Загальна характеристика. Епос.

Американський континент.

Північна Америка.Ареал «Західного» культурного регіону.

Африканський континент.

У папці Okeani Afrika. Африка, Океанія.

Океанія – 01. Австралія. Аборигени. – 08. Австралійський союз – 09. Леві-Стросс – 10.

Африка (Тропічна і Південна) – 15-20. Відкриття, Культура. Мистецтво.

Тематичні блоки до написання реферату та підготовки доповіді з дисципліни «Культурологія».

Рекомендації до вибору і користування електронним матеріалом та вимоги до написання реферату й підготовки доповіді.

Попередньо подана загальна таблиця з відповідними вказівками. У ній чітко розподілений матеріал для написання рефератів за культурними регіонами, ареалами культури та за континентами. Файли вказані числами, які повторюються у кожній папці. Уважно подивіться до якої папки (чи папок) вам слід звертатися за пошуком матеріалу саме для вибраної вами теми та її питань. Крім основних файлів зустрічають й додаткові: з них черпаєте потрібні вам вставки.

Не беріть для реферата теми, що аналізують культурний тип у цілому (вони вказуються на початку папки), але для розуміння окремих явищ культури познайомитися з ними (кожному зі своїми) варто. Матеріал можна використовувати й з інших джерел, але не менш цікавий. Збережіть свій та інший матеріал для ваших нащадків – вони будуть вам вдячні.

В межах запропонованої або ж близької до неї тематики кожного тематичного блоку Ви самостійно формулюєте тему та план її розгляду (максимум – 4 пункти), обмежуючись різними формоутвореннями культури, окремими видами мистецтва чи окремими авторами значних творів або зупиняючись на загальних наскрізних процесах у часі та просторі епохи, регіону ареалу чи етнічної культури. Кожна позиція плану повинна розкрити певний аспект вибраної теми. У тематичних блоках не дається готовий план – лише пропонуються натяки на можливі пункти. Обов’язково переробити самостійно матеріал для розкриття саме ваших питань і теми в цілому. Намагайтесь навіть в окремих авторів виявляти риси епохальної культури, не подавати його ізольовано. Це значить не ігнорувати головні традиції й особливості культури; своєрідність світогляду епохи у цілому і його стан на даному етапі; його значення для культури тоді й сьогодні.

Не забувайте, що Ви отримуєте за це завдання дві оцінки (в балах): за реферативний текст і його оформлення та за доповідь, зроблену за цим текстом. Тому:

v Не перевантажуйте текст незрозумілими термінами, незначними явищами й іменами.

v Не варто прямолінійно «скачувати» готовий текст – попрацюйте з матеріалом різних файлів, подумайте як краще й оригінальніше його організувати за Вашим планом.

v Виправте помилки в тексті й добре його відформатуйте.

v Не друкуйте шрифтом, крупнішим 13 й мілкішим 12.

v Об’єм роботи – 20-25 сторінок без ілюстрацій.

v Ілюструвати можна, але лише найзначніші змістовні моменти вашої роботи. Мені ілюстрацій не треба – хіба що дуже рідкісні.

v Не можна працювати удвох чи більше над одним рефератом.

v Зробіть коротенький вступ і висновки.

v Укажіть літературні джерела (правильно їх оформляйте за зразком).

v Доповідь повина бути цікавою для всіх, викладеною з гарною інтонацією.

v Ні в якому разі доповідь не є читанням тексту, особливо – невиразним читанням.

v Чим точніше й повніше ви дослухаєтесь до вимог і рекомендацій, чим яскравіше й осмисленіше буде доповідь – тим більше буде «балів».

І. Первісна епоха.

Тематичний блок 1:Первісний культурний світ «відтворюючого» періоду. Можливі тематичні позиції:

1 Неолітичний тип культури.

2. Найзначніші явища й досягнення Неоліту й енеоліту.

3. Міфологія та міфопоетика ранніх землеробів і скотарів.

4. Неолітична революція та її наслідки.

5. Художня культура Трипілля та пізніших часів.

6. Моральні звичаї та їх обрядові форми.

7. Мегалітичні споруди: їхнє значення і сенс.

Література:

Алексеев В.П. Становление человечества. – М., 1984.

Василенко П. Таємниче тисячоліття. Про життя та походження східних слов'ян.//Київ, 1988, № 4.

Голосовкер Я.З. Логика мифа. – М., 1987.

Дьяконов И.М. Архаические мифы Востока и Запада. – М. 1990.

Евсюков В.В. Мифы о вселенной. – Новосибирск, 1988.

Евсюков В.В. Мифы о мироздании. – М., 1986.

Іванченко М. Дивосвіт прадавніх слов'ян. – К., 1991.

История первобытного общества. Эпоха первобытной родовой общины. – М., 1986.

Ларичев В.Е. Колесо времени. – Новосибирск, 1986.

Ларичев В.Е. Мудрость змеи. – М., 1989.

Макарчук С.А, Турій С.Ю. Український етнос. Історичний розвиток. – Львів , 1990.

Марченко М.І Історія української культури. З найдавніших часів до середини 17 ст. – К., 1961.

