Функціональний зв’язок між окремими нейронами здійснюється за рахунок
1) синапсів
2) нексусів
3) медіаторів
4) мікротрубочок
66. За способом передачі нервового імпульса синапси поділяють на:
1) хімічні та електричні
2) хімічні та периферичні
3) електричні та периферичні.
4) збудливі та гальмівні
67. Через електричні синапси імпульси передаються:
1) коловими струмами
2) сальтаторно
3) бездекрементно
4) за участю медіаторів
68. Через хімічні синапси імпульси передаються:
1) коловими струмами
2) сальтаторно
3) бездекрементно
4) за участю медіаторів
69. Синаптичний контакт характеризується наявністю:
1) синаптичної щілини, синаптичної бляшки, постсинаптичної мембрани
2), синаптичної бляшки, медіатора, синаптичної щілини
3) синаптичної щілини, синаптичних міхурців, постсинаптичної мембрани
4) синаптичних міхурців, постсинаптичної мембрани, синаптичної бляшки
70. У безпосередній контакт з нейроном або ефекторною клітиною вступає:
1) синаптична бляшка
2) синаптична щілина
3) синаптичні міхурці
4) постсинаптична мембрана
71. Пресинаптична мембрана, це:
1) мембрана синаптичної бляшки
2) мебрана структури з якою контакує синаптична бляшка
3) мембрана синаптичних міхурців
4) простір між двома мембранами
72. Постсинаптична мембрана, це:
1) мембрана синаптичної бляшки
2) мебрана структури з якою контакує синаптична бляшка
3) мембрана синаптичних міхурців
4) простір між двома мембранами
73. Хімічні синапси поділяються на:
1) периферичні та центральні
2) периферичні та нейротрансміттерні
3) електричні та периферичні.
4) збудливі та гальмівні
74. Постсинаптична мембрана характеризується відсутністю:
1) хеморецепторів
2) хемочутливих іонних каналів
3) потенціалозалежних іонних каналів
75. Медіаторну речовину містить:
1) синаптичні міхурці
2) синаптична бляшка
3) синапична мембрана
4) постсинаптична мембрана
76. Активні зони синапсів:
1) ділянки підвищеної щільності та потовщення пресинаптичної та постсинаптичної мембран
2) ділянки підвищеної щільності та потовщення пресинаптичної мембрани
3) ділянки підвищеної щільності та потовщення постсинаптичної мембрани
4) ділянка найбільшої проникності мембрани для іонів натрію
77. Кінцева пластинка це постсинаптична мембрана:
1) нервово-м’язового синапсу
2) аксо-соматичного синапсу
3) аксо-дендритного синапсу
4) аксо-аксонального синапсу
78. Електричні синапси відрізняються від хімічних:
1) ширшою синаптичною щілиною та високим опором пре- та постсинаптичних мембран
2) вузькою синаптичною щілиною та високим опором пре- та постсинаптичних мембран
3) вузькою синаптичною щілиною та низьким опором пре- та постсинаптичних мембран
4) широкою синаптичною щілиною та низьким опором пре- та постсинаптичних мембран
79. При передачі збудження через хімічний синапс медіатор виводиться у синаптичну щілину коли:
1) пресинаптичний потенціал досягає синаптичної бляшки
2) деполяризується постсинаптична мембрана
3) розвивається збудливий постсинаптичний потенціал
4) пресинаптичний потенціал досягає синаптичних міхурців
80. У нервово-м’язовому синапсі ацетилхолін обумовлює:
1) підвищення проникності постсинаптичної мембрани для іонів натрію та калію
2) підвищення проникності пресинаптичної мембрани для іонів натрію та калію
3) зниження проникності постсинаптичної мембрани для іонів натрію та калію
4) зниження проникності пресинаптичної мембрани для іонів натрію та калію
81. Збудливий постсинаптичний потенціал (ЗПСП) це:
1) деполяризація мембрани у міжнейронних синапсах
2) гіперполяризація мембрани у міжнейронних синапсах
3) деполяризація мембрани у нервово-м’язовому синапсі
4) гіперполяризація мембрани у нервово-м’язовому синапсі
82. Потенціал кінцевої пластинки (ПКП) це:
1) деполяризація мембрани у міжнейронних синапсах
2) гіперполяризація мембрани у міжнейронних синапсах
3) деполяризація мембрани у нервово-м’язовому синапсі
4) гіперполяризація мембрани у нервово-м’язовому синапсі
83. Гальмівний постсинаптичний потенціал (ГПСП) обумовлений:
1) гіперполяризацією постсинаптичної мембрани
2) деполяризацією постсинаптичної мембрани
3) стабілізацією амплітуди ГПСП
4) наявністю електрозбудливих ділянок у мембрані
84. Пресинаптичне гальмування характеризується:
1) послабленням передачі збудження через хімічний синапс
2) трансформацією збудження у гальмування
3) зниженням збудливості постсинаптичної мембрани
4) зниженням збудливості пресинаптичної мембрани
85. Основною структурою, де відбувається пресинаптичне гальмування є:
1) нервово-м’язовий синапс
2) аксо-соматичний синапс
3) аксо-дендритний синапс
4) аксо-аксональний синапс
86. Виберіть медіатори, які мають лише гальмівну дію:
1) ацетилхолін, глутамінова кислота
2) норадреналін, серотонін
3) гама-аміномасляна кислота, гліцин
4) дофамін, ацетилхолін
87. Виберіть медіатори, які мають як гальмівну так і збудливу дію:
1) ацетилхолін, глутамінова кислота
2) норадреналін, серотонін
3) гама-аміномасляна кислота, гліцин
4) гама-аміномасляна кислота, глутамінова кислота
88. Речовини, під впливом яких хімічні синапси можуть змінювати свій стан:
1) активатори
2) модулятори
3) інактиватори
4) блокатори
89. Яке твердження є правильним:
1) електронопрозорі світлі міхурці містять ацетилхолін, електронощільні – норадреналін
2) електронопрозорі світлі міхурці містять норадреналін, електронощільні – ацетилхолін
3) електронопрозорі та електронощільні міхурці містять ацетилхолін
4) електронопрозорі та електронощільні міхурці містять норадреналін.
90. Виберіть найбільш повне твердження:
1) гальмування – особливий фізіологічний процес, який полягає у припиненні збудження або пригніченні збудливості
2) гальмування – особливий фізичний процес, який полягає у припиненні збудження або пригніченні збудливості
3) гальмування – особливий процес, який полягає у припиненні збудження
4) гальмування – особливий фізіологічний процес, який полягає у пригніченні збудливості
91. Максимальна кількість ПД, що генеруються збудливою тканиною за одиницю часу:
1)збудливість
2) хронаксія
3) лабільність
4) дисиміляція
5) фізичний електротон.
92. Під час генерації потенціалу дії підвищується проникність мембрани для:
1) іонів натрію
2) іонів калію
3) іонів кальцію
4) усіх перерахованих іонів
5) не змінюється.
93. Коефіцієнти проникності (Р) для іонів калію, натрію та хлору під час генерації потенціалу дії співвідносяться:
1) РК:РNa:PCl=1 : 0,04 : 0,45
2) РК:РNa:PCl=1 : 4 : 45
3) РК:РNa:PCl=1 : 20 : 4,5
4) РК:РNa:PCl=1 : 20 : 0,45
5) РК:РNa:PCl=1 : 0,04 : 4,5
94. Потенціал дії нерва:
1) започатковується витіканням іонів Na+
2) завершується внаслідок витікання іонів К+
3) поширюється нейроном із зниженням амплідтуди
4) зумовлений швидкоплинними змінами градієнта концентрації іонів Na+
5) не пов’яаний з будь-яким переміщенням іонів Na+ або К+ через клітинну
95. Низхідна частина потенціалу дії формується за рахунок:
1) виходу іонів калію з клітини та зміщення заряду внутрішньої поверхні мембрани від позитивних значень до негативних
2) входу іонів натрію у клітину та зміщення заряду внутрішньої поверхні мембрани від негативних значень до позитивних
3) входу іонів хлору у клітину та зміщення заряду внутрішньої поверхні мембрани від позитивних значень до негативних
4) виходу іонів хлору з клітини від негативних значень до позитивних
96. Подразник це –
1) здатність живих організмів і їх клітин відповідати на зміни у зовнішньому або внутрішньому середовищі адаптивними (притосувальними) реакціями.
