Природа наказного провадження

Наказне провадження є новим вид провадження у цивільному процесі, який не був притаманний українському цивільному процесу. Подібним до судового наказу було винесення постанови суду про стягнення аліментів відповідно до ст. 83 КпШС у редакції Указу Президії Верховної Ради УРСР від 01.03.1985 р.
Наказне провадження – це спрощений вид провадження у справах по вимогах, які мають очевидно достовірний характер. Його ще можна назвати непротокольним, оскільки хід провадження не фіксується у протоколах чи інших процесуальних документах (журналі судового засідання чи ін.).
Цей вид провадження не є свідченням відсутності спірних правовідносин між сторонами, однак в силу очевидності права вимоги заявника відсутній спір про наявність самого права. Справи наказного провадження визначені законом виходячи з вимог процесуальної економії. Тобто, у деяких справах вимоги, які пред’являються до суду, можуть бути розглянуті на відміну від загальної цивільної процесуальної форми.
Справи, які відносяться до наказного провадження, порядок їх розгляду, видачі та скасування судового наказу визначені ст.ст. 95-106 ЦПК.
Предметом розгляду у справах наказного провадження є вимоги:
1) які ґрунтуються на правочині, вчиненому у письмовій формі;
2) про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;
3) про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника (ст. 96 ЦПК). Цей перелік не є вичерпний і може бути розширений законом.
Особами, які беруть участь у справі, у наказному провадженні є заявник та заінтересовані особи, а також їхні представники. Не виключається можливість участі у процесі органів та осіб, визначених ст. 45 ЦПК. Заявником виступає особа, яка звертається до суду із заявою про видачу судового наказу і якій належить право вимоги, що є предметом судового вирішення – стягувач. Заінтересованою особою виступає особа, з якої слід стягнути грошові кошти чи витребувати майно для погашення вимоги заявника, – боржник.
Вирішення справи у порядку наказного провадження стосується видачі судового наказу – судового рішення особливої форми. Судовий наказ відповідно до ст. 95 ЦПК є виконавчим документом і підлягає виконанню за правилами, встановленими законодавством про виконавче провадження.
Отже, наказне провадження – це вид провадження у цивільному судочинстві, в якому судом вирішується справа про стягнення з боржника на підставі судового наказу грошових коштів або витребування майна без проведення судового засідання на користь особи, яка має право вимоги.

Судовий наказ

Питання про видачу судового наказу не вирішується у судовому засіданні, при цьому не вимагається повідомлення чи виклик осіб, які беруть участь у справі, заслуховування пояснень стягувача та боржника. Судовим наказом згідно із ст. 95 ЦПК є особлива форма судового рішення (постанови) про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.Вимоги щодо форми та змісту судового наказу містяться у ст. 103 ЦПК, однак зважаючи на властивість судового наказу як виконавчого документа, повинні враховуватися положення і ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».Судовий наказ, який підписується суддею, складається у двох примірниках на спеціальному бланку, один з яких залишається у справі, а другий скріплюється печаткою суду і видається стягувачу після набрання ним законної сили.У судовому наказі зазначаються:1) дата його видачі;2) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який видав судовий наказ;3) ім’я (найменування) стягувача і боржника, їх місце проживання або місцезнаходження;4) посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги;5) сума грошових коштів, які підлягають стягненню, а також рахунок боржника (юридичної особи) в установі банку, з якого повинні бути стягнуті грошові кошти, якщо такий повідомлений заявником, яке майно присуджено та його вартість;6) сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.Після складання судового наказу суд невідкладно надсилає його копію боржникові рекомендованим листом із повідомленням. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача з копіями доданих до неї документів та роз’яснюється його право подати заяву про його скасування (ст. 104 ЦПК).Заява боржника про скасування судового наказу може містити заперечення проти вимог стягувача і повинна бути подана до суду, який видав суд

 

овий наказ, протягом десяти днів з дня отримання судового наказу. Заява, що подана в установлений строк, розглядається судом протягом п’яти днів з дня її надходження без судового розгляду і виклику сторін, про що постановляється ухвала, якою скасовується судовий наказ. Пропущений строк подання заяви боржника до суду може бути поновлений, якщо суд знайде підстави для поновлення цього строку. В протилежному випадку така заява судом залишається без розгляду.Відповідно до ст. 106 ЦПК в ухвалі про скасування судового наказу роз’яснюється, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні у загальному порядку. Копії ухвал надсилаються сторонам не пізніше трьох днів після її постановлення.Судовий наказ, який не скасований судом, який його виніс, набирає законної сили при наявності таких умов: протягом трьох днів після закінчення строку на подання заяви про скасування судового наказу не надійшла відповідна заява від боржника; наявні дані про отримання боржником копії судового наказу (ст. 105 ЦПК). Після набрання судовим наказом законної сили він підлягає виконанню, в тому числі у примусовому порядку.

30.порядок нказного провадження ,скасування та оскарження судовго наказу

Стаття 100. Підстави для відмови у прийнятті заяви
про видачу судового наказу чи її повернення

1. Суддя повертає заяву про видачу судового наказу, у разі
якщо:

1) заявник у встановлений судом строк не усунув недоліки
заяви про видачу судового наказу;

2) до моменту відкриття наказного провадження надійшло
звернення заявника про повернення заяви про видачу судового
наказу;

3) наявні обставини, зазначені у пунктах 2-4 частини третьої
статті 121 цього Кодексу.

2. Про повернення заяви про видачу судового наказу суддя
постановляє ухвалу.

3. Суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового
наказу, у разі якщо:

1) заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 цього Кодексу;

2) із заяви і поданих документів вбачається спір про право;

3) наявні обставини, зазначені у пунктах 2-5 частини другої
статті 122 цього Кодексу.

4. Про відмову у прийнятті заяви суддя постановляє ухвалу.

5. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться
вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного
провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті заяви
про видачу судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо
заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд
неможливий, то суд відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового
наказу.

6. У разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу,
щодо якої відсутні підстави для її повернення чи відмови у видачі
судового наказу, вказана фізична особа, яка не має статусу
підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої
заяви звертається до відповідного органу реєстрації місця
перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про
зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання
фізичної особи - боржника.

Інформація про місце проживання (перебування) фізичної
особи - боржника має бути надана протягом трьох днів з моменту
отримання відповідним органом реєстрації місця проживання
(перебування) особи відповідного звернення суду.

У разі якщо за результатами розгляду отриманої судом
інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце
проживання (перебування) фізичної особи - боржника буде
встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому
суду, суд повертає стягувачу заяву про видачу судового наказу.

У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості
встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце
проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє
у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

7. Питання про відкриття наказного провадження або відмову у
прийнятті заяви про видачу судового наказу суддя вирішує не
пізніше наступного дня з дня надходження заяви до суду, закінчення
строку, встановленого для усунення недоліків заяви про видачу
судового наказу та не пізніше наступного дня після отримання судом
у порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, інформації
про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання
(перебування) фізичної особи - боржника. Про відкриття наказного
провадження суддя постановляє ухвалу.{ Стаття 100 в редакції Закону N 2453-VI ( 2453-17 ) від
07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду
України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку
діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року }

Стаття 101. Наслідки повернення заяви або відмови
в її прийнятті

1. Повернення заяви у випадку, встановленому частиною першою
статті 100 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення
з такою самою заявою після усунення її недоліків.{ Частина перша статті 101 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення
повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в
дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010
року }

2. Відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення
з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися
з тими самими вимогами у позовному порядку.

Стаття 102. Порядок розгляду заяв про видачу судового наказу

1. У разі прийняття судом ухвали про відкриття наказного
провадження, суд у триденний строк з моменту її постановлення
видає судовий наказ по суті заявлених вимог.{ Частина перша статті 102 в редакції Закону N 2453-VI ( 2453-17 )
від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду
України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку
діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року }

2. Видача судового наказу проводиться без судового засідання
і виклику стягувача та боржника для заслуховування їх пояснень. Стаття 104. Надіслання боржникові копії судового наказу

1. Після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня
надсилає його копію боржникові рекомендованим листом із
повідомленням.

2. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається
копія заяви стягувача з копіями доданих до неї документів.

3. Копія судового наказу разом з додатками надсилаються
фізичній особі - боржнику на адресу, зазначену в документах,
передбачених частиною шостою статті 100 цього Кодексу, а
боржнику - юридичній особі чи фізичній особі - підприємцю, - за
адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеній в Єдиному
державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

4. Днем отримання боржником копії судового наказу є дата,
зазначена у поштовому повідомленні про вручення. У разі якщо
боржник відмовляється від отримання копії судового наказу або
відсутній за вказаною адресою, днем отримання боржником копії
судового наказу є день проставлення у поштовому повідомленні
відмітки про відмову боржника отримати копію судового наказу чи
відмітки про відсутність боржника за вказаною адресою.{ Стаття 104 в редакції Закону N 2453-VI ( 2453-17 ) від
07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду
України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку
діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року }

Стаття 105. Форма і зміст заяви про скасування судового
наказу та строки її подання

1. Боржник має право протягом десяти днів з дня отримання
копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву
про його скасування. Заява про скасування судового наказу може
також бути подана органами та особами, яким законом надано право
захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

2. Заява про скасування судового наказу подається в суд у
письмовій формі.

3. У заяві про скасування судового наказу має бути зазначено:

1) найменування суду, в який подається заява;

2) ім'я (найменування) стягувача та боржника, а також ім'я
(найменування) представника боржника, якщо заява подається
представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;

3) наказ, що оспорюється;

4) посилання на обставини, які свідчать про повну або
часткову необґрунтованість вимог стягувача;

5) посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої
заперечення проти вимог стягувача;

6) перелік документів, що додаються до заяви.

4. Заява підписується боржником або його представником і
подається з її копією та копіями доданих до неї документів для
надання стягувачеві.

5. До заяви, яка подається представником боржника, має бути
додано документ, що підтверджує його повноваження.

6. До неналежно оформленої заяви про скасування судового
наказу застосовуються норми статті 121 цього Кодексу.{ Стаття 105 в редакції Закону N 2453-VI ( 2453-17 ) від
07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду
України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку
діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року }

Стаття 105-1. Розгляд заяви про скасування судового наказу

1. Заява про скасування судового наказу реєструється у день
її надходження до суду в порядку, встановленому частиною третьою
статті 11-1 цього Кодексу, та не пізніше наступного дня
передається визначеному судді.

2. Заява боржника про скасування судового наказу, подана
після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 105
цього Кодексу, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи,
яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання
цієї заяви. У разі якщо суд прийшов до висновку про поновлення
строку на подання заяви про скасування судового наказу, який
набрав законної сили, то в ухвалі про прийняття такої заяви до
розгляду суд має вирішити питання про зупинення виконання судового
наказу.

3. Про залишення заяви про скасування судового наказу без
розгляду чи про прийняття такої заяви до розгляду суд постановляє
ухвалу.

4. Питання про прийняття заяви про скасування судового наказу
до розгляду суд вирішує не пізніше наступного дня після її
передачі визначеному судді.

5. Копія ухвали про прийняття заяви про скасування судового
наказу до розгляду не пізніше наступного дня з дня її
постановлення надсилається стягувачу та боржнику. Разом з копією
ухвали стягувачу та боржнику надсилається повідомлення про час і
місце розгляду заяви про скасування судового наказу, а стягувачу
надсилається також копія такої заяви та доданих до неї документів.

6. Заява про скасування судового наказу розглядається судом
протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття
такої заяви до розгляду у відкритому судовому засіданні. Неявка
осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду заяви
про скасування судового наказу, не перешкоджає розгляду такої
заяви.

7. Головуючий відкриває судове засідання і з'ясовує, хто із
викликаних осіб з'явився, встановлює їх особу, перевіряє
повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви про
скасування судового наказу і з'ясовує думку осіб, які беруть
участь у розгляді такої заяви.

8. За результатами розгляду заяви про скасування судового
наказу суд має право:

1) залишити заяву про скасування судового наказу без
задоволення;

2) скасувати судовий наказ та роз'яснити, що заявлені
стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з
додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову;

3) змінити судовий наказ.

9. Про залишення заяви про скасування судового наказу без
задоволення та про скасування судового наказу суд постановляє
ухвалу, а в разі зміни судового наказу видає судовий наказ.

Змінений судовий наказ чи судовий наказ, щодо якого суд
прийняв ухвалу про залишення заяви про його скасування без
задоволення, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку,
встановленому цим Кодексом.{ Кодекс доповнено статтею 105-1 згідно із Законом N 2453-VI
( 2453-17 ) від 07.07.2010 - зміни щодо запровадження
автоматизованої системи документообігу в судах вводяться в дію з 1
січня 2011 року, а щодо здійснення повноважень Верховного Суду
України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку
діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року }

Стаття 106. Набрання судовим наказом законної сили
та видача його стягувачеві

1. У разі ненадходження від боржника заяви про скасування
судового наказу протягом трьох днів після закінчення строку на її
подання судовий наказ набирає законної сили і суд видає його
стягувачеві для пред'явлення до виконання.