Прийоми і методи формування хронологічних вмінь

Метою вивчення хронології в курсі історії є показ послідовності та взаємозв'язку історичних явищ та подій, їх тривалість у часі, знайомство з різними системами літочислення, засвоєння найважливіших дат та категорій (наприклад, століття, тисячоліття, ера, епоха, період тощо). Для засвоєння хронологічного матеріалу використовуються різноманітні методи і прийоми:

Лінія часу

На думку авторів, доцільно почати вивчення хронології з добре знайомої лінії часу, яка допомагає побачити тривалість та послідовність історичних подій (що відбулося раніше, що пізніше), зрозуміти відлік років до нашої ери та нашої ери тощо.

Приклади завдань:

1. Сармати на території України проживали з III ст. до н.е. по III ст. н.е. За допомогою лінії часу з'ясуйте тривалість перебування сарматів на території нашої країни.

2. Ярослав Мудрий почав княжити у Києві через 31 рік по хрещенні Русі, а Ігор – за 25 років до будівництва собору св. Софії у Києві. За допомогою лінії часу з'ясуйте, коли розпочалося правління кожного князя, хто княжив раніше, на скільки років?.

Хронологічні картки (лото)

Особливе задоволення в учнів 5-7 класів викликає робота з хронологічними картками, на яких позначаються основні дати теми, що вивчається. Ці картки учні виготовляють самостійно, використовуючи власну фантазію, надаючи їм бажаної форми та кольору. Таким чином, дати закріплюються в пам'яті учнів вже під час їх виготовлення. На уроці вчитель називає подію, а учні піднімають відповідну картку. Це дає можливість швидко перевірити засвоєння дат учнями всього класу. Цю роботу можна ускладнити, використовуючи картки як історичне лото. Для цього учні додатково виготовляють картки з малюнками подій, що вивчаються. В цьому випадку, вчитель називає дату, а учні показують картки з відповідним малюнком. Така робота дозволяє не тільки засвоїти дату, а й пов'язати її з реальними подіями.

Хронологічні сходинки

Ускладненим різновидом роботи з лінією часу є хронологічні сходинки. Краще розпочати знайомство зі сходинками з простих завдань, поступово ускладнюючи їх.

Приклади завдань:

1. Розташуйте на хронологічних сходинках великих князів, які правили державою Київська Русь з 882 р. по 1054 р.

2. Розташуйте на хронологічних сходинках гетьманів Правобережної та Лівобережної України: П. Дорошенко,
Ю. Хмельницький, І. Самойлович, П. Тетеря, Д. Многогрішний,
І. Брюховецький.

Друге завдання дає можливість не тільки побачити послідовність перебування гетьманів при владі, а також співвіднести роки їх правління, скласти цілісне уявлення про політичну ситуацію в Україні в другій половині XVII ст.

Хронологічні ланцюжки

Хронологічні ланцюжки передбачають володіння учнями певним набором дат, пов'язаних з якоюсь окремою подією або темою, уміння виділяти ключові та другорядні дати. Існує декілька варіантів роботи з хронологічними ланцюжками: простий – коли учні просто обирають необхідні дати з уже запропонованого вчителем ряду, та ускладнений – коли вони самостійно складають ланцюжки. В останньому випадку позитивну роль відіграє дух змагання: хто залучить найбільшу кількість дат. Цю роботу можна зробити груповою, коли кожну наступну дату ланцюжка учні записують по черзі.

Приклади завдань:

1.3 запропонованого хронологічного матеріалу оберіть дати, які мають відношення до діяльності Української Центральної Ради, складіть з них хронологічний ланцюжок: 25 жовтня 1917 р., 4 березня 1917 р., лютий 1917 р., 3 липня 1917 р., 22 січня 1919 р., 10 червня 1917 р., 7 листопада, 1917 р., 13 листопада 1918 р.,
9 січня 1918 р.

2. Складіть хронологічний ланцюжок історичних подій за темою: ,,Звільнення території України від німецько-фашистських загарбників”.

Календарі подій

Цікавим видом роботи з хронологічним матеріалом є календарі подій. З особливим завзяттям їх складають учні молодших класів, але має сенс давати подібні завдання і в старших класах, особливо коли тема дуже емоційна, насичена образами, забезпечена цікавим ілюстративним матеріалом (наприклад, голодомори в Україні, Україна в роки Другої світової війни тощо). Складання календарів і робота з ними дозволяють дітям самостійно виділити найважливіші дати теми, творчо підійти до оформлення календаря, використовуючи власні малюнки та різноманітні ілюстрації. В результаті, дата асоціюється в учня не з конкретним набором цифр, а з певним образом. Особливо ефективно застосовувати такі завдання, коли тема виноситься на самостійне вивчення.

Неабиякий пізнавальний потенціал завдань, що об'єднують у собі різні типи стандартних задач з хронології. Ось приклади таких задач.

1822 р. французький учений Жак Франсуа Шампольйон після багаторічної праці зміг прочитати текст, написаний давньоєгипетськими ієрогліфами на т. зв. розеттському камені. Текст на камені було висічено трьома мовами. У ньому йшлося про події від 196 р. до н. е. за царя Птолемея. Співставивши написання імені царя, що було обведено овальною рамкою, грецьким письмом та давньоєгипетськими ієрогліфами, Шампольйон розшифрував окремі знаки. Так було розгадано таємницю ієрогліфів. Обчисліть, скільки пройшло років від часу створення тексту єгипетськими жерцями до його розшифрування Шампольйоном. Скільки років тому було розшифровано давньоєгипетські ієрогліфи?

