Комісійні операції комерційних банків з векселями

 

До комісійних операцій з векселями належать: інкасування векселів; доміціляція векселів; зберігання векселів; операції з купівлі, продажу та обміну векселів за дорученнями клієнтів.

Інкасування (інкасо) векселя – це операція, яка полягає в здійсненні банком за дорученням векселедержателя операцій з векселями і супровідними документами (рахунками, транспортними документами, товаророзпорядчими документами або іншими подібними документами) на підставі одержаних від нього інструкцій з метою одержання платежу (акцепту) за векселями, передавання векселів і супровідних документів проти платежу (акцепту), передавання векселів і супровідних документів на інших умовах.

Інкасування векселів здійснюється за двома видами:

- документарне інкасо векселів - інкасування векселів із супровідними документами;

- чисте інкасо векселів - інкасування векселів без супровідних документів;

Сторонами в операції з інкасування є:

- комітент – юридична або фізична особа (векселедержатель), яка доручає банку здійснити операцію з векселем на підставі укладеної угоди з банком;

- банк-ремітент - банк, якому комітент доручив операцію з інкасування векселів;

- інкасувальний банк - будь-який банк, крім банку-ремітента, який бере участь в інкасуванні векселів;

- банк-пред'явник - інкасувальний банк, який здійснює пред`яв-лення векселів і супровідних документів платнику;

- платник, якому має бути зроблене пред'явлення векселів та супровідних документів згідно з дорученням на інкасування.

Інкасо векселів банк здійснює на підставі укладеного з векселедержателем договору про інкасування та доручення комітента на інкасування з точними інструкціями комітента.

Банк має право укладати договір щодо:

- прийняття простих і переказних векселів для пред’явлення платникам у разі настання за ними строку платежу для одержання платежу та вчинення за ними протесту (у разі неплатежу або часткового платежу);

- прийняття переказних векселів для пред'явлення до акцепту та здійснення за ними протесту у разі неакцепту (часткового акцепту, умовного акцепту або недатованого акцепту);

- прийняття простих векселів зі строком платежу у визначений строк від пред'явлення для учинення дати пред'явлення та здійснення за ними протесту;

- прийняття опротестованих векселів для їх пред'явлення до платежу особам, зазначеним у дорученнях на інкасування (за винятком судового порядку);

- прийняття копії векселя для затребування оригіналу векселя, який є у зберігача;

- прийняття примірника переказного векселя для затребування іншого (акцептованого) його примірника, який є у зберігача;

- прийняття векселів для їх передавання зазначеним у дорученнях на інкасування особам на умовах, визначених дорученнями на інкасування;

- вчинення інших дій, пов'язаних з інкасуванням векселів, супровідних документів та захистом прав комітента. відповідно до викладених у дорученнях на інкасування інструкцій .

Усі документи, що передаються банку для інкасування, мають супроводжуватися дорученням на інкасування, у якому мають бути точні та повні інструкції комітента. Доручення на інкасування векселів повинно мати реєстр або опис векселів.

Доручення на інкасування подається банку-ремітенту комітентом:

- у трьох примірниках, якщо банк-ремітент і банк-пред'явник - одна особа;

- у чотирьох примірниках, якщо банк-ремітент банк-пред'явник - різні особи;

- у п'яти примірниках, якщо в інкасуванні, крім банку-ремітента і банку-пред'явника, бере участь інкасувальний банк.

Банк-ремітент уважно перевіряє правильність оформлення комітентом доручень на інкасування, що подаються, і, в разі виявлення помилок або неточностей, повертає їх клієнтам на переоформлення. Правильно оформлені доручення на інкасування та інші документи, що інкасуються, банк-ремітент приймає від комітента під розпис із зазначенням дати їх одержання на останньому примірнику доручення і реєструє у Журналі обліку операцій з векселями (Розділ 5. Векселі на інкасо).

Під час передавання векселя для інкасування комітент має здійснити на зворотному боці векселя передоручений індосамент на користь банку-ремітента. Передоручений індосамент може містити такі вказівки: «як довіреному (назва банку) для (перелік дій)» (застосовується для визначених комітента дій), «для пред'явлення до акцепту» (застосовується для пред'явлення переказного векселя до акцепту), «валюта на інкасо» або «валюта до отримання» (застосовується для пред'явлення векселя до платежу) тощо.

