Розвиток поліхет, будова личинок
Мета. Ретельне вивчення дроблення яйця поліхет. Детермінований характер дроблення яйця поліхет. Розвиток личинки трохофори і метатрохофори.
Матеріал та обладнання. Мікропрепарати личинок поліхет. Мікроскопи. Таблиці.
Об’єкт дослідження.Polygordius sp., Nereis pelagica.
Хід роботи.Розглянути схему спірального дроблення яйця поліхети. Визначити перехід від чотирьох- до восьмиклітинної стадії, а потім до 16-клітинної стадії трохофори.
Розглянути будову трохофори. Визначити наявність ануса, задньої кишки, середньої кишки, м’язів, післяротового та передротового кола війок, рот, передню кишку, протонефрідій, мезодермальні клітини.
Розглянути етап формування метатрохофори. Утворення ларвальних та постларвальних сегментів відбувається різними шляхами. Ларвальні сегменти формуються одночасно, всі інші – поступово утворюються на кінці тіла.
Розглянути розвиток целома кільчастих червив.
ЗавданняВиконати малюнок трохофори, вказати головні деталі будови. Виконати малюнок перших етапів метаморфоза трохофори, внаслідок якого утворюються ларвальні сегменти, вказати деталі будови. Виконати малюнок метатрохофори, вказати деталі будови. Виконати схему утворення целомічних мішків кільчастих червив.
Питання для теоретичної підготовки
1. Утворення бластули кільчастих червив.
2. Утворення гаструли кільчастих червив
3. Детермінованість дроблення кільчастих червив.
4. Личинка трохофора та її будова.
5. Метатрохофора та її будова.
6. Утворення ларвальних сегментів.
7. Утворення постларвальних сегментів
8. Розвиток целома кільчастих червив.
Лабораторна робота № 17
І. Клас Малощетинкові (Oligochaeta)
Зовнішня та внутрішня морфологія на прикладі дощового черв’яка.
Мета. Вивчення зовнішньої морфології дощового черв’яка. Виявлення загальних рис морфології з представниками поліхет.
Матеріал та обладнання. Вологі тотальні препарати дощового черв’яка, лупи.
1. Об’єкт дослідження. Дощовий черв’як Lumbricus terrestris.
Хід роботи. Уважно розглянути дощового черв’яка. На передньому кінці тіла знайти головну лопать (простоміум). Звернути увагу на відсутність пальп, очей, та антен, які характерні для поліхет. Відмітити наявність сегментів тіла, їх кількість. За допомогою лупи знайти щетинки, які розташовані по боках та на черевній поверхні сегментів. На кінці тіла знайти анальну лопать (пігідіум). На чотирнадцятому сегменті знайти жіночі статеві отвори. На п’ятнадцятому сегменті знайти чоловічі статеві отвори. Звернути увагу на наявність пояску на 32–37 сегментах, які виділяють слиз для утворення яйцевого кокону та білкову рідину, яка використовується для живлення зародка.
Звернути увагу на шкірні покриви, які представлені тонкою еластичною кутикулою та багаті на слизові залозисті клітини.
ЗавданняВиконати малюнок зовнішньої будови дощового черв’яка. Ретельно відобразити сегменти тіла та вказати сегменти, на яких розташовані жіночі та чоловічі статеві отвори. Вказати пігідіум та простоміум. Відмітити наявність чи відсутність щетинок на простоміумі. Відобразити щетинки бокові та черевні. Вказати їх кількість.
Питання для теоретичної підготовки
1.Загальні та відмінні риси зовнішньої будови поліхет та олігохет.
2.Розміри та форма тіла олігохет.
3.Сегментованість тіла.
4.Наявність щетинок.
5.Статеві отвори та їх локалізація.
Внутрішня морфологія на прикладі дощового черв’яка
Мета Вивчення внутрішньої будови дощового черв’яка
Матеріал та обладнанняМікропрепарат поперечного перерізу тіла дощового черв’яка, мікроскопи.
Об’єкт дослідженняДощовий черв’як - Lumbricus terrestris.
Хід роботиПрепарат поперечного перерізу тіла черва орієнтують під мікроскопом, враховуючи розміщення щетинок, нервового ланцюжка (на черевному боці) та тифлозоля (на дорзальній стороні внутрішньої поверхні кишечника). По периферії препарату лежить розвинений шкірно–м’язовий мішок, центральне положення займає кишечник. Целом добре розвинений.
Гістологічну будову стінки тіла вивчають під великим збільшенням мікроскопа. Шкірно–м’язовий мішок утворений такими елементами: тонкою кутикулою (переважно вона втрачається під час приготування препарату), одношаровим покривним епітелієм, кільцевою мускулатурою, товстим шаром поздовжньої мускулатури. В поздовжньому шарі м’язові клітини лежать біля стінки у вузьких камерах, орієнтованих перпендикулярно до поверхні тіла. З боку целома поздовжня мускулатура вистелена перитонеальним епітелієм. Щетинки можна побачити, якщо по ним пройшла площина перерізу. Основи щетинок глибоко занурюються в стінку тіла.
Стінка кишечника утворена одношаровим епітелієм, назовні від якого міститься кишечна мускулатура. Ззовні кишечник вкритий хлорагогенною тканиною. На спинній стороні кишки серед хлорагогенних клітин видно переріз спинної кровоносної судини, а під кишкою – переріз черевної судини, зв’язаної з нею мезентерієм. У тифлозолі проходить судина тифлозоля.
На черевній стороні видно черевний нервовий ланцюжок та кровоносну судину біля нього. По боках від кишечника – перерізи різних ділянок метанефрідієв.
Завдання.Виконати малюнок поперечного перерізу дощового черва. Позначити кутикулу, епідерміс, кільцеву та поздовжню мускулатуру, метанефрідії, щетинки, мезентерій, черевну та субневральну судини, черевний нервовий ланцюжок, хлорагогенну тканину, кишечник, тифлозоль, спинну судину та судину тифлозоля.
Питання для теоретичної підготовки
1. Зовнішня будова малощетинкових.
2. Покрови тіла малощетинкових.
3. Травна система малощетинкових.
4. Кровоносна система малощетинкових.
5. Органи виділення малощетинкових.
6. Нервова система малощетинкових.
7. Статева система. Розмноження та розвиток малощетинкових на прикладі дощового черв’яка.
Лабораторна робота № 18