свиней, собак - 4, у врх - 6.мас
поперечні відростки, що виступають у боки. Мають добре виражені суглобові
відростки. Хребці будуть з'єднуватися між хребцевими хрящами або дисками,
поздовжньою вентральною зв'язкою, між поперечними, між остистими і над
остистими зв'язками.
Дорсально розташовані м'язи: клубовореберний, найдовший м'яз поперека,
між остистий і між поперечний м'яз (у хижаків);
Вентрально: поперековий більший, поперековий менший, квадратний ; дорсальні іннервують дорсальні гілки спинномозкових нервів, вентральні іннервують клубово-пахвинний, клубово-підчеревний, статево - стегновий, латерально - шкірний нерв стегна. Кровопостачання дорсальних м'язів: дорсальні гілки поперекових артерій. Вентральні постачають клубова огинаюча глибока артерія, гілки від поперекових артерій.
23.Зап'ястковий суглоб - складний, одновісний, утворений дистальним епіфізом кісток передпліччя, двома рядами кісток зап'ястка і проксимальним епіфізом кісток п'ястка.
Суглоб поділяється на пердплічно - зап'ястковий,
міжзап'ясткові суглоби, суглоб додаткової кістки, зап'ястко п'ясткові суглоби.
Передплічно - зап'ястковий суглоб у міжзап'ясткових суглобах рухливість добре виражена.
Запястково - пясткові суглоби тугі, у них відмічають лише рухи зміщення, що
забезпечують пружність. Суглоби одновісні,
допускаються рухи згинання й розгинання, які найбільше виражені в передплічно - зап'ястковому суглобі. У зігнутому стані в суглобі
можливі незначні обертальні й бічні рухи. Звязки: спільні довгі і короткі.
М'язи зап'ясткового суглоба мають переважно веретеноподібну форму, починаються на плечовій кістці, лежать під фасцією передпліччя краніально I каудально на передпліччі Закінчується сухожилками або на окремих кістках зап'ястка, або на кістках п'ястка.
До них відносять променевий розгинач зап'ястка, ліктьовий розгинач зап'ястка, Променевий згинач зап'ястка, ліктьовий згинач зап'ястка.
24. Лімфатичний вузол має сполучно тканинну основу, яка поділяє його на синуси. Первинний і вторинний синус. Заглибина або ворота лімфатичного вузла через які проходять виносні лімфатичні судини по периферії приносні лімфатичні судини. В синусах клітини лімфатичної системи, лімфоімуноцити. Серед лімфатичних вузлів черевної порожнини розрізняють органні лімфатичні вузли: шлунковий, печінковий (ворітний), рубцеві, сечужні, сіткові, книжкові мезєнтеріальні (брижові). Лімфатичний вузол кожної із кишок: 12-ти палої, сліпо кишкові, ободовокишкові, маткові. Відтік лімфи відбувається шлунковий, печінковий І кишково стовбурні, які вливаються в грудну протоку.
25. Походження кінцівок хребетних.
Видозмінені грудні плавники, що обумовлено переходом від водного до наземного існування. Відбувається формування скелета поясів кінцівок, що з'єднується з осьовим скелетом і представлений ключицею, лопаткою, ксракоцшою кісткою. У рептилій, амфібій, птиці. У ссавців значною мірою видозмінений пояс може мати одну Із кісток лопатку, залишки 2-х кісток представлені сполучною тканиною або відростком. Обумовлено особливістю пересування тварин. Ланки кінцівки представлені ї ланка - стилоподій( плечова кістка); її ланка - зєйгоподій (2 променя - променева І ліктьова); III ланка -автоподій ( поділяється на 3 кістки: базоподій (кістки зап'ястка); метаподій ( кістки п'ястка); акроподій (скелет пальців).
26. Тазовий пояс представлений кістками таза: права і ліва зрощені посередині по тазовому шву (симфіз). Кістка кожна складається з 3-х кісток: клубова, лобкова, сіднична Зростаються утворюють кульшову западину є складовою кульшового суглоба. Таз з'єднаний з осьовим скелетом I крижовою кісткою. Зростається крило клубової і крижової кістки утворюючи клубово -крижовий суглоб. На крилах кісток знаходяться вушко подібні поверхні, які І формують названий суглоб. Простий, плоский, тугий, малорухливий, який з віком може втрачати рухливість. Відбувається його зрощення сідничними м'язами 3: поверхневий, середній, глибокий. М'язи задньо-стегнової групи: двоголовий м'яз стегна, напівсухожилковий, напівперетинчастий, клубовий м'яз, поперековий більший і менший. Сідничні м'язи іннервують сідничні нерви. Кровопостачання від однойменних артерій, Задньостегнова група іннервується каудально-сідничним великогомілковим нервом. Кровопостачання: каудальна сіднична артерія, каудальна артерія стегна, великогомілкова каудальна артерія. Поперекові і клубові іннервують нерви: клубово - пахвинний, клубово -підчеревний, латеральний підшкірний, нерв стегна, статево - стегновий. Кровопостачання: сегмент альні поперекові артерії.
27. Скакальний або заплесновий суглобутворений дистальним епіфізом кісток гомілки, кістками заплесна, основою кісток плесна. Належить до складу одновісних, блокоподібний суглобів. Згинання, розгинання. Має капсулу суглоба. Волокнистий листок спільний, синовіальний поділяється на камери відповідно суглоб: гомілково - надп'ястковий, міжзаплесновий проксимальний, міжзаплесновий дистальний, заплесно - плесновий. Найбільша рухливість в першому, в інших зміщення одних відносно інших відбувається промякшення поступу. Зв'язки: бічні медіальні, довгі, короткі латеральні. Підошовна або плантарна зв'язка і дорсальна за плеснова зв'язка з'єднують кістки заплесна між собою. Згиначі краніальний великогомілковий, третій малогомілковий, довгий і короткий малогомілковий. Розгиначі: триголовий м'яз гомілки складається з листкового і підошовного. Флексори іннервуються малогомілковим нервом, екстенсори - великогомілковим. Кровопостачання: флексори - гілки краніальної великогомілкової артерії; екстенсори - каудальна великогомілкова і гілки краніальної артерії.
29.Ріст кісток забезпечується за рахунок внутрішнього шару окістя, ріст в довжину забезпечується за рахунок метаепіфізарного хряща і припиняється ріст з повним окостенінням даного хряща. Будова. Трубчасті кістки: 2 кінці ( епіфізи) середина тіла або діаліз кістки трубчастих кісток несуть на собі суглобові поверхні і мають різноманітну форму. По периферії компактна кісткова речовина, в ділянці тіла мозкова порожнина заповнена жовтим кістковим мозком. В епіфізах є губчаста кісткова речовина заповнена червоним, де знаходиться нерв. Кістковий мозок - орган кровопостачання, жовтий - запас поживних речовин. Плоскі кістки більшість кісток черепа. Компактна кісткова речовина між ними губчаста. Короткі кістки мають однакові проміри ( кістки зап'ястка, заплесна). Тип змішаних кісток. Кожна з частин кістки має свій центр скостеніння, який закладається у внутрішньоутробний період, розширюючись усі центри ідуть на зустріч один одному. Волокниста і хрящова сполучна тканина.
30.Суглоби тазової кістки: -клубово - крижовий суглоб, з'єднані крила клубової і крижової кісток, має капсулу суглоба, --крижово - клубові дорсальні і вентральні зв'язки і широка тазова зв'язки. Суглоб простий, плоский, малорухливий.
-тазо - стегновий ( кульшовий). Сформований кульшовою западиною таза і голівкою стегнової кістки. Простий, кулястий, багатовісний. Має капсулу, круглу зв'язку і додаткову. Рухи згинання і розгинання, обертання, відведення, проведення.
-колінний утворений дистальним епіфізом стегнової кістки, колінна чашка проксимальний епіфіз кісток гомілки. Поділяється на 2: стегно - надколінковий, стегно гомілковий. Перший простий одновісний, санний, ковзання блока стегнової кістки по суглобовій поверхні наколінника. Має капсулу суглоба, бічні зв'язки наколінника і прямі зв'язки: медіальну, середню, латеральну. Другий складний одновісний, виростковий, має капсулу. Бічні зв'язки хрестоподібні, а також зв'язки менісків. До інкогурентних. Меніски приєднані менісковими зв'язками, латеральний. Меніск хрящовий, піддається фізичним травмам. В колінному суглобі згинання й розгинання.
31.Рухи в суглобах задніх кінцівок у фазі переносу і фазі спирання.
В фазу перенесення в тазо - стегновому і кульшовому суглобі відбувається супінація і абдукція. Функцію виконують поперековий більший, клубовий, кравецький, гребінчастий м'яз. В колінному також згинання виконують м'язи задньої стегнової групи, сухожилків, напівперетинчастий в скакальному також згинання м'язи краніальний, великогомілковий, третій довгий і короткий малогомілковий м'язи. В суглобах пальців також згинання. В фазу опори відбувається розгинання. В усіх суглобах розгиначі кульшового сідничні: поверхневий, серединний, глибокий, напівсухожилковий а також абдуктори - стрункий і абдуктор стегна. В колінному суглобі розгинання: напружувач широкої фасції, чотириголовий м'яз, кравецький. В скакальному: триголовий м'яз гомілки, який складається з 2: литкового і підошовного. Розгиначі пальців: бічний і довгий. На суглоби пальців діють м'язи флексорів: поверхневий і глибокий згиначі пальців, міжкістковий м'яз.
32.Тазостегновий суглоб утв серпоподібною поверхнею кульшової западини тазової і голівкою стегнової кісток. Рухливість тазових кінцівок залежить від цього суглоба. Є суглобова капсула, що вкриває всю голівку стегнової кістки. Спереду стінка капсули підсилюється клубово-стегновою і лобково-стегновою, а ззаду - сідничо-стегновоюзв*язками. Крім того є зв*язка голівки стегнової кістки, додаткова зв*язка стегнової кістки (у коней), поперечна зв*язка кульшової западини. М*язи: поверхневий сідничний м*яз, середній сідничний, глибокий сідничний, грушоподібний, напружував широкої фасції, двоголовий м*яз стегна, квадратний м*яз стегна, каудальний абдуктор гомілки, напівсухожилковий м*яз, напівперетинчастий м*яз, кравецький м*яз, гребінчастий м*яз, клубово-поперековий, клубовий, поперековий більший, поперековий менший, стрункий, привідний, внутрішній затульний, зовнішній затульний, подвійні, суглобовий м*яз кульшового суглоба.
Іннервація:n. Gluteuscaudalis, n. Gluteuscranialis, n. Gluteuscaudalis.N. tibialis, n. peroneus, n. femoralis, n. ishiadicus, n. obturatorius.
Кровопостачання: зовнішня клубова артерія, глибока стегнова арт, стегнова арт, підколінна артерія.
ЗЗ. Грудна клітка побудована із грудних хребців, ребер, груднина. У птахів грудні хребці зростаються, у тварин рухомі, ребро складається з кісткової і хряща. Ребра, що не досягають груднини астернальні і у птах це перші два, у тварин останні. Груднина у птах кісткова має розвиватися гребінь, у ссавців -із сегментів, які зберігають хрящову основу. У коней справжніх ребер 8 пар; у врх - 8; у свиней - 7; собак - 94. грудних хребців у коней 18+1; у свиней 14 -15; собак - 13; врх - 13; у курей - 7; качок, гусей - 9. м'язи респіраторні поділяються: вдихачі - інспіратори; випихачі - експіратори. Інспіратори: міжреберні зовнішні і внутрішні, підіймачі ребер, драбинчасті м'язи, краніальний, зубчастий, каудальний відтягач ребра, попереково - реберний, поперечний грудний, діафрагма. Кровопостачання: сегментальними міжреберними артеріями. Іннервація: вентральними гілками спинномозкового нерва грудного відділу.
34. Ліктьовий суглоб.
Утворений блоком плечової кістки і проксимальним епіфізом кісток передпліччя. Належить до простих у копитних, складних - у хижаків. Капсула і бічні зв'язки латеральні та медіальні, блокоподібні, одновісні. Згиначі флексори: двоголовий м'яз плеча, плечовий м'яз, м'язи згиначі пальців, поверхневий і глибокий. Іннервація: м'язово - шкірний нерв, серединний і ліктьовий нерви. Кровопостачання: гілки плечової артерії. Екстенсори: триголовий м'яз плеча, напружувач фасції передпліччя, ліктьовий розгинач зап'ястка й пальців. Іннервація: променевий нерв. Кровопостачання: гілки підлопаткової і плечової артерії.
З5. Безперервні з'єднання:волокнисті з'єднання; зв'язки;тімячки (сполучна тканина, яка потім переходить в іншу);шви: плоскі, листоподібні, зубчасті. Симфізіс - з'єднання тазових хрящів. Синхаркоз - з'єднання за допомогою м'язової тканини. Сіностоз - з'єднання за допомогою кісткової тканини;вклинення.
Безперервними називають ті з'єднання в якому між кістками є прошарок сполучної тканини.
36. Нирки розташовані в поперековій ділянці 3-4 поперекові хребці. Поділяються: багатососочкові гладенькі, однососочкові. У врх борозенчасті багато сосочкові. У свиней гладенькі багато сосочкові, у коней і собак - гладенькі однососочкові. Розрізняють дорсальні і вентральні поверхні 2 кінці: краніальний і каудальний, 2 краї: латеральний і медіальний. В медіальному краю - ворота нирки, через які входять судини і сечовід. З вентральної поверхні вкрита серозною оболонкою. Зовні вкрита волокнистою і жировою капсулою. Під капсулою кіркова речовина, в середині мозкова речовина або мозок. Мозкова формує сосочок в однососочковій і більше 20 в багатососочковій. Сосочок знаходиться або в чашці або в мисці( коні і собаки). У врх миска відсутня. Основною одиницею є ниркове тільце, побудоване з судинного клубочка з чашкою і системою трубок. Іннервується симпатичною частиною автономної нервової системи, відниркового сплетення і гілками блукаючого нерва.
37. Пупкова область.
У врх частина рубця, частина ободової і порожньої кишки. У коня вентральне положення товстої й ободової кишки, у свиней петлі ободової, у собак петлі порожньої. У самок досягає ріг вагітної матки. Кровопостачання: рубець постачають гілки черевної артерії, кишки - гілки краніальної брижової артерії, матка - гілки яєчникової, пупкової, піхвової артерії. Іннервація органів травлення - за вузлові волокна від сонячного сплетіння. Матку - по черевне сплетіння.
38. 12-типала являється початком тонкої кишки, виходить з пілоруса шлунка, направляється каудально з правого підребер'я в поперекову ділянку – низхідна частина заходить за рівень правої нирки і переходить з права наліво – висхідне положення, де переходить в порожню кишку. Розміри не однакові у врх 1метр. В дванадцятипалу відкриваються протоки підшлункової залози і печінки. Печінка є застінною залозою кишечника на ній розрізняють 2 поверхні: пристінкову або діафрагмальну і нутрощеву. Круглою звязкою і вирізкою печінка поділяється на праву і ліву частки. Забезпечує фільтрацію крові, що поступає від органів через ворітну вену. Виділення жовчі - виводяться по жовчним протокам з кожної частки печінки і формується загальна жовчна протока. Підшлункова залоза - розрізняють тіло і дві частки: права і ліва - це залоза подвійної секреції, як екзокринна виділяє продукти в 12-типалу кишку, як ендокринна виділяє продукти в кров. Іннервується: автономна нервова система від сонячного сплетення і блукаючий нерв. Кровопостачання: печінка від гілки черевної артерії, печінкова артерія, підшлункова також гілками - черевної - шлунково 12-типалої і підшлунково
12-типалої артерії
.
39. Серце 4 камерне праве і ліве передсердя, правий і лівий шлуночки, зовні вкрите осердям. Розташоване в грудній порожнині в середостінні, на рівні 3--7-го ребра. В серці розрізняють 3 оболонки: епі-, міо-, ендокард. Для забезпечення течії в одному напрямку в серці є клапанний апарат: стулкові і півмісяцеві. Стулкові розташовані на межі між передсердям та шлунком. Півмісяцеві в основі аорти і стовбура легеневих артерій. їх по три в кожній судині. До серця направляється 2 артерії: права і ліва вінцеві або коронарні. Вони виходять з аорти вище від клапанів аорти. Забезпечують кров'ю. Вени, що виносять кров із серця: велика, середня і малі серцеві вени виносять кров в праве передсердя. Іннервація: симпатична і парасимпатична частини автономної нервової системи, симпатична - волокна від зірчастого вузла, парасимпатична - від блукаючого нерва.
40. Статеві залози самців - сім'яники, розташовані в мошонці, складаються з шкіри і м'язистої оболонки. Сім'яник вкритий загальною і спеціальною піхвовими оболонками, між ними порожнина, яка заповнена серозною рідиною, яка через пахвинний канал сполучається з порожниною очеревини. Строма побудована з білуватої оболонки, що формує ячейки, в них знаходиться паренхіма, складається з покручених сім'яних канальців, які формують паренхіму сім'яника. В них іде формування сперміїв із клітин канальців, покручені продовжуються в прямі канальні, прямі у виносні, виносні виходять за межі сім'яника в ділянці головчастого кільця і приймають участь у формуванні голівки сім'яника. Прямих і виносних більше 20. виносні зливаються в один канадець, який називається каналом придатка сім'яника. Він утворює тіло і хвіст придатка сім'яника. Від хвоста придатка починається сім'япровід, який у складі сім'яного канатика, що проходить через пахвинний канал в черевній порожнині досягає сечівника, де він зливається із протоками міхурцевих залоз. Утворюється сім'явипорскувальна протока і з цього місця сечівник називається сечостатевим каналом. Поділяється на 2 частини: тазову, статево членну. В тазову відкриваються протоки додаткових статевих залоз міхурцевих, підміхурової, цибулинної і закінчується зовнішнім отвором сечівника.
В самиць яєчники розташовані в черевній порожнині на рівні останніх поперекових хребців, підвішені на широкій матковій зв'язці, бобовидна форма або гроноподібна. Зовні вкритий зародковим епітелієм, у кобил серозною оболонкою. Під зародковим епітелієм фолікулярна зона, в середині судинна, в кобил навпаки. У кобил є овуляцій на ямка, яка вкрита зародковим епітелієм.
41. Матка дворога побудована із рогів, тіла і шийки. Стінка складається з 3-х оболонок: внутрішня - ендометрій, зовнішня- периметрій, м'язова - міометрій. Роги в черевній порожнині, шийка в тазовій. У свиней роги мають петлеподібну форму. У корів закручені роги. У кобил і сук прямо розташовані. На слизовій оболонці у врх є карункули розташовані в рогах. Кровопостачання: яєчникова артерія, пупкова від неї маткова і пахвова віддає маткові гілки. Іннервація: від черевного сплетення, автономна нервова система.
