За сферою дії принципи права поділяють на

- загально-правові (рівність, демократизм, законність, верховенство права, верховенство закону стосовно підзаконних нормативно-правових актів тощо);

- міжгалузеві, що притаманні двом і більше галузям права;

- галузеві, що характеризують специфіку правового регулювання конкретної галузі права. Власне останні нас і цікавитимуть детально.

За джерелом закріплення:

- конституційні (зокрема принцип свободи праці та заборони примусової праці)

- закріплені в інших законах, що регулюють трудові правовідносини (принцип визнання незаконними умов договорів про працю, які погіршують правове становище працівників у трудових правовідносинах порівняно з умовами, встановленими в нормативно-правових актах).

Основні принципи трудового права за спрямовані­стю умовно об'єднуються у три групи, кожна з яких випливає з таких основних джерел трудового права, як Конституція України та КЗпП України.

Перша група містить принципи, що сприяють залученню до праці, забезпеченню зайнятості й раціональному ви­користанню робочої сили.

Друга група об'єднує прин­ципи, спрямовані на забезпечення високого рівня умов праці й охорони трудових прав.

Третя група включає принципи, що розкривають сутність вироб­ничої демократії та сприяють розвиткові особистості працівника у процесі праці.

Першу групу складають три основних принципи трудового права:

- свобода праці й зайнятості, заборона примусової праці (ст. 43 Конституції України, статті 5, 21, 49-4 КЗпП України);

- право на працю, захист від безробіття, допомога в працевлаштуванні та матеріальна підтримка безробітних (ст. 43 Конституції України, статті 2, 5, гл. III та III-А КЗпП України);

- рівноправність у праці й зайнятості, заборона дискримінації в праці (ст. 24 Конституції України, статті 2, 2і КЗпП України).

Друга група основних принципів трудового права на відміну від першої, де йдеться про правове забез­печення виникнення трудових відносин, розкриває зміст тих основних принципів трудового права, що реалізуються у процесі наявності трудових відносин. До цієї групи належать такі принципи:

1) справедлива винагорода за виконану роботу. Його правове забезпечення здійснюється нормами ін­ститутів: а) оплата праці; б) гарантії і компенсації;

2) охорона праці. Правове забезпечення цього прин­ципу здійснюється нормами таких інститутів: а) трудовий договір (прийняття на роботу, пере­ведення на іншу роботу); б) охорона праці як за­гальний інститут, в тому числі як посилена охо­рона праці жінок та молоді, контроль за охороною праці; в) норми матеріальної відповідальності роботодавця за шкоду, заподіяну працівникові в разі трудового каліцтва;

3) право на відпочинок. Правове забезпечення цьо­го принципу здійснюється нормами таких інсти­тутів: а) робочий час; б) час відпочинку; в) поєд­нання роботи з навчанням;

4) захист трудових прав. Цей принцип забезпечує­ться нормами таких інститутів: а) нагляд і кон­троль за додержанням трудового законодавства; б) повноваження профспілок і трудових колек­тивів; в) трудові спори.

До третьої групи належать такі принципи:

1) безплатної професійної підготовки, перепідготов­ки й підвищення кваліфікації. Правове забезпе­чення цього принципу здійснюється нормами та­ких інститутів: а) працевлаштування і зайня­тість населення; б) трудовий договір; в) робочий час; г) оплата праці й гарантійні виплати;

2) виконання трудових обов'язків сторонами тру­дового договору. Правове забезпечення цього принципу здійснюється нормами таких інститу­тів:, а) трудова дисципліна; б) трудовий договір (дисциплінарні звільнення); в) матеріальна від­повідальність сторін трудового договору за запо­діяну шкоду; г) розгляд трудових спорів.

1. УРІЗАННЯ ВІДПУСТОК. Працівникам з вищою освітою, які мають намір здобути наступну вищу освіту, додаткова оплачувана відпустка надається лише у разі їх направлення на навчання роботодавцем (стаття 181). Проектом не передбачено відпустки у зв’язку з профспілковим навчанням строком до 6 днів (стаття 252 чинного КЗпП).

2. ВІДЕОНАГЛЯД НА РОБОТІ.Роботодавець вправі контролювати виконання працівниками трудових обов’язків, у тому числі з використанням технічних засобів (стаття 29). Навіть ГНЕУ вважає, що це призведе до «невиправданого психологічного тиску на працівника».

3. ДОДАТКОВЕ НАВАНТАЖЕННЯ. Якщо обсяг роботи за трудовою функцією «не забезпечує повну зайнятість», роботодавець може домовитися з працівником про покладення на нього додаткових обов’язків без підвищення інтенсивності праці. Якщо «додаткова» робота є нижче оплачуваною, аніж основна, то доплати не здійснюватимуться (стаття 36).

