Діяльність якого гетьмана можна характеризувати, спираючись на подану карту?
а) Б. Хмельницького б) І. Виговського
в) Д. Многогрішного г) І. Самойловича
44. Перша Малоросійська колегія діяла в Україні у:
а) 1720-1730 рр.; б) 1722-1727 рр.;
в) 1725-1727 рр.; г) 1726-1734 рр.
45. Малоросійська колегія, створена указом Петра І, була:
а) найвищим фінансовим та адміністративним органом Малоросії після ліквідації козацького самоврядування в Гетьманщині;
б) апеляційною установою в судових справах, які розглядалися в судах Гетьманщини, контрольним фінансовим органом, а пізніше й найважливішою фіскальною та адміністративною інстанцією, яка могла діяти без відома Генеральної канцелярії;
в) вищою судовою інстанцією Гетьманщини та контрольно-наглядовим органом, основним завданням якого було не допускати зносин козацької старшини з іноземними державами і попереджати антицарські змови;
г) контрольно-наглядовим органом Гетьманщини за діяльністю запорозьких козаків.
46. Правління гетьманського уряду – це:
а) колегіальний орган, створений Петром І для управління Козацькою державою (Гетьманщиною) і збирання податків у царську казну, який складався з російських військових та чиновників високого рангу;
б) колегіальний орган з росіян та українців, створений царем при гетьманові Д.Апостолові для контролю за його діяльністю та роботою місцевої адміністрації (полкової і сотенної);
в) колегіальний орган, створений царицею Анною Іванівною для управління козацькими землями (Гетьманщиною), що складався з представників російського уряду та козацької старшини;
г) колегіальний орган з росіян та українців, створений царицею Катериною ІІ для контролю за діяльністю гетьмана та козацької старшини.
47. Друга Малоросійська колегія, створена Катериною ІІ, управляла Україною в:
а) 1722-1724 рр.; б) 1762-1775 рр.;
в) 1764-1786 рр.; г)1776-1790 рр.
48. Останній наказний гетьман України:
а) К.Розумовський; б) П.Калнишевський;
в) Д.Апостол; г) П.Полуботок.
49. Запорізька Січ була остаточно ліквідована:
а) 1763 р.; б) 1770 р.; в) 1775 р.; г) 1778 р.
50. Останній кошовий отаман Запорозької Січі:
а) К.Розумовський; б) П.Калнишевський;
в) Д.Апостол; г) П.Полуботок.
51. Запорозька Січ була остаточна зруйнована російською царицею Катериною ІІ, тому що:
а) імператриця ненавиділа українців, а запорожці уособлювали в собі їхні кращі якості та були стійкими прихильниками української автономії;
б) вона перестала бути військовим захистом Півдня після занепаду Кримського ханства й Османської імперії, але зберігала свій демократичний устрій, була опорним пунктом „бунтівників” та перешкодою колонізації Північного Причорномор’я ;
в) вона була потенційною союзницею татар під час неминучих російсько-турецьких воєн за вихід до Чорного моря;
г) не сплачувала вчасно податки до царської казни.
52. Гетьманування Кирила Розумовського:
а) 1750-1764 рр.; б) 1754-1764 рр.;
в) 1748-1764 рр.; г) 1753-1768 рр.
53. Правління гетьманського уряду в Лівобережній Гетьманщині було створено після смерті гетьмана:
а) Івана Скоропадського; б) Івана Мазепи;
в) Данила Апостола; г) Павла Полуботка.
54. Прогресуюча феодалізація українського суспільства в Гетьманщині та на Слобожанщині наприкінці ХVІІ – у ХVІІІ ст. виявилася у:
а) зростанні старшинського та монастирського землеволодіння, посиленні особистої залежності селян від поміщиків, поступовому обмеженні „прав та вольностей” станів України та підпорядкування Київської митрополії Московському патріарху;
б) зростанні старшинського і монастирського землеволодіння та посиленні особистої залежності селян від землевласників, впровадженні податків на козацький стан;
в) посиленні особистої залежності селян від поміщиків, руйнуванні станової демократії і концентрації влади в руках державної бюрократії та російських царів, впровадженні податків на козацький стан;
г) посиленні особистої залежності селян від поміщиків, впровадженні податків на козацький стан.
55. Гетьманування Д.Апостола:
а) 1709-1725 рр.; б) 1727-1734 рр.;
в) 1725-1735 рр.; г) 1729-1740 рр.
56. Характерні риси промислового розвитку України наприкінці ХVІІ – у ХVІІІ ст. (виберіть неправильну відповідь):
а) порівняно повільний розвиток мануфактурного виробництва і ремесел
б) швидке формування класу підприємців-капіталістів із міського бюргерства, козацтва та великих землевласників і класу найманих робітників – із збіднілих вільних селян та козаків
в) заснування мануфактур переважно поміщиками
г) використання на багатьох мануфактурах дармової праці кріпаків
57. На кін. ХVІІ ст. землі Правобережної України, які перебували в складі Речі Посполитої, були:
а) багатолюдним, економічно розвиненим, багатим та квітучим краєм;
б) майже безлюдним, економічно занедбаним та поруйнованим краєм;
в) густозаселеним, але економічно відсталим і бідним краєм;
г) слабозаселеним, але економічно розвинутим краєм.
58. Гетьманство була остаточно скасоване указом Катерини ІІ у:
а) 1763 р.; б) 1764 р.; в) 1775 р.; г) 1783 р.
59. Замість гетьмана, посада якого була скасована Катериною ІІ, управляти Малоросією почала (о):
а) Генеральна військова канцелярія;
б) Малоросійська колегія;
в) Правління гетьманського уряду;
г) Гетьманська комісія.
60. Царський указ про закріпачення селян на Лівобережній та Слобідській Україні був прийнятий :
а) у 1760 р.; б) у 1762 р.; в) у 1781 р.; г) у 1783 р.
61. Лівобережна Україна – це:
а) історична назва частини України у складі Російської держави в др. пол. ХVІІ-ХVІІІ ст.;
б) історична назва частини України у складі Речі Посполитої в др. пол. ХVІІ-ХVІІІ ст.;
в) назва держави, створеної Б.Хмельницьким;
г) назва історичної області, підконтрольна Оттоманській Порті в др. пол. ХVІІ-ХVІІІ ст.
62. Слобідська Україна (Слобожанщина) – це:
а) історична область, заселена польськими селянами, починаючи з 30-х рр. ХVІІ ст., територія якої охоплювала сучасні центральні області України;
б) історична область, заселена українськими козаками та селянами, починаючи з 30 -х рр. ХVІІ ст., територія якої охоплювала сучасні Харківську, частину Сумської, Донецької, Луганської областей України;
в) історична область, заселена російськими селянами, територія якої охоплювала сучасні Івано-Франківську та Львівську області України;
г) назва історичної області на Кримському півострові у ХVІІІ ст.
63. Українські землі у складі Австрійської імперії називали:
а) Південною Україною; б) Таврією;
в) Західноукраїнськими землями; г) Наддніпрянською Україною.
64. Коліївщина – це:
а) селянсько-козацьке повстання 1768 р. на Лівобережній Україні проти панування Російської імперії, очолюване М.Залізняком та І.Гонтою;
б) селянсько-козацьке повстання 1768 р. на Правобережній Україні проти панування Російської імперії, очолюване М.Кривоносом та О.Довбушем;
в) селянсько-козацьке повстання 1768 р. на Правобережній Україні проти панування Речі Посполитої, очолюване М.Залізняком та І.Гонтою;
г) селянсько-козацьке повстання 1768 р. на Правобережній Україні проти панування Речі Посполитої, очолюване М.Кривоносом та О.Довбушем.
