Відрядна форма оплати праці

Відрядна заробітна плата визначається кількістю та складністю виконаних робіт на підставі нормованих розцінок на одиницю ро­боти за певний проміжок часу.

Відрядна форма застосовується за таких умов:

- коли існують кількісні показники роботи, які безпосередньо залежать від конкретного робітника;

- коли існує можливість точного обліку обсягів виконаних робіт;

- коли існують можливості у робітників конкретної виробни­чої дільниці збільшити виробіток або обсяг виконаних робіт;

- коли існує можливість використання технічного нормування праці.

Відрядна форма оплати праці має такі системи:

1. Пряма відрядна (Зп.відр), за якої заробітна платавизначається на підставі відрядного розцінку і обчислюється за формулою:

Зп.відр = , (6.18)

де Рі - відрядний розцінок за виготовлення одного виробу і-го виду, грн./шт.;

Nфі - фактична кількість виробів і-го виду, виготовлених робітником за певний час (найчастіше за місяць), шт.;

n- кількість видів виробів.

Відрядний розцінок – це, по суті, розмір оплати праці за виробництво робітником одиниці продукції; він визначається за формулою:

Рі = Нч × Сг , (6.19)

де Нч – норма часу на виготовлення одного виробу;

Сг - годинна тарифна ставка згідно з розрядом робітника, грн. /год.

2. Відрядно-преміальна, якапередбачає, що за­робіток робітника складається з відрядного заробітку та премії задосягнення певних результатів. Сума заробітку (Зв.прем) за цією системою визначається за формулою:

Зв.прем = Зтар.в + Дв, (6.20)

де Зтар.в - тарифний заробіток робітника при прямій відрядній системі оплати праці, грн.;

Дв - сума преміальних доплат, яка обчислюється за формулою:

Дв=Зтар.в × (П1 + П2 × Ппп) / 100%, (6.21)

де П1 – процент доплат за виконання плану;

П2 - процент доплат за кожен процент перевиконання плану;

Ппп - процент перевиконання плану, який можна знайти за формулою:

Ппп =[ (Nф – Nпл )/ Nпл ] × 100% (6.22)

де Nф, Nпл - відповідно фактичний і запланований обсяг випуску продукції за місяць, шт./міс.

3. Відрядно-прогресивна, яка передбачає оплату робіт, виконаних у межах установленої норми за звичайнимивідрядними розцінками, а робіт, виконаних понад нормативний рівень — за підвищеними розцінками залежно від ступеня виконан­ня завдання. Заробітна плата (Зв.прог) при цьому обчислюється за формулою:

Зв.прог. = Nвб × Рзв + (Nф – Nвб) × Рпідв , (6.23)

де Nвб - вихідна база для нарахування доплат (встановлюється, як правило, на рівні 110-115% Nпл), шт./міс;

Рзв - звичайний розцінок за один виріб, грн./шт.;

Рпідв - підвищений розцінок за один виріб, грн./шт.:

Рпідв = Рзв × (1 + % росту розцінку / 100). (6.24)

Відсоток росту розцінку визначається за шкалою залежно від проценту переви­конання вихідної бази. Така шкала розробляється і затверджується підприємствами самостійно.

4. Непряма відрядна система використовується при оплаті праці допоміжних робітників і підсобників (наладчиків, ре­монтників, кранівників), праця яких не піддається нормуванню та обліку, але значною мірою визначає рівень виробітку основних робітників. При цьому заробіток допоміжних робітників та підсобників визначається не лише залежно від рівня їх кваліфікації та відпрацьованого ними часу, але й від результативності роботи основних робітників, яких вони обслуговують.

5. Колективна система оплати праці використовується при застосуванні бригадної форми організації праці.При використанні цієї системи заробіток всієї бригади розподіляється між її членами, зокрема, пропорційно відпрацьованого ними часу та рівня їх кваліфікації.

6. Акордна система, якаполягає в тім, що робітникові або групі робітників розцінки встановлюються не за окремі операції, а за весь комплекс робіт із визначенням кінцевого строку його вико­нання. Ця система заохочує до скорочення строків виконання робіт і тому використовується для оплати робіт з усування наслідків аварій, будівельних робіт, термінових ремонтів тощо.

В умовах становлення ринкових відносин на багатьох підприємствах знайшла використання безтарифна система оплати праці; при її застосуванніфактична заробітна плата кожного працівника підприємства є часткою у фонді оплати праці всього колективу або колективу окремого підрозділу і залежить від ква­ліфікаційного рівня працівника, коефіцієнта трудової участі і фактично відпрацьованого часу.