Прилад для вимірювання освітлення.

Для вимірювання і контролю освітленості використовується переносний люксметр Ю116. Принцип дії люксметра заснований на фотоелектричному ефекті. Складається прилад з двох основних частин: селенового фотоелементу з насадками і вимірювача з міліамперметром. На передній панелі вимірювача є кнопки перемикача і табличка із схемою, що зв’язує дію кнопок і насадок, які використовуються, з діапазоном вимірювання. Прилад має дві шкали: 0 – 100 і 0 – 30. На бічній стінці корпусу вимірювача розташована вилка для приєднання селенового фотоелементу.

Насадка на фотоелемент складається з півсфери, виконаної з білої світлорозсівальної пластмаси, і непрозорого пластмасового кільця, що має складний профіль. Насадка позначена буквою К. Ця насадка застосовується спільно з однією з трьох інших насадок – М, Р, Т. Кожна з цих насадок спільно з насадкою К утворює три поглиначі із загальним номінальним коефіцієнтом ослаблення 10, 100, 1000, що застосовуються для розширення діапазону вимірювання.

Порядок відліку наступний: при натисненні правої кнопки потрібно користуватися шкалою 0 – 100, при натисненні лівої кнопки – 0 – 30. Якщо на елемент надіті насадки К і М, то межі вимірювань збільшуються в 10 раз, якщо К і Р – в 100 раз, якщо К і Т – в 1000 раз.

При визначенні освітленості фотоелемент необхідно встановити горизонтально на робочому місці, а відлік вести по вимірювачу, який також розташований горизонтально, на деякій відстані від фотоелементу, щоб тінь від того, хто проводить вимірювання, не попадала на фотоелемент.

Рис 1 Прилад для вимірювання освітлення люксметр Ю116.

 

Послідовність виконання роботи

4.1 Вивчити будову і принцип роботи люксметра Ю116.

4.2 Визначити коефіцієнт природної освітленості (КПО) за експериментальними даними.

4.2.1 Визначити зовнішню освітленість Езовн., прийнявши її вдвічі більшою, ніж освітленість, що виміряна на підвіконні Езовн.=2Епідв.

4.2.2 Виміряти внутрішню освітленість на відстані 1, 2...5 м від вікна в характерному розрізі приміщення.

4.2.3 Розрахувати КПО для п’ятивимірювань.

4.2.4 Результати вимірювань, розрахунків занести в табл.9.

4.3. За завданням викладача встановити характеристику і розряд зорової роботи в аудиторії.

4.4. Порівнюючи розрахункові значення КПО з нормативними, за ДБН В.2.5-28-2006 зробити висновок:

– чи відповідає освітленість у вказаних точках заданим умовам зорової роботи;

– чи достатня освітленість для виконання лабораторних робіт.

Контрольні питання.

1. Які види природнього освітлення існують?

2. Від яких факторів залежить природне освітлення?

3. Визначення коефіцієнта природнього освітлення,

4. Як нормується освітленість у виробничих приміщеннях?

5. Одиниці освітлення.

6. Одиниці коефіцієнта природнього освітлення.

7. Принцип роботи люксметра Ю-116

8. В чому полягає розрахунок природного освітлення?

 

Список літератури.

1. ДБН В 2.5.-28-2006 „Природне і штучне освітлення. Норми проектування”.

2. Катренко Л.А., Катренко А.В. «Охорона праці в галузі комп’ютингу» Підручник . За науковою редакцією В.В.Пасічника.-Львів: «Магнолія 2006», 2012.-544 с.

