Міжнародні угоди УРСР у 1921-1922 рр.

Дата Назва
31.01.1921 р. Договір з Грузією
14.02.1921 р. Договір з Литвою
18.03.1921 р. Ризький мирний договір з Польщею
23.04.1921 р. Угода між Україною та Німеччиною
03.08.1921 р. Договір з Латвією
25.11.1921 р. Договір з Естонією
02.01.1922 р. Договір з Туреччиною
06.06.1922 р. Угода між УСРР і Чехословаччиною

Деякі вчителі при подальшій роботі з хронологічною таблицею вводять графу тисячоліття. Таке введення корисно для учнів, так як тренує їх у співставленні факту до великих проміжків часу. Такі таблиці допомагають закріпити в пам'яті учнів факти в зв'язку з датами, їх послідовність, виявити зв'язки між подіями, явищами, процесами.

Аналіз хронологічних таблиць на уроці дає змогу показати школярам як роль народних мас, так і роль видатних осіб в історії, дати їм уявлення про тривалість тих чи інших подій.

Можна складати таблиці, які допоможуть визначити подію і пов'язати з наведеними датами

Наприклад:

Знайдіть зв'язок між названими датами, визначивши подію або історичний процес, що їх поєднує.

 

Дата Подія
 
 
 
 
 

Аналіз деяких хронологічних таблиць дозволяє виявити та з'ясувати внутрішні зв'язки, сутність процесу, тенденцію або перспективу його розвитку Наприклад, як це показано в таблиці по історії греко-перських війн:

Дата Назва подій Результат
століття рік        
VI 512р. до н.е. Похід Дарія на скіфів Перемого скіфів
V 500р. до н.е. Повстання малоазійських греків Перемога персів
V 490р. до н.е. Марафонська битва Перемога греків
V 180р. до н.е. Фермопільський бій Перемога персів
V 480р. до н.е. Саламінський бій Перемога греків
V 478р. до н.е. Афінський морський союз Перемога греків
V 449р. до н.е. Кінець війни Перемога греків

 

Аналізуючи цю таблицю, учитель задає питання про причини перемоги над персами скіфів, греків, та робить висновок, що якщо на захист Вітчини піднімається весь народ, загарбник завжди зазнає поразки.

У старших класах робота з хронологічними таблицями ускладнюється. Крім графи ,,результат” можна вводити інші тематичні графи.

Так, наприклад, учням можна запропонувати скласти календар подій про три етапам Французької буржуазної революції кінця XVIII ст., тут слід додати графу ,,заходи правлячої буржуазії”.

Наведемо приклад початку цієї таблиці:

Дата Назва подій Заходи правлячої буржуазії
14.07 1789 р.   Взяття Бастилії, Початок революції, Крупна буржуазія при владі  
Серпень Революція на селі Відміна деяких феодальних прав Декларація прав людини і громадянина
1791 р. Створення політичних клубів Прийняття конституції. Конфіскація земель духовенства та емігрантів

Аналіз такої таблиці дозволить учням довести, що під час активного виступу народних мас буржуазія приходить до влади, але потік прагне зміцнити своє правління як шляхом знищення феодальних порядків так і законами проти народних мас.

Застосування подібних хронологічних таблиць на уроці, а також складання їх вдома не тільки допомагає закріпити дати та послідовність подій в пам'яті учнів, але і дозволяє показати зв'язок між подіями наочніше, ніж під час розповіді вчителя.

Приклади завдань

1. Заповніть хронологічну таблицю ,,Періодизація давньої історії України”.

 

Назва періоду Хронологічні рамки Характерні риси періоду
     
     

 

І.Складіть хронологічну таблицю ,,Реформи Олександра II та їх наслідки для України”.

 

Назва реформи Дата Зміст реформи Наслідки
       
       
       
       
       

Синхронічні таблиці

Синхронічні таблиці – це таблиці, що включають факти та події, які відбувалися одночасно в різних країнах, регіонах тощо. Вони дають можливість побачити історію України на фоні світових цивілізаційних процесів та визначити її місце, з'ясувати закономірності історичного розвитку, глибше зрозуміти історичні події.

Приклади завдань:

Заповніть синхронічну таблицю:

 

Роки Київська Русь Захід Схід
       

 

Діахронічні таблиці

Діахронічні таблиці – це таблиці, що включають однорідні факти та події, які вперше мали місце в тій чи іншій країні, регіоні тощо. Ці таблиці дають можливість учням з'ясувати рівень розвитку різних країн в окремих сферах життя, побачити різницю у часі, що їх розділяла.

Приклади завдань.

Заповніть діахронічну таблицю:

 

 

Факт, подія Україна Захід Схід
Виникнення політичних партій      
Промисловий переворот      
Перша конституція      
Перший парламент тощо      

 

Для кращого засвоєння хронологічного матеріалу учням можна запропонувати й інші завдання.

1. Оберіть правильний варіант відповіді:

Коли була створена Українська Центральна Рада?
А) 4 березня 1917 р.;

Б) 4 квітня 1917 р.;

В) 4 березня 1918 р.

2. Що було раніше?

Звільнення Києва чи напад Японії на Перл-Харбор?

