Б) мистецтво уникати непорозуміння

в) традиції однозначного розуміння

г) закон трьох стадій

 

6. Розуміння за Ф. Шляєрмахером, це

А. Гармонізація взаємин між свідомістю та самосвідомістю людини.

В. Віднайдення смислу тексту в процесі його інтерпретації.

С. Ідеальне розкладання предмета на складові частини.

 

7. Які з нижче наведених понять характеризують “розуміння”?

А. Інтеграція. В. Інтерпретація. С. Комунікація.

D. Інформатизація. Е. Конвергенція. F. Реінтепретація.

 

8. Виберіть правильну відповідь:

А. Інтерпретація – це уточнення смислу тексту.

В. Інтерпретація – це першопочаткове віднайдення смислу тексту.

С. Інтерпретація – це ситуативний сумнів у процесі розуміння.

 

9. Виберіть правильну відповідь:

А. Реінтерпретація – це ситуативний сумнів у процесі розуміння.

В. Реінтерпретація – це уточненя смислу тексту в процесі розуміння.

С. Реінтерпретація – це першопочаткове віднайдення смислу тексту.

 

10. Хто з нижче названих філософів увів принцип “герменевтичного кола”?

A. Шпенґлер. B. Шопенгавер. C. Шелінґ. D. Шляєрмахер

 

11. Виберіть правильну відповідь:

А. Герменевтичне коло – це принцип розуміння від цілого до частини і навпаки.

В. Герменевтичне коло – це принцип розуміння від чуттєвого до раціонального і навпаки.

С. Герменевтичне коло – це принцип розуміння від одиничного до загального і навпаки.

 

12. Виберіть правильну відповідь:

А. Конвергенція – це ідеальне об’єднання в ціле раніше виділених частин предмета.

В. Конвергенція – це ідеальне об’єднання в ціле раніше виділених смислів у тексті.

С. Конвергенція – це ідеальне розкладання предмета на складові частини.

 

13. Виберіть правильну відповідь:

А. Дивергенція – це ідеальне розмежування смислів у тексті.

В. Дивергенція – це ідеальне об’єднання в ціле раніше виділених смислів у тексті.

С. Дивергенція – це ідеальне розкладання предмета на складові частини.

 

14. Чи вірно, що застосування юридичних законів у конкретній ситуації потребує розуміння (тлумачення)?

А. Так. В. Ні.

 

15. У якому сторіччі виникла юридична герменевтика як мистецтво тлумачення правничих текстів?

А. ХІІІ ст. В. ХV ст. С. ХVІІІ ст. D. ХХ ст.

 

16. Хто започаткував традиційну герменевтику як теорію і мистецтво розуміння текстів?

А. Шелінґ. В. Шопенгавер. С. Шляєрмахер. D. Шпенґлер.

 

17. Чи вірно, що непорозуміння виникає само собою, а для порозуміння треба докладати зусиль?

А. Так. В. Ні.

 

18. Що є середовищем порозуміння?

А. Музика. В. Мистецтво. С. Мова.

 

19. Середовищем порозуміння для філософів-герменевтів є:

а) лабораторія

Б) мова

в) підсвідоме

г) мовчанка

 

20. Завдання класичної герменевтики полягало в тому, аби:

А) зрозуміти автора краще, ніж він сам себе зрозумів

б) пошук власної інтерпретації чужого тексту

в) незалежність людини від рідної мови

г) перетворити мову у нерухому сталу систему

 

22. Чи вірно, що для порозуміння потрібно мати мовний талант?

А. Так. В. Ні.

 

23. За яким принципом здійснюється розуміння?

А. Герменевтичного кола. В. Сумніву-віри. С. Фальсифікації.

 

24. Хто з філософів переніс герменевтичний принцип розуміння у світ історії?

а) Т. Кун

Б) В. Дільтай

в) З. Фройд

г) К. Попер

 

25. Хто започаткував філософську герменевтику як теорію і мистецтво розуміння досвіду?

А. Геґель. В. Гусерль. С. Горський. D. Гайдеґер.

 

26. Проект філософської герменевтики М. Гайдеґера передбачає:

а) жорсткий однозначний детермінізм

Б) розуміння як специфічно людське ставлення до дійсності

в) лише епістемологічні принципи

г) об’єктивне історичне пізнання

 

27. Чи тотожне для М. Гайдеґера саморозуміння та розуміння?

А) так

б) ні

 

28. Чи вірно, що відкритість інтерпретацій ніколи не може бути завершеною, за Г. Гадамером?

А) так

б) ні

 

29. Який філософський напрямок започаткував дослідження буденної мови?

а) схоластична філософія;

б) лінгвістична філософія;

в) філософія життя.

 

30. Чи вірно, що для більшості слів буденної мови, які використовують повсякденно, неможливо дати загальної дефініції?

А. Так. В. Ні.

 

31. Чи вірно, що виникнення структуралізму на початку ХХ ст. зумовлене розривом між гуманітарним і природничим знанням?

А) так

б) ні

 

32. Яка ціль методу структуралізму для соціогуманітарного пізнання?