Банк-ремітент, який уклав договір про інкасування з комітентом, здійснює інкасування самостійно або користуючись послугами інших банків, якщо комітент надав останньому таке право. Послуги інших банків надаються на підставі відповідних договорів між: банком-ремітентом та інкасувальним банком (банком-пред'явником); інкасувальним банком і банком-пред'явником.

Якщо банк-ремітент не є банком-пред'явником, то він може, якщо комітент надав йому таке право, передати вексель шляхом вчинення передорученого індосаменту інкасувальному банку, а останній у свою чергу - банку-пред'явнику.

Прийняті доручення на інкасування і додані до них документи перед відсиланням інкасувальному банку оформляються таким чином:

- зазначається назва інкасувального банку, який вибирає банк-ремітент;

- банку-пред'явнику подається інструкція про порядок зарахування суми виручки на рахунки банку-ремітента, а також про спосіб повідомлення банку-ремітента про хід виконання доручення (про здійснення акцепту або платежу, неакцепт або неплатіж тощо).

Пред'явлення документів платнику може бути здійснено у такий спосіб:

- поштою - у цьому разі час пред'явлення є часом одержання поштової кореспонденції;

- у місці акцепту або платежу, зазначеному на векселі, а якщо воно не зазначено, то в місці перебування особи, яка має акцептувати або оплатити вексель. Якщо остання особа не перебуває в цьому місці або з нею неможливо встановити контакт, то документи пред'явнику не пред'являються;

- щодо документів, які не підлягають оплаті через банк або в банку (якщо немає інших інструкцій), - шляхом відсилання платнику письмового повідомлення про те, що банк тримає цей документ з метою одержання акцепту або оплати тощо.

Під час інкасування документів зі строком оплати за пред'явленням або без зазначення строку оплати документи пред'являються банком протягом трьох діб з дня їх одержання (якщо не визначено інше).

Якщо пред'явлення зроблене шляхом повідомлення, але акцепт або оплата не надійшли до закінчення банківських операцій наступного дня після настання строку за векселем, а за операціями з векселями, що підлягають оплаті за пред'явленням, - на третій банківський день після відсилання повідомлення, то банк-пред'явник може вважати вексель як неакцептований або несплачений, пред'явити його до протесту або ж виконати інші дії згідно із дорученням на інкасування.

Документи на інкасо із зазначенням точного строку оплати мають оплачуватися не пізніше наступного дня після настання відповідного строку платежу.

Акцепт тратт, а також виставлення простих векселів здійснюється платником у строк, зазначений в дорученні на інкасування, а якщо термін не зазначений - не пізніше трьох діб з дня одержання документів банком-пред'явником.

Якщо останній день строку, зазначеного в дорученні на інкасування, припадає на неробочий день, то акцепт або оплата документів тощо можуть здійснюватися в перший робочий день.

У разі отримання платежу за векселем банк ставить на зворотному боці векселя напис «Валюта отримана» і завіряє його підписом. Отримані кошти зараховуються на рахунок клієнта. У разу неплатежу інкасуючий банк, якщо це передбачається інструкціями у дорученні, зобов`язаний подати вексель до опротестування від імені комітента та повідомити комітента. Несплачені векселі залишаються у банку для зберігання до запитання їх векселедержателем, але не більше ніж на термін, визначений у договорі (як правило, 3 місяці). Після чого банк знімає з себе відповідальність за зберігання векселів.

За здійснення операцій з інкасування банк має право утримувати на свою користь комісію, а за іногородніми векселями, крім того, дамно і порто.

Доміциляція векселя - призначення векселедавцем під час складання простого або переказного векселя особливого місця його платежу, що відрізняється від місцезнаходження платника за векселем, а також особи, яка оплатить вексель у місці доміциляції. Якщо така особа не зазначена, то її може зазначити трасат під час акцепту. Якщо він цього не зробить, то вважається, що акцептант сам виконає платіж у місці доміциляції.