43. Дихальні шляхи
Ніздрі - носова порожн - хоани - носоглотка - гортань - трахея - бронхи - бронхіоли - альвеоли. Носова порожнина обмежена спереду ніздрями, каудально хоанами. Поділяється на присінок носа і власне порожнинк. Є раковина: дорсальна і вентральна в деяких тварин і середня. Поділяється носова порожнина на 4 носові ходи: дорсальний, середній, вентральний, загальний. Середній змішаний. Вентральний частково дихальний, загальний змішаний. Носоглотка - це частина глотки, що відмежована від травлення мяким піднебінням. Гортань має скелет з 5 хрящів: щитоподібного, перснеподібного, надгортанного, двох черпакуватих з'єднаних суглобами і формують порожнину гортані. На гортань діють 2 групи м'язів: - розширювачі; - звужувачі . Трахея – трубка побудована із трахейних незамкнених кілець, вистелена слизовою оболонкою, зовні адвентацІйна оболонка, в ділянці шиї в грудній порожнині плеврою. В ділянці 4-5 грудного хребця поділяється на 2 основних. Бронхіальні поділяються на 2 часткові і далі кожен із них поділяється на бронхи 1,2,3…11 порядку.
44. Серозні оболонки розвиваються із целома, вистилають стінки порожнин тіла і вкривають органи розташовані в цих порожнинах. Розрізняють плевру й очеревину, осерджу серозну оболонку. Кожна з них має 2 листки паріетальний ( присінків), вісцеральний (внутрощевий). Між ними порожнина: плевральна, очеревина, осердна - заповнені серозною рідиною, місце переходу паріетального у вісцеральний формує брижі, зв'язки, сальники. Являє собою сполучно - тканинну основу, вкритим плоским одношаровим епітелієм - мезотелієм.
45.
46.Повітряносні мішки.
Характерні для птахів є органами що доповнюють легені. Розрізняють між ключичний краніальний і каудальні грудні шийні, черевні. Із них між ключичний непарний. Сполучаються з легенями через ектобронхи, забезпечують подвійну вентиляцію легень. Полегшують конструкцію тіла, забезпечують утримання на воді, сприяють звільненню клоаки.
47.Шлунки поділяють в залежності від кількості камер: однокамерні та багатокамерні. Однокамерні поділяють на: стравохідного типу, кишкового та змішаного типів. Перші 2 прості, третій складний. Розрізняють три частини: місце впадання стравоходу в шлунок кардія, місце виходу в 12-типалу - пілорус, між ними тіло із дном шлунка. 2 поверхні: передня(діафріагмальну), задня( каудальна або вісцеральна внутрощеву). Опуклості кривини: більша кривина по дорсальному, менша кривина на слизовій оболонці.
У врх стравохідно - кишкового типу: рубець, сітка, книжка - передшлунки, сичуг - шлунок. Передшлунки мають вигляд у вигляді сосочків у рубці, складок в сітці, листочків в книжці. В сичузі складки не розправляються.
Кровопостачання: гілки черевної артерії. Іннервація: гілки блукаючого нерва, і гілки від сонячного сплетення.
48. Шлунок птахів складається з 2-х частин залозистий та м'язів. Залозистий 2 м'яза бічних, передній і задній. Слизова оболонка виділяє специфічний продукт, що загусає і утворює кутикулу. Зовні вкритий серозною оболонкою. Розташований в грудо - черевній порожнині. Нерви блукаючий і симпатичний.
49.Органи сечовиділення: нирки, сечоводи, які відкриваються в клоаку, відсутній міхур і сечівник. Нирки під попереково- крижовим відділом хребта, примітивні в них по 3 частини: передня, середня, задня. Вивідні протоки зливаються і формують сечовід.
50.Органи, що розташовані в правому підребер'ї: права частка печінки пілорус шлунка, 12-типала кишка, підшлункова залоза. У коня праві положення товстої ободової, частина сліпої, передній кінець правої нирки. У врх книжка, частина сичуга, петлі порожньої та ободової кишок. У свині петлі порожньої кишки і у собак також кровопостачання гілки черевної та краніальної брижової артерії. Іннервація гілками блукаючого нерва та гілки від сонного сплетення симпатичної системи.
51.Лімфатичні вузли тазової кінцівки:підколінний, поверхневі, пахвинні. Клубові латеральні і медіальні крижові виносять лімфу корені тазової кінцівки, стінки тазової порожнини відводять в поперековий збірник.
Травний апарат ВРХ.
Є губне дзеркало на верхній губі з'єднується з носовим, відсутні верхні різці. Зуби різці коротко коронкові, їх 8. Язик має чітко виражену подушку з конічними сосочками, валикоподібних 20. шлунок 4-х камерний, тонка кишка; печінка не чітко поділена на частки повністю. Сліпа кишка: верхівка направлена до входу в таз, ободова поділяється на три петлі: початкову, спіральний лабіринт, кінцева. Кінцева петля продовжується в пряму кишку.
53. Органи сечовиділення: нирки, сечоводи, сечовий міхур, сечівник; Сечоводи виходять із воріт нирки і по дорсальній стінці направляються в сечовий міхур і проходять стінку сечового міхура на значній відстані. Сечовий міхур розташований в тазовій і частково в черевній порожнині. Розрізняють верхівку, тіло, шийку. Верхівка звисає з тазової в черевну, шийка направлена до виходу із таза. М'язова оболонка: 2 пласти м'язових оболонок коловий внутрішній і поздовжній. Серозна розташована ззовні і формує складки або зв'язки сечового міхура: серединна, бічні якими стають пупкові артерії. Від шийки сечового міхура починається сечівник його початком є внутрішній отвір сечівника. У самиць відкривається на межі із піхвовою і пристінком піхви, формуючи сечостатевий присінок, у самців продовжується в сечостатевий канал.
54. Передня кишка представлена стравоходом і шлунком. Стравохід - це трубка, що з'єднує ротоглотку із шлунком. Поділяється на три частини: шийну, грудну, черевну. Найдовша - шийна. Стінка побудова із слизової, 2 шарів м'язової і в залежності від ділянки. В ділянці шиї вкритий адвентицією, в грудній і черевній – серозною.
55. Шлунки поділяють в залежності від кількості камер: однокамерні та багатокамерні. Однокамерні поділяють на: стравохідного типу, кишкового та змішаного типів. Перші 2 прості, третій складний. Розрізняють три частини: місце впадання стравоходу в шлунок кардія, місце виходу в 12-типалу - пілорус, між ними тіло із дном шлунка. 2 поверхні: передня(діафріагмальну), задня( каудальна або вісцеральна внутрощеву). Опуклості кривини: більша кривина по дорсальному, менша кривина на слизовій оболонці.У врх стравохідно - кишкового типу: рубець, сітка, книжка - передшлунки, сичуг - шлунок. Передшлунки мають вигляд у вигляді сосочків у рубці, складок в сітці, листочків в книжці. В сичузі складки не розправляються.
