Інформаційна база фінансового аналізу
Залежно від змісту і завдань аналізу, використовують такі основні інформаційні джерела: фінансову звітність; статистичну звітність; дані внутрішньогосподарського бухгалтерського (управлінського) обліку; дані з первинної облікової документації (вибіркові дані); експертні оцінки.
З 1 січня 2000 р. на підприємствах України незалежно від форм власності (крім банків і бюджетних установ) запроваджені перелічені далі форми фінансової звітності, що відповідають міжнародним стандартам:
- Форма 1 „Баланс” – звіт про фінансовий стан, що відображає активи, зобов’язання і капітал підприємства на встановлену дату .
- Форма 2 „Звіт про фінансові результати”, що містить дані про доходи, витрати та фінансові результати діяльності підприємства за звітний та попередній періоди .
- Форма 3 „Звіт про рух грошових коштів”, що відображає надходження та витрачання коштів у звітному періоді за операційним, інвестиційним і фінансовим напрямками діяльності підприємства .
- Форма 4 „Звіт про власний капітал”, що відбиває зміни у складі власного капіталу протягом звітного періоду .
- „Примітки до звітів” – сукупність показників і пояснень, які забезпечують деталізацію та обґрунтованість статей фінансових звітів, розкривають іншу інформацію.
Мета складання фінансової звітності – надати користувачам повну, правдиву та неупереджену інформацію про фінансовий стан, результати діяльності а також рух коштів підприємства для прийняття рішень.
Фінансова звітність забезпечує такі інформаційні потреби користувачів:
- щодо придбання, продажу цінних паперів та володіння ними;
- участі в капіталі підприємства;
- оцінювання якості управління;
- оцінювання здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;
- забезпеченості зобов’язань підприємства;
- визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;
- регулювання діяльності підприємства;
- прийняття інших рішень.
Фінансова звітність має задовольняти потреби користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їх конкретних інформаційних потреб.
Основна мета Плану рахунків – надати інформацію, необхідну для контролю за діяльністю підприємства, прийняття управлінських рішень і складання фінансової звітності. Структура нового Плану рахунків погоджена зі структурою „Балансу” і „Звіту про фінансові результати”(табл. 1.2).
Таблиця 1.2.
Узгодженість Плану рахунків зі структурою фінансової звітності
| Клас | План рахунків | Фінансова звітність | |
| Назва класу | |||
| Необоротні активи | Б А Л А Н С | Розділ 1 активу | |
| Запаси | Розділ 2 активу | ||
| Кошти, розрахунки та інші активи | Розділи 2 і 3 активу | ||
| Власний капітал і забезпечення зобов’язань | Розділи 1 і 2 пасиву | ||
| Довгострокові зобов’язання | Розділ 3 пасиву | ||
| Поточні зобов’язання | Розділи 4 і 5 пасиву | ||
| Доходи і результати діяльності | Звіт про фінансові результати | ||
| Затрати за елементами | |||
| Витрати діяльності | |||
| Позабалансові рахунки | Примітки до фінансових звітів |
Аналітичний облік за рахунками запасів, витрат і доходів дає змогу здійснювати калькулювання собівартості продукції, контроль витрат і визначати результати діяльності за центрами відповідальності.
Таким чином, кожний клас рахунків має конкретне призначення і тісно пов’язаний з потребами зовнішніх і внутрішніх користувачів. Класифікацію користувачів фінансової звітності в Україні наведено на рис.1.2.
За даними фінансової звітності розраховують сукупність аналітичних показників і на їх основі – узагальнюючі показники фінансового стану підприємств.
З метою поглибленого аналізу фінансового стану підприємства вибірково, на запит, можна скористатися даними з первинних документів, оборотних відомостей за аналітичними та синтетичними рахунками, наприклад: про часткову або повну інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків; про структуру дебіторської та кредиторської заборгованості за видами, термінами оплати та носіями; про виконання кредитних угод; про непродуктивні видатки та розкрадання матеріальних цінностей тощо.
 | ||||
 | ||||
 | ||||
Рис. 1.2. Класифікація користувачів фінансової звітності.
В Україні залучення первинних даних бухгалтерського обліку передбачено методикою поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій .