Канали отримання інформації про індивідуальність
Іноді методи вивчення індивідуальності розділяють на три групи – на підставі того каналу, за яким була отримана інформація [9].
L (life record data)– дані, що засновані на реєстрації поведінки людини у повсякденному житті. Оскільки навіть у наукових цілях одному психологу неможливо вичерпно вивчити поведінку людини в різних умовах, звичайно залучають експертів – людей, котрі мають досвід взаємодії з випробовуваним у значущій області.
L-дані важко зробити валідними, тому що не можна звільнитися від спотворень, пов’язаних з особистістю спостерігача, діє ефект ореолу (систематичні спотворення), можливі також інструментальні спотворення, пов’язані з недосконалістю методик обстеження (некоректно сформульованими питаннями). Інший недолік L-даних – великі часові витрати.
Щоб підвищити валідність, потрібно дотримуватись вимог до експертних оцінок: 1) визначати риси в термінах спостережуваної поведінки (заздалегідь домовитися, що ми фіксуватимемо як прояв тривожності, агресивності тощо); 2) забезпечити тривалість спостереження; 3) залучити не менше десяти експертів на одного випробуваного; 4) рангувати випробуваних протягом однієї зустрічі не більше ніж за однією ознакою, щоб не було ефекту наведення й експерти не повторювали свого списку [10, c. 32–33].
Оцінки повинні бути обов’язково формалізовані і виражені у кількісній формі.
Т (objective test data)– дані об’єктивних тестів (випробувань) з контрольованою експериментальною ситуацією. Об’єктивність досягається завдяки тому, що накладені обмеження на можливість спотворення тестових оцінок і є об’єктивним способом отримання оцінок за реакціями випробуваного.
Прикладами використання Т-даних є широковідомі досліди
Г.В. Біренбаум і Б.В. Зейгарнік на запам’ятовування незавершених дій, досліди з моделюванням ситуацій для вивчення альтруїстської поведінки. Тобто необхідно створити цілісну об’єктивну ситуацію для прояву тих або інших особливостей індивідуальності.
Цей канал отримання даних теж вимагає великих часових та кадрових витрат і використовується частіше на етапі пілотажного дослідження для визначення гіпотези, яка потім перевіряється за допомогою інших, більш економічних методів.
Для того, щоб підвищити валідність і евристичність дослідження, корисно застосовувати наступні тактичні прийоми:
1) маскування істинної мети дослідження;
2) несподівану постановку задач;
3) невизначеність і нечіткість формулювання цілей дослідження для створення зони невизначеності і стимулювання активності випробуваного;
4) відвернення уваги випробуваного;
5) створення емоційної ситуації при тестуванні (“це завдання до вас всі виконували з легкістю!”);
6) використання емоційного змісту тестової ситуації;
7) фіксацію автоматизованих реакцій;
8) фіксацію мимовільних індикаторів (електрофізіологічних, біохімічних, вегетативних змін);
9) фіксацію “фонових індикаторів” (фізичного статусу, рівня активності і втоми тощо).
Q (questionnaire datа)– дані, одержувані за допомогою опитувальників, анкет та інших стандартизованих методів. Цей канал займає центральне місце в дослідженнях індивідуальності завдяки своїй високій економічності (можна застосовувати у групі, автоматизовано обробляти результати). Проте він не вважається високонадійним.
Спотворення одержуваної інформації можуть бути пов’язані з наступними причинами: низьким культурним та інтелектуальним рівнем випробуваних (заповнювати анкети складно сільським жителям і дітям, молодшим за десять років), відсутністю навичок самопізнання і спеціальних знань, використанням неправильних еталонів (особливо в обмеженому соціумі, коли людина порівнює себе з близькими, а не популяцією в цілому). Крім того, різна мотивація випробуваних може призводити до спотворень у бік або соціальної бажаності (дисимуляції, послаблення симптоматики), або підкреслення своїх дефектів (агравації і симуляції).
Таким чином, абсолютно досконалого способу пізнання індивідуальності не існує, але, усвідомлюючи недоліки і достоїнства кожного з перерахованих методів, можна навчитися одержувати з їх допомогою цілком достовірну інформацію. Та на цьому наукові дослідження не закінчуються [10, c. 33–34].