Перший етап компонування редуктора

Компоновку зазвичай проводять в два етапи. Перший етап служить для приблизного визначення положення зубчатих коліс відносно опор, для подальшого визначення реакцій опор та підбору підшипників.

Компоноване креслення виконуємо в одній проекції – розріз по осям валів при знятій кришці редуктора; бажано викреслювати у масштабі 1:1, в тонких лініях.

Приблизно посередині аркуша паралельно його довшій стороні проводимо горизонтальну осьову лінію; після чого проводимо дві вертикальні осьові лінії – осі валів на відстані мм.

Викреслюємо спрощено спочатку шестерню потім колесо у вигляді прямокутників; шестерня виконана за одне ціле із валом; довжина ступиці колеса дорівнює ширині вінця і не виступає за грані прямокутника.

Окреслюємо внутрішню стінку корпусу:

- приймаємо зазор між торцем шестерні та внутрішньою стінкою корпусу: мм; за наявністю ступиці зазор береться від торця ступиці;

- приймаємо зазор від окружності вершин зубів колеса до внутрішньої стінки корпусу: мм;

- приймаємо відстань між зовнішнім кільцем підшипника ведучого валу та внутрішньої стінки корпусу: мм; якщо діаметр окружності вершин зубів шестерні буде більше зовнішнього діаметра підшипника, то відстань треба брати від шестерні.

Приймаємо радіальні шарикопідшипники; габарити підшипників обираються по діаметру валу в місці під посадку підшипників:

мм та мм (таб.П3, стор.392÷395).

Умовне позначення підшипників Розміри, мм Вантажопідємність, кН
d D B C C0
25,5 13,7
35,1 19,8
             

Приймаємо для підшипників пластичний мастильний матеріал. Для того щоб пластичний мастильний матеріал не потрапляв до внутрішньої частини корпусу та під дією змащування зубів зубчатої передачі, мастильною рідиною, не витікало зовні, встановлюють на вали мазеутримуючі кільця (див. рис.9.39 та рис.9.40, стор.207÷208).

Їх ширина визначається в інтервалі: мм.

Величину та можна визначити методом заміру, а саме, за допомогою розміру на кресленні знаходимо відстань між серединою шестерні та серединою підшипника, замірюємо та приймаємо; або визначаємо за допомогою розрахунку:

мм

мм

приймається величину таким чином, щоб або , а саме більше значення було в сумі з цілим числом: мм.

З двох отриманих розрахункових довжин та обираємо більше та приймаємо: мм.

Розраховуємо глибина гнізда підшипника:

де – ширина підшипника більшого за розміром.

мм.

приймаємо глибину гнізда підшипника: мм.

Приймаємо товщину фланця кришки підшипника, в залежності від зовнішнього діаметра підшипника (див. рис.12.7, стор.303):

мм, мм

Приймаємо діаметр відповідно від прийнятого , який визначається в залежності від зовнішнього діаметра підшипника (див. рис.12.7, стор.303):

мм, мм.