Кровопостачання: гілки черевної артерії. Іннервація: гілки блукаючого нерва, і гілки від сонячного сплетення.
У птахів шлунок складається з 2-х частин залозистий та м'язовий. Залозистий 2 м'яза бічних, передній і задній. Нерви блукаючий і симпатичний.
56. Складові елементи лімфатичної системи: лімфатичні капіляри, лімфатичні судини, внутрішньо і позаорганні лімфатичні вузли, мигдалики, збірники лімфи і лімфатичні клітини, що входять до складу лімфи. Капіляри в усіх органах крім кісток, оболонок мозку і деяких структур головного і спинного мозку. Лімфатичні капіляри відрізняються від кровоносних будовою тільки одного шару епітелію судини починаються сліпо в органах, мають вигляд пальцеподібних виразок. В лімфатичних судинах мають місце клапани, лімфатичні вузли розташовуються на шляху лімфи в певних ділянках і носять назву цих ділянок або органів де розташовані тому називають регіональні лімфатичні вузли.
57.Сім'яний канатик формується сім'япроводом, судинами, внутрішнім піднімачем сім'яника і розташований в пахвинному каналі. Має зовнішній косий м'яз живота. По виходу в черевну порожнину поділяється на 2 складки: сім'япровідну, судинну. Сім'япроовідна направляється до сечівника, судинна до аорти і каудальної порожнистої вени. Сім'явиносна протока - це трубка слизова, м'язова, серозна обол. Забезпечує виведенню продуктів статевих залоз. Судинна: постачання і відведення крові від сім'яника.
Травний апарат коня.
губи рухливі, зуби довго коронкові, щоки чітко виражені. М'яке піднебіння прилягає до надгортанника, шлунок однокамерний стравохідно - кишкового типу має беззалозисту зону і сліпий мішок. Має виражений чітко сфінктер пілоруса. Відсутній жовчний міхур. Порожня кишка підвішена на брижі, клубова впадає в сліпу. У сліпій розрізняють: основу, голівку, тіло і верхівку. Сліпа верхівкою направлена в мечоподібну на ній розрізняють 4 тенії і 4 ряди випячувань. Від голівки сліпої починається товста ободова в якій розрізняють 6 положень. Після ампули ободової кишки, вона звужується і переходить в тонку ободову кишку. Тонка ободова кишка розташована в лівій клубовій, поперековій і лівій підреберній ділянках. З петлі: початковій, спіральний лабіринт, кінцева петля.
59. Товста кишка поділяється на ободову, сліпу, пряму. Стінка має слизову, м'язову, серозну. Серозна оболонка формує брижі кишок фіксуючи їх до хребта. Верхівка направлена краніально в мечоподібну ділянку. В м'язовій оболонці є 4 тенії і 4 ряди випячувань. У врх кишка гладкостінна, верхівка направлена до таза. У свиней розрізняють 3 стрічки, 3 ряди випячувань. Топографічно верхівка направлена до таза. У собак штопороподібно скручена, розташована в поперековій ділянці.
Ободова кишка. У коней розрізняють товсту і тонку ободові кишки. Товста ободова має 6 положень: Після ампули ободової кишки, вона звужується і переходить в тонку ободову кишку. Тонка ободова кишка розташована в лівій клубовій, поперековій і лівій підреберній ділянках. З петлі: початковій, спіральний лабіринт, кінцева петля.
У свиней ободова кишка має такі ж самі петлі як і у врх. Початкова, лабіринт, кінцева петля. Початкова петля відразу переходить в доцентрову закрутку ободової кишки, яка гвинтоподібно робить до 3-3,5 обертів навколо осі, після переходить у відцентрові закрутки. Відцентрова переходить в кільцеву петлю . Розташовуеться ободова кишка в свині в лівій клубовій, лівому підреберї, пупуковій, поперековій, мечоподібній ділянці. У СОБАКИ
розрізняють праве або висхідне положення, поперечне і низхідне положення.
60. Тонкий кишечник: 12-ти пала кишка, порожня, клубова. 12-типала являється початком тонкої кишки, виходить з пілоруса шлунка і переходить в порожню кишку. Клубова кишка впадає: в коней у сліпу, у всіх інших тварин на межі між сліпою та ободовою. В тонкій кишці розрізняють залози:
застійні залози 12-типалої кишки ( печінка, підшлункова)
загально кишкові залози
залози 12-типалої кишки.
Тонка кишка постачається кров'ю гілками черевної і краніальної брижової артерії. Іннервується гілками блукаючого нерва, волокна сонячного сплетення.
61. Ободова кишка кровопостачання: гілками краніальної брижової та каудальної брижової артерії. Іннервується як тонка - гілками блукаючого нерва і волокнами сонячного сплетення.
62. Сліпа кишка кровопостачається гілками краніальної брижової артерії. Іннервується як ободова.
63. Кровообіг у плода змішаний. Поступає по пупковій вені від плаценти: пупкова має зв'язок із каудальною порожнистою веною. Ця змішана кров поступає в праве передсердя, сюди ж приносить кров краніальна порожниста вена, де відбувається друге змішування венозної крові з змішаною. З правого передсердя кров поширюється двома шляхами - в правий шлуночок і через овальний отвір в ліве передсердя. Із правого передсердя в стовбур легеневих артерій. Із лівого передсердя в лівий шлуночок - в другу аорту. У плода має місце з'єднання легеневого стовбура з аортою у вигляді артеріальної протоки: іде змішування змішаної крові у всі органи. По пупковій артерії направляється до плаценти. Після народження руйнуються пупкові артерії і пупкова вена. Мале коло кровообігу починається з правого шлуночка стовбур легеневих артерії - права і ліва легеневі стовбури - капілярна сітка. Ворітна венозна система включає в себе вени, які виносять кров із шлунка, селезінки, кишечника в ворітну вену - в печінку розгалужується до капілярної сітки.
65.Розвиток зубів у ссавців.
Дві групи зубів: коротко коронкові та довго коронкові. Коротко коронкові має частини кореня і шийки. В зубі розрізняють: основна речовина -дентин. Зовні від дентину в ділянці коронки в коротко коронковому знаходиться емаль, в ділянці кореня і шийки - цемент. Різці, ікла, кутні. Довго коронкові зуби належать коням і корінні зуби - врх. У свиней і собак коротко коронкові і ріці врх. Два покоління зубів ( молочні): випадні, постійні. У врх відсутні різці на верхній щелепі. Кровопостачання: верхні зуби -підосноямкова артерія. Нижні: нижня коміркова, нижня альвеолярна артерія.
