До „еліти” журналістського складу відносять представників засобів масової інформації, які ...

1) мають опосередкований доступ до джерел важливої урядової інформації

2) мають прямий доступ до джерел важливої урядової та фінансово-бізнесової інформації

3) не мають зв’язку з урядовими інституціями інформації

4) жодне з вище перерахованого

 

$RR01401,4,1,2,0,2

Міжнародний поділ праці — це:

  1. вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін між ними випущеною продукцією визначеної кількості та якості
  2. форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби
  3. взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних галузей виробництва
  4. об'єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку

 

$RR01402,4,1,2,0,2

Міжнародна спеціалізація виробництва — це:

  1. вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін між ними випущеною продукцією визначеної кількості та якості
  2. форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби
  3. взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних галузей виробництва
  4. об'єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку

 

$RR01403,4,1,2,0,2

Міжгалузева спеціалізація — це:

  1. вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін між ними випущеною продукцією визначеної кількості та якості
  2. форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби
  3. взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних галузей виробництва
  4. об'єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку

 

$RR01404,4,1,2,0,2

Міжнародне виробниче кооперування — це:

  1. вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін між ними випущеною продукцією визначеної кількості та якості
  2. форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби
  3. взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних галузей виробництва
  4. об'єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку

 

$RR01405,4,1,2,0,2

Які з перелічених рис не є характерними для світового ринку:

  1. він є категорією товарного виробництва, яке у пошуках збуту своєї продукції вийшло за національні межі
  2. він виявляється в міждержавному переміщенні товарів, які перебувають під впливом не тільки внутрішнього, а й зовнішнього попиту і пропозиції
  3. він оптимізує використання факторів виробництва, підказуючи виробнику, в яких галузях та регіонах вони можуть бути використані найефективніше
  4. він виконує пануючу роль, вибраковуючи з міжнародного обміну товари та часто їх виробників, які не можуть забезпечити міжнародний стандарт якості за конкурентних цін
  5. на ньому діє особлива система цін — світові ціни
  6. на ньому рух товарів обумовлюється не лише економічними факторами (виробничими зв'язками між підприємствами та регіонами країни), а й зовнішньоекономічною політикою окремих держав
  7. він є внутрішнім ринком країни, частина якого орієнтується на іноземних покупців

 

$RR01406,4,1,2,0,2

Ознаками міжнародної економіки не є:

  1. розвинута сфера міжнародного обміну товарами на базі міжнародної торгівлі
  2. розвинута сфера міжнародного руху факторів виробництва, перш за все у формах ввезення-вивезення капіталу, робочої сили і технології
  3. міжнародні форми виробництва на підприємствах, розміщених у декількох країнах, насамперед у рамках транснаціональних корпорацій (ТНК)
  4. самостійна міжнародна фінансова сфера, не пов'язана з обслуговуванням міжнародного руху товарів та руху факторів виробництва
  5. система міжнародних і наднаціональних, міждержавних і недержавних механізмів міжнародного регулювання з метою забезпечення збалансованості й стабільності економічного розвитку
  6. економічна політика держав, що виходить із принципів відкритої економіки
  7. збут усього, що призначено для продажу, здійснюється самим виробником всередині країни

 

$RR01407,4,1,2,0,2

Що не є формами міжнародних економічних відносин:

  1. міжнародна торгівля
  2. міжнародна міграція капіталу
  3. міжнародна міграція робочої сили
  4. міжнародна передача технології
  5. міжнародні валютно-фінансові й кредитні відносини
  6. вирішення глобальних проблем

 

$RR01408,4,1,2,0,2

До сучасних макроекономічних шкіл, які розглядають проблеми міжнародної економіки, належать:

  1. теорія порівняльних переваг, теорія абсолютних переваг, теорема Гекшера — Оліна
  2. неокласична, неокейнсіанська, раціональних очікувань
  3. кейнсіанська, монетаристська, неокласична
  4. ранній та пізній меркантилізм, фізіократи

 

$RR01409,4,1,2,0,2

Неокласична макроекономічна школа допускає, що:

  1. ціни приводять попит і пропозицію до рівноваги, конкуренція і ринок досконалі, державне втручання небажане
  2. ціни приводять попит і пропозицію до рівноваги, конкуренція і ринок досконалі, необхідне державне втручання
  3. ціни приводять попит і пропозицію до рівноваги, конкуренція і ринок недосконалі, необхідне державне втручання
  4. основною проблемою є макроекономічні коливання, які впливають на ціни, конкуренція недосконала, державне втручання бажане

 

$RR01410,4,1,2,0,2

 

Неокейнсіанська макроекономічна школа твердить, що:

  1. основною турботою уряду має бути підтримання обсягу грошової маси на достатньому рівні, тоді ціни приводитимуть попит і пропозицію до рівноваги
  2. основною проблемою є пояснення макроекономічних коливань навколо точки рівноваги, а головний недолік ринку полягає в нездатності миттєво реагувати на зміни попиту і пропозиції, що викликає необхідність державного регулювання економіки
  3. поведінка суб'єктів господарювання цілком залежить від макроекономічних коливань, які можуть бути знівельовані діями уряду за умови контролю над грошовою масою
  4. основне завдання уряду – забезпечувати позитивний торговельний баланс

 

 

$RR01411,4,1,2,0,2

Школа раціональних очікувань у макроекономіці твердить, що:

  1. зміна макроекономічних показників пояснюється очікуваннями суб'єктів господарювання щодо коливання рівнів попиту і пропозиції на світових ринках
  2. очікування уряду щодо макроекономічних коливань приводять до зміни конкурентного середовища окремих суб'єктів господарювання
  3. пояснити поведінку суб'єктів господарювання можна тим, як вони оцінюють майбутню поведінку інших суб'єктів і розвиток макроекономічних показників
  4. поведінка суб'єктів господарювання цілком залежить від макроекономічних коливань, які можуть бути знівельовані діями уряду за умови контролю над грошовою масою

 

 

$RR01412,4,1,2,0,2

Збільшення сукупного попиту приводить:

  1. до збільшення ціни та обсягів виробництва
  2. збільшення ціни та зменшення обсягів виробництва
  3. зменшення ціни та збільшення обсягів виробництва
  4. зменшення ціни та падіння обсягів виробництва

 

$RR01413,4,1,2,0,2

Зменшення сукупного попиту приводить:

  1. до збільшення ціни та зменшення обсягів виробництва
  2. зменшення ціни та падіння обсягів виробництва
  3. зменшення ціни та збільшення обсягів виробництва
  4. збільшення ціни та обсягів виробництва

 

$RR01414,4,1,2,0,2

Збільшення сукупної пропозиції приводить:

  1. до зменшення ціни та обсягів продажу
  2. збільшення ціни та обсягів продажу
  3. зменшення ціни та збільшення обсягів продажу
  4. збільшення ціни та зменшення обсягів продажу

 

$RR01415,4,1,2,0,2

Зменшення сукупної пропозиції приводить:

  1. до збільшення ціни та обсягів продажу
  2. збільшення ціни на товар та зменшення обсягів виробництва
  3. зменшення ціни та обсягу виробництва
  4. зменшення ціни та збільшення обсягів продажу

 

$RR01416,4,1,2,0,2

Одночасне зростання сукупного попиту та сукупної пропозиції приводить:

  1. до зростання обсягів виробництва за незмінної ціни
  2. зростання обсягів виробництва та зменшення ціни
  3. зростання обсягів виробництва та збільшення ціни
  4. зменшення обсягів виробництва та зростання ціни

 

$RR01417,4,1,2,0,2

Одночасне зменшення сукупного попиту та сукупної про позиції приводить:

  1. до зменшення обсягів виробництва та падіння ціни
  2. зменшення обсягів виробництва та зростання ціни
  3. зменшення обсягів виробництва за незмінної ціни
  4. збільшення обсягів виробництва та падіння ціни

 

$RR01418,4,1,2,0,2

Збільшення сукупної пропозиції на фоні падіння сукупного попиту приводить:

  1. до збільшення ціни за фіксованого обсягу виробництва
  2. зменшення ціни за фіксованого обсягу виробництва
  3. зменшення ціни при збільшенні обсягу виробництва
  4. збільшення ціни при зменшенні обсягу виробництва

 

$RR01419,4,1,2,0,2

Зменшення сукупної пропозиції на фоні збільшення сукупного попиту приводить:

