Шкала оцінювання: національна та ECTS.

Примітка: * тлумачення змісту цієї графи відбувається на основі п. 11.

ТЕСТОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

Увага: Ваш вибір має бути аргументованим. Будьте готові до деталізованого роз’яснення свого варіанту вибору та формулювання понятійних визначень пропонованих варіантів відповідей!

Варіант 1

1. Психологічна діагностика це:

1) наука про вивчення індивідуально-психологічних характеристик особистості

2) галузь психологічної науки, яка займається розробкою методів вивчення, вимірювання психологічних властивостей особистості

3) галузь психологічної науки про закономірності становлення психічних властивостей

4) галузь психологічної науки, яка вивчає методи і методики діагностування

2. Психометрія це:

1) наука про відповідність методів методологічним принципам науки

2) галузь наукового знання про статистичні методи обробки даних

3) галузь психологічної діагностики, пов’язана із теорією та практикою вимірювання у психології

4) галузь психодіагностики, яка вивчає надійність діагностичного інструментарію

3. Однією з найважливіших вимог психодіагностичного методу є:

1) прогностичність

2) стандартизація

3) верифікація

4) достовірність

4. Тест у психодіагностиці:

1) система питань або тверджень з варіантами відповідей

2) метод дослідження з кількісною та якісною обробкою даних

3) стандартизоване, часто обмежене в часі випробування, яке використовується для встановлення кількісних (якісних) індивідуально-психологічних властивостей

4) інструментарій кількісного та якісного дослідження психічних властивостей у відповідності з існуючими нормами стандартизації

5. Тестова батарея:

1) сукупність субтестів, об’єднаних у одну психодіагностичну методику і спрямованих на вимірювання різних сторін складного психологічного конструкта

2) тип методик, спрямованих на одночасне обстеження комплексу психодіагностичних властивостей

3) складний інструментарій, який передбачає поетапність дослідження, з обов’язковою якісною інтерпретацією діагностичних даних

4) тип тестів, де матеріал тестових завдань пропонується у вербальній формі

6. Адаптоване тестування це –

1) тестування, яке дозволяє перевірити попередньо отриману інформацію

2) процедура обстеження, яку проводить асистент

3) різновид тестування, під час якого по черговість завдань залежить від якості відповідей піддослідного на попередні завдання

4) можливість реалізації принципу ”індивідуального підходу“ у роботі з піддослідним

7. Вибірка стандартизації, це –

1) велика кількість піддослідних, на яких визначаються діагностичні норми і проводиться стандартизація діагностичної шкали

2) варіанти психодіагностичних норм, зібрані на особах різного віку

3) фактор, що впливає на результати тестів на інтелект

4) дослідження, яке спрямоване на вивчення психічних властивостей

8. Критеріальні норми, це –

1) реальна соціальна поведінка як показник перевірки валідності тесту

2) кількісні норми тієї діяльності, заради якої створено тест

3) джерело інформації про явище, яке є об’єктом дослідження

4) діагностичні норми, у яких визначено відповідність між тестовими балами за шкалою властивості, яка вимірюється та рівнем критеріального показника

9. Надійність тесту:

1) стабільність результатів досліджень, стійкість тесту щодо різноманітних подразників

2) інтегральний показник, який знаходиться шляхом пошуку міри узгодженості експертних оцінок

3) стабільність оцінок та міра їх відповідності показнику, який вивчається

4) ситуації проявів психічних властивостей

10. Ретестова надійність:

1) характеристика надійності психодіагностичної методики шляхом її використання на широких групах піддослідних

2) характеристика надійності психодіагностичної методики шляхом повторного обстеження піддослідного за допомогою одного і того ж тесту

3) надійність, яка забезпечується тривалими обстеженнями з обов’язковими статистичними вимірюваннями

4) надійність за рахунок використання взаємозамінних форм

11. Галузь застосування тесту:

1) характеристика методики, яка вказує на контингент піддослідних, для яких створено тест

2) сфера, у якій дані тестового обстеження можуть найбільш широко використовуватися

3) діагностичні обмеження у використанні тестових методик

4) показник, який забезпечує достовірність отриманої інформації

12. Шкальні оцінки:

1) спосіб оцінки результатів тесту спосіб оцінки результатів тесту через визначення його місця за спеціальною шкалою

2) показники сформованості окремих психічних властивостей піддослідного

3) результати статистичної обробки даних

4) стандартизовані межі достовірної інформації

13. Пілотажне дослідження:

1) довготривале вивчення психічних властивостей на великих групах досліджуваних

2) поперечний зріз з метою встановлення основних закономірностей динаміки окремих психічних явищ

3) пробне дослідження, яке проводиться на початку основного з метою перевірки якості підготовки до основного дослідження

4) дослідження, яке планується експериментатором, а проводиться його асистентом

14. Артефакт:

1) оціночний висновок, закріплений у вигляді документа

2) значуще відхилення від стандартизованих норм

3) різновид тестування, яке не передбачає підрахунок балів за ключем

4) штучний факт, отриманий внаслідок неправильного використання методики

15. Ефект Пігмаліона:

1) ситуація, коли експериментатор постійно впливає на хід експерименту

2) вплив експериментатора відсутній або несуттєвий

3) вплив підсвідомих тенденцій експериментатора на поведінку піддослідного та її оцінку

4) відмінний вплив експериментатора на піддослідного в залежності від типу експерименту, особистісних властивостей експериментатора та піддослідного

16. Звіт за результатами психологічного дослідження:

1) короткий виклад основних результатів дослідження, орієнтований на ознайомлення загалу із процедурою проведення дослідження

2) представлення основних результатів дослідження, із зазначенням теоретичної бази, методів та процедури проведення

3) повне та ґрунтовне представлення результатів відповідно до дослідницької програми

4) індивідуальні або колективні роботи, розраховані на широкий загал

17. Функції згоди у психологічному дослідженні:

1) комунікативна

2) сугестивна

3) ділова

4) етично-правова

18. Видами наукового шахрайства є:

1) фабрикація результатів

2) фальсифікація даних

3) неправильна інтерпретація отриманої інформації

4) суб’єктивізм в оцінюванні учасників

19. Джерелами артефакт них висновків є:

1) нерепрезентативність вибірки

2) несистематизований опис дослідницької інформації

3) помилки планування та контролю

4) прийняття істинної нуль-гіпотези

20. Основні вимоги до наукового звіту:

1) уникання громіздких конструкцій

2) доступність

3) правильне вживання термінів та понять

4) абстрактність

21. До основних правил надання інформації про учасників дослідження належать:

1) достатній та необхідний рівень термінологічної складності

2) доступність для читача

3) толерантність до стану здоров’я

4) тендерна визначеність

22. Варіантами текстового представлення результатів дослідження є:

1) навчально-методичні посібники

2) статті у науковому журналі

3) монографії за результатами досліджень

4) звіт про науково-дослідну роботу

23. До складу загальних вимог до виступів з представлення результатів наукового дослідження входять:

1) адекватна манера мовлення

2) наполегливість у доведенні власної позиції

3) дотримання норм мови

4) використання цитат

24. Деонтологічний аналіз психологічних досліджень це:

1) відбір найбільш оптимальної стратегії експерименту

2) аналіз дослідження на предмет правильності вибору плану обстеження

3) аналіз дослідження на відповідність основним правилам професійної етики

4) аналіз типу плану з міркувань зручності його реалізації

25. До схеми деонтологічного аналізу психологічних досліджень входять:

1) методологічна визначеність дослідження

2) рівень професійної підготовки експериментатора

3) час, місце, умови проведення дослідження

4) дослідницькі впливи

26. До ресурсі дослідження відносяться:

1) ресурси матеріальних витрат

2) ресурси інтелекту учасників експерименту

3) ресурси міри прогнозованості результатів

4) ресурси поінформованості учасників

27. За етапами наукового дослідження методи поділяються на:

1) теоретичні

2) емпіричні

3) організаційні

4) кореляційні

28. Правилами формулювання питань у бесіді, інтерв’ю, анкеті є:

1) послідовність

2) стислість

3) прозорість

4) однозначність

29. За особливостями побудови питання є:

1) нейтральні

2) керовані

3) відкриті

4) з варіантами відповідей

30. До основних характеристик стандартизованих діагностичних методів відносяться:

1) конкретність

2) стислість

3) валідність

4) репрезентативність

31. За критерієм ”особливостей організації“ спостереження поділяються на:

1) зовнішні

2) цілеспрямовані

3) вільні

4) приховані

32. До процедури каузометричного дослідження входять:

1) біографічна розминка

2) актуалізація значимих подій

3) датування подій

4) аналіз сфер подій

33. Основним діагностичним інструментарієм вивчення інтелекту є:

1) психометричні шкали

2) особистісні опитувальники

3) методи шкалювання

4) аналітичне спостереження

34. Диференціація категорій порушень розвитку передбачає діагностику недоліків:

1) пам’яті

2) уваги

3) мислення

4) здатності до навчання

35. Основним діагностичним показником психологічної готовності дитини до навчання у школі є:

1) фонематичний слух

2) розумова активність

3) мнемічні здібності

4) здатність до умовиводів

36. Діагностичними ознаками креативності є:

1) гнучкість

2) оригінальність

3) доведення розпочатої справи до кінця

4) направленість на позитивний результат

37. Основоположником теорії емоцій вважають:

1) П. Анохіна

2) В. Вундта

3) У. Джеймса

4) К. Юнга

38. Рівень стереотипів регулює:

1) примітивні, пасивні форми психічної адаптації

2) процес і шляхи задоволення соматичних потреб

3) цілісне і гармонійне сприйняття оточуючого світу

4) зосередженість на людських стосунках

39. Крива Д. Хебба наочно демонструє:

1) систему емоційного контролю у стосунках з оточенням

2) систему взаємозалежності між стенічними та астенічними емоціями

3) систему взаємозалежності між рівнем активації та дією стимулів на організм

4) взаємозалежність між афективними переживаннями та мотивацією

40. До основних детермінант, які обмежують актуальне переживання і спрямованість розвитку почуттів належать:

1) зміни в структурі сім’ї

2) соматотип

3) економічне становище

4) функції органів відчуття

41. Чуттєві прояви можуть бути:

1) широкими – вузькими

2) цілеспрямованими – хаотичними

3) відповідними віку – невідповідними віку

4) сильними – слабкими

42. Перші експериментальні дослідження вольових процесів належать:

1) В. Вундту

2) М. Ланге

3) К. Левіну

4) Ф. Дондерсу

43. Основними типами вольової організації особистості є:

1) самоактуалізація

2) самоконтроль

3) самоаналіз

4) самокритичність

44. Індивідуально-орієнтованим методом у дослідженні самосвідомості є:

1) тест

2) не стандартизовані самозвіти

3) проективні методи

4) ТРР

45. Основоположником шкали локусу контролю є :

1) Р. Бернс

2) Дж. Роттер

3) І. Кон

4) В. Столін

46. Автоматизовані мотиваційні системи це:

1) поєднання первинних мотивів у групи

2) перевага одних груп мотивів над іншими

3) поведінкові прояви, які безпосередньо не регулюються потребами та емоціями

4) поведінкові прояви, які вказують на здатність до подолання перешкод

47. Категорії мотивів прагнення до успіху та запобігання невдач запропонував:

1) Д. Мак-Клелланд

2) Й. Шванцара

3) М. Магомет-Емінов

4) Х. Хекхаузен

48. Діагностичними показниками уповільнення темпів психічного розвитку є:

1) перевага ігрової мотивації

2) низька довільність

3) незрілість мислення

4) низька інтелектуальна спрямованість

49. Симптоми аномалій у навчальній діяльності:

1) агресивність

2) негативне відношення до вчителя

3) порушення мовлення

4) гіперактивність

50. Наслідками емоційної дезадапитації у навчальній діяльності є:

1) різке погіршення концентрації уваги

2) грубість

3) конформність

4) зниження пам’яті

51. Діагностуючи міжособистісні стосунки, доцільно використовувати:

1) соціометрію

2) методику Лірі

3) методику РАRІ

4) парний рейтинг

52. Діагностуючи акцентуації характеру, доцільно використовувати:

1) методику ПДО Лічко

2) методику НАКЕРМ-90 Куля

3) методику Скотта

4) методику ЕРІ Айзенка

53. Діагностуючи мотивацію, доцільно використовувати:

1) ТГФ Шмельова

2) ОСТ Русалова

30 ЕРІ Айзенка

4) ТМД Мехрабіана

54. Діагностуючи самосвідомість, доцільно використовувати:

1) методику Бернса

2) РСК Роттера

3) ТРР Келлі

4) ШТРР Гуревича

55. Діагностуючи волю, доцільно використовувати:

1) методику Селігмана

2) НАКЕРМ-90 Куля

3) методику Заззо

4) РСК Роттера

56. Діагностуючи емоції, доцільно використовувати:

1) ПДО Лічко

2) СУПОС-8 Мікшера

3) ОСТ Русалова

4) методику Хоппе

57. Методика Р. Лурії ”Піктограма“ дозволяє діагностувати:

1) тривожність

2) уявлення про себе

3) особливості творчого мислення

4) мотиваційні тенденції та цінності

58. На інтерпретацію результатів дослідження впливають:

1) кінцева мета дослідження

2) досвід діагноста

3) ставлення діагноста до учасників дослідження

4) релевантність застосованих методів

59. Основні результати дослідження мають містити інформацію про:

1) мотиви участі у дослідженні

2) умови проведення дослідження

3) використані методики

4) способи інтерпретації наведених даних

60. Форми інтерпретації результатів дослідження:

1) дедуктивно-індуктивні умовиводи

2) транспонування інформації

3) ad hoc

4) статистична обробка

Варіант

1. Психологічна діагностика це:

1) наука, яка вивчає пізнавальну сферу особистості

2) галузь психологічного знання, яка досліджує діагностичні ознаки психічного здоров’я особистості

3) галузь психологічної науки, яка займається розробкою методів вивчення, вимірювання психологічних властивостей особистості

4) галузь психологічної науки, яка вивчає методи і методики діагностування

2. Психометрія це:

1) галузь психологічної діагностики, пов’язана із теорією та практикою вимірювання у психології

2) галузь психодіагностики, яка вивчає надійність діагностичного інструментарію

3) галузь психології, яка вивчає валідність методів дослідження

4) сфера діяльності діагноста, спрямована на створення професійного інструментарію дослідження

3. Однією з найважливіших вимог психодіагностичного методу є:

1) достовірність

2) стандартизація

3) надійність

4) теоретична обгрунтованість

4. Тест у психодіагностиці:

1) діагностичний інструментарій, до складу якого входять питання або твердження та варіанти відповідей на них

2) інструментарій кількісного та якісного дослідження психічних властивостей у відповідності з існуючими нормами стандартизації

3) методичний підхід кількісної оцінки психічних властивостей з подальшою якісною обробкою

4) стандартизоване, часто обмежене в часі випробування, яке використовується для встановлення кількісних (якісних) індивідуально-психологічних властивостей

5. Тестова батарея:

1) сукупність субтестів, об’єднаних у одну психодіагностичну методику і спрямованих на вимірювання різних сторін складного психологічного конструкта

2) тип тестів, де матеріал тестових завдань пропонується у вербальній формі

3) критеріально-орієнтований інструментарій діагностичного дослідження, спрямований на вивчення психічних властивостей

4) складний за структурою діагностичний інструментарій, де контакти діагності та учасників дослідження зводяться до мінімуму

6. Адаптоване тестування це –

1) тестування із використанням попередньо створеної системи питань або тверджень

2) етап практичної підготовки діагноста до проведення підсумкового тестового обстеження

3) тестування, яке дозволяє перевірити попередньо отриману інформацію

4) різновид тестування, під час якого по черговість завдань залежить від якості відповідей піддослідного на попередні завдання

7. Вибірка стандартизації, це –

1) процедура кількісної обробки отриманих даних, для визначення діагностичних норм генеральної популяції

2) велика кількість піддослідних, на яких визначаються діагностичні норми і проводиться стандартизація діагностичної шкали

3) варіанти психодіагностичних норм, зібрані на особах різного віку

4) перевірка отриманої діагностичної інформації на предмет її прогностичної вадідності

8. Критеріальні норми, це –

1) діагностичні норми, у яких визначено відповідність між тестовими балами за шкалою властивості, яка вимірюється та рівнем критеріального показника

2) кількісні норми тієї діяльності, заради якої створено тест

3) показники відповідності між генеральною популяцією та експериментальною вибіркою

4) інтегрований показник значущості певних діагностичних показників

9. Надійність тесту:

1) показник відповідності тесту психометричним вимогам

2) стабільність результатів досліджень, стійкість тесту щодо різноманітних подразників

3) стабільність оцінок та міра їх відповідності показнику, який вивчається

4) основна вимога до тестових технологій у психометриці

10. Ретестова надійність:

1) психометрична вимога до тестової методики, спрямована на стандартизацію процедури дослідження

2) надійність, яка забезпечується тривалими обстеженнями з обов’язковими статистичними вимірюваннями

3) характеристика надійності психодіагностичної методики шляхом повторного обстеження піддослідного за допомогою одного і того ж тесту

4) стабільність діагностичних даних, незалежно від методики діагностування

11. Галузь застосування тесту:

1) сфера, у якій дані тестового обстеження можуть найбільш широко використовуватися

2) характеристика методики, яка вказує на контингент піддослідних, для яких створено тест

3) сфера психологічного знання, яка може використовувати подібний інструментарій для діагностичних обстежень

4) доцільність використання тесту

12. Шкальні оцінки:

1) внутрішньогрупові норми, які є наслідком стандартизації діагностичних даних

2) спосіб оцінки результатів тесту спосіб оцінки результатів тесту через визначення його місця за спеціальною шкалою

3) результати статистичної обробки даних

4) кількісна обробка даних з рангуванням отриманої інформації

13. Пілотажне дослідження:

1) пробне дослідження, яке проводиться на початку основного з метою перевірки якості підготовки до основного дослідження

2) довготривале вивчення психічних властивостей на великих групах досліджуваних

3) один з етапів планування та проведення психологічного дослідження

4) вид наукового дослідження, спрямований на пошук статистичних методів обробки даних

14. Артефакт:

1) значуще відхилення від стандартизованих норм

2) факт, не підтверджений практикою

3) штучний факт, отриманий внаслідок неправильного використання методики

4) наслідок помилок у організації та проведення психологічного дослідження

15. Ефект Пігмаліона:

1) відмінний вплив дослідника на піддослідного в залежності від типу експерименту, особистісних властивостей експериментатора та піддослідного

2) вплив підсвідомих тенденцій дослідника на поведінку піддослідного та її оцінку

3) ефект впливу діагноста-початківця на учасників дослідження

4) показник міри втручання дослідника у процедуру дослідження, для отримання бажаних результатів

16. Звіт за результатами психологічного дослідження:

1) короткий виклад основних результатів дослідження, орієнтований на ознайомлення загалу із процедурою проведення дослідження

2) повне та ґрунтовне представлення результатів відповідно до дослідницької програми

3) письмовий виклад отриманої дослідницької інформації

4) показник здатності діагноста до узагальнення отриманої дослідницької інформації

17. Функції згоди у психологічному дослідженні:

1) комунікативна

2) сугестивна

3) ділова

4) етично-правова

18. Видами наукового шахрайства є:

1) фабрикація результатів

2) фальсифікація даних

3) неправильна інтерпретація отриманої інформації

4) суб’єктивізм в оцінюванні учасників

19. Джерелами артефакт них висновків є:

1) нерепрезентативність вибірки

2) несистематизований опис дослідницької інформації

3) помилки планування та контролю

4) прийняття істинної нуль-гіпотези

20. Основні вимоги до наукового звіту:

1) уникання громіздких конструкцій;

2) доступність;

3) правильне вживання термінів та понять;

4) абстрактність.

21. До основних правил надання інформації про учасників дослідження належать:

1) достатній та необхідний рівень термінологічної складності;

2) доступність для читача;

3) толерантність до стану здоров’я;

4) тендерна визначеність.

22. Варіантами текстового представлення результатів дослідження є:

1) навчально-методичні посібники

2) статті у науковому журналі

3) монографії за результатами досліджень

4) звіт про науково-дослідну роботу

23. До складу загальних вимог до виступів з представлення результатів наукового дослідження входять:

1) адекватна манера мовлення

2) наполегливість у доведенні власної позиції

3) дотримання норм мови

4) використання цитат

24. Деонтологічний аналіз психологічних досліджень це:

1) відбір найбільш оптимальної стратегії експерименту

2) аналіз дослідження на предмет правильності вибору плану обстеження

3) аналіз дослідження на відповідність основним правилам професійної етики

4) аналіз типу плану з міркувань зручності його реалізації

25. До схеми деонтологічного аналізу психологічних досліджень входять:

1) методологічна визначеність дослідження

2) рівень професійної підготовки експериментатора

3) час, місце, умови проведення дослідження

4) дослідницькі впливи

26. До ресурсів дослідження відносяться:

1) ресурси матеріальних витрат

2) ресурси інтелекту учасників експерименту

3) ресурси міри прогнозованості результатів

4) ресурси поінформованості учасників

27. За етапами наукового дослідження методи поділяються на:

1) теоретичні

2) емпіричні

3) організаційні

4) кореляційні

28. Правилами формулювання питань у бесіді, інтерв’ю, анкеті є:

1) послідовність

2) стислість

3) прозорість

4) однозначність

29. За особливостями побудови питання є:

1) нейтральні

2) керовані

3) відкриті

4) з варіантами відповідей

30. До основних характеристик стандартизованих діагностичних методів відносяться:

1) конкретність

2) стислість

3) валідність

4) репрезентативність

31. За критерієм ”особливостей організації“ спостереження поділяються на:

1) зовнішні

2) цілеспрямовані

3) вільні

4) приховані

32. До процедури каузометричного дослідження входять:

1) біографічна розминка

2) актуалізація значимих подій

3) датування подій

4) аналіз сфер подій

33. Основним діагностичним інструментарієм вивчення інтелекту є:

1) аналітичне спостереження

2) психометричні шкали

3) особистісні опитувальники

4) метод контент-аналізу

34. Диференціація категорій порушень розвитку передбачає діагностику недоліків:

1) мислення

2) мовлення

3) уяви

4) сприймання

35. Основним діагностичним показником психологічної готовності дитини до навчання у школі є:

1) розумова активність

2) мнемічні здібності

3) довільність

4) короткочасна пам’ять

36. Діагностичними ознаками креативності є:

1) доведення розпочатої справи до кінця

2) уміння знаходити нові проблеми

3) оригінальність

4) семантична гнучкість

37. Основоположником теорії емоцій вважають:

1) В. Вундта

2) К. Юнга

3) У. Джеймса

4) У. Кеннона

38. Рівень експансії регулює:

1) цілісне і гармонійне сприйняття оточуючого світу

2) процес і шляхи задоволення соматичних потреб

3) активність у ситуаціях неефективності афективних стереотипів

4) складні прийоми підтримання позитивних емоційних станів

39. Крива Д. Хебба наочно демонструє:

1) систему взаємозалежності між стенічними та астенічними емоціями

2) систему взаємозалежності між рівнем активації та дією стимулів на організм

3) систему сенсорної взаємодії організму з середовищем

4) залежність між адекватністю поведінки та оптимальністю просторової позиції

40. До основних детермінант, які обмежують актуальне переживання і спрямованість розвитку почуттів належать:

1) захворювання та травми

2) функції рухового апарату

3) зміна середовища

4) стан організму в цілому

41. Чуттєві прояви можуть бути:

1) нормальними – аномальними

2) цілеспрямованими – хаотичними

3) відповідними віку – невідповідними віку

4) глибокими – поверховими

42. Перші експериментальні дослідження вольових процесів належать:

1) М. Ланге

2) Н Аху

3) Ф. Дондерсу

4) О. Лурії

43. Основними типами вольової організації особистості є:

1) саморегуляція

2) самоконтроль

3) самоаналіз

4) самооцінювання

44. Індивідуально-орієнтованим методом у дослідженні самосвідомості є:

1) проективні методи

2) психологічна бесіда

3) шкальні техніки

4) ТРР

45. Основоположником шкали локусу контролю є :

1) Р. Браумейстер

2) І. Чеснокова

3) Дж. Роттер

4) В. Столін

46. Автоматизовані мотиваційні системи це:

1) поведінкові прояви, які безпосередньо не регулюються потребами та емоціями

2) поєднання первинних мотивів у групи

3) штучні утворення, які впливають на життєву активність особистості

4) епізодично діючі програми мотивації особистості

47. Категорії мотивів прагнення до успіху та запобігання невдач запропонував:

1) Й. Шванцара

2) Х. Хекхаузен

3) А. Шмельов

4) А. Маслоу

48. Діагностичними показниками уповільнення темпів психічного розвитку є:

1) низька довільність

2) швидка втома в інтелектуальній діяльності

3) обмеженість уяви

4) погана довготривала пам’ять

49. Симптоми аномалій у навчальній діяльності:

1) конформність

2) низька зорова-рухова координація

3) порушення мовлення

4) низька успішність

50. Наслідками емоційної дезадапитації у навчальній діяльності є:

1) фізіологічне виснаження

2) відгородженість

3) різке погіршення концентрації уваги

4) ускладнення у висловлюванні

51. Діагностуючи міжособистісні стосунки, доцільно використовувати:

1) методику Хоппе

2) методику Лірі

3) референтометрію

4) Q-сортування Стефансона

52. Діагностуючи акцентуації характеру, доцільно використовувати:

1) методику шмішека

2) методику ПДО Лічко

3) методику Скотта

4) ММРІ

53. Діагностуючи мотивацію, доцільно використовувати:

1) ОСТ Русалова

2) ТСІ Амтхауера

3) методику Хоппе

4) ТМА Мехрабіана

54. Діагностуючи самосвідомість, доцільно використовувати:

1) ШТРР Гуревича

2) ТРР Келлі

3) ТГФ Шмельова

4) Q-сортування Стефансона

55. Діагностуючи волю, доцільно використовувати:

1) методику Ейдмана

2) методику Q-сортування стефансона

3) НАКЕРМ-90 Куля

4) РСК Роттера

56. Діагностуючи емоції, доцільно використовувати:

1) методику Хоппе

2) СУПОС-8 Мікшера

3) методику САН

4) методику ДДО-М

57. Методика Дж. Холланда ”Спрямований пошук“ дозволяє діагностувати:

1) тривожність

2) структура інтересів

3) особливості творчого мислення

4) професійні інтереси та переваги

58. На інтерпретацію результатів дослідження впливають:

1) мотивація учасників дослідження

2) кінцева мета дослідження

3) часткова ціль дослідження

4) умови проведення дослідження

59. Основні результати дослідження мають містити інформацію про:

1) умови проведення дослідження

2) причину обстеження

3) резюме

4) психологічний прогноз

60. Форми інтерпретації результатів дослідження:

1) екстраполяція

2) ad hoc

3) транспонування інформації

4) дедуктивно-індуктивні умовиводи

Варіант

1. Психологічна діагностика це:

1) галузь психологічної науки про закономірності становлення психічних властивостей

2) наука про методи та методики діагностування

3) галузь психологічного знання, яка вивчає стабільні та нестабільні у часі психічні властивості

4) галузь психологічної науки, яка займається розробкою методів вивчення, вимірювання психологічних властивостей особистості

2. Психометрія це:

1) галузь психологічної діагностики, пов’язана із теорією та практикою вимірювання у психології

2) галузь психології, яка займається розробкою методик діагностування

3) галузь психодіагностики, яка вивчає надійність діагностичного інструментарію

4) наука про відповідність методів методологічним принципам науки

3. Однією з найважливіших вимог психодіагностичного методу є:

1) прогностичність

2) верифікація

3) стандартизація

4) операціоналізованість

4. Тест у психодіагностиці:

1) стандартизоване, часто обмежене в часі випробування, яке використовується для встановлення кількісних (якісних) індивідуально-психологічних властивостей

2) інструментарій кількісного та якісного дослідження психічних властивостей у відповідності з існуючими нормами стандартизації

3) методика вивчення індивідуально-типологічних особливостей учасників дослідження шляхом використання стандартизованих питань або тверджень

4) найбільш розповсюджений інструментарій вивчення психічних властивостей, який передбачає стандартизовану кількісну та якісну обробку даних

5. Тестова батарея:

1) складний інструментарій, який передбачає поетапність дослідження, з обов’язковою якісною інтерпретацією діагностичних даних

2) тип методик, спрямованих на одночасне обстеження комплексу психодіагностичних властивостей

3) сукупність субтестів, об’єднаних у одну психодіагностичну методику і спрямованих на вимірювання різних сторін складного психологічного конструкта

4) ефективний діагностичний інструментарій, який передбачає вимірювання різних сторін складного психологічного конструкта

6. Адаптоване тестування це –

1) тестування, яке дозволяє перевірити попередньо отриману інформацію

2) різновид тестування, під час якого по черговість завдань залежить від якості відповідей піддослідного на попередні завдання

3) різновид валідної та надійної тестової технології

4) стандартизація процедури дослідження, для комплексного вивчення психічних властивостей учасників дослідження