Моця О.П. Давньоруська народність: Новий погляд на проблему.//Український історичний журнал, 1990, № 7.

Мифология древнего мира. – М., 1977.

Мифы народов мира: В 2-х т. – М.: Энциклопедия, 1986.

О происхождении богов. – М., 1990.

Попович М.В. Мировоззрение древних славян – К., 1985.

Полонська-Василенко Н. Історія України - К., 1991,т. 1, с.41-81.

Стеблин-Каменский М.И. Миф. – Л., 1976.

Тайлор З.Б. Первобытная культура. – М., 1989.

Фрезер Дж. Золотая ветвь. – М., 1983.

Фрейденберг О.М. Миф и литература древности. – М., 1987.

Чмихов М.О., Кравченко Н.М., Черняков І.Т. Археологія та стародавня історія України. – К., 1992.

Ранні цивілізації.

Тематичний блок 2:Культура стародавнього Єгипту.У папці Epoha Pervisn

Можливі тематичні позиції:

1. Риси світогляду єгиптян.

2. Поховальний культ в стародавньому Єгипті.

3. Тотемічні релікти: зооморфні образи богів.

4….Священні тварини та їхні культи.

5. Піраміди Єгипту: культурологічний сенс і символіка.

6. Звичаї, мораль, етикет у єгиптян.

Художня культура.

Література:

Бартенев И.А., Батажкова В.Н. Очерки истории архитектурных стилей. – М., 1983, с. 11-18.

Васильев Л.С. История Востока: В 2т. – М., 1994, т. 1.

Васильев Л.С. История религий Востока. – М., 1988.

Гольдштейн А. Ф. Зодчество. – М., 1979.

Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. – М., 1988.

Древние цивилизации. – М., 1989.

Зайцев А., Лаптева В., Порьяз А. Мировая культура: Шумерское царство. Вавилон й Ассирия. Древний Египет. – М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2000. - С. 197.

Замаровський В. Сім чудес світу. – К., 1972.

Замаровський В. Їх величності піраміди. – К., 1988.

История искусства зарубежных стран. – М., 1980, с. 32-63.

Косидовский 3. Когда солнце было богом. – М., 1991.

Коростовцев М.А. Религия Древнего Египта. – М., 1976.

Культура древнего Египта. – М., 1976.

Лобановський Б. Мистецтво Стародавнього Єгипту. – К: Мистецтво, 1972.

Любимов Лев. Искусство древнего мира: Книга для чтения. – М, 1980, с. 49-95.

Мифы народов мира: В 2-х томах. – М., 1987, т. 1, с.420-427.

Монте Пьер. Египет Рамзесов. – М., 1989.

Парминов П. Улыбка сфинкса. – М., 1991.

Рубинштейн Р.И. Загадки пирамид. – М.: Сов. художник, 1996. - 85 с.

Савельева Т.К. Как жили египтяне во время строительства пирамид – М., 1971.

Эрман А. Жизнь в древнем Египте. – М., 1986.

Тематичний блок3: Культура народів Давньої Месопотамії. Epoha Pervisn

Можливі тематичні позиції:

1. Міфопоетика цивілізацій Месопотамії.

2. Письменство й освіта.

3. Звичаї і етична культура, духовність.

4. Релігійні вірування.

5. Художня культура і мистецтво.

Можна ці позиції розглядати стосовно окремих цивілізацій Месопотамії: Шумерів, Вавилону, Ассирії.

Література:

Афанасьева В. Гильгамеш и Энкиду. – М., 1979.

Бартенев И.А., Батажкова В.Н. Очерки истории архитектурных стилей. – М., 1983, с. 19-24;

Белицкий М. Забытые мифы шумеров. – М., 1980.

Белявский В.А. Вавилон легендарный и Вавилон исторический. – М., 1971.

Древние цивилизации. – М., 1989, гл. V.

Древняя Месопотамия. – М., 1990.

Заблоцка Ю. История Ближнего Востока в древности. – М., 1989.

Зайцев А., Лаптева В., Порьяз А. Мировая культура: Шумерское царство. Вавилон й Ассирия. Древний Египет. – М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2000. - С. 197.

Замаровський В. Спочатку був Шумер. – К., 1983.

Замаровський В. Сім чудес світу. – К., 1972, с. 87-142.

История Древнего мира. Ранняя древность. – М,, 1989.

История искусства зарубежных стран. – М., 1980, с. 64-87.

История эстетической мысли. – М., 1985. Т. 1.

Клочков И.С. Духовная культура Вавилонии: человек, судьба, время. – М., 1983.

Крамер С. Н. Мифология Шумера и Аккада.//Мифология древнего мира. – М., 1977.

Крамер С.Н. История начинается в Шумере. – М.,1991.

Ліндсей Джек. Коротка історія культури. Т. 1: Від доісторичних часів до доби Відродження. — К: Мистецтво, 1995. — 240 с.

Любимов Лев. Искусство древнего мира: Книга для чтения. – М.: Просвещение, 1980. Вавилония, Ассирия, Финикия, Урарту, Хетты, «Звериный стиль»

Массон В.М. Первые цивилизации. – Л., 1989.

Матвеев К.П., Сазонов А.А. Земля древнего Двуречья. – М., 1986. 10

Мифы народов мира: В 2-х т. – М, 1988, т-2, с.647-654.

Оппенхейм Л.М. Древняя Месопотамия. – М., 1980.

Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. – X.: Основи; – К.: Знання, 1999. 336 с.

Поликарпов В.С. Лекции по истории мировой культуры. – Харьков, 1995.

Редер Д.Г. Мифы и легенды Двуречья. – М., 1965.

Синило Г.В. Древние литературы Ближнего Востока и мир Танаха (Ветхого Завета). – Мн., 1998.

Франкфорт Г., Франкфорт Г.А., Уилсон, Якобсен Т. В преддверии философии. – М., 1984.

«Я открою тебе сокровенное слово»: Литература Вавилонии и Ассирии. – М., 1981.

Тематичний блок4: Сирійсько-палестинська культура. Феномен Біблії.

У папці Epoha Pervisn.

Можливі тематичні позиції:

1. Сирійсько-палестинський вплив на історію цивілізацій;

2. Іудаїзм і дві світові релігії;

3. Міфологія Біблії. Біблійний фольклор;

4. Історія біблійних знахідок;

5. Біблія як пам'ятка культури.

Література:

Амусин И.Д. Рукописи Мертвого Моря. – М., 1960.

Беленький М.С. О мифологии и философии Библии, – М., 1977.

Библейская энциклопедия. – М., 1991.

Библия. Книги Св. Писания. – М., 1991.

Бойд Р.Т. Курганы. Гробницы. Сокровища: Иллюстрированное введение в библейскую архитектуру (с ческ.). – М., 1991.

Гече Г. Библейские истории. – М., 1988.

Косідовський 3. Біблійні оповіді. – К., 1978.

Крейг У. Самое начало. – Чикаго, 1992.

Мифы народов мира: В 2-х т. – М.. 1987, т. І, с. 450-460, с. 581-591.

Рижский М.И. Библейские пророки й библейские пророчества. – М., 1987.

Синило Г. В. Древние литературы Ближнего Востока и мир Танаха (Ветхого Завета). – Мн., 1998.

Тойнби А. Постижение истории. – М., 1991, 47-54; 57; 161-164; 214-220.

Фрэзер Дж. Фольклор в Ветхом Завете. – М.. 1985.

Церен 3. Библейские холмы. – М., 1986, с. 88-146; 245-320; 430-449.

Шифман И.Ш. Ветхий Завет и его мир. – М., 1987.

Тематичний блок 5: Культура давнього (домусульманського) Ірану.

У папці Musulman.

Можливі тематичні позиції:

1. Зороастрійська релігія.

2. індоарії у складі індоевропейства. Іранська міфологія.

3. Від «Авести» до «Корану»: Література і мистецтво давнього Ірану.

4. Стародавні індоарії й «арійська ідея» у XX ст.

Література:

«Авеста» (священная книга зороастризма).//Литература древнего Востока. Тексты. – М., МГУ, 1984, с.4-40.

Берзин 3.0. Чему учил Заратустра. – М., 1987.

Бойс Мэри. Зороастрийцы. Верования и обычаи. – М.,1987.

Гафуров Б.Г., Цибукидис Д.И. Александр Македонский и Восток. – М, 1980.

Дандемаев М.А. Иран при первых Ахеменидах. – М., 1963.

Дандемаев М.А. Луконин В.Г. Культура и экономика древнего Ирана. – М., 1980.

Древние цивилизации. – М., 1989, гл. VII (Иран).

Искусство стран Востока. – М., 1986.

КузьминаЕ.Е. Страна Кавата и Афрасиаба. – М., 1977.

Литература Древнего Востока. Тексты. – М.: МГУ, 1986, с. 4-40 («Авеста»).

Луконин В.Г. Искусство древнего Ирана. – М., 1977.

Мифы народов мира. – М., 1987, т. 1, с. 460-461; 560-565.

Ницше Ф. Так говорил Заратустра. – М., 1990.

Хрестоматия по истории древнего Востока. – М., 1980, ч. 2.

ІІ. Антична епоха.

Тематичний блок 6:Античний культурний світ. Антична класика.

Можливі тематичні позиції:

1 Античність як особливий тип культури.

2. Філософські та наукові досягнення, суднобудування.

3. Видовища античного світу.

4. Проституція в античні часи.

5. Освіта в різні періоди античності.

6. Мораль, звичаї, етикет.

7. Містеріальні й оргіастичні культи.

Література:

Аверинцев С.С. Плутарх и античная биография. – М.: Наука, 1973, 278 с.

Античная Греция: В 2-х ч. – М.: Наука, 1983.

Античность как тип культуры. – М., 1988.

Барг М.А. Эпохи и идеи: становление историзма. – М. ,1987, гл. 1, 2.

Ботвинник М.Н. Жизнеописание знаменитых греков и римлян. – М., 1987.

Брабич В., Плетнев Г. Зрелища Древнего мира. – Л., 1971.

Винничук Л. Люди, нравы, обычаи древней Греции и Рима. – М.: Высшая школа, 1988. 496 с.