3. Встановіть відповідність:
988 р. ,,Правда Ярославичів”
1036 р. Хрещення Русі

1072 р. Розгром печенігів

4. Розташуйте в хронологічній послідовності:
Початок освоєння цілини.

Початок ,,кукурудзяної кампанії”.

Запуск першого штучного супутника Землі.

 

Третій прийом – розподіл датза темами або періодах, пов'язаний зі складанням хронологічних рядів або комплексів. Третій прийом – це складання рядів або комплексів. Для перевірки знання дат ми в робочих зошитах пропонуємо завдання зі сполучними стрілками:з'єднуємо дати з подіями, місцями, іменами, з ними зв'язаними.

Велике значення для осмислення хронології має періодизація історії.Періодизацію можна зобразити у вигляді різних схем. Завдання до них можуть бути різними: на обґрунтування етапів у розвитку подій, на віднесення подій до певного етапу, на виявлення ключових переломних крапок, на обґрунтування критеріїв періодизації, на складання своєї власної періодизації.

Одним із засобів конкретизації історичного матеріалу є цифри.Г.І. Успенський писав, що ,,вся ця купа цифр почне набирати людської подоби й втілюватися в картини щоденного життя, тобто почне одержувати значення не мертвих і нудних знаків, а, навпроти, значення найбільш різнобічного відображення життя».

Наочними засобами при роботі із цифровим матеріалом служать статистичні таблиці, графіки, діаграми. Цілу систему пізнавальних завдань із використанням цих засобів розробив методист В.С. Грибов. Він пропонує для більше ефективного осмислення статистичного матеріалу переводити дані таблиць у графіки й діаграми. Прикладом може служити таблиця, що демонструє показники Півночі й Півдня США до початку громадянської війни. Він бере наступні показники: населення, наймані робітники, капітал промислових підприємств, капітал банків. Учням пропонується за наведеним даними побудувати стовбчикові діаграми й проаналізувати їх. В інших випадках методист пропонує скласти графік росту динаміки світового промислового виробництва, діаграми, що відбивають ріст мережі залізниць, колонізацію Африки, людські втрати у війнах XIX–початку XX ст. Все це передбачає використання статистичного матеріалу.

Важливу роль у роботі із цифрами відіграє аналіз статистичних таблиць. Не випадково багато укладачів робочих зошитів останнім часом включають такі таблиці в посібники для школярів. Завдання до подібного роду таблиць можуть бути наступними: прокоментувати й проаналізувати таблицю, скласти повідомлення, знайти й виявити тенденції розвитку чого-небудь, пояснити причини змін у цифрових даних. Наприклад,
В.С. Грибов пропонує скласти повідомлення про британський експорт в 1875–1914 р., про зв'язок зовнішньої політики США й експорту капіталу, про матеріальне становище робітників і т.д.

Ми також використовуємо статистичні таблиці для аналізу історичного матеріалу. Приведемо кілька прикладів з історії Росії XIX в. У робочому зошиті по даному періоді ми приводимо таблицю із книги К.І. Арсеньєва ,,Нариси статистики Російської держави”. Таблиця відбиває соціальний склад населення Росії на початку XIX в. Автор цієї книги – відомий професор, статистик, викладач Петербурзького університету. Учням пропонується вивчити статистичні дані й визначити, за яким принципом було поділено все населення Росії. Пропонується також звірити ці дані з іншими джерелами. У той же час повідомляється такий факт із біографії К.І. Арсеньєва: він був відсторонений від викладання в університеті й засуджений університетським судом в 1821–1822 році (див. мал. 6).

Статистичні таблиці вчитель також може використовувати при аналізі прибутковості або корисності тих або інших об'єктів або заходів. Прикладом може служити Миколаївська залізниця – пам'ятник епохи Миколи I. На основі ,,Довідки про вартість її будівництва” за 14 років її спорудження було витрачено 72371780 рублів 64 копійки. Зіставляючи ці дані з таблицею вантажообігу цієї дороги в перші п'ять років функціонування, учні повинні зробити висновок про її окупність.

Статистичні таблиці можна також використовувати на уроці історії для аналізу рівня життя тих або інших верств населення. Такі таблиці й завдання до них запропонували у своєму підручнику Л.Н. Жарова й І.А. Мішина. Таблиці із цифрами доцільно використовувати й при оцінці якого-небудь історичного явища або події.

Виходячи із сучасних можливостей бачиться необхідним застосування комп`ютерних програм з хронології. У програмі “Стрічка часу” запис про кожну подію складається з чотирьох полів: дати, назви події, її короткого опису, класифікації. Є можливість порівнювати схожі історичні дати, через історичні події запам`ятовувати дати.

Питання і завдання для самоперевірки:

1. Яке місце у навчанні історії займає хронологія?

2. Як вивчали хронологічний матеріал у радянській школі?

3. Що входить у поняття ,,хронологічні вміння”?

4. Які хронологічні вміння передбачені Програмою?

5. Назвіть і охарактеризуйте прийоми формування хронологічних вмінь.

6. Яку роль у формуванні хронологічних вмінь відіграють задачі?

7. Яку роль у формуванні хронологічних вмінь відіграють таблиці?