7. Вибірка стандартизації, це –

1) дослідження, яке спрямоване на вивчення психічних властивостей

2) кількісна обробка діагностичних даних, спрямована на пошук основних закономірностей психічних показників великих груп оптантів

3) велика кількість піддослідних, на яких визначаються діагностичні норми і проводиться стандартизація діагностичної шкали

4) кількість учасників дослідження, яка дозволяє робити узагальнюючи висновки та прогнози

8. Критеріальні норми, це –

1) кількісні норми тієї діяльності, заради якої створено тест

2) діагностичні норми, які вказують на внутрішню валідність експериментальної вибірки

3) діагностичні норми, у яких визначено відповідність між тестовими балами за шкалою властивості, яка вимірюється та рівнем критеріального показника

4) результати кількісного аналізу даних та їх упорядкування за рангами

9. Надійність тесту:

1) стабільність оцінок та міра їх відповідності показнику, який вивчається

2) стабільність результатів досліджень, стійкість тесту щодо різноманітних подразників

3) коефіцієнт відповідності тестової технології проблемам дослідження

4) ситуації повторення діагностичних даних незалежно від умов дослідження

10. Ретестова надійність:

1) характеристика надійності психодіагностичної методики шляхом повторного обстеження піддослідного за допомогою одного і того ж тесту

2) надійність, яка забезпечується тривалими обстеженнями з обов’язковими статистичними вимірюваннями

3) неодноразове використання тестової технології з метою перевірки даних на достовірність

4) процедура поетапного вивчення психічних властивостей шляхом використання стандартизованого діагностичного інструментарію

11. Галузь застосування тесту:

1) певний напрямок діагностичного використання тесту

2) вибір діагностом найбільш оптимального інструментарію дослідження

3) характеристика методики, яка вказує на контингент піддослідних, для яких створено тест

4) сфера, у якій дані тестового обстеження можуть найбільш широко використовуватися

12. Шкальні оцінки:

1) спосіб оцінки результатів тесту спосіб оцінки результатів тесту через визначення його місця за спеціальною шкалою

2) стандартизовані межі достовірної інформації

3) результати статистичної обробки даних

4) кількісні та якісні характеристики діагностичних даних

13. Пілотажне дослідження:

1) поперечний зріз з метою встановлення основних закономірностей динаміки окремих психічних явищ

2) пробне дослідження, яке проводиться на початку основного з метою перевірки якості підготовки до основного дослідження

3) етап діагностики, спрямований на визначення дослідницької проблеми та методів її вивчення

4) поетапне вивчення психічних властивостей

14. Артефакт:

1) різновид тестування, яке не передбачає підрахунок балів за ключем

2) значуще відхилення від стандартизованих норм

3) показник адаптованості методики

4) штучний факт, отриманий внаслідок неправильного використання методики

15. Ефект Пігмаліона:

1) негативний вплив діагноста на учасників дослідження

2) вплив підсвідомих тенденцій експериментатора на поведінку піддослідного та її оцінку

3) ситуації епізодичного впливу діагноста на учасників з метою отримання бажаних даних

4) відмінний вплив експериментатора на піддослідного в залежності від типу експерименту, особистісних властивостей експериментатора та піддослідного

16. Звіт за результатами психологічного дослідження:

1) повне та ґрунтовне представлення результатів відповідно до дослідницької програми

2) представлення основних результатів дослідження, із зазначенням теоретичної бази, методів та процедури проведення

3) генералізація отриманої інформації діагностом

4) індивідуальні або колективні роботи, розраховані на широкий загал

17. Функції згоди у психологічному дослідженні:

1) етично-правова

2) інформаційна

3) дослідницька

4) комунікативна

18. Видами наукового шахрайства є:

1) суб’єктивізм в оцінюванні учасників

2) зарозумілість у поясненні отриманої інформації

3) непрофесійне використання наукових термінів

4) фабрикація даних

19. Джерелами артефакт них висновків є:

1) несистематизований опис дослідницької інформації

2) помилки планування та контролю

3) хибне окреслення перспектив подальшого дослідження

4) прийняття хибної нуль-гіпотези

20. Основні вимоги до наукового звіту:

1) чітке структурування тексту

2) абстрактність

3) чіткість і однозначність викладу

4) виклад матеріалу від першої особи множини

21. До основних правил надання інформації про учасників дослідження належать:

1) достатній для читача

2) поділ тексту на розділи, підрозділи, абзаци

3) толерантність до расової та етнічної приналежності

4) тендерна визначеність

22. Варіантами текстового представлення результатів дослідження є:

1) підручники

2) щоденники

3) дисертації

4) звіт про науково-дослідну роботу

23. До складу загальних вимог до виступів з представлення результатів наукового дослідження входять:

1) експресивність мовлення

2) дотримання пауз

3) використання цитат

4) точність мовлення

24. Деонтологічний аналіз психологічних досліджень це:

1) аналіз дослідження на відповідність основним правилам професійної етики

2) аналіз типу плану з міркувань зручності його реалізації

3) аналіз тактики дослідження

4) аналіз відбору плану за кількістю груп

25. До схеми деонтологічного аналізу психологічних досліджень входять:

1) час, місце, умови проведення дослідження

2) рівень професійної підготовки експериментатора

3) використання результатів дослідження іншими особами

4) вибір методів та процедури дослідження

26. До ресурсів дослідження відносяться:

1) ресурси креативності дослідника

2) ресурси комунікативних здібностей учасників експерименту

3) людські ресурси

4) ресурси інтелекту

27. За етапами наукового дослідження методи поділяються на:

1) організаційні

2) інтерпретаційні

3) методи аналізу даних

4) каузальні методи

28. Правилами формулювання питань у бесіді, інтерв’ю, анкеті є:

1) послідовність

2) визначеність понять

3) однозначність

4) нейтральність

29. За особливостями побудови питання є:

1) керовані

2) стислі

3) уточнюючі

4) питання-паузи

30. До основних характеристик стандартизованих діагностичних методів відносяться:

1) репрезентативність

2) надійність

3) визначеність

4) однозначність

31. За критерієм ”особливостей організації“ спостереження поділяються на:

1) лабораторні

2) вільні

3) зовнішні

4) включені

32. До процедури каузометричного дослідження входять:

1) актуалізація значимих подій

2) аналіз сфер подій

3) біографічна розминка

4) формування списку подій

33. Основним діагностичним інструментарієм вивчення інтелекту є:

1) психологічна бесіда

2) проективні методи

3) психометричні шкали

4) аналітичне спостереження

34. Диференціація категорій порушень розвитку передбачає діагностику недоліків:

1) пам’яті

2) мовлення

3) мислення

4) здатності до навчання

35. Основним діагностичним показником психологічної готовності дитини до навчання у школі є:

1) мнемічні здібності

2) довільність

3) розумова активність

4) здатність до умовиводів

36. Діагностичними ознаками креативності є:

1) оригінальність

2) уміння вирішувати проблеми

3) здатність до генерації великої кількості ідей

4) доведення розпочатої справи до кінця

37. Основоположником теорії емоцій вважають:

1) Л. Фестингера

2) У. Джеймса

3) П. Барда

4) К. Юнга

38. Рівень емоційного контролю регулює:

1) емоційну оцінку оточення

2) цілісне і гармонійне сприйняття оточуючого світу

3) примітивні, пасивні форми психічної адаптації

4) афективні переживання, пов’язані із співчуттям

39. Крива Д. Хебба наочно демонструє:

1) взаємозалежність між афективними переживаннями та мотивацією

2) систему взаємозалежності між рівнем активації та дією стимулів на організм

3) систему взаємозалежності між стенічними та астенічними емоціями

4) взаємозалежність між рівнем активації організму та мобілізуючими емоціями

40. До основних детермінант, які обмежують актуальне переживання і спрямованість розвитку почуттів належать:

1) зміни в структурі сім’ї

2) соматотип

3) захворювання або травми

4) економічне становище

41. Чуттєві прояви можуть бути:

1) цілеспрямованими – хаотичними

2) відповідними віку – невідповідними віку

3) нормальними – анамальними

4) істотними – слабкими

42. Перші експериментальні дослідження вольових процесів належать:

1) В. Вундту

2) Ф. Дондерсу

3) О. запорожцю

4) Я. Ліндворські

43. Основними типами вольової організації особистості є:

1) самоконтроль

2) самоаналіз

3) самокритичність

4) самовпевненість

44. Індивідуально-орієнтованим методом у дослідженні самосвідомості є:

1) ТРР

2) проективні методи

3) метод аналізу продуктів діяльності

4) тест

45. Основоположником шкали локусу контролю є :

1) І. Кон

2) В. Столін

3) Дж. Роттер

4) А. Анастазі

46. Автоматизовані мотиваційні системи це:

1) поведінкові прояви, які вказують на здатність до подолання перешкод

2) поведінкові прояви, які безпосередньо не регулюються потребами та емоціями

3) поведінкові прояви, які опосередковано характеризують мотиви особистості

4) групування мотивів, в зараженості від їх ситуативної значущості

47. Категорії мотивів прагнення до успіху та запобігання невдач запропонував:

1) А. Маслоу

2)Д. Мак-Клелланд

3) Х. Хекхаузен

4) Й. Шванцара

48. Діагностичними показниками уповільнення темпів психічного розвитку є:

1) недостатній обсяг знань

2) незрілість мислення

3) низька інтелектуальна спрямованість

4) уповільнений руховий темп

49. Симптоми аномалій у навчальній діяльності:

1) негативне відношення до вчителя

2) гіперактивність

3) порушення мовлення

4) ускладнене послідовне маніпулювання предметами

50. Наслідками емоційної дезадапитації у навчальній діяльності є:

1) різке погіршення концентрації уваги

2) зниження пам’яті

3) надмірна активність

4) схильність до іпохондрії

51. Діагностуючи міжособистісні стосунки, доцільно використовувати:

1) методику Лірі

2) парний рейтинг

3) методику Незакінчені речення

4) методику Біне-Сімона

52. Діагностуючи акцентуації характеру, доцільно використовувати:

1) ММРІ

2) методику ПДО Лічко

3) методику Леонгарда

4) методику ЕРІ Айзенка

53. Діагностуючи мотивацію, доцільно використовувати:

1) ТМД Мехрабіана

2) ТГФ Шмельова

3) ОСТ Русалова

4) методику Хоппе

54. Діагностуючи самосвідомість, доцільно використовувати:

1) ТРР Келлі

2) Q-сортування Стефансона

3) РЕN Айзенка

4) ПДО Лічко

55. Діагностуючи волю, доцільно використовувати:

1) методику Селігмана

2) методику Заззо

3) методику Іванникова

4) референтометрію

56. Діагностуючи емоції, доцільно використовувати:

1) ОСТ Русалова

2) методику Спілбергера

3) СУПОС-8 Мікшера

4) методику САН

57. Методика Е. Шефера, Р.Белла ”РАRІ“ дозволяє діагностувати:

1) міжособистісні стосунки

2) структуру особистості

3) ставлення батьків до своїх соціальних ролей

4) специфіку сімейних стосунків

58. На інтерпретацію результатів дослідження впливають:

1) релевантність застосованих методів

2) відповідність застосованих методів проблемі, яка вивчається

3) статистичні методи обробки даних

4) індуктивно-дедуктивне мислення діагноста

59. Основні результати дослідження мають містити інформацію про:

1) мотиви участі у дослідженні

2) головні симптоми

3) час, місце проведення дослідження

4) статистичні методи обробки даних

60. Форми інтерпретації результатів дослідження:

1) кількісна

2) якісна

3) дедуктивно-індуктивні умовиводи

4) ad hoc

__________________________________________________________________________________

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Базова:

1. Бурлачук Л. Ф. Психодиагностика: Учебник для вузов / Л. Ф. Бурлачук. – СПб.: Питер, 2006. – 351 с.