 


Таблиця 2

Нормативні значення величини КПО та штучного освітлення для приміщень промислових підприємств

Характеристиказорової роботи     Найменшийабо еквівалентнийрозміроб'єктурозрізнення, мм   Розрядзоровоїроботи     Підроз-рядзоровоїроботи     Контраст об'єкту з фоном     Характе- ристикафону     Штучнеосвітлення Природнеосвітлення  
Освітленість, лк КПО, ен1%
при системікомбінованого освітлення   присистемізагально-гоосвітлен-ня   При верхньо-муабо комбіно-ваномуосвітлен-ні прибічномуосвітленні    
всього в т.ч. від загального
Найвищої точності     Менше0,15     І     а Малий Темний   —     —   —         —   —    
б Малий Середній Середній Темний
в Малий СереднійВеликий Світлий Середній Темний      
г СереднійВеликий Великий Світлий Світлий Середній      
Дужевисокоїточності     Від 0,15до 0,3включно     II     а Малий Темний            
б МалийСередній СереднійТемний
в Малий Середній Великий СвітлийСередній Темний      
г СереднійВеликий Великий Світлий СвітлийСередній      
Високої точності     Від 0,3до 0,5 включно       IIІ     а Малий Темний     —         —    
б МалийСередній СереднійТемний
в МалийСереднійВеликий СвітлийСереднійТемний      
г СереднійВеликийВеликий СвітлийСвітлийСередній      
Середньоїточності     Понад 0,5 до 1,0     ІV     а Малий Темний             1,5    
б МалийСередній СереднійТемний
в МалийСереднійВеликий СвітлийСереднійТемний      
г Середній ВеликийВеликий   СвітлийСвітлий Середній       —   —  
Малоїточності     Понад1,0 до 5     V     а Малий Темний                
           
б МалийСередній СереднійТемний   —   —  
в Малий Середній Великий СвітлийСередній Темний     —     —    
г Середній Великий Великий СвітлийСвітлийСередній   —   —  
Груба (дужемалої точності) Більше 5 VI   Незалежно від характеристик фону і контрасту об'єктуз фоном   —   —      
Робота зматеріалами, щосвітяться, і виробами в гарячих цехах Більше 5 VII   Незалежно від характеристик фону і контрасту об'єктуз фоном
Загальне спостереження заходом виробничого процесу: - постійне - періодичне при постійному перебуваннілюдейв приміщенні; періодичне при періодичному перебуванні людей в приміщенні; Загальне спостереження заінженернимикомунікаціями         VIII     а     Те ж     —     —            
б _”_   0,3
періодичне при періодичному перебуваннілюдейв приміщенні;           в __   0,7 0,2
Загальне спостереження за інженерними комунікаціями         г _”_     0,3 0,1

Таблиця 3

Значенння коефіцієнта запасу К3

 

Приміщення і території     Приклади приміщень     Штучне освітлення Природне освітлення
Коефіцієнт запасуК3 Коефіцієнт запасуК3
Для ламп газорозрядних Для ламп розжарювання
1. Виробничі приміщення з повітряним середовищем, що містить в робочій зоні : а) більше 5 мг/м3 пилу, диму, кіптяви;         Агломераційні фабрики, цементні заводи і обрубні відділення ливарнихцехів   2,0     1,7   1,5  
б) від 1 до 5 мг/м3 пилу, диму, кіптяви ; Цехи ковальські, ливарні, мартенівські, збірного залізобетону 1,8   1,5 1,4  
в) менше 1 мг/м3 пилу, диму, кіптяви; Цехи інструментальні, складальні, механічні, механо-складальні 1,5   1.3 1,3  
г) значні концентрації пари, кислот, лугів, газів, здатних при зіткненні з вологою утворюватислабкі розчини кислот, лугів, а також що мають велику корозійну здатність.   Цехи хімічних заводів по виробленню кислот, лугів, їдких хімічних реактивів, отрутохімікатів, добрив, цехи гальванічних покриттів і різних галузей промисловості із застосуванням електролізу 1,8   1.5 1,5  
2. Приміщення громадських і житлових будівель : а) запорошені, жаркі і сирі; Гарячі цехи підприємств громадського харчування, охолоджувальні камери, приміщення для приготування розчинів в пральнях, душові і так далі 1,7   1.4 1,6  
б) з нормальними умовами середовища   Кабінети і робочі приміщення, житловікімнати, учбові приміщення, лабораторії, читальні зали, зали нарад, торгові зали і так далі 1,4   1.2 1,2  

 

Таблиця 4