Іннервація - однойменні артеріям.
67. У лівій клубовій ділянці у коня: ліві положення товстої ободової кишки, петлі тонкої ободової і порожньої кишок. У врх частина рубця. У свиней частина лабіринта ободової кишки. У собаки петлі порожньої кишки.
69. Лімфатичні вузли розрізняють підщелепні, привушні, заглоткові, мигдальні латеральні. Привушні лімфатичні вузли: в них стікає лімфа з привушної ділянки( привушна залоза, м'язи вушної раковини, шкіри). Відтік лімфи відпривушної в підщелепні лімфатичні вузли. Підщелепні лімфатичні вузли приймають лімфу від слизової оболонки ротової і носової порожнини, органів ротової і носової порожнини відтік лімфи в праву трахею протоки. Заглоткові лімфатичні вузли: до них відтікає лімфа від глотки гортані в трахейні протоки.
70.Травний апарат свині.
Коротко коронкові зуби їх 44. Смакові сосочки валикоподібні 1-2 пари, листоподібні відсутні. Верхня губа з'єднана із рилом. Шлунок однокамерний, стравохідно - кишкового типу,
має дивертикул в кардіальній частині. Шлунок розташований в обох підребер'ях і в мечеподібній ділянці. В пілоричному отворі є подушка і волокна. Печінка глибокими вирізками поділена на частки, ліву медіальну, праву латеральну, праву медіальну, квадратичну хвостову. Втиснення нирки відсутнє. Товста кишка має теніїі випячування( сліпа й ободова). На сліпій кишці З тенії, на ободовій доцентровій 2 ряди випячувань. В кишці розрізняють початкову петлю, лабіринт, кінцеву петлю.
Права клубова область.
У коня основа сліпої кишки, клубова частина правих положень товстої, ободової. У врх частина сліпої, клубової, частина лабіринта ободової петлі. Порожньої у свиней, у собак петлі порожньої кишки. У самок кобил нічого. У
корів вагітний ріг матки, у свиней та собак теж саме.
84. Навколоносові синуси коня.
Розрізняють лобові, верхньощелепні, клинопіднебінна, сполучаються з носовою порожниною з її середнім носовим ходом, розміри з віком збільшуються досягаючи максимуму дорослих тварин.
86. Органи внутрішньої секреції.
Ендокринні залози. Розрізняють мозкові придатки, гіпофіз і епіфіз, щитоподібна, при щитоподібна, тимус, надниркова залоза, острівцевий апарат підшлункової залози статеві залози яєчник, сім'яник. Залози без протоки свої продукти або гормони виділяють в кров належить до органів гуморальної регуляції. Найбільшого розвитку тимус досягає після народження. Забезпечує виконання функцій клітинами крові.
87.Шляхи, що відводять сечу.
Сечовід який впадає в сечовий міхур - сечівник, відкривається назовні. Трубкоподібний орган з 3 оболонок: слизова вкрита перехідним епітелієм, будову забезпечує зберігання продуктів обміну сечі не проникати за межі органа, м'язова має 2 шари в сечовому міхурі. їх 3 зовнішній і внутрішній поздовжні між ними коловий шар, сечоводи в міхур приникають під кутом, що не дає можливості сечі повертатися в зворотному напрямку. Сечівник, що починається від шийки міхура внутрішні органи у самки на межі між присінком і піхвою зовнішнім отвором сечівника. У самців у сечостатевий канал в який відкриваються додаткові статеві залози: цибулинна, передміхурова, судинна і відкривається на голівці статевого члена.
89.Органи, що розташовані в грудній порожнині: легені з кінцевим відділом трахеї, серце з осердям, грудна частина, стравоходу, кінцеві відділи краніальних і каудальних порожнистих вен, дуга аорти і грудна аорти, середостінні лімфатичні вузли, стовбури нервів: блукаючого, діафрагмального і погранично симпатичного стовбура. Легені - це орган дихання, що забезпечує газообмін, відбувається в альвеолах легень. Серце забезпечує перекачування крові по замкнутій кровоносній системі.
90.Язик - м'язовий орган, розрізняють верхівку, тіло і корінь. Верхівка - це нефіксована частина язика, де розрізняють вентральну та дорсально. Тіло дорсальну і 2 бічні на корені, одна дорсальна. Слизова оболонка формує сосочки, механічні, ниткоподібні і конічні, смакові: грибоподібні, валикоподібні, листоподібні. Забезпечує пережовування, захоплення. Рецепторний апарат визначає смак їжі. У смакових сосочках розташовані смакові цибулини спеціальні клітини, що визначають смак їжі. Має різну форму у різних тварин. У врх жорсткий, ниткоподібні сосочки зроговілі, має виражену подушку язика, валикоподібних більше 20, відсутні листоподібні. У коней бархатиста поверхня, валикоподібних 1 пара як і листоподібних. У свиней гостра верхівка, відсутні листоподібні сосочки, валикоподібних 1 -2 пари. У собак по серединній площині жолоб язика, відсутні листоподібні, валикоподібних 1 пара.
91.До м'язів, що підвішують пояс грудної кінцівки належать: плечо-головний, найширший м'яз спини, лопатково - поперечний, зубчастий вентральних і грудні глибокий та поверхневий. При спокої тонус м'язів забезпечує фіксацію лопатки характерну для кожного виду тварин при русі качання лопатки навколо центра. Іннервація: грудні м'язи іннервують грудні краніальні і каудальні нерви, найширший м'яз спини грудоспинний нерв, вентральний зубчастий м'яз -довгий грудний нерв, плечо-головний і трапецієподібний - іннервує додатковий нерв, лопатковопоперечний і ромбоподібний - гілки шийних нервів. Кровопостачання - зовнішня грудна і внутрішня артерії - грудні м'язи, найширший м'яз спини - грудоспинна артерія, ромбоподібний і трапецієподібний - дорсальні гілки міжреберних артерій і гілками хребтової артерії.
92.М'язи, що забезпечує рух очного яблука: дорсальні вентральні косі м'язи, латеральний, вентральний, медіальний і дорсальний прямий м'язи і підштовхувач очного яблука. Іннервує око руховий нерв, блоковий нерв і відвідний. Кровопостачання гілками зовнішньої очної артерії.