2. Горбунова В. В. Експериментальна психологія в схемах і таблицях : Навчальний посібник / В. В. Горбунова. – К. : Професіонал, 2007. – 208 с.

3. Дружинин В. Н. Экспериментальная психология: Учебник для вузов / В. Н. Дружинин. – СПб. : Питер, 2006. – 320 с.

4. Любимов П. С. Практикум по экспериментальной психологии / П. С. Любимов. – М. : Государственное учебно-педагогическое издательство, 1936. – 222 с.

5. Мельников В. М. Введение в экспериментальную психологию личности / В. М. Мельников, Л. Т. Ямпольский. – М. : Просвещение, 1985.

6. Методы изучения и диагностики психического развития ребенка : Сб. науч. трудов / [под общ. ред. Н. И. Непомнящей]. – М.,1975. – 250 с.

7. Методики психодиагностики в спорте / [Марищук В. Л., Блудов Ю. М., Плахтиенко В. А., Серова Л. К.] – М. : Просвещение, 1990. – 256 с.

8. Немов Р. С. Психология. В 3 кн. : Кн. 3 : Экспериментальная педагогическая психология и психодиагностика / Р. С. Немов. – М. : Просвещение, ВЛАДОС, 1995. – 512 с.

9. Общая психодиагностика / [под ред. А. А. Бодалева, В. В. Столина]. – М. : МГУ, 1981.− 383 с.

10. Поліщук С. А. Методичний довідник з психодіагностики / С. А. Поліщук. – Суми : ВТД ”Університетська книга“, 2009. − 442 с.

11. Практикум по возрастной психологии: Учебное пособие / [под ред.Л. А. Головей, Е. Ф. Рибалко]. – СПб. : Речь, 2005. – 688 с.

12. Практикум по общей и экспериментальной психологии / [под общ. ред. А. А. Крылова]. – Л.: ЛГУ, 1987. – 255 с.

13. Психологическая диагностика: Проблемы и исследования / [под ред. К. М. Гурьевича]. – М., 1981. – 232 с., с ил.

14. Рабочая книга социолога / [отв. ред. Г. В. Осипов]. – М. : Наука, 1986. – 477 с.

15. Рогов Е. И. Настольная книга практического психолога в образовании / Е. И. Рогов. – М. : Владос, 1996. – 529 с.

16. Словарь – справочник по психологической диагностике / Л. Ф. Бурлачук, С. М. Морозов; [отв. ред. С. Б. Крымский]. – Киев : Наук. думка, 1989. – 200с.

17. Урунтаева Г. А. Практикум по детской психологии / Г. А. Урунтаева, Ю. А. Афонькина. – М. : Просвещение, 1995. – 291 с.

18. Шванцара Й. Диагностика психического развития / Й. Шванцара. – Прага : АВИЦЕНУМ – Медицинское издательство, 1978. – 387 с.

19. Шмелев А. Г. Основы психодиагностики / А. Г. Шмелев. – М., Ростов-на-Дону : ”Феникс“, 1996.

Допоміжна:

1. Анастази А. Психологическое тестирование : Книга 1; Пер. с англ. / А. Анастазі / под ред. К. М. Гуревича, В. И. Лубовского. – М. : Педагогика, 1982. – 320 с., ил.

2. Анатази А. Психологическое тестирование: Книга 2; Пер. с англ. / А. Анастазі / [под ред. К. М. Гуревича, В. И. Лубовского]. – М. : Педагогика, 1982. – 336 с., ил.

3. Гильбух Ю. З. Умственно одаренный ребенок. Психология, диагностика, педагогика / Ю. З. Гільбух. – К. : РОВО Укрвузполитграф, 1992. – 84 с.

4. Иванников В. А. Психологические механизмы волевой регуляции. Изд. 2-е, испр. и доп. / В. А. Иванников. – М. : Изд-во УРАО, 1998. – 144 с.

5. Китаев-Смык Л. А. Психология стресса / Л. А. Китаев-Смык. – М. : Издательство ”Наука“, 1983. – 268 с.

6. Кон И. С. Категория ”Я“ в психологии / И. С. Кон // Психологический журнал, 1981. Т. 2. № 3. – С. 25 – 38.

7. Корж С. О количественной оценке волевого усилия / С. О. Корж // Вопросы психологии. – 1976. – № 1. – С. 118 – 121.

8. Лангмейер Й. Психическая депривация в детском возрасте / Й. Лангмейер, З. Матейчек. – Прага : Медицинское издательство Авиценум, 1984. – 334 с.

9. Максименко С. Д. Теорія і практика психолого-педагогічного дослідження / С. Д. Максименко. – К. : НДПІ, 1990. – 239 с.

10. Маценко В. Ф. Психологія пізнавальних процесів / В. Ф. Маценко. – К. : Главник, 2008. – 192 с.

11. Махлах Е. С. К вопросу об измерении волевого усилия и волевых качеств личности / Е. С. Махлах, И. А. Рапопорт // Вопросы психологии. – 1976. – № 2. – С. 133 – 137.

12. Поліщук С. А. Психологічні практики в системі підготовки практичних психологів : навчально-методичний посібник / С. А. Поліщук. − Глухів, РВВ ГНПУ ім. О. Довженка, 2012. − 134 с.

13. Психология индивидуальных различий. Тексты / [под. ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, В. Я. Романова]. – М. : МГУ, 1982 – 320 с.

14. Психология личности. Тексты / [под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, А. А. Пузырея]. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1982. – 288 с.

15. Психология самосознания. Хрестоматия. – Самара : Издательский Дом ”БАХРАХ – М“, 2003 – 672 с.

16. Степанов С. С. Диагностика интеллекта методом рисуночного теста / С. С. Степанов. – М. : ”Памятники исторической мысли“, 1991. – 96 с.

• ⇐ Назад
• 1
• 2
• 3
• 4
• 56