Методичні вказівки до виконання роботи. 1. Вивчення кристалів антоціану в клітинах листка червоної капусти.

1. Вивчення кристалів антоціану в клітинах листка червоної капусти.

Виготовити тимчасовий мікропрепарат з шматочка м’якоті червоної капусти. При малому збільшенні знайти клітини з поодинокими кристалами. При великому збільшенні розглянути та замалювати різні форми кристалів антоціану в клітинах капусти.

В клітинах м’якоті антоціан концентруються у вигляді окремих зерновидних, призматичних, голчастих та сферичних червоно-фіолетових кристалів.

2. Вивчення кристалів щавелевокислого кальцію (СаС₂О₄) в сухих лусках цибулини цибулі (або цибулини часнику).

Виготовити тимчасовий мікропрепарат з шматочка зовнішньої луски цибулі. При малому збільшенні знайти клітини з поодинокими кристалами щавелевокислого кальцію. Розглянути кристали при великому збільшенні та замалювати їх в окремій клітині. Провести якісну реакцію на ідентифікацію кристалів щавелевокислого кальцію.

Препарат сухої лусочки цибулі виготовляють в гліцерині. При великому збільшенні майже у всіх клітинах добре видимі прямокутні кристали, які іноді зростаються по два чи три – такі кристали, що складаються щавелевокислого кальцію, називають одинарними, подвійними чи потрійними. При дії на препарат розчином неорганічної кислоти (сірчаної або соляної) спостерігється розчинення кристалів.

3. Вивчення друз щавелевокислого кальцію в черешках листка бегонії.

Виготовити тимчасовий мікропрепарат поперечного зрізу черешка листка бегонії (або черешка липи). При малому збільшенні знайти клітини з друзами щавелевокислого кальцію. Розглянути при великому збільшенні та замалювати клітину з друзами.

Поперечний зріз черешка листка бегонії поміщають у гліцерин. У вакуолях багатьох клітин спостерігаються поодинокі ромбоедри і численні дрібні зрощені кристали - друзи.

4. Вивчення рафідів щавелевокислого кальцію в черешках листка винограду (або черешках липи).

Виготовити тимчасовий мікропрепарат поперечного зрізу черешка листка винограду. При малому збільшенні знайти клітини з рафідами щавелевокислого кальцію. Розглянути при великому збільшенні та замалювати клітину з рафідами.

Мікропрепарат з черешка листка винограду виготовляють в гліцерині. При великому збільшенні в черешках старих листків видимі довгі голчасті кристали, що лежать в клітинах паралельно один одному і утворюють щільні групи — рафіди.

5. Вивчення сферокристалів інуліну в бульбокорені георгіни.

Виготовити тимчасовий мікропрепарат паренхіми бульбокореня георгіни. При малому збільшенні знайти окремі клітини, при великому збільшенні розглянути в клітині сферокристали інуліну та замалювати.

З бульбокоренів георгіни, витриманих в 96° спирті на протязі 7-10 днів, готують тоненькі зрізи і розглядають в гліцерині при великому збільшенні. Сферокристали — це більш-менш округлі скупчення голчастих кристалів інуліну, що променями відходять від кутів клітини, якщо гліцерин, в якому розглядають препарати, замінити теплою водою, сферокристали зникнуть, оскільки вони легко розчиняються у воді.

Контрольні питання.

1. Яке біологічне значення має утворення кристалів щавелевокислого кальцію в клітині? Механізм виведення щавелевої кислоти з організму рослини.

2. Будова і значення вакуолей. Склад клітинного соку.

3. Яка форма кристалів щавелевокислого кальцію характерна дводольним і яка однодольним рослинам?

4. В клітинах яких органів і яких рослин можна спостерігати скупчення кристалів, друз, рафідів?

5. Біологічна роль інуліну.

6. Роль продуктів вторинного обміну речовин в житті рослини.

Завдання для самостійної роботи.

1. Заповнити таблицю „Кристалічні включення в клітинах рослин”:

Таблиця. Кристалічні включення в клітинах рослин

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5.

Пластиди

Мета заняття: ознайомитися різноманіттям пластид, навчитися розпізнавати їх в клітинах, вивчити їх будову і локалізацію в клітині; набути навичок виконання маштабованого рисунку мікрооб’єктів, закріпити навички мікроскопування та виготовлення мікропрепаратів.

Матеріали та обладнання: мікроскопи, препарувальні інструменти (препарувальні голки, пінцети, леза) скляні палички або піпетки, фільтрувальний папір, предметні і покривні скельця; листки елодеї канадської (Elodea canadensis), листки валіснерії (Vallisneria spiralis), м’якоть зрілих плодів глоду (Crataegus), шипшини (Rosa canina), горобини (Sorbus aucuparia), стручкового перцю (Capsicum annuum), листки традесканції (Tradescantia), вата; розчин йоду в калій йоді, розчин флороглюцину в 50% спирті, концентрована сірчана (H₂SO₄) або соляна (НСІ) кислоти, сірчанокислий анілін, судан III, хлор-цинк-йод, гліцерин.

Контрольні питання (конспект).

1. Пігменти пластид і місце їх локалізації в пластидах.

2. Порівняльна характеристика ультраструктури хлоропластів, хромопластів та лейкопластів. Взаємозв’язок будови пластид та їх функцій.

3. Класифікація лейкопластів.

4. Механізм взаємоперетворення пластид.

5. Еволюційне походження пластид.

• ⇐ Назад
• 1
• 234
• 5
• 6
• 7
• 8
• 9
• 10
• 11
• 12
• 13
• 14
• 15
• 16
• Далее ⇒