У 1922 р. англійський археолог Г. Картер знайшов гробницю Тутанхамона. Скільки років недоторканою пролежала в саркофазі мумія Тутанхамона, якщо 18-літній фараон помер 1342 р. до н. е.? В якому році народився фараон?

Щоб зацікавити учнів проблемами хронології, сповнити їх відчуттями дослідників, учитель може пропонувати тренувальні пошукові задачі на кілька дій з переходом з одного літочислення на сучасне.

Греки лічили роки від перших Олімпійських ігор. В якому році, за грецьким літочисленням, відбулася Марафонська битва?

Від якого року римляни вели своє літочислення? Як міг відповісти римлянин на запитання: ,,В якому році Солон здійснив реформи в Афінах? ”.

Наведемо приклади типів запитань та завдань для тематичного й поточного контролю хронологічних знань і вмінь до курсу історії України в 7 класі.

А. Задачі на встановлення подій за датами або дат за подіями.

1. В якому році вперше в документальних джерелах вжито назву ,,Україна”?

2. Яка подія відбулася навесні 972 р. біля Дніпрових порогів?

Цікавими для учнів завданнями цього типу є хронологічні приклади та рівняння, а також крос-дати. Цінними вони є ще й тому, що дають змогу учням самим перевірити себе.

Розв'яжіть рівняння й перевірте себе: (а-Ь) = (с + <0)

де а – рік утворення Галицько-Волинської держави; Ь – рік початку князювання в Києві Володимира Мономаха; с – рік найдавнішої згадки назви ,,Україна” в Київському літописі; б – рік початку князювання в Києві Мстислава, сина Володимира Мономаха.

Б. Задачі на встановлення тривалості події, віддаленості її від сьогодення.

Розв'язавши приклад, отримаєте число, яке є датою важливої події. Якої?

а +Ь + с): 3 + 1 =? де а – рік походу новгород-сіверського князя Ігоря проти половців, невдовзі описаний у поемі «Слово о полку Ігоревім»; Ь – рік початку першого князювання в Києві Ізяслава Ярославовича; с – рік Любецького з'їзду князів.

В. Задачі на співвіднесення подій та дат (дат та подій); подій (або дат) зі століттям (або тисячоліттям), його початком (чи половиною) та кінцем.

‒ 3 поданих виберіть дату, яка відповідає наведеній події:

Заснування Києво-Могилянської академії: 1632 р., 1620 р.

‒ Скориставшись довідкою, доберіть до подій відповідні дати:

‒ Князювання Володимира Святославича .

‒Запровадження на Русі християнства як державної релігії.

‒ Спорудження Десятинної церкви .

‒ Князювання Ярослава Мудрого в Києві .

‒ Битва Ярослава зі Святополком на р. Альті .

Г. Задачі на встановлення та групування дат на основі наведених подій, явищ, процесів; на співвіднесення дат з явищем або процесом.

За датами встановіть події з історії Галицько-Волинської держави: 1199 р., 1238р., 1223 р., 1241 р., 1253 р., 1340 р., 1349 р.

Визначте принцип утворення хронологічного ланцюжка й викресліть зайву дату: 1239–1241 рр.; 1264– 1301 рр.; 1301–1308 рр.; 1325–1340 рр. Свою думку обґрунтуйте.

Які з дат стосуються монгольської навали на наші землі: 1199 р.; 1223 р.; 1239 р.; 1240 р.; 1241р.; 1245 р.

Д. Задачі на встановлення синхронності фактів, подій, історичних періодів.

Яка з подій відбулася за князя Святослава?

а) на знак перемоги в поході князь прибив свого щита на Золоті ворота візантійської столиці;

б) прагнучи продовжити війну на Балканах, князь призначив своїх синів намісниками в землях Русі.

Складіть синхроністичну таблицю найзначніших подій Київського, Чернігово-Сіверського, Переяславського, Волинського та Галицького князівств доби розробленості.

Сучасником яких відомих вам історичних діячів був князь Данило Романович (Галицький)?

Установіть, за яких відомих вам князів було: 1) збудовано Успенський собор Печерського монастиря в Києві; Михайлівський Золотоверхий собор Михайлівського монастиря в Києві; 2) укладено першу редакцію ,,Повісті минулих літ”;
3) створено ,,Слово о полку Ігоревім”.

Е. Задачі на встановлення хронологічної послідовності подій: уривків з джерел, історичних малюнків (картин) тощо.

Визначте ту з подій, яка сталася раніше. (Яка з подій відбулася пізніше)?

а) поділ Закарпаття між Трансільванією та Священною Римською імперією;

б) приєднання Київщини, Переяславщини та частини Чернігово-Сіверщини до Великого князівства Литовського.

• Поставте події в хронологічній послідовності, вписавши у віконечка відповідні літери.

1 □ ЗП 4 □

а) ,,Змова руських князів”;

б) громадянська війна у Великому князівстві Литовському. Утворення Великого князівства Руського на чолі з князем Свидригайлом;

в) князювання Семена Олельковича – останнього удільного київського князя;

г) ліквідація Київського удільного князівства і перетворення його на воєводство Великого князівства Литовського.

д) Складіть літопис найважливіших подій нашої історії IX – X ст.

е) Складіть хронологічну таблицю подій.