Головня В.В. История античного театра. – М., 1978.

Древние цивилизации. – М., 1989; гл. XVI (Эллада), XVIII (Рим).

Дубинский М. Женщина в жизни великих и знаменитых людей. – СПб., 1900. – К., 1995.

Дюпуи Е. Проституция в древности. – Кишинев: Logos, 1991.

Дюфур П. История проституции: Античность, Передний Восток – Греция – Рим. – К.: Интербук, 1991 (96).

Історія української і зарубіжної культури. – К., 1999, р. 4 (Античний світ).

История Древнего мира: В 2-х ч. – М.. 1982. ч.2. с.3-198.

История Европы. – М., 1988, т. І – Древняя Европа.

Історія української та зарубіжної культури.//За ред. Клапчука С.М. та Остафійчука В.Ф. – К.: Вища школа, 1999. Розділ 4 – Античний Світ.

Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Рима. – М.: Высшая школа, 1990.

Левек П. Эллинистический мир. – М., 1989.

Лекції з історії світової та вітчизняної культури. – Львів, 1994, с. 105–130.

Мертлик Р. Античные легенды и сказания. – М., 1991.

Парандовский Ян. Избранное. (Аспазия). – М.: Художественная литература, 1981.

Парандовский Ян. Олимпийский диск. – М.: Прогресс, 1982.

Підлісна Г.Н. Світ античної літератури. – К., 1989.

Плутарх. Избранные жизнеописания: В 2-х тт. – М.: Правда, 1986, 1987.

Рассел Б. История западной философии. – Новосибирск, 1994, кн. 1 (античность), гл. І (возникновение греческой цивилизации – с. 21-38).

Рожанский И.Д. Античная наука. – М., 1980.

Рожанский И.Д. История естествознания в эпоху эллинизма и Римской империи. – М., 1988.

Рожанский И.Д. История естествознания в эпоху античности. – М., 1978.

Снисаренко Л.Б. Евпатриды Удачи. – Л., 1990.

Штоль Г. Генрих Шлиман. – М.: Молодая гвардия, 1989

Тематичний блок7: Художня культура античної Греції.

Можливі тематичні позиції:

1. Художні уподобання й досягнення еллінів. Естетика античності.

2. Архітектура.

Пластика.

Театр.

5. Вазопис і живопис.

6. Міфологія як арсенал мистецтва.

Література:

Бартенев И.А., Батажкова В.Н. Очерки истории архитектурных стилей. – М. 1983. с. 25-39.

Брунов Н.И. Парфенон и Эрехтейон. – М., 1986.

Боннар А. Греческая цивилизация. – М.: Искусство, 1992. (З части).

Бычков ВВ. Эстетика поздней античности. – М., 1981, гл. 1, 2.

Грейвс Р. Мифы Древней Греции. – М.: Прогресс, 1992.

Гусейнов Г.Ч. Аристофан. – М.. 1988.

Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. – М., 1988.

Дмитриева Н.А., Акимова Л.И. Античное искусство. – М., 1988.

История Древней Греции. Учебник для вузов. – М.: Высшая школа, 1986.

История зарубежного театра. – М., 1981, ч. І, с. 9-53.

История искусства зарубежных стран. – М., 1980. С. 103-156.

Колпинский Ю.Д. Великое наследие античной Эллады. – М., 1988.

Кун Т. Легенди та міфи Стародавньої Греції. – К., 1992.

Любимов Лев. Искусство древнего мира. – М., 1980, с. 157-285.

Мифы народов мира: В 2-х т. – М., 1988, т. 1 (греческая с.321-334).

Підлісна Г.Н. Світ античної літератури. – К., 1989.

Сидорова Н.А. и др. Античная расписная керамика. – М.: Искусство, 1985. Альбом и статья.

Сидорова Н.А. Афины. – М.: Искусство, 1984.

Соколов Г.И. Олимпия. – М.: Искусство, 1981.

Татаркевич В. Античная эстетика. – М., 1977.

Тронский И.М. История античной литературы. – М.. 1983, с. 5-262.

Черняк В.З. Семь чудес и другие. – М., 1990.

Эсхил. Трагедии. – М., 1989, с. 354-421.

Яйленко В.П. Архаическая Греция и Ближний Восток. – М., 1990.

Тематичний блок 8:Культура республіканського та імператорського Риму.

Можливі тематичні позиції:

1. Специфічність римського генію і культури.

2. Войовничість. Практицизм. Соціальний порядок. Право.

3. Видовища і художня культура.

4. Архітектура і скульптура.

5. Особливість римської міфології.

6. «Рим» – міфічна ідея наступних епох і держав.

7. Римська класика і класицизм романських народів.

8. Художня література і театр.

Література:

Античная литература: Рим. Хрестоматия. – М., 1981.

Античное наследие в культуре Возрождения. – М., 1984, с. 154-187.

Апродов В.А. Тысячелетие Восточного Магриба. – М.: Наука, 1976. Карфаген, Нумибия.

Бартенев И.А., Батажкова В.Н. Очерки истории архитектурных стилей. – М., 1983, с. 40-50.

