Види непрямих витрат та бази їх розподілу.

Деталізація розподілу та перерозподілу витрат залежить від розміру банку, складності операцій, які він здійснює, структури центрів відповідальності, інших факторів.

Банки мають створити адекватні процедури розподілу непрямих витрат на раціональній основі. Під час такого розподілу має бути врахована наявність тісних причинно-наслідкових зв'язків між доходами (витратами), базою їх розподілу та об'єктами управління - користувачами цих витрат.

Під час установлення та застосування методик розподілу витрат банки мають також ураховувати принцип урівноваження вигод і витрат (вигоди, отримані від інформації, мають перевищувати витрати на її надання).

Розподіл витрат у будь-якій організації потребує вирішення ряду проблем, пов'язаних із порядком віднесення непрямих витрат на підрозділи, продукти або послуги. При рішенні цих проблем насамперед необхідно визначити цілі розподілу витрат. До основних з них відносять:

• прийняття економічного рішення при розподілі ресурсів;

• відшкодування витрат;

• визначення вартості продуктів і послуг;

• мотивацію.

Одним з важливіших завдань управлінського обліку є калькулювання банківських продуктів. Калькулювання – це процес визначення собівартості певного об‘єкта витрат. Під об‘єктом витрат розуміють сегменти діяльності , які потребують вимірювання пов‘язаних з ними витрат.

У процесі калькулювання розв‘язують наступні завдання:

lвизначення основи для встановлення оптимальної ціни на банківський продукт;

lзастосування інформації про собівартість для прогнозування та управління витратами банку;

lустановлення бази для трансфертного ціноутворення;

lоцінка діяльності структурних підрозділів банку.

Інформація про собівартість об‘єктів витрат дає змогу визначити: яку ціну на банківський продукт або послугу слід встановити; який процес є найекономічнішим; який підрозділ використовує ресурси найефективніше; який клієнт для банку забезпечує найбільший внесок у прибуток банку тощо.

Калькулювання собівартості певного банківського продукту є одним із вагомих елементів власне підсистеми управлінського обліку. Як об‘єкти калькуляції банківської установи можна виділити окрему угоду, продукт, послугу, підрозділ, філію.

Одним з перспективних методів калькулювання є метод АВС (Activity Based Costing) – поопераційний аналіз витрат (калькулювання на основі діяльності) і пов’язаний з ним метод поопераційного управління – АВМ (Activity Based Management) направлені на подолання традиційних недоліків калькулювання, коли суми всіх витрат перераховуються в єдиний аналітичний центр, а потім відносяться на окремі продукти та послуги. Основний принцип АВС полягає в тому, що облік витрат ведеться за окремими банківськими операціями або видами діяльності, що дозволяє керівникам краще розуміти механізм формування витрат банківських продуктів та приймати заходи по їх зменшенню.

Такий метод широко використовується в промисловості, звідки він став поширюватись (з відповідними змінами) і на банківський сектор. Проте його впроваджують лише великі банки, що пояснюється складністю та відносною витратністю цього методу. В основному цей метод застосовується в банках в поєднанні з такими методами, як розробка сценаріїв або RAROC (Return on Risk-adjusted Capital), які дозволяють ретельно аналізувати ризики, що можуть виникати в процесі їх діяльності та на цій основі найбільш раціонально розподіляти власні капіталу банку.

Як вважають експерти, сьогодні банки, які намагаються підняти свою конкурентоспроможність, не можуть виконувати низькорентабельні, або зовсім нерентабельні операції, сподіваючись компенсувати пов’язані з цим збитки за рахунок інших високоприбуткових операцій. Це вимагає проведення ретельного та глибокого аналізу рентабельності основних банківських операцій, а також всіх відділень та філій банку, для чого і використовується метод АВС, який дозволяє моделювати логічний ланцюг (послідовність) формування витрат та пов’язувати показники рентабельності клієнтів, банківських продуктів та каналів їх розподілу.

Питання для самоконтроля:

1. Поясніть необхідність постановки системи бюджетного планування у банку.

2. З яких фаз склалається процес планування бюджету? Дайте характеристику кожній фазі.

3. В чому суть внутрішнього (трансфертного) ціноутворення.

4. Які є методи трансфертного ціноутворення, в чому їх різниця?

5. Назвіть методи розрахунку трансфертних цін.

6. Поясніть особливості встановлення трансфертних цін вільних ресурсів, цільових ресурсів, власного капіталу-нетто.

7. В чому різниця між комерційною і трансфертною маржею?

8. Які є основні способи обчислення собівартості банківських продуктів?

9. Чим відрізняються прямі витрати від непрямих по відношенню до об’єкта калькулювання?

10. Які методи алокації загальнобанківських витрат можуть застосовуватися банками?

• ⇐ Назад
• 1
• 2
• 3
• 4
• 5
• 6
• 7
• 8
• 910