2) реакція клітини на подразнення, яке проявляється у в особливо виразній зовнішній діяльності
3) будь-яка зміна зовнішнього або внутрішнього середовища, як значна, виникає швидко, триває довго
4) перехід живого зі стану спокою у стан збудження.
97. Пороговий мембранний потенціал є станом нестійкої рівноваги, для того щоб відбувся запуск регенеративного процесу необхідно щоб:
1) у клітину ввійшла певна кількість натрію
2) у клітину ввійшла певна кількість калію
3) з клітини вийшла певна кількість натрію
4) з клітини вийшла певна кількість калію.
98. Збудження це –
1) здатність живих організмів і їх клітин відповідати на зміни у зовнішньому або внутрішньому середовищі адаптивними (притосувальними) реакціями.
2) реакція клітини на подразнення, яке проявляється у в особливо виразній зовнішній діяльності
3) будь-яка зміна зовнішнього або внутрішнього середовища
4) перехід живого зі стану спокою у стан збудження.
99. Na+-K+-АТФ-аза активується:
1) внутрішньоклітинним натрієм та зовнішньоклітинним калієм
2)внутрішньоклітиним калієм та зовнішньоклітинним натрієм
3) внутрішньоклітинним кальцієм
4) перераховані іони не впливають.
100. Хронаксія – це:
1) найменший час протягом якого повинен діяти струм, рівний реобазі, щоб викликти збудження
2) час протягом якого повинен діяти струм подвійної реобази, щоб викликати збудження
3) сила струму, що викликє збудження при тривалій його дії
4) найменша сила струму, що викликє збудження при тривалій його дії
101. У цитоплазмі клітин порівняно з міжклітинним середовищем міститься:
1) вища концентрація іонів K+, нижча концентрація іонів Na+ і Cl-.
2) нижча концентрація іонів K+, вища концентрація іонів Na+ і Cl-.
3)однакові концентрації усіх перерахованих іонів
4) вища концентрація іонів K+ та Na+, нижча концентрація іонів Cl-.
5) вища концентрація іонів K+ та Cl-, нижча концентрація іонів Na+.
102. Низхідна частина потенціалу дії формується за рахунок:
1) виходу іонів калію з клітини та зміщення заряду внутрішньої поверхні мембрани від позитивних значень до негативних
2) входу іонів натрію у клітину та зміщення заряду внутрішньої поверхні мембрани від негативних значень до позитивних
3) входу іонів хлору у клітину та зміщення заряду внутрішньої поверхні мембрани від позитивних значень до негативних
4) виходу іонів хлору з клітини від негативних значень до позитивних
103. Денервація це:
1. видалення органу
2. пересадка органу
3. позбавлення нервового контролю.
104. Здатність нервових центрів передавати збудження від пресинаптичної мембрани до постсинаптичної:
1) пластичність нервових центрів
2) втома нервових центрів
3) тонус нервових центрів
4) однобічність проведення
105. Однобічність проведення збудження забезпечується:
1) нерівномірною товщиною мембрани
2) наявністю синапсів
3) швидкою втомлюваністю нервових центрів
4) післядіє
106. Під час генерації потенціалу дії підвищується проникність мембрани для:
1) іонів натрію
2) іонів калію
3) онів кальцію
4) усіх перерахованих іонів
5) не змінюється.