Брабич В., Плетнева С. Зрелища древнего мира. – Л.: Искусство, 1971, гл. 2. С. 60-70 – за пределами Рима, но не Римского мира.

Бычков ВВ. Эстетика поздней античности. – М., 1981, гл. 3.

Древние цивилизации. – М., 1989, гл. XVIII.

Дюпуи Е. Проституция в древности. – Кишинев: Logos, 1991, с. 115-190.

Искусство єтрусков и Древнего Рима. – М.: Искусство, 1983. Памятники мирового искусства.

История Древнего Рима: Учебник./Под ред. Кузищина. – М.: Высшая школа, 1981. 15, 19, 22.

История искусства зарубежных стран. – М., 1981. С. 156-194.

История зарубежного театра. – М., 1981, ч. II, с. 54-78.

Культура Древнего Рима: В 3-хчастях. – М., 1985.

Куманецкий К. История культуры Древней Греции й Рима, – М., 1990.

Лосев А.Ф. Эллинистически-римская эстетика І-ІІ веков н.э. – М.: Изд. МГУ, 1979, 416 с.

Любимов Лев. Искусство Древнего Мира. – М., 1990. с. 287-319.

Мертлик Р (чех). Античные легенды и сказания. – М.: Республика, 1991, с. 440-473.

Мифы народов мира: В 2-х т. – М., 1988, т.2 с. 380-384 (римская).

Момзен Теодор. История Рима. – М.: ГИСЭЛ, 1936, 891 с.

Підлісна Г.Н. Світ античної літератури. – К., 1989.

Светоний Г.Т. Жизнь двенадцати цезарей. – М., 1988.

Сенека Л.А. Письма к Луцилию. Трагедии. – М.. 1986.

Соколов Г.И. Искусство Древнего Рима. – М.: Искусство, 1971.

Тронский И.М. История античной литературы. – М.. 1983, с. 263-450.

Утченко С.Л. Цицерон и его время. – М.: Мысль, 1986.

Утченко С.Л. Юлий Цезарь. – М.: Мысль, 1976.

Федорова Е.В. Знаменитые города Италии. (Рим). – М.: Изд. МГУ, 1985.

Федорова Е.В. Люди императорского Рима. – М.: Изд. МГУ, 1990.

ІІІ. Середньовічна епоха.

Тематичний блок9: Середньовічна цивілізація і культура.

Можливі тематичні позиції:

Загальна характеристика. Епос.

2. Принцип ієрархічного служіння Богові, монарху, прекрасній Дамі.

3. Васалітет і куртуазність. Лицарська література. Театр.

4. Співвідношення цивілізації і культури в середні віки.

5. Культура Душі.

6. Фахове й народне мистецтво середніх віків.

Література:

Барг М.А. Эпохи и идеи: становление историзма. – М. ,1987, с. 107-153.

Бахтин М.М. Творчество Рабле и народная культура Средневековья и Ренессанса. – М., 1969.

Блок М. Апология истории. – М.: Наука, 1986. 256 с.

Введение в культурологию: Учебное пособие для вузов. – М., 1996. гл. 7. Христианский тип культури (с. 218-284).

Габинский Г.А. Теология и чудо. – М., 1978.

Говоров А. Останні Каролінги.

Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. – М, 1987. – М.: Искусство, 1972. 318 с.

Гуревич А.Я. Культура и общество средневековой Европы глазами современников. – М.: Искусство, 1989.

Гуревич А.Я. Походы викингов. – М.: Наука, 1966. 183 с. Популярная серия.

Гуревич А.Я. Средневековый мир: культура безмолвствующего большинства. – М.: Искусство, 1990. 400 с.

Гуревич А.Я. Проблемы средневековой народной культуры. – М.: Искусство, 1981. 359 с.

Даркевич В.П. Аргонавты средневековья. – М.: Наука, 1976.

Даркевич В.П. Кукольный театр средневековья.//Панорама искусств, 1985, вып. 8, с. 245-254.

Даркевич В.П. Народная культура средневековья. – М., 1988.

Дюби Ж. Европа в средние века. – Смоленск: Поли грамма, 1994.

Искусство Западной Европы и Византии. – М., 1978.

Історія української та зарубіжної культури.//За ред. Клапчука С.М. та Остафійчука В.Ф. – К.: Вища школа, 1999. Розділ 5 – Середньовіччя.

Колесницкий Н.Ф. История средних веков.

Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада. – М.: Прогресс-Академия, 1992.

Понічев А.С. Видатні єретики.

Рабинович В.Л. Алхимия как феномен средневековой культуры. – М., 1989.

Хінкіс В.А. Життя і смерть Роджера Бекона.

Чалоян В.К. Восток-Запад: Преемственность античного и средневекового общества. – М.: Наука, 1979.

Яковлев Е.Г. Искусство и мировые религии. – М.: Высшая школа, 1977.

Тематичний блок10: Візантійська культура.

Можливі тематичні позиції:

1. Становлення релігійної ідеології і культури церковного життя християнства.

2. Візантія – перша середньовічна цивілізація.

3. Художній стиль мистецтва Візантії.

4. Політична і релігійна культури: взаємодія, стосунки.

5. Архітектурні ансамблі.