65. Коліївщина – повстання, що було кульмінаційною точкою руху:
а) козацького; б) гайдамацького;
в) опришківського; г) селянського.
66. Керівниками Коліївщини 1768 р. були:
а) запорожці М.Залізняк та І.Гонта;
б) сотники надвірних козаків Верлан та І.Гонта;
в) запорожець М.Залізняк та сотник надвірних козаків І.Гонта;
г) запорожець М.Залізняк та сотник надвірних козаків Верлан.
67. Перші згадки про опришківський рух припадають на:
а) кін. ХV ст.; б) ХVІ ст.;
в) поч. ХVІІ ст.; г) кін. ХVІІ ст.
68. Опришки діяли:
а) на Лівобережжі; б) на Правобережжі;
в) на Слобожанщині; г) в Галичині, Буковині та на Закарпатті.
69. Рух гайдамаків у ХVІІІ ст. розпочався:
а) на Лівобережжі та Слобожанщині;
б) на Правобережній Україні;
в) в Галичині та Закарпатті; г) на Буковині.
70. Найбільші повстання гайдамаків придушували:
а) польські війська;
б) російські війська;
в) польські та російські війська;
г) польські війська та загони татар.
71. Причини розгортання та посилення гайдамацького руху:
а) підтримка руху російським урядом, який прагнув таким чином ще більше послабити Польщу;
б) постійне збільшення соціальної напруги через зростаючу сваволю шляхти та ксьондзів, посилення соціального, релігійного та національного гноблення селян і міщан Правобережжя;
в) сусідство із Кримським ханством, що постачало зброю і керівників гайдамацьким загонам;
г) підтримка руху правлячими колами Гетьманщини (старшина розраховувала таким чином реалізувати давні плани об’єднання з „обох боків Дніпра”).
72. На поч. ХХ ст. у складі Російської імперії перебували такі українські землі:
а) Слобожанщина, Лівобережжя, Закарпаття, Буковина;
б) Слобожанщина, Лівобережжя, Буковина;
в) Слобожанщина, Південь, Закарпаття, Буковина;
г) Слобожанщина, Лівобережжя, Правобережжя.
73. “Південне товариство” виникло в Україні:
а) у 1818 р.; б) у 1821 р.; в) у 1823 р.; г) у 1824 р.
74. Керівник Південного товариства декабристів:
а) П.Пестель; б) М.Борисов;
в) М.Драгоманов; г) М.Костомаров.
75. Програмний документ Південного товариства декабристів на Україні:
а) “Конституція” М.Муравйова;
б) “Руська правда” П.Пестеля;
в) “Книга Буття українського народу” М.Костомарова;
г) “Закон Божий” П.Куліша.
76. У програмному документі Південного товариства передбачалося:
а) створення двох українських „держав” у складі конституційної Росії;
б) збереження цілковитої політичної єдності українських і російських земель у майбутній Російській республіці;
в) створення незалежної Української держави в складі слов’янської федерації;
г) надання українським землям статусу автономії у конституційній Росії.
77. У 1825 р. декабристи мали на Україні чотири управи:
а) Київську, Тульчинську, Васильківську та Слов’янську в Новограді-Волинському;
б) Тульчинську, Васильківську, Кам’янецьку та Слов’янську в Новограді-Волинському;
в) Київську, Кам’янецьку, Полтавську та Слов’янську в Новограді-Волинському;
г) Тульчинську, Васильківську, Полтавську та Слов’янську в Новограді-Волинському.
78. Повстання Чернігівського піхотного полку в Україні, організоване декабристами, відбулося:
а) 14-25 грудня 1825 р.;
б) 29 грудня 1825 р. – 3 січня 1826 р.;
в) 7-15 січня 1826 р.;
г) 9-15 січня 1826 р.