94.Інспіратори: драбинчасті, краніальні дорсальний, зубчастий, піднімачі ребер, міжреберні, прямий м'яз грудної клітки, діафрагма. Дія м'язів забезпечує розширення грудної клітки шляхом відведення грудної стінки і вкорочення грудної частини діафрагми. Це забезпечує збільшення ємності грудної клітки і засмоктування повітря в дишні шляхи, це можливо при більш зниженому тиску в грудній порожнині. Постачаються кров'ю між гілок міжреберних артерій. Іннервуються дорсальними і вентральними гілками грудних нервів. Діафрагма -діафрагмальним нервом від внутрішньої грудної артерії, краніальної, каудальної діафрагмальних артерій.
95.Мязи, що розташовані на хребетному стовпі - це м'язи, що розташовані в трикутнику між поперечними відр ребрами -епаксональна група м'язів, що забезпечують скручування хребта, його розгинання та бічні рухи. Формують м'язів корсет, що фіксує хребет всі постачаються кров'ю від дорсальних артерій, хребтової, поперекових. Іннервуються дорсальними гілками шийних, грудних і поперекових нервів.
96. Мязи гомілки: флексори і екстенсори заплесна і пальців. Флексори заплесна - краніальний гомілковий, малогомілковий довгий і короткий третій. Розташований на передній частині гомілки і розгиначі пальців, бічний і довгий розгиначі пальців на каудальній розташовані розгиначі заплесна, якими є литковий та підошвенний м'язи, які є частиною триголового м'яза гомілки, поряд поверхневий та глибокий згиначі пальців. Кровопостачання: згиначі заплесна і розгиначі пальців постачає кров'ю краніальна великогомілкова. Згиначі заплесна і пальців каудальна гомілкова медіальна огинаюча артерія стегна, гілки підколінної артерії. Іннервація згиначі зап'ястка і розгиначі пальців малогомілковий. Розгиначі заплесна і згиначі пальців -великогомілковий.
97. Підшкірні мязи більш розвинені в тварин у яких шкіра більш рухлива. Розрізняють шкірні м'язи голови, шиї, тулуба, який поділяється на лопатки, грудочеревний. М'язи забезпечують утримування шкіри необхідних різним станам тварин.
98. Мязи черевного пояса: зовнішній косий м'яз живота, внутрішній косий м'яз живота, прямий м'яз живота, поперечний м'яз живота. Зовнішній починається на реберній стінці широким пластинчастим черевцем. Внутрішній м'яз починається на маклаку, закінчується на реберній стінці, дузі і на білій лінії живота. Прямий м'яз починається на реберних хрящах перших ребер і тягнеться до лобкової кістки. Поперечний бере початок на вільних кінцях поперечних відростків поперекових хребців і закінчується сухожилком на білій лінії живота.
Кровопостачання часткове, вентральні гілки міжреберних артерій, каудальні і краніальні надчеревні артерії, огинаюча клубова глибока. Іннервуються частково вентральними гілками міжреберних нервів, клубово -підчеревним, клубово - пахвинним, статево стегновим, латеральним шкірним нервом стегна.
99. Головна кишка, її розвиток.
Ротова порожнина поділяється на присінок носа та власне порожнину рота, їх розмежовують зубні дуги. Стінками порожнини рота є губи, щоки, тверде та м'яке піднебіння і язик. Тверде піднебіння має кісткову основу, м'яке - м'язову. До органів ротової порожнини належать слинні залози: застійні, пристінні, язик, зуби. Глотка, що знаходиться на перехресті дихання і травлення. Поділяється на носоглотку і травний відділ глотки, який поділяється на язикоглотку і гортанний відділ глотки, розмежовує м'яке піднебіння і піднебінно-глоткові дужки. В глотку ведуть отвори хоани, зів із глотки в стравохід, гортань і 2 отвори глотко-барабанних труб. Кровопостачання: язиково лицьовий стовбур до язика, щік, губ. Піднебінні артерії більша і менша, клинопіднебінна артерія, підочноямкова артерія, глоткова висхідна.
Іннервація: гілки трійчастого нерва, всі слизової оболонки голови, альвеолярний нижньощелепний нерв, язикоглотковий під'язиковий нерв.
100.До м'язів, що підвішують пояс грудної кінцівки належать: плечо-головний, найширший м'яз спини, лопатково - поперечний, зубчастий вентральних і грудні глибокий та поверхневий. При спокої тонус м'язів забезпечує фіксацію лопатки характерну для кожного виду тварин при русі качання лопатки навколо центра. Іннервація: грудні м'язи іннервують грудні краніальні і каудальні нерви, найширший м'яз спини грудоспинний нерв, вентральний зубчастий м'яз -довгий грудний нерв, плечо-головний і трапецієподібний - іннервує додатковий нерв, лопатковопоперечний і ромбоподібний - гілки шийних нервів.
Кровопостачання - зовнішня грудна і внутрішня артерії - грудні м'язи, найширший м'яз спини - грудоспинна артерія, ромбоподібний і трапецієподібний - дорсальні гілки міжреберних артерій і гілками хребтової артерії.
102. Статичний апарат передньої кінцівки коня.
Сухожилкові м'язи втратили м'язові черевця і забезпечують фіксацію суглобів чи тазової кінцівки в розігнутому стані. На грудній кінцівці цей апарат представлений: двоголовим м'язом плеча бере початок на лопатковому горбі і закінчується на гористості променевої кістки, від цього м'яза відходить сухожилків тяж до променевого розгинача зап'ястка, який утримує зап'ястковий суглоб в розігнутому стані. На суглоби пальців діють крім розгиначів (сухожилки бічного і за-го розгинача пальців) діють і м'язи. Флексори - глибокі і поверхневі згиначі. Особливе місце належить трьохголовому, міжкістковому мязу. Цей мяз повністю втратив м'яз черевце, бере початок в ділянці основи п'ястка, прикріплюється на проксимальних сезамоподібних кістках, прикріплюється своїми кінцевими сухожилками мязи - флексори і зеднується з сухожилком загального розгинача пальців.
103. М'язи черевного пресу
Кількість сухожилкових перетяжок по довжині м'яза собаки 4-5, кінь до 11. у собаки піхва прямого м'яза живота формується її зовнішнім листком зовнішнім косим м'язом живота і ближче до таза поперековий м'яз живота. В інших тварин поперековий м'яз живота не приймає участі в формуванні зовнішньої стінки піхви.
104. У фазу переносу на грудну кінцівку діють м'язи розгиначі всіх суглобів які діють на плечовий суглоб - плечоголовний м'яз який є розгиначем плечового суглоба і м'язом, що виносить кінцівку вперед, на ліктьовий суглоб діє триголовий м'яз плеча.
