Соціально-економічна політика держави
Тема 3. Державне регулювання економіки
1. Забезпечення державою організації господарської діяльності
2. Соціально-економічна політика держави
3. Засоби державного регулювання господарської діяльності
4. Державний контроль та нагляд за господарською діяльністю
Забезпечення державою організації господарської діяльності
Держава бере участь в організації господарської діяльності і забезпечує:
· визначення стратегії соціально-економічного розвитку України на основі програмно-цільового управління в інтересах Українського народу, підпорядкування суспільного виробництва потребам людини, її соціальної захищеності;
· досягнення раціонального співвідношення ринкових механізмів саморегулювання та державних важелів управління економічними процесами в умовах багатоукладної економіки;
· структурну перебудову галузей народного господарства з визначенням пріоритетних напрямів економічного і соціального розвитку, їх державної підтримки;
· підвищення конкурентоспроможності національних товаровиробників в умовах посилення економічної інтеграції у світовий ринок;
· зростання національного багатства і добробуту людей.
Держава визначає засади використання природних ресурсів, організації та експлуатації енергосистем, транспорту, зв'язку; правовий режим власності; правові засади і гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання; бюджетну систему та державний бюджет; систему оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти та іноземних валют на території України; порядок випуску та обігу цінних паперів, їх види і типи; порядок встановлення державних стандартів; порядок утворення і функціонування вільних та інших спеціальних зон; засади зовнішньоекономічної діяльності, митної справи; засади та інші питання юридичної відповідальності; основи соціального захисту, засади регулювання праці і зайнятості; інші питання управління народним господарством, передбачені Конституцією України і законами.
Держава організовує та забезпечує функціонування державного сектора економіки (державне господарювання).
Держава зобов'язує суб'єктів господарювання вести бухгалтерський облік і подавати фінансову та статистичну звітність відповідно до вимог, встановлених законодавством.
Держава забезпечує усім суб'єктам господарювання рівні правові умови господарської діяльності та здійснює захист прав суб'єктів господарювання і споживачів незалежно від їх організаційних форм і форм власності.
Соціально-економічна політика держави
Держава здійснює (стратегічну) і поточну (тактичну) економічну і соціальну політику, спрямовану на реалізацію та оптимальне узгодження інтересів суб'єктів господарювання, завдань культурного розвитку, забезпечення економічної безпеки держави, збереження і примноження її економічного потенціалу і національного багатства, підвищення народного добробуту. Економічна тактика - сукупність найближчих цілей, завдань, засобів і способів їх досягнення для реалізації стратегічного курсу економічної політики в конкретних умовах, що складаються в поточному періоді розвитку народного господарства.
Правове закріплення економічної політики здійснюється шляхом визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, у прогнозах і програмах економічного і соціального розвитку України та окремих її регіонів, програмах діяльності Кабінету Міністрів України, цільових програмах економічного, науково - технічного і соціального розвитку, а також відповідна законодавчих актах.
Основні напрями економічної політики держави є:
Ø структурно-галузева політика змін народного господарства, стимулювання розвитку галузей, які визначають науково-технічний прогрес, забезпечують конкурентоспроможність вітчизняної продукції та зростання рівня життя населення.
Ø інвестиційна політика на створення умов для залучення і концентрації коштів на потреби розширеного відтворення основних засобів виробництва,
Ø амортизаційна політика на створення умов забезпечення процесу простого відтворення основних виробничих і невиробничих фондів;
Ø політика інституційних перетворень, здійснення роздержавлення економіки, приватизації та націоналізації виробничих фондів, державна підтримка і захист усіх форм ефективного господарювання
Ø цінова політика, спрямована на регулювання державою відносин обміну між суб'єктами ринку, а також забезпечення стабільності оптових та роздрібних цін;
Ø антимонопольно-конкурентна політика, спрямована на створення оптимального конкурентного середовища діяльності суб'єктів господарювання,
Ø бюджетна політика, спрямована на оптимізацію та раціоналізацію формування доходів і використання державних фінансових ресурсів,
Ø податкова політика, спрямована на забезпечення економічно обґрунтованого податкового навантаження на суб'єктів господарювання,
Ø грошово-кредитна політика, спрямована на забезпечення народного господарства економічно необхідним обсягом грошової маси, залучення коштів суб'єктів господарювання та населення до банківської системи,
Ø валютна політика, спрямована на встановлення і підтримання паритетного курсу національної валюти щодо іноземних валют,
Ø зовнішньоекономічна політика, спрямована на регулювання державою відносин суб'єктів господарювання з іноземними суб'єктами господарювання та захист національного ринку і вітчизняного товаровиробника.
Ø екологічна політика - використання та повноцінне відтворення природних ресурсів, створення безпечних умов життєдіяльності населення .
Ø соціальна політика захисту прав споживачів, політику заробітної плати і доходів населення, політику зайнятості, політику соціального захисту та соціального забезпечення.
Здійснення державою економічної стратегії і тактики у сфері господарювання спрямовується на створення економічних, організаційних та правових умов, за яких суб'єкти господарювання враховують у своїй діяльності показники прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку.
Законом визначаються принципи державного прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України, система прогнозних і програмних документів, вимоги до їх змісту, а також загальний порядок розроблення, затвердження та виконання прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку, повноваження та відповідальність органів державної влади і органів місцевого самоврядування у цих питаннях.
Основними формами державного планування господарської діяльності є Державна програма економічного та соціального розвитку України, Державний бюджет України, а також інші державні програми з питань економічного і соціального розвитку, порядок розробки, завдання та реалізації яких визначаються законом про державні програми.