  1. до збільшення ціни за фіксованого обсягу виробництва
  2. зменшення ціни за фіксованого обсягу виробництва
  3. збільшення ціни при зменшенні обсягу виробництва
  4. зменшення ціни при збільшенні обсягу виробництва

 

$RR01420,4,1,2,0,2

До факторів виробництва належать:

  1. праця, технологія, земля, капітал
  2. праця, технологія, земля, капітал, інформація
  3. земля, праця та капітал
  4. праця та капітал

 

$RR01421,4,1,2,0,2

Міжнародний поділ факторів виробництва — це:

  1. вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, що передбачає стійку концентрацію виробництва певної продукції в окремих країнах
  2. стійкий обмін між країнами продуктами, що виготовляються ними з найбільшою економічною ефективністю
  3. історично усталена концентрація окремих факторів виробництва у різних країнах, що є передумовою виробництва ними певних товарів, економічно ефективніших, ніж в інших країнах
  4. взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних галузей виробництва

 

$RR01422,4,1,2,0,2

Міжнародна економіка розглядає такі види ринку:

  1. світовий, зовнішній, міжнародний, національний, внутрішній, монопольний
  2. міжнародний, світовий, національний, внутрішній
  3. внутрішній, національний, міжнародний, конкурентний
  4. внутрішній та зовнішній

 

$RR01423,4,1,2,0,2

Міжнародна торгівля — це:

  1. сфера міжнародних товарно-грошових відносин, що є сукупністю зовнішньої торгівлі всього світу
  2. стійкий обмін продуктами виробництва між контрагентами з різних країн
  3. сукупність експортних та імпортних операцій країни
  4. експорт товарів та послуг країни

 

$RR01424,4,1,2,0,2

Торгове сальдо — це:

  1. сума вартісних обсягів експорту та імпорту
  2. різниця вартісних обсягів експорту та імпорту
  3. частка вартісних обсягів експорту та імпорту
  4. відношення експорту країни до ВВП

 

$RR01425,4,1,2,0,2

Торговий оборот — це:

  1. сума вартісних обсягів експорту та імпорту
  2. різниця вартісних обсягів експорту та імпорту
  3. частка вартісних обсягів експорту та імпорту
  4. відношення експорту країни до ВВП

 

$RR01426,4,1,2,0,2

Міжнародна економіка вивчає:

  1. закономірності взаємодії господарських суб'єктів різних держав у сфері міжнародного обміну товарами та послугами, руху факторів виробництва та фінансування і формування міжнародної економічної політики
  2. закономірності міжкраїнного руху конкретних товарів і факторів їх виробництва, а також їхні ринкові характеристики (попит, пропозицію, ціну тощо)
  3. закономірності функціонування відкритих національних економік і світового господарства в цілому в умовах глобалізації фінансових ринків
  4. систему економічних, організаційних, політичних заходів щодо розвитку зовнішньоторгових відносин даної країни або групи країн; включає визначення обсягів географічної і товарної структури експорту та імпорту

 

$RR01427,4,1,2,0,2

Міжнародна мікроекономіка вивчає:

  1. закономірності взаємодії господарських суб'єктів різних держав у сфері міжнародного обміну товарами, руху факторів виробництва та фінансування і формування міжнародної економічної політики;
  2. закономірності міжкраїнного руху конкретних товарів і факторів їх виробництва, а також їхні ринкові характеристики (попит, пропозицію, ціну тощо);
  3. закономірності функціонування відкритих національних економік і світового господарства в цілому в умовах глобалізації фінансових ринків
  4. зв'язок між загальними економічними змінними, на кшталт ВВП, рівня безробіття, рівня інфляції, обмінних курсів, відсоткових ставок

 

$RR01428,4,1,2,0,2

Міжнародна макроекономіка вивчає:

  1. закономірності взаємодії господарських суб'єктів різних держав у сфері міжнародного обміну товарами, руху факторів виробництва та фінансування і формування міжнародної економічної політики
  2. закономірності міжкраїнного руху конкретних товарів і факторів їх виробництва, а також їхні ринкові характеристики (попит, пропозицію, ціну тощо)
  3. закономірності функціонування відкритих національних економік і світового господарства в цілому в умовах глобалізації фінансових ринків
  4. попит і пропозицію окремих товарів, поведінку фірм і споживачів, монополістичну та огополістичну структури ринків, тощо

 

$RR01429,4,1,2,0,2