Доміцильований вексель – це вексель, у якому вказується особливе місце оплати, яке не збігається з місцем проживання платника (векселедавця простого векселя, трасата і акцептанта переказного векселя), та зазначається особливий платник, місцезнаходження якого не збігається з місцезнаходженням платника за векселем.

За доміцильованим векселем банк зазначається клієнтом особливим платником (доміціліатом), якому клієнт (доміціліант) надає доручення на оплату векселя у місці, яке не збігається з місцезнаходженням платника. Отже, доміциліант - платник за векселем, який уповноважує доміциліата здійснити платіж за векселем у місці доміциляції - місцезнаходженні доміциліата і за рахунок доміциліанта. Доміциліат - особа, яка є особливим платником за векселем за дорученням і за рахунок доміциліанта. Банк-доміциліат виконує платіж від імені та за дорученням платника за векселем (векселедавця простого або акцептанта переказного векселя).

Доміціляцію векселя учиняється шляхом проставлення векселедавцем на лицьовому боці векселя доміціляційної формули типу «Доміцільований у ___» (найменування особливого місця платежу і назва банку) або «Платник ____» (назва банку і найменування особливого місця платежу), або «Підлягає оплаті в ___» (назва банку і найменування особливого місця платежу).

Векселедавець під час видачі векселя може зазначити особливого платника за місцезнаходженням платників за векселем (векселедавця простого векселя, трасата, акцептанта переказного векселя). Такий вексель називається недоміцільованим. У цьому разі банк як особливий платник також виконує платіж від імені та за дорученням платника за векселем.

Під час призначення банку особливим платником за доміцильованим або недоміцильованим векселем між банком і платником за векселем (векселедавцем, акцептантом) укладається договір про оплату банком векселів. Згідно з умовами договору платник за векселем зобов'язаний перерахувати в банк на відповідний рахунок достатню суму коштів для оплати векселя. Кошти, що зараховані на відповідний рахунок, можуть бути використані для оплати векселів або повернені на вимогу платника на його поточний рахунок. За рахунок цих коштів банк як доміциліат або особливий платник здійснює платіж за векселем законному векселедержателю.

На вимогу законного векселедержателя банк приймає до оплати і здійснює платіж за векселем за умови:

- пред'явлення оригіналу векселя та супровідного реєстру пред'явлених до оплати векселів. Здійснення платежу за копією векселя забороняється. Оплата переказних векселів, складених у кількох примірниках, здійснюється за тим акцептованим і належним чином індосованим примірником векселя, який пред'явлений до оплати першим;

- наявності на відповідному рахунку коштів для оплати векселя. Платіж за векселем може здійснюватися в межах наявних коштів повністю або частково (у разі їх недостатності для оплати векселя в повній сумі). Якщо коштів недостатньо або їх зовсім немає, то відповідальність за неоплату (часткову неоплату) векселя покладається на довірителя.

Оплачені в повній сумі векселі банк повертає представнику платника за векселями під розпис або відсилає (спеціальним зв'язком, цінним листом) під час повідомлення про їх оплату. Повідомлення може бути надіслане платнику і в разі часткової оплати векселя в строк і способом, що встановлені договором.

У разі часткової оплати векселя і повернення векселя векселедержателю на його вимогу він видає розписку про одержаний частковий платіж.

За здійснення оплати векселів банк може утримувати з платника за векселем винагороду.

Облік векселів, за якими банк призначається особливим платником, ведеться у Журналі обліку операцій з векселями (Розділ 4).

Зберігання векселів - це здійснення банком за дорученням, від імені та за рахунок векселедержателя операцій з векселями (їх оригіналами, примірниками, копіями) відповідно до одержаних від нього інструкцій, а саме:

- схов, передавання оригіналу векселя законному векселедержателю копії векселя;

- передавання примірника переказного векселя, що призначався для акцепту, законному векселедержателю іншого примірника векселя;

- передавання оригіналів, примірників і копій векселів іншій особі за умов, зазначених векселедержателем.

Зберігання векселів здійснюється за двома видами: закрите та відкрите.

