В силу принципу рівноправності і самовизначення народів, формами здійснення пра

ва народу на самовизначення, передбаченими Декларацією про принципи міжнародного права не виступають:

1. створення автономії

2. створення суверенної та незалежної держави

3. вільне приєднання до незалежної держави або об’єднання з нею

4. встановлення будь-якого іншого політичного статусу, вільно визначеного народом.

 

$RR02147,5,3,2,0,2

Відповідно до Декларації про принципи міжнародного права всі держави мають:

1. рівні права та обовязки

2. рівнозначні права та обовязки

3. права та обовязки в залежності від рівня їх економічного розвтку

4. права та обовязки в зележності від їх географічного розміщення

5. в залежності від участі в діяльності ООН

 

$RR02148,5,3,2,0,2

Відповідно до Декларації про принципи міжнародного права застосування сили, яке має своєю метою позбавити народи їх національної самобутності, є:

1. правомірним

2. правомірним у випадку дотримання норм національного права

3. неправомірним крім випадків дій спрямованих на насильницьку зміну територіальної цілісності держав

4. порушенням їх невід’ємних прав і принципу невтручання.

 

$RR02149,5,3,2,0,2

Як самостійний принцип, принцип територіальної цілісності сформульований в:

1. Статуті ООН

2. Декларації про принципи міжнародного права

3. Заключному акті НБСЄ 1975 року

4. Статуті ОБСЄ

 

$RR02150,5,3,2,0,2

Як самостійний принцип, принцип непорушності кордонів сформульований в:

1. Статуті ООН

2. Декларації про принципи міжнародного права

3. Заключному акті НБСЄ 1975 року

4. Статуті ОБСЄ

 

$RR02151,5,3,2,0,2

Принцип поваги прав і основних свобод людини:

1. прямо закріплений у Статуті ООН

2. не прямо закріплений у Статуті ООН

3. не закріплений у Статуті ООН

4. жодна з відповідей не є вірною.

 

$RR02152,5,3,2,0,2

Відповідно до п. «с» ст.55 Статуту ООН, з метою створення умов стабільності та благополуччя, необхідних для мирних і дружніх відносин між державами ООН:

1. сприяє загальній повазі і дотриманню прав людини і основних свобод

2. створює міжнародні органи для дотримання прав людини і основних свобод

3. сприяє утворенню інституційного механізму у сфері захисту прав людини

4. утворює Європейський суд з прав людини.

 

$RR02153,5,3,2,0,2

Відповідно до п.4 ст.55 Конституції України, після використання всіх національних засобів правового захисту, кожна людина вправі звертатися за захистом своїх прав і свобод до:

1. відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна

2. органів державної влади іноземних держав

3. судів іноземних держав

4. до Суду ЄС.

 

$RR02154,5,3,2,0,2

Відповідно до п.2 ст.2 Статуту ООН, всі члени ООН добросовісно виконують прийняті за цим Статутом зобов’язання, з метою забезпечення:

1. стабільності і процвітання

2. прав і переваг, які витікають із членства в ООН

3. демократичного та прогресивного розвитку

4. мирного співробітництва.

 

$RR02155,5,3,2,0,2

Відповідно до п.3 ст.2 Статуту ООН, всі члени ООН вирішують свої міжнародні спори мирними засобами таким чином, щоб не піддавати загрозі:

1. повагу до прав людини

2. міжнародний мир і безпеку

3. справедливість

4. прогресивний розвиток

5. принцип взаємності

6. принцип доцільності.

 

$RR02156,5,3,2,0,2

Відповідно до п.6 ст.2 Статуту ООН, ООН забезпечує, щоб держави, які не є її членами, діяли у відповідності до принципів діяльності ООН та її членів, оскільки це може виявитися необхідним для:

1. підтримання міжнародного миру і безпеки

2. забезпечення поваги до прав людини

3. недопущення наступних збройних конфліктів

4. підтримання сталого прогресивного розвитку.

 

$RR02157,5,3,2,0,2

Відповідно до Декларації про принципи міжнародного права, держави повинні виконувати зобов’язання прийняті не тільки у відповідності до Статуту ООН, але і у відповідності до:

1. загальновизнаних принципів та норм міжнародного права

2. зобов’язань у відповідності до міжнародних угод

3. норм внутрішньодержавного права

4. норм звичаєвого права

5. актів міжнародних організацій

6. доктрини міжнародного права на даний період.

 

$RR02158,5,3,2,0,2

Відповідно до Заключного акту НБСЄ, в силу принципу непорушності кордонів, держави-учасники НБСЄ розглядають як непорушні всі кордони один одного, як і кордони всіх держав:

1. членів НБСЄ

2. Європи

3. у світі

4. членів ЄС

5. членів Ради Європи.

 

$RR02159,5,4,2,0,2

Загальновизнаними суб’єктами міжнародного права є:

1. Міжнародна Організація інтелектуальної власності;

2. Курильські острови;

3. Міжнародний Комітет Червоного Хреста;

4. Міжнародна корпорація «Дженерал Моторс»;

5. Венеціанська комісія «За демократію через право».

 

$RR02160,5,4,2,0,2

Загальновизнаними суб’єктами міжнародного права є:

1. Республіка Нагірний Карабах;

2. Придніпровська Молдавська Республіка;

3. Ватикан;

4. Кашмір;

5. Республіка Татарстан.

 

$RR02161,5,4,2,0,2

Згідно якої теорії визнання нові держави стають суб’єктами міжнародного права після їх визнання:

1. теорії трансформації;

2. теорії верховенства права;

3. декларативної теорії;

4. теорії солідаризму;

5. конститутивної теорії.

 

$RR02162,5,4,2,0,2

Суб’єктом міжнародного права є:

1. Генеральний секретар ООН;

2. Ватикан;

3. Міжнародна федерація футболу;

4. Міжнародний Інститут міжнародного права.

 

$RR02163,5,4,2,0,2

До похідних суб’єктів міжнародного права відносяться:

1. органи державної влади;

2. політичні і громадські об’єднання та рухи;

3. біженці;

4. транснаціональні корпорації;

5. міжурядові організації.

 

$RR02164,5,4,2,0,2