Спеціалізація окремих країн у виробництві певних видів про­дукції і послуг передбачає їх виробництво у розмірах, які набагато перевищують потреби країни-виробника.

Так формуються галузі міжнародної спеціалізації, тобто такі, які орієнтовані на експорт продукції і в першу чергу визначають «обличчя»

країни у міжна­родному розподілі праці.

Наприклад, Саудівська Аравія є постачальником на світовий ринок нафти, Канада - зернових, Замбія - міді, Японія - робото­техніки, радіоелектроніки, автомобілів, капіталу.

Проблемне питання.

Які країни менше залежать від коливань цін на світовому ринку: ті, які постачають 1-2 види продукції, або ті, які постачають більше видів продукції? Відповідь обґрунтуйте. Наведіть приклади.

Міжнародна спеціалізація зумовлює необхідність міжнародно­го обміну товарами і послугами. Цей обмін посилює міжнародні економічні зв'язки, призводить до зростання кількості і збільшен­ня потужності вантажопотоків. Охоплюючи всі країни світу, світо­ве господарство і міжнародний географічний поділ праці видозмі­нюються та ускладнюються, набуваючи нових форм.

Головною рушійною силою розвитку світового господарства на рубежі ХХ-ХХІ ст. стала глобалізація.

Глобалізація - об'єктивний процес фор­мування єдиних принципів світового

устрою.

Ознаки глобалізації:

1. Транснаціоналізація

2. Ін­теграція.

Транснаціоналізація - це виведення господарської діяльності поза межі країни.

Прикладом транснаціоналізації є утворення транснаціональних корпорацій (ТНК).

Транс­національна компанія -кампанія, діяльність якої є крупномасштабною (обіг складає мільярди доларів на рік), а сама вона має свої філіали за кордоном.

За даними ООН, зараз у світі існує більш ніж 65 тис. ТНК, що контролюють понад 850 тис. філій по всьому світу, у яких задіяно більш ніж 74 млн. чоловік. При цьому на території промислово роз­винених держав розміщується понад 80 % материнських компаній і близько 33 % філій, у країнах, що розвиваються, - відповідно 19,5 і майже 50, у колишніх соціалістичних державах - приблиз­но 0,5 і 17%.

За характером і масштабами торгово-інвестиційної експансії провідну роль відіграють ТНК США. Але цей розрив поступово ско­рочується за рахунок посилення позицій ТНК держав Західної Єв­ропи та Японії, а також появи транснаціональних корпорацій кра­їн, що розвиваються.

Ринкова капіталізація окремих ТНК перевищує 500 млрд. дол., а щорічні обсяги продажів складають 150-200 млрд. дол. Щорічний чистий прибуток кожної з найбільших корпорацій практично до­рівнює річному бюджетові України. Економічна потужність вели­ких ТНК порівняна з ВВП середніх держав, і вони диктують свою волю багатьом країнам.

Завдання.

Ознайомтеся з матеріалами атласу і таблиці про най­більші ТНК світу. Поясніть, чому країнами базування ТНК є еко­номічно розвинені держави.

Міжнародна економічна інтеграція - процес встановлення глибоких та стійких взаємозв'язків між групами країн та прове­дення ними злагодженої міждержавної економічної політики.

Найбільші ТНК світу.

Основні форми міжнародної економічної інте­грації:

1.Зона преференційної торгівлі - зона з пільговим торговельним режимом, коли дві або кілька країн зменшують взаємні тарифи на імпорт товарів, зберігаючи рівень тарифів у торгівлі з іншими країнами.

Найбільш показовим історичним прикладом такої форми інтеграції є преференційна система Британського співтовариства що об'єднує понад 50 держав;

2. Зона вільної торгівлі - у її межах діє особливий пільговий тор­говельний режим для країн-учасниць за рахунок усунення мит, податків та зборів при їх збереженні в торгівлі з іншими країна­ми.

Типовими прикладами є Європейська асоціація вільної тор­гівлі (1960 р.), зона вільної торгівлі США - Канада (1988 р.);

3. Митний союз - це угода двох або кількох держав, що передбачає усунення внутрішніх тарифів та встановлення спільного зо­внішнього тарифу.

Такі угоди діяли у Бенілюксі (з 1948 р.) та Європейському Союзі (з 1968 р.), Союз Росія-Білорусь-Казахстан;

4. Спільний ринок - у його межах забезпечується вільний рух не тільки товарів, а й послуг, капіталів і громадян (робочої сили).

Такі умови економічних взаємовідносин у цілому характерні для Європейського Союзу в 90-х рр. XX ст. Формується Північ­ноамериканський спільний ринок (США, Канада, Мексика);

5. Економічний союз - вільний рух факторів у результаті вироб­ництва доповнюється гармонізацією внутрішньої та зовнішньої економічної політики. У країнах-учасницях функціонує, як правило, єдина грошова одиниця.

Прикладом таких союзів є Бенілюкс (з 1960 р.), Європейський Союз до 1991 р. - колиш­ній СРСР.

Результатом міжнародної економічної інтеграції є формування міжнародних економічних угруповань, таких як,- наприклад,

Єв­ропейський Союз,

Північноамериканська зона вільної торгівлі (НАФТА),

Ліга арабських держав (ЛАГ),

Африканський Союз,

Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) та ін.

• ⇐ Назад
• 1
• 2
• 3
• 4
• 5
• 67