109. Розвиток переднього відділу нервової трубки: розвивається спинний мозок у 2 стадії: трьохміхурову, пятиміхурову. В першу формується передній, середній і задній міхурі з переднього будуть розвиватися два міхурі: великий мозок, із середнього- середній, із заднього ромбоподібний.
До переднього належать кінцевий з півкулями великого, смугасті тіла і нюховий мозок.
З переднього розвивається проміжний мозок, що представлений епіталамусом з епіфізом, талямусом - представлений зоровими горбами і гіпоталамус - належить гіпофіз, лійка, сірий горб і соскоподібне тіло.
Середній мозок розвивається з середньо мозкового міхура представлений покривом ніжок і ніжками великого мозку. З заднього міхура - ромбоподібний мозок: належить задній мозок і довгастий. Із порожнини міхурів формуються мозкові шлуночки. Порожнина середнього міхура становиться мозковим водопроводом, що з'єднує третій шлуночок з четвертим. Порожнина заднього стає порожниною четвертого.
Порожнина четвертого мозкового шлуночка з'єднується із центральним спинномозковим каналом.
110. На основі головного мозку чітко виражені нюхові цибулини від яких відходять латеральний і медіальний тракти що обмежують нюховий трикутник позаду від нього грушоподібна частка також розташовані зорові тракти і зорове перехрестя, сірий горб і соскоподібне тіло , ніжки великого мозку,
позаду яких розташованих мозковий міст і довгастий мозок.
На базальній поверхні по боках звивини ромбоподібного і великого мозку і великого мозку. До нюхової цибулини підходять відростки нюхових клітин що формують нюховий нерв (І), до зорового перехрестя підходять зорові нерви (II). З ніжок великого мозку виходить III пара нервів - окоруховий нерв. По боках від ніжок гілки четвертої пари блоковий нерв. Збоку від мозкового шоста знаходяться корені V пари - трійчастий нерв. VI-ХII розташовані в ромбовидній ямці( окрім ХІ- в спинному мозку).
111.Оболонки головн і сп мозку
Розрізняють тверду павутинну і м'яку оболонку головного і спинного мозку.
Найбільш щільна тверда, яка відмежовує мозок від кісткової порожнини. В головному мозку зростається з окістям що формують епідуральний простір. В твердій оболонці головного мозку мають місце складки в яких розташовані три системи венозних пазух. Між твердою і павутинною оболонкою знаходиться субдуральний або підтвердо-оболонковий простір заповнений ліквором. Між павутинною і м'якою оболонкою під павутинний субарахноїдальний заповнений ліквором. М'яка оболонка щільно прилягає до поверхні мозку повторюючи його рельєф, разом із судинною формує судинні сплетення шлуночків.
113. Середній мозковий пузир.
В покриві ніжок знаходяться ядра - рухове червоне ядро, сітчаста формація, ядра III, IV пар черепних нервів. Ніжки сформовані волокнами, які належать до проекційних. їх розвиток залежить від розвитку півкулі.
114. Початок і розгалуження сп-мозкового нерву.
Спинномозкових нервів майже як і сегментів за винятком осьового відділу. Кожний з нервів має два корені дорсальний або чутливий вентральний або руховий. В першому інформація притікає до мозку по іншому відходить. В межах спинномозкового каналу об'єднуються в один стовбур, що й формує спинномозковий нерв. До вентрального приєднуються до вузлові волокна симпатичної нервової автономної системи. Нерв виходить з канала через міжхрящевий отвір і поділяється на дорсальні і вентральні гілки, кожна з них поділяється на медіальну і латеральну.
115. Кістковий мозок: Розвивається жовтий і червоний. Нервова система в порожнині трубчастих кісток і
розташовується в діалізі трубчастої кістки. В епіфізах де трубчаста кісткова речовина розташовується червона, жовта являється запасом жиру, червона - кровотворний орган.
116. Ромбоподібний мозок розвивається із заднього мозкового міхура, представлений заднім і довгастим мозком. До заднього:
мозочок і мозковий міст. У мозочку 2 півкулі і мозковий черв'як. Сіра мозкова речовина утворює кору мозочка. Біла - сполучні шляхи. Мозочок кріпиться 3 парами ніжок до середнього розстральними ніжками, середніми до мозкового моста і каудальними до довгастого мозку. В мозочку знаходиться центр координації рухів. Довгастий схожий на спинний але відсутній спинномозковий канал, тут ромбоподібна ямка з одного боку і мозкові паруса з дорсальної поверхні разом з мозочком утворюють порожнину 4 мозкового шлуночка.
Від ромбоподібного мозку відходять нерви 6-12 пари. Черепні: нерви поділяються на 3 групи
1.Чутливі:нюховий, зоровий, присінково-завитковий
2.Рухові: 3 – окоруховий, 4- блоковий іннервують м'язи очного яблука
6 - відвіднипід'язиковий додатковий - трапецієподібний,- плечоголовний, груд головний
3.Змішані: 5 пара - трійчастий (іннервує жувальні м'язи, шкіру і слизові оболонки
голови);7 пара - лицьовий (іннервує мімічні м'язи, барабанна струна);9 пара - язико-глотковий (руховий для розширення глотки і чутливий для слиз язика);10 пара - блукаючий (моторні, секреторні, чутливі волокна, до травного апарату,
іннервує серце, легені, травну трубку, починаючи з глотки закінчуючи поперечною порожниною
ободової кишки).
117.Гіоїдна = Під'язикова дуга - розвиваються елементи під'язикового скелету і хрящі гортані, зв'язані з язиком, фіксується до вискової кістки і з'єднаний з гортанню з щитоподібним хрящем.
Склад окорухового нерва.
Ядро знаходиться в покриві ніжок, виходить з ніжок великого мозку і через круглий отвір чи кругло ямковий направляється до м'язів очного яблука, до нього приєднується парасимпатичні волокна, що відходять від війчастого вузла і направляються до м'язів зіниці, сам нерв іннервує вентральну, медіальну і латеральну прямі і вентральні косі м'язи ока. Парасимпатична іннервація.
119.Нерви крижового сплетіння.
Крижове сплетення утворюється вентральними гілками крижового і останнього поперекового нервів. Ввідходять сідничний краніальний, каудальний, соромітний, каудальний прямокишковий, каудальний шкірний нерв стегна. Перший розгалужується в сідничних м'язах. Каудальний в двоголовому м'язі стегна і напівсухожилковому.