Базові алгоритмічні конструкції

ОСНОВИ ТЕОРІЇ АЛГОРИТМІЗАЦІЇ

1. Поняття та властивості алгоритму

2. Способи опису алгоритмів

3. Базові алгоритмічні конструкції

4. Приклади побудови алгоритмів

 

Загальні поняття та визначення

l Алгоритм це точний, з однозначним трактуванням опис послідовності дій, які треба виконати над початковими величинами, щоб отримати шуканий результат

 

Властивості алгоритму:

l Детермінованість (визначеність) – однозначність результату обчислювального процесу при заданих початкових даних;

l Дискретність - алгоритм розбивається на певні елементарні операції, кількість яких є скінченою величиною;

l Масовість -алгоритм розв'язування задач певного класу працює для різних початкових величин;

l Результативність - шуканий результат отримується завжди і за скінчену кількість кроків.

 

Форми запису алгоритмів

l Словесний опис послідовності обчислень

l Алгоритмічною мовою (запис здійснюється з дотриманням синтаксичних та семантичних конструкцій певної мови програмування)

l Псевдокодом(дотримуватися щойно згаданих конструкцій бажано, але не обов'язково, головний акцент робиться на сприйнятті записаного людиною)

l Схематичне зображенняце графічне подання усіх його кроків за допомогою відповідних геометричних об'єктів

l Схематичне зображення алгоритму називають блок-схемою

 

Основні графічні символи:

 

Блоки початку-кінця

l передбачають лише написи «початок» на початку алгоритму та «кінець» наприкінці.  
Блоки введення-виведення

l служать для позначення введення вхідних величин та виведення результатів.
   
Операторні блоки (процес)

l служать для виконання операції або групи операцій, завдяки яким змінюється значення, форма подання або розташування даних.  
l Вибір напрямку виконання алгоритму залежно від виконання деяких умов. Всередині блоку записують логічні вирази. Блок має два виходи: «так» (якщо умова виразу виконується) і «ні» (якщо умова виразу не виконується).  
Блок модифікації

l У блоці вказують як змінюється певна змінна  
   
   
Друкування результатів

l Виведення результатів на друк  
   
   
l Вказують на окремо описаний елемент алгоритму  
   
l Лінії потоку – вказують на послідовність зв'язків між символами  
   
l З'єднувач – вказує на зв'язок між розірваними лініями потоку
l Міжсторінковий з'єднувач – вказує на зв'язок між розірваними лініями потоку, які знаходяться на різних сторінках
l Використовують для пояснення елементів алгоритму
   

 

Правила використання графічних символів:

l Дії, визначені на кроці алгоритму, записують у середину відповідного блока

l Кожен блок нумерується

l Блоки з'єднують лініями потоку

l Послідовність виконання операцій вказують стрілкою на лінії потоку

l Напрям зверху до низу і зліва на право вважають основними (стрілку на лінії потоку можна не ставити)

l Стрілка ставиться обов'язково коли напрям є неосновним, або відбувається зміна напряму лінії потоку

Розрив лінії потоку

l Розрив лінії потоку позначають з'єднувачами. У середині з'єднувача вказують номер блоку, що знаходиться на протилежному боці розриву

l Якщо лінію потоку продовжують на іншу сторінку, то використовують міжсторінковий з'єднувач. У середині з'єднувача вказують номер сторінки, а під ним – номер відповідного блоку.

l Гострий кут міжсторінкового з'єднувача вказує на напрям наступної операції

 

Базові алгоритмічні конструкції

l Алгоритмічна конструкція визначає порядок виконання операцій, передбачених алгоритмом

l Базовими алгоритмічними конструкціями є:

Ø лінійна

Ø розгалужена

Ø циклічна

 

l Лінійна алгоритмічна конструкціяце така конструкція, яка передбачає виконання операцій у порядку їх запису

Розгалужена конструкція

l Розгалуженоюназивається така алгоритмічна конструкція, яка передбачає у процесі виконання операцій вибір кількох можливих варіантів продовження роботи залежно від результату перевірки виконання певних умов.

l Розгалужена алгоритмічна конструкція, що складається лише з двох гілок, має назву простої, якщо гілок більш ніж дві - складної.

Циклічна конструкція

l Циклічною називається така алгоритмічна конструкція, яка передбачає виконання декілька разів однієї й тієї ж послідовності дій.

l Керування кількістю повторів циклу здійснюється за допомогою змінної, яка має назву параметра циклу.

l При кожному повторі циклу значення цієї змінної змінюється на величину, яка називається кроком циклу.

l Порядок дій, що виконуються у циклі, називається тілом циклу.

l Цикл припиняється, коли значення параметра циклу досягає певного значення, за якого забезпечується виконання логічної умови припинення циклу.