6. Естетичні погляди. Моральність.

7. Наукові досягнення.

Література:

Аверинцев С.С. Золото в системе символов ранневизантийской культуры.//Византия, Южные славяне и Древняя Русь, Западная Европа. Искусство и культура. – М., 1973. с. 46-49. Бычков ВВ. Эстетика поздней античности, гл. 3.. – М., 1981.

Аверинцев С.С. Император Юлиан й становление "византизма".//Традиция в истории культуры. – М.: Наука, 1978. с.79-84.

Аверинцев С.С. Поэтика ранневизантийской культуры. – М., 1977.

Айналов Д.В. Эллинистические основы византийского искусства. – СПб., 1900.

Акентьев К.К. Мозаики галереи Константинопольской св. Софии.//Византийский временник, 1984, т. 45, с.141-.

Бартенев И.А., Батажкова В.Н. Очерки истории архитектурных стилей. – М., 1983, с. 51-58.

Бычков В.В. Византийская эстетика. – М., 1977.

Бычков ВВ. Эстетика поздней античности. – М., 1981. с. 39-210 – ранние патристы.

Византийская любовная проза. – М.-Л., 1965.

Византийские легенды. – Л.: Наука, 1972. 303 с. Серия ЛП.

Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. – М., 1988.

Древнерусское искусство. – М., 1977, с. 421-454 (Аверинцев).

Замалеев А.Р. Философская мысль в средневековой Руси. – Л., 1987. Гл. 3, § 2.

Искусство Западной Европы и Византии. – М., 1978.

История зарубежного искусства. – М., 1984, с. 81-89.

Культура Византии ІV - первой половины VІІ в. – М., 1988.

Культура Византии второй половины VІІ-ХV в. – М., 1989.

Лазарев В.Н. Искусство Византийской живописи. – М.: Искусство, 1947.

Лекції з історії світової та вітчизняної культури. – Львів, 1994, с. 136-155.

Любарский Я.Н. Михаил Псел. Личность и творчество. – М.: Наука, 1978.

Любимов Лев. Искусство Древней Руси. – М., 1974, с. 13-80.

Майоров Г.Г. Формирование средневековой философии. – М.: 1979.

Мережковский Д. Смерть богов Юлиан Отступник. – К.: Дніпро, 1992. Роман.

Ориген. О началах. Сочинения Оригена – учителя Александрийского. – Новосибирск, 1993.

Повесть Нестора Искандера о взятии Царьграда.//Древнерусская литература. – М., 1981, с.174-181.

Поляковская М.А., Чекалова А.А. Византия: быт и нравы. – Свердловск, 1989.

Рансимен С.Падение Константинополя в 1453 году. – М., 1983.

Свенцицкая И.С. Раннее христианство: страницы истории. – М.: 1989.

Удальцова З.В. Византийская культура. – М., 1988.

Чалоян В.К. Восток-Запад: Преемственность античного и средневекового общества. – М.: Наука, 1979.

Чекалова А.А. Константинополь в VI веке. Восстание Ника. – М.: Наука, 1986.

Чекалова А.А. Эволюция празднеств и зрелищ в Византии в 7-12 в.//Культура и общественная мысль: Античность. Средние века. Эпоха Возрождения. – М., 1988. с. 86-94.

Тематичний блок 11:Художні синтези і стилі Західної Європи зрілого середньовіччя.

Можливі тематичні позиції:

1. Архітектурні художні ансамблі.

2. Романський художній стиль.

3. Західноєвропейська готика..

4. Демократизм середньовіччя. Народна культура.

5. Інтернаціональна («пломеніюча») готика.

6. Романський і готичний художній стиль у різних країнах.

Література:

Бартенев И.А., Батажкова В.Н Очерки истории архитектурных стилей. – М.,1983, с. 58-66 – романский, с. 67-82 – готика.

Гуревич А.Я Проблемы средневековой народной культуры. – М., 1981.

Даркевич В.П. Народная культура средневековья. – М., 1988.

Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. – М.., 1988.

Доброхотов А.Л. Данте Алигьери. – М., 1990.

Западноевропейский эпос. Хрестоматия. – Ленинград, 1977.

Искусство Западной Европы и Византии. – М., 1978.

История зарубежного искусства. – М., 1984, с. 78-106.

Лекції з історії світової та вітчизняної культури. – Львів, 1994, с. 156-177.

Муратова К.М. Мастера французской готики ХІІ-ХІП в. – М., 1988.

Овсянников М.Ф. История эстетической мысли. – М., 1978 (западное средневековье).

Панорама искусств. – М., 1983, с.85-106 – ирландская миниатюра..

Рабинович В.Л. цвет в системе средневекового символизма.//Природа, 1976, № 6, с. 34-49.

Феодосьев А.А. Средневековая архитектура. – М.., 1985.

Фламенка. – М., 1984 (провансальська поезія XIII ст.).

Хейзинга Й. Осень средневековья. – М.: Наука, 1988.

Эрши Анна. Живопись интернациональной готики. – Будапешт, 1986, (альбом, монография).

ІV. Відродження.

Тематичний блок 12: Епоха Відродження: культурний зміст.