107. Явище пристосування збудливої тканини до повільного наростання струму:
Акомодація
2) регенерація
3) хронаксія
4) деполяризація
5) інактивація
108. Низхідна частина потенціалу дії формується за рахунок:
1) виходу іонів калію з клітини та зміщення заряду внутрішньої поверхні мембрани від позитивних значень до негативних
2) входу іонів натрію у клітину та зміщення заряду внутрішньої поверхні мембрани від негативних значень до позитивних
3) входу іонів хлору у клітину та зміщення заряду внутрішньої поверхні мембрани від позитивних значень до негативних
4) виходу іонів хлору з клітини від негативних значень до позитивних
109. Асиметричний розподіл іонів між цитоплазмою та міжклітинним середовищем забезпечується:
1) наявністю у мембрані Na+-K+-помпи та різною проникністю мембрани для іонів
2) наявністю у мембрані Са2+-Mg2+-АТФ-ази
3) різною проникністю мембрани для іонів
4) активним викачуванням іонів Na+ та K+ з клітини
5) пасивним проникненням іонів Na+ та K+ у клітину.
110. Na+-K+-АТФ-аза активується:
1) внутрішньоклітинним натрієм та зовнішньоклітинним калієм
2)внутрішньоклітиним калієм та зовнішньоклітинним натрієм
3) внутрішньоклітинним кальцієм
4) перераховані іони не впливають.
111. Хронаксія – це:
1) найменший час протягом якого повинен діяти струм, рівний реобазі, щоб викликти збудження
2) час протягом якого повинен діяти струм подвійної реобази, щоб викликати збудження
3) сила струму, що викликє збудження при тривалій його дії
4) найменша сила струму, що викликє збудження при тривалій його дії
112. Низхідна частина потенціалу дії формується за рахунок:
1) виходу іонів калію з клітини та зміщення заряду внутрішньої поверхні мембрани від позитивних значень до негативних
2) входу іонів натрію у клітину та зміщення заряду внутрішньої поверхні мембрани від негативних значень до позитивних
3) входу іонів хлору у клітину та зміщення заряду внутрішньої поверхні мембрани від позитивних значень до негативних
4) виходу іонів хлору з клітини від негативних значень до позитивних
113. Асиметричний розподіл іонів між цитоплазмою та міжклітинним середовищем забезпечується:
1) наявністю у мембрані Na+-K+-помпи та різною проникністю мембрани для іонів
2) наявністю у мембрані Са2+-Mg2+-АТФ-ази
3) різною проникністю мембрани для іонів
4) активним викачуванням іонів Na+ та K+ з клітини
5) пасивним проникненням іонів Na+ та K+ у клітину.
114. Na+-K+-АТФ-аза активується:
1) внутрішньоклітинним натрієм та зовнішньоклітинним калієм
2)внутрішньоклітиним калієм та зовнішньоклітинним натрієм
3) внутрішньоклітинним кальцієм
4) перераховані іони не впливають.
115. Хронаксія – це:
1) найменший час протягом якого повинен діяти струм, рівний реобазі, щоб викликти збудження
2) час протягом якого повинен діяти струм подвійної реобази, щоб викликати збудження
3) сила струму, що викликє збудження при тривалій його дії
4) найменша сила струму, що викликє збудження при тривалій його дії
116. Потенціалозалежні іонні канали відкриваються:
5) у відповідь на деполяризацію мембрани і забезпечують проникнення іонів під час генерації потенціалу дії
6) під впливом медіаторів забезпечують проникнення іонів під час генерації потенціалу дії
7) у відповідь на деполяризацію мембрани і забезпечують проникнення іонів під час генерації мембранного потенціалу спокою
8) у відповідь на гіперполяризацію мембрану і забезпечують викачувння іонів з клітини
9) вони є постійно відкритими і забезпечують пасивний транспорт іонів