4. ДОВШЕ ВИПРОБУВАННЯ.Строк випробування тривалістю до шести місяців може встановлюватися для керівників відокремлених підрозділів юридичних осіб (стаття 40).

СПРОЩЕНЕ ЗВІЛЬНЕНЯ. Про наступне звільнення у зв’язку із скороченням суб’єкт малого підприємництва попереджує за один місяць, а не за два (стаття 89). Нова підстава для звільнення педагогів — вчинення аморального проступку працівником, який виконує виховні функції, в тому числі у разі, якщо ці дії не пов’язані безпосередньо з роботою (стаття 93). Дозволяється звільнення за розголошення комерційної таємниці.

6. ТИМЧАСОВІ ДОГОВОРИ. Передбачено широкі можливості для застосування дискримінаційних строкових відносин. Строк договори укладаються на час виконання роботи, «строк закінчення якої не може бути визначений конкретною датою». Дозволено укладати їх також з педагогами та журналістами. Трудовий договір строком до двох місяців може бути розірваний у разі припинення роботи на строк більше одного тижня з причин виробничого характеру або нез’явлення працівника на роботу протягом більше двох тижнів підряд. Про наступне звільнення у зв’язку із скороченням роботодавець зобов’язаний попередити працівника за тиждень (стаття 60).

7. ПРИМУСОВЕ ПЕРЕВЕДЕННЯ. Роботодавець за домовленістю з іншим роботодавцем має право в разі простою (тимчасового зупинення роботи, спричиненого відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для її виконання, невідворотною силою або іншими обставинами) тимчасово перевести працівника за його згодою на роботу до іншого роботодавця (стаття 71). Сьогодні роботодавець змушений оплачувати період простою, якщо він стався не з вини працівника.

8. БЕЗПРАВНІСТЬ ПРОФСПІЛОК. Звільнення членів профспілки допускається після «погодження» з профкомом, а не після отримання згоди (стаття 111). Допускається звільнення всупереч пропозиціям виборного органу первинної профспілкової організації (стаття 112). Не потребується навіть погодження, якщо працівника звільняють «на підставі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі» (стаття 93). Сюди віднесено такі підстави: систематичне невиконання трудових обов’язків, прогул, поява на робочому місці у нетверезому стані і т.д. Фактично, роботодавцеві буде простіше звинуватити працівника у таких порушеннях трудової дисципліни і профспілка не зможе перешкодити звільненню.

9. НАДУРОЧНІ БЕЗ ДОЗВОЛУ ПРОФСПІЛКИ. Для залучення до надурочних робіт та робіт у вихідні достатньо письмової згоди працівника. Це дозволить «атомізувати» працівників — поодинці кожного з них легше змусити до роботи на умовах начальства. Роботодавець може застосовувати надурочні роботи при попередньому «повідомленні» профспілки (стаття 141), тоді як сьогодні потребується дозвіл профспілки (стаття 64 чинного КЗпП). Залучення до роботи у вихідні дні навіть не потребує дозволу профспілки — копія відповідного наказу надсилається профспілці після його видання (стаття 150).

10. ОДНОБІЧНІ ПРАВИЛА. Правила внутрішнього трудового розпорядку затверджуються роботодавцем «за погодженням» з профкомом, а суб’єктом малого підприємництва – самостійно (стаття 254). Тоді як сьогодні Правила можуть затверджуватись лише спільно роботодавцем і профспілкою (стаття 142 чинного КЗпП).

11. НОРМАТИВНІ АКТИ РОБОТОДАВЦЯ.Якщо не укладено колективний договір, то відповідні питання можуть бути урегульовані нормативними актами роботодавця (стаття 12). Таким актом може бути встановлено шестиденний робочий тиждень (стаття 127).

12. ЗМЕНШЕННЯ ЗАРОБІТКУ. Суб’єкти малого підприємництва повідомляють про зменшення заробітної плати за один місяць, а не за два (стаття 210). На працівника, який пройшов підвищення кваліфікації, може бути покладено обов’язок відпрацювати строк, який не обмежено (стаття 307). Якщо ж працівник вирішить звільнитись (наприклад, через погіршення умов праці), то він змушений виплатити компенсацію. Відсутня норма про те, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (стаття 235 чинного КЗпП).

13. НІЧНА РОБОТА. Знімається заборона на залучення жінок з дітьми у віці до трьох років до роботи в нічний час (це гарантує сьогодні стаття 55 чинного КЗпП). Також дозволяється залучати до роботи в нічний час (після 22.00) неповнолітніх працівників, що беруть участь у створенні творів мистецтва, а також тих працівників, з якими укладено трудовий договір саме на умовах виконання роботи в нічний час.