Можливі тематичні позиції:

1. Загальна характеристика культури ренесансної епохи.

2. Світогляд, ідеологія, естетика.

3. Стиль мислення і художній стиль.

4. Гуманізм в розумінні епохи Відродження.

5. Етичні вчення гуманістів.

6. Основні етапи розвитку ренесансної культури.

Література:

Античное наследие в культуре Возрождения. – М., 1984.

Античность в культуре и искусстве последующих веков. – М., 1984.

Барг М.А. Эпохи и идеи: Становление историзма. – М., 1987, 203-245.

Баткин М.Л. Итальянские гуманисты: стиль жизни, стиль мышления. – М.: Наука, 1978.

Баткин М.Л. Итальянское Возрождение в поисках индивидуальности. – М., 1989.

Баткин М.Л. Итальянское Возрождение. Проблемы и люди. – М., 1995.

Бахтин М.М. Творчество Рабле и народная культура Средневековья и Ренессанса. – М., 1969.

Бицилли П.М. Место Ренессанса в истории культуры (1933). – СПб., 1996.

Горфункель М.Х. Философия эпохи Возрождения. – М., 1989.

Гофен 3. Проблемы итальянского Возрождения. – М., 1986.

История зарубежного театра. – М., 1981, ч. I, с. 99-202.

История культуры стран Западной Европы в эпоху Возрождения./Под ред. Брагиной Л.М. – М.: Высшая школа, 1999.

Кузнецов Б. Идеи и образы возрождения (Наука ХІV-ХVІ в.) – М., 1979.

Культура эпохи Возрождения. – М., 1986.

Культура эпохи Возрождения и реформация. – Л., 1981, с. 130-242.

Культура и общественная мысль: Античность. Средние века. Возрождение. – М., 1988.

Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения. – М., 1978, с. 181-276; 379-429; 514-535; 598-605;

Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей. – М., 1991. (с.251-302 - гуманизм).

Наливайко Д.С. Искусство: Направления, течения, стили. – К., 1981, с. 58-113.

Новелла єпохи Возрождения. – К., 1990.

Петров М.Т. Итальянская интеллигенция в эпоху ренессанса. – М.,1982.

Рутенбург В.И. Титані Возрождения. – Л., 1976.

Сочинения итальянских гуманистов эпохи Возрождения. – М,, 1985.

Типология и периодизация культуры Возрождения. – М., 1978.

Тематичний блок13: Італійське Відродження

Можливі тематичні позиції:

1. Італійські гуманісти: стиль життя і мислення;

2. Місце і роль мистецтва в італійському Відродженні;

3. Італійський "ренесанс" як художній стиль;

4. Ренесанс в різних видах літератури і мистецтва.

Література:

Абрамсон М.Л. От Данте к Альберти. – М., Наука, 1979.

Баткин Л.М. Итальянские гуманисты; стиль жизни, стиль мышления. – М., 1978.

Бокаччо Джованни. Декамерон. – К., 1985.

Варшавський Анатолій. Долі шедеврів. – К.: Веселка, 1988. с. 105-127 («Сікстинська мадонна»).

Виппер В.Р. Итальянский ренессанс ХПІ-ХVШ в. – Л., 1962.

Всеобщая история искусств: искусство єпохи Возрождения. – М., 1962, т. 3.

Горфункель А.Х. Гуманизм й натурфилософия итальянского Возрождения. – М., 1977.

Гофен Э. Проблемы итальянского Возрождения. – М., 1986.

Данилова И.Е. Джотто. – М.: Искусство, 1970.

Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. Очерки. – М., 1988.

Зейдевиц Рут и Зейдевиц Макс. Подаренный Геркулес. – М., 1975. 13-51 («Сікстинська мадонна» доля картини).

Макиавелли Н. Государь. – М.. 1990.

Наливайко Д.С. Искусство: направления, течения, стили. – К., 1986, с. 58-113.

Петрарка Ф. Лирика. Автобиографическая проза. – М., 1989.

Петров М.Т. Итальянская интеллигенция в эпоху Ренессанса. – М., 1982.

Петрочук О.К. Сандро Боттичелли М., 1984.

Проблемы культуры итальянского Возрождения. – М., 1979.

Рафаэль и его время. – М.: Наука, 1986. 255 с.

Рафаэль./Под ред. Старо дубовой В.В. АХ СССР. – М.: Изобр. искусство, 1985.

Роменець В.Я. Історія психології епохи Відродження. – К., 1988.

Ротенберг Е.И. Искусство Италии: Средняя Италия в период Высокого Возрождения. – М., 1974.

Сочинения итальянских гуманистов эпохи Возрождения (X век). – М., 1985.

Федорова Е.В. Знаменитые города Италии: Рим, Флоренция. – М.,1985,с.155-185;212-256.

Челлини Б. Жизнь Бенвенуто Челлини, написаная им самим. – М., 1987.

Шаповалова М.С. та ін. Історія зарубіжної літератури. – Львів, 1982. (Відродження в Італії).

Тематичний блок14: Великі майстри образотворчого мистецтва Венеції.

Можливі тематичні позиції:

1. Розмаїття стилів життя і мислення Італії 15-16 ст.

2. Особливості мистецтва живопису Венеціанської школи.

3. Художні досягнення венеціанського "ренесансу".

4. Маньєризм і венеціанський живопис.

4. Венеціанські колористичні здобутки у ХVІІ-ХVІІІ сторіччях.

Література:

Варшавський Анатолій. Долі шедеврів. – К.: Веселка, 1988. с. 93-103 («Юдіф» Джорджоне).

Венецианская живопись 16-18 веков. – Л., 1962 (областная библиотека).

Виппер Б.Р. Проблемы реализма в итальянской живописи ХVІІ-ХVІІІ в. – М., 1966.

Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. Очерки. – М., 1988.

Зейдевиц Рут и Зейдевиц Макс. Подаренный Геркулес. – М., 1975. 257-270 («Динарій кесаря» Тиціана).

Малая история искусств. Искусство XVIII в. – М., 1977. Италия.

Прусс И.Е. Венецианская живопись ХVІІІ века. – М.: Изобр. искусство, 1973 (обл. б-ка)

Федорова Е.В. Знаменитые города Италии: Рим, Флоренция, Венеция. – М.,1985, 274-284.

Тематичний блок15: «Північне» Відродження.

Можливі тематичні позиції:

1. Німецький і нідерландський гуманізм. Література епохи.

2. Місце і роль мистецтва у «північному» Відродженні.

3. Образотворче мистецтво Нідерландів і його особливості.

4. Образотворче мистецтво Німеччини і його здобутки.

5. «Маньєризм» як стиль художньої культури «північного» Відродження.

Література:

Барг М.А. Шекспир и история. – М., 1979.

Бенеш Отто. Искусство Северного Возрождения. – М.: Искусство, 1973.

Варшавський Анатолій. Долі шедеврів. – К.: Веселка, 1988. с.43-59 Ян ван Ейк, с.61-77 Мемлінг, с. 129-145. «Т. Мор» Гольбайна.

Габинский Г.А. Теология и чудо. – Л., 1978, с. 281-295 – Босх.

Герман М. Мемлинг Ян. – Л., 1983.

Дмитриева М.Э. Некоторые проблемы художественной жизни Германии эпохи Реформации. //Культура эпохи Возрождения и реформация. – Л., 1981, с. 139-145.

Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. Очерки. – М., 1988.

Дюрер А. Дневники, письма, трактаты: В 2-х т. – М., 1957.

Зейдевиц Рут и Зейдевиц Макс. Подаренный Геркулес. – М., 1975. 199-218 Кранах. 245-256 Дюрер. 186-198 – триптих Ван Эйка в Дрездене.

История зарубежного театра. – М., 1981, ч. 1.

История зарубежного искусства. – М., 1984, с. 164-184.

История культуры стран Западной Европы в эпоху Возрождения./Под ред. Брагиной Л.М. – М.: Высшая школа, 1999.

Культура и общественная мысль: Античность. Средние века. Возрождение. – М., 1988.

Либман М.Я. Искусство Германии 15 и 16 веков. – М., 1964.

Либман М.Я. Дюрер и его єпоха. Живопись и графика Германии. – М., 1972.

Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения. – М., 1978. 367-374. 514-535 Дюрер, Грюневальд.

Львов С. Альбрехт Дюрер. – М.: Искусство, 1985. 318 с.

Мандер Карель Ван (1548-1606). Книга о художниках. – М.Л.: Искусство, 1940 (братья Эйки, Лука Лейден, Босх, Брейгель).

Мальцева НЛ. Клуэ. – М., 1963.

Монтень Мишель. Опыты. – М., 1991.*

Немилов А.Н. Гольбайн Младший: Альбом репродукций. – М.-Л.: Изогиз, 1962. 13 с.

Немилов А.Н. Немецкие гуманисты XV века. – Л., 1979.

Поэзия «Плеяды». – М., 1984. Французские поэты Возрождения.

Пространство картины: Сборник статей. – М., 1989,. Дюрер, Гольбейн – именной указатель.

Сидоров А.А. О мастерах зарубежного, русского и советского искусства. Избр. труды. – М., 1985, с.17-61. Дюрер, Гольбейн.

Фехнер Е., Нидерландская живопись 16 века. Очерки из истории западноевропейского искусства. – Л., 1949. (Герард Давид).

Франк Б. Сервантес. – М., 1982.

Французская новелла Возрождения. – М., 1988.

Художественный календарь. 1985, Герард Давид (с. 23-24).

Шаповалова М.С. та ін. Історія зарубіжної літератури. – Львів, 1982.

Эразм Роттердамский и культура его времени. – М, 1988.

V. Раціоналізм XVII ст. У папці Okzid Neo.

Тематичний блок16:Особливості культури

європейської епохи раціоналізму (XVII сторіччя).

Можливі тематичні позиції:

1. Науково-художні стилі класицизму і бароко: єдність і розбіжність.

2. Античний спадок у культурі XVII ст. (в класицизмі та бароко).

3. Наукова революція XVII ст. в Західній Європі.

4. Мистецтво і художня культура бароко в Західній Європі.

12
• 3
• 4
• 5
• 6
• 7
• Далее ⇒