Закрите зберігання векселів здійснюється шляхом надання векселедержателю депозитного вічка у сховищі (сейфі) банку без будь-яких інструкцій щодо дій банку з векселями. Закрите зберігання здійснюється на підставі договору про зберігання (схов) векселів, який може укладатися на певний строк, без зазначення строку або до запитання та/або про зберігання визначених векселів. Він може містити умови про майнову відповідальність банку.

Відкрите зберігання векселів здійснюється згідно з укладеним з векселедержателем договором шляхом подання в банк супровідного доручення на зберігання з точними і повними інструкціями щодо дій банку з векселями. Доручення на відкрите зберігання векселя має містити реєстр векселів, що передаються.

Банк має право укладати договір про відкрите зберігання (схов) векселів з векселедержателем щодо:

- приймання векселів на зберігання (схов) для повернення векселедержателю на його першу вимогу незалежно від строку зберігання (схову);

- приймання оригіналів векселів на зберігання (схов) для їх передавання законному векселедержателю копій векселя;

- приймання векселів на зберігання (схов) для їх передавання зазначеним у дорученнях на зберігання векселів особам на визначених дорученнями умовах;

- учинення інших дій з векселями, пов'язаних з відкритим зберіганням векселів та захистом прав векселедержателя відповідно до інструкцій, викладених у дорученнях на відкрите зберігання векселів (контроль за строками платежу за векселями, передавання векселів у заставу на користь третіх сторін, приймання векселів у заставу на користь векселедержателя та ін.).

Видають векселі зі схову лише векселедержателю або його законному представнику з оформленими належним чином повноваженнями. Під час передавання векселя одержувач має надати розписку про одержання векселя.

Після передавання векселів банк має направити векселедержателю повідомлення про їх вручення в строк і способом, що встановлені договором про зберігання (схов) векселів.

За здійснення операцій із зберігання (схову) векселів банк може отримувати винагороду, що встановлюється банком самостійно та зазначається в договорі про зберігання (схов) векселів.

Купівля, продаж і обмін векселів за дорученням клієнтів здійснюється банком на підставі договорів комісії і доручення.

 

Питання для самоконтролю

 

1. У чому полягають економічна сутність та переваги векселя як фінансового інструменту?

2. Які особи можуть здійснювати операції з векселями на території України? Які операції можуть оформлюватися векселями?

3. У якій формі здійснюється платіж за векселем на території України?

4. У якій формі складаються векселі на території України?

5. Назвіть обов`язкові реквізити векселя.

6. За якими правилами визначається строк платежу за векселями?

7. Які існують види векселів?

8. Які особи виступають первинними сторонами за простим векселем та переказним векселем?

9. У чому полягає зміст акцепту переказного векселя? Який порядок акцептування векселів?

10. Що означає індосамент векселя? Які існують види індосаментів?

11. У чому полягає зміст та значення опротестування векселів для учасників вексельних відносин?

12. Які правові відносини (обов`язки та права) пов`язують учасників вексельних відносин? Що означає право регресу за векселем?

13. Як класифікуються операції комерційних банків з векселями за економічним змістом?

14. Які банки мають право бути суб'єктами вексельного права?

15. Назвіть загальні правила здійснення банками операцій з векселями.

16. Які операції з векселями належать до кредитних?

17. Який порядок урахування векселів комерційними банками? Як визначається сума дисконту при врахуванні векселів?

18. У якому порядку здійснюється кредитування банками клієнтів під заставу векселів? Які існують види кредитів під заставу векселів?

19. У чому полягає зміст гарантійних операцій банків з векселями? Які існують види гарантійних операцій з векселями?

20. Що таке аваль? Який порядок авалювання векселів комерційними банками?

21. Які існують види розрахункових операцій банків з векселями?

22. Які операції належать до комісійних операцій з векселями7

23. Що таке інкасування векселів? Які послуги надають комерційні банки під час інкасування векселів?

24. У чому полягає доміціляція векселя? Які послуги надають комерційні банки під час доміціляції векселів?

25. За якими видами та у якому порядку здійснюється зберігання векселів у комерційних банках?