Джерела артефактів в експериментах із соціальної психології
Агресія
Агресія — дії, спрямовані на те, щоб образити інших.
Незалежні змінні концептуальні:
• стан