79. Т.Шевченко був учасником:
а) Кирило-Мефодіївського товариства;
б) Південного товариства;
в) Одеської громади;
г) Руської трійці.
80. Діяльність культурно-освітнього гуртка “Руська трійця” на західноукраїнських землях припадає на:
а) 1847-1848 рр.; б) 1861-1863 рр.;
в) 1830-1837 рр.; г) 1865-1870 рр.
81. Учасники гуртка „Руська трійця”:
а) М.Шашкевич, І.Вагилевич, Т.Шевченко;
б) М.Шашкевич, М.Драгоманов, Т.Шевченко;
в) М.Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький;
г) П.Куліш, Т.Шевченко, Я.Головацький.
82. „Руською трійцею” називали:
а) таємний гурток революційно налаштованих студентів Львівського університету;
б) таємну терористичну організацію на Галичині;
в) український альманах, який вийшов у Будапешті в 1837 р.;
г) трьох товаришів – учнів греко-католицької семінарії у Львові.
83. Кирило-Мефодіївського товариство діяло в Україні:
а) 1833-1837 рр.; б) 1846-1847 рр.;
в) 1848-1849 рр.; г) 1861-1963 рр.
84. Програмний документ Кирило-Мефодіївського товариства це:
а) „Книга буття українського народу (Закон Божий)”;
б) „Катехизис автономіста”;
в) „Кобзар”;
г) „Руська правда”.
85. Основними цілями, викладеними у програмних документах Кирило-Мефодіївського товариства були:
а) ліквідація самодержавства та кріпосного права, національне визволення України, утворення на демократичних принципах федерації слов’янських народів з центром у Києві;
б) ліквідація самодержавства, кріпосного права та утворення незалежної Української держави;
в) скасування кріпосного права, перетворення Російської імперії у конституційну монархію, в якій Україна матиме право на національно-культурний розвиток;
г) ліквідація самодержавства та кріпосного права, збереження “єдиної та неподільної” Росії, в якій право на самовизначення матиме лише польський народ.
86. Члени Кирило-Мефодіївського товариства розраховували реалізувати свою програмну мету шляхом:
а) організації народних мас на революційну збройну боротьбу;
б) тривалої і наполегливої просвітницької діяльності й утвердження християнської етики;
в) провокування війни з Росією західноєвропейських держав;
г) здійснення військового перевороту.
87. Виберіть серед наведених положень ті, що розкривають наслідки реформ 60-70-х рр. ХІХ ст. у Російській імперії для соціально-економічного життя населення України:
а) забезпечили провідну роль поміщицьких господарств у виробництві сільськогосподарської продукції та торгівлю нею;
б) стимулювали розгортання ринкових відносин;
в) загальмували формування ринку робочої сили;
г) забезпечили соціальну рівність селян.
88. Кріпосне право в під російській Україні було ліквідоване в:
а) 1848 р.; б) 1853 р.;
в) 1861 р.; г) 1864 р.
89. Реформа 1861 р. забезпечила селянам східноукраїнських земель:
а) особисту свободу;
б) отримання земельних наділів за справедливою ціною;
в) збільшення земельних наділів за рахунок “відрізків”;
г) негайну ліквідацію всіх повинностей.
90. Після проведення реформи 1861 р. економіка Наддніпрянської України:
а) розвивалася повільними темпами;
б) переживала добу бурхливого зростання;
в) занепала;
г) суттєво не змінилася.
91. Земська реформа була проведена у:
а) 1861 р.; б) 1864 р.; в) 1870 р.; г) 1874 р.
92. Виборні органи місцевого самоврядування, що створювалися у підросійській Україні після реформи називали:
а) управами; б) земствами;
в) гминами; г) думами.
93. Земства на східноукраїнських землях:
а) збирали державні податки і займались організацією економічного життя селянства (економічною просвітою, створенням та підтримкою кредитних і постачально-збутових кооперативів, громадських крамниць тощо), здійснювали цензуру місцевих видань та спектаклів, здійснювали статистичний аналіз;
б) збирали державні податки, займались організацією економічного життя селянства (економічною просвітою, створенням та підтримкою кооперації тощо), забезпеченням початкової освіти населення, упорядкуванням доріг, утриманням пошт;
в) займалися організацією економічного життя (економічною просвітою, створенням, підтримкою благодійних організацій тощо), забезпеченням початкової освіти селян та їх медичним обслуговуванням, утриманням пошт, упорядкуванням доріг, збором статистичних даних;
г) збирали державні податки, займалися упорядкуванням доріг, утриманням пошт, здійснювали статистичний аналіз.
94. Міська реформа була здійснена у:
а) 1861 р.; б) 1864 р.; в) 1870 р.; г) 1874 р.
95. Органи самоврядування на східноукраїнських землях, які створювалися відповідно до Міського положення:
а) земства; б) гмини;
в) думи; г) ради.
96. Судовою реформою Олександра ІІ на східноукраїнських землях запроваджувалися:
а) формальна рівність всіх перед законом, становий суд, участь у судових засіданнях присяжних засідателів;
б) формальна рівність всіх перед законом, публічний суд, участь присяжних засідателів у судових засіданнях;
в) залежний від державної адміністрації становий суд, відкриті судові засідання, участь у них присяжних засідателів;
г) становий суд та закриті судові засідання.
97. Військова реформа Олександра ІІ запроваджувала на східноукраїнських землях:
а) рекрутські набори серед усіх верств населення на військову службу терміном 6-7 років;
б) рекрутські набори серед селян на військову службу терміном на 25 років;
в) загальну військову повинність усіх громадян з 20-річного віку та дійсну військову службу терміном 6-7 років;
г) рекрутські набори серед селян та міщан на військову службу терміном на 10 років.
98. Для сільського господарства українських земель у др. пол. ХІХ – поч. ХХ ст. характерними були:
а) напівнатуральне селянське господарство, феодально-кріпосницьке господарство, капіталістичне господарство, фермерське господарство;
б) напівнатуральне селянське господарство, капіталістичне господарство, коопероване фермерське господарство;
в) напівнатуральне селянське господарство, капіталістичне господарство, фермерське господарство з елементами кооперації, господарство, яке ґрунтувалося на відробітковій системі;
г) феодально-кріпосницьке господарство, напівнатуральне селянське господарство, капіталістичне господарство.
99. Селянська община в під російській Україні була остаточно зруйнована в результаті:
а) діяльності земств; б) аграрної реформи П.Столипіна;
в) першої світової війни; г) реформи 1861 р.
100. Політика російського уряду в ХІХ – на поч. ХХ ст. була спрямована на:
а) підтримку та розвиток усіх галузей промисловості в Україні;
б) гальмування розвитку тих галузей промисловості України, які створювали конкуренцію російським;
в) гальмуванням розвитку всіх галузей промисловості в Україні;
г) підтримкою харчової та переробної галузей промисловості.
101. Валуєвський циркуляр був прийнятий у:
а) 1850 р.; б) 1860 р.; в) 1863 р.; г) 1869 р.
102. Таємний Валуєвський циркуляр забороняв:
а) видання українською мовою педагогічної, церковної, наукової літератури та підручників, крім художніх творів;
б) діяльність українських політичних партій;
в) заняття агітаційно-пропогандиською діяльністю;
г) користуватися у побуті українською мовою.
103. Емський указ був прийнятий у:
а) 1856 р.; б) 18 63 р.; в) 1874 р.; г) 1876 р.
104. Основні заборонні положення Емського указу Олександра ІІ (виберіть неправильну відповідь):
а) проголошував, що „малороссийского языка не было и быть не может”;
б) театральні вистави та публічні декламації українською мовою;
в) навчання будь-яких шкільних дисциплін українською мовою;
г) ввіз до Російської імперії україномовних творів з-за кордону.
105. Українська інтелігенція називала „громадами” створювані в др. пол. ХІХ ст.:
а) господарські організації, метою яких був спільний обробіток землі та збут сільськогосподарської продукції;
б) культурно-освітні організації, які ставили своєю метою поширення національної ідеї шляхом видання книг, журналів, проведення вечорів тощо;
в) політичні організації, що ставили своєю метою відродження української державності;
г) громадські організації, які ставили собі за мету покращення соціального становища українців.
106. Відновлену в Києві на початку 70-х років ХІХ ст. зусиллями В.Антоновича, М.Драгоманова, О.Русова та інших українофілів таємну культурно – просвітницьку організацію називали:
а) Кирило-Мифодіївським братством;
б) Старою громадою;
в) Товариством тарасівців;
г) Новою громадою.
107. Напрямком діяльності українських громад було:
а) вивчення української історії та народної культури;
б) поширення прокламацій та листівок із антиурядовими заявами;
в) підготовка національно-визвольного повстання в Україні;
г) організація мітингів та маніфестацій.
108. Культурницький, а далі й політичний рух др. пол. ХІХ ст., що об’єднував в основному українську ліберально та національно орієнтовану світську й духовну інтелігенцію Галичини, Буковини та Закарпаття, називають:
а) москвофільським (русофільським);
б) народовським;
в) ліберальним;
г) радикальним.
109. Мовно-літературний, а далі й політичний рух др. пол. ХІХ ст., що об’єднував в основному консервативно і проросійськи орієнтовану духовну й світську українську інтелігенцію Галичини, Буковини та Закарпаття, називають:
а) москвофільським (русофільським);
б) народовським;
в) ліберальним;
г) радикальним.
110. Пропагандистська діяльність під гаслом “ходіння в народ” була характерна для:
а) русофілів; б) громад;
в) масонських лож; г) народників.
111. Громадсько-політичний рух останньої чверті ХІХ ст., започаткований молодшим поколінням української світської інтелігенції, яке було опозиційно налаштоване як до влади, так і до існуючих у краї громадсько-політичних течій і сповідувало ідеї соціалізму, називають:
а) москвофільським; б) народовським;
в) ліберальним; г) радикальним.
112. Називаючи Галичину „українським П’ємонтом”, національно-орієнтована інтелігенція останньої третини ХІХ – початку ХХ ст. хотіла:
а) підкреслити, що цей край може й має виконати роль плацдарму національного руху, стати для українців тим, чим був П’ємонт для італійців;
б) нагадати, що консерватизм та провінційність галичан можуть спричинитися до таких же проблем для національного руху, які колись існували в П’ємонті;
в) переконати народ у тому, що цей край матиме в майбутньому таку ж славу, яку має П’ємонт – край високої освіти та мистецьких досягнень;
г) виокремити історичну долю цього краю, як таку, що нагадує історичну долю італійського П’ємонту.
113. Українські землі в кін. ХІХ – на поч. ХХ ст. входили до:
а) Російської імперії, Речі Посполитої, Туреччини;
б) Російської імперії, Австро-Угорщини;
в) Австро-Угорщини, Російської імперії, Туреччини;
г) Речі Посполитої та Туреччини.
114. Емігранти із західноукраїнських земель наприкінці ХІХ – на поч. ХХ ст. в пошуках кращої долі вирушали:
а) на Далекий Схід та в Середню Азію;
б) в країни Центральної та Південної Азії;
в) в країни Північної та Південної Америки;;
г) на африканське Середземномор’я.
115. Зображене рекламне оголошення початку XX ст. свідчить про розгортання на західноукраїнських землях
а) монополізації виробництва;
б) промислового перевороту;
в) трудової еміграції;
г) кооперативного руху.
116. Головою Наукове товариство ім. Т.Шевченка (Львів) із 1897 р. був:
а) І.Франко; б) М.Грушевський;
в) В.Вернадський; в). В.Винниченко.
117. Галицька українська молодь на поч. ХХ ст. була об’єднана в спортивних та протипожежних товариствах:
а) „Сокіл”, „Руська бесіда”, „Пласт”;
б) „Сокіл”, „Січ”, „Пласт”;
в) „Січ”, „Сокіл”, „Руська Бесіда”;
г) „Січ”, Зоря”, „Руська Бесіда”.
118. „Братство тарасівців” було:
а) першим на східноукраїнських землях культурно-просвітнім товариством;
б) першою на східноукраїнських землях політичною організацією української молоді;
в) першим на східноукраїнських землях колективним господарством на паях;
г) першою на східноукраїнських землях громадською організацією екологічного спрямування.
119. Товариство українських поступовців утворилося у:
а) 1900 р.;
б) 1905 р.;
в) 1908 р.;
г) 1910 р.
120. Автором брошури “Самостійна Україна”, яка вважається програмою РУП, був:
а) В.Антонович; б) С.Петлюра;
в) М.Міхновський; г) М.Грушевський.
121. Громадська організація у Львові, створена шляхом реорганізації літературного товариства у наукове, яка до першої світової війни відігравала роль української академії наук, називалась:
а) Ставропігійський інститут;
б) Собор руських учених;
в) Наукове товариство ім. Т.Шевченка;
г) товаристо”Просвіта”.
122. Партії, що на поч. ХХ ст. діяли на Наддніпрянщині (крім УНП), підтримували:
а) вимогу національно-територіальної автономії України в федеративній демократичній Росії;
б) ідею автономії об’єднаної України в складі Австро-Угорщини;
в) ідею політичної самостійності України;
г) ідею федерації східнослов’янських народів.
123. Царський маніфест 17 жовтня 1905 р:
а) наділяв Україну національно-територіальною автономією;
б) сприяв пожвавленню національного руху, оскільки проголосив громадянські свободи;
в) не мав ніякого впливу на ситуацію в Україні;
г) сприяв зміцненню ідеї самодержавства.
124. Українська думська громада – це об’єднання депутатів-українців:
а). у І та ІІ Державних думах Росії, в основу політичної платформи якого була покладена ідея незалежної України;
б) від Галичини та Буковини в Державній раді Австрії, в основу політичної платформи якого було покладена ідея соборності українських земель;
в) від Галичини та Буковини в Державній раді Австрії, в основу політичної платформи якого було покладена ідея виділення західноукраїнських земель в окремий автономний край;
г) у І та ІІ Державних думах Росії, в основу політичної платформи якого була покладена ідея автономії України в складі федеративної Росії.
125. Столипінська аграрна реформа:
а) 1903-1905 рр.; б) 1900-1912 рр.;
в) 1906-1909 рр.; г) 1906-1911 рр.
126. Аграрна реформа П.Столипіна передбачала:
а) зруйнування общинного землеволодіння;
б) наділення безземельних селян земельними наділами;
в) переселення безземельних селян в малозаселені райони Канади, Аргентини;
г) надання селянам безвідсоткової державної допомоги для підняття власного господарства.
127. Військові дії під час Першої світової війни велися на території:
а) Закарпаття, Буковини і Центральної України;
б) Буковини, Галичини та Центральної України;
в) Закарпаття, Буковини, Галичини та Волині;
г) Закарпаття, Галичини, Волині та Центральної України.
128. Легіон Українських Січових Стрільців створено:
а) 1914 р.; б) 1915 р.; в) 1916 р.; г) 1917 р.
129. Образна назва Галичини кін. ХІХ ст. – поч. ХХ ст.:
а) Українська Греція; б) Українська Швейцарія;
в) Український П’ємонт; г) Українська Швеція.
130. Андрусівське перемир’я між Московщиною й Польщею було укладено:
а) 1665 р.; б) 1667 р.;
в) 1683 р.; г) 1687 р.
131. У Новограді-Волинському у 1823 р. було створено:
а) Південне Товариство;
б) Малоросійське товариство;
в) Товариство русинів;
г) Товариство об’єднаних слов’ян.
132. Рух опришків на чолі з О.Довбушем припадає на:
а) 1735-1745 рр.; б) 1738-1745 рр.;
в) 1740-1750 рр.; г) 1732-1738 рр.
133. Полтавська битва між російськими та шведськими військами відбулася:
а) 1705 р.; б) 1708 р.;
в) 1709 р.; г) 1710 р.
134. Перша українська політична організація, створена у Львові в 1848-1849 рр. під час революції у Австрії:
а) Народна рада; б) Народна воля;
в) Головна Руська Рада; г) Руська Рада.
135. Кріпацтво на Закарпатті було скасовано у:
а) 1848 р.; б) 1853 р.;
в) 1855 р.; г) 1861 р.
136. У Східній Галичині кріпацтво було ліквідовано у:
а) 1848 р.; б) 1853 р.;
в) 1855 р.; г) 1861 р.
137. Основним автором „Книги буття українського народу” та „Статуту слов’янського братства Св. Кирила і Мефодія” був:
а) П.Куліш; б) Т.Шевченко;
в) М.Костомаров; г) В.Білозерський.
138. Перша українська політична партія, створена 1890 р. у Галичині:
а) Українська національно-демократична партія;
б) Українська соціал-демократична партія;
в) Русько-Українська радикальна партія;
г) Українська народна партія.
139. Білоцерківський мирний договір 1651 р. встановив козацький реєстр:
а) 40 тис. козаків; б) 20 тис. козаків;
в) 15 тис. козаків; г) 10 тис. козаків.
140. Підписанням Коломацьких статей розпочав гетьманування:
а) І.Брюховецький; б) Д.Многогрішний;
в) І.Самойлович; г) І.Мазепа.
141. «Генеральне слідство про маєтності» було проведено за гетьмана:
а) Д.Многогрішного; б) І.Самойловича;
в) І.Мазепи; г) Д.Апостола.
142. Легіон Українських січових стрільців був створений за ініціативою:
а) Товариства українських поступовців;
б) Головної української ради;
в) Загальної української ради;
г) Союзу визволення України.
143. Галичина увійшла до складу Австрійської монархії Габсбургів у:
а) 1772 р.; б) 1775 р.;
в) 1791 р.; г) 1795 р.
144. Генеральна військова канцелярія - це:
а) представницький інститут Гетьманщини, який розглядав загальні державні справи, зокрема: затвердження міждержавних договорів, обрання гетьмана, складання «статей» при його обранн;
б) розпорядчий орган Гетьманщини, що відав справами збору натуральних і грошових податків із населення, прибутками та видатками держави, військовими та ранговими маєтностями;
в) адміністративний орган Гетьманщини, що відав створенням і ліквідацією козацьких полків на території держави, охороною кордонів, поліцейським наглядом і справами про державні злочини;
г) військово-адміністративна установа Гетьманщини, за посередництвом якої гетьман здійснював управління державою, вирішував усі поточні справи внутрішнього та міжнародного характеру.
145. Перша революція у Російській імперії, яка мала резонансний відгук на українських землях, відбулася у:
а) 1904-1905 рр.;
б) 1905-1907 рр.;
в) 1905-1906 рр.;
г) 1906-1907 рр.
146. Господарство, хутір у запорозьких козаків, де вони перебували, коли не було воєнних дій – це:
а) слобода; б) відруб;
в) фільварок; г) зимівник.
147. Період гетьманування К.Розумовського часто називають:
а) „святом душі” для української знаті;
б) „золотою осінню” української автономії;
в) „останньою краплею” терпіння царського уряду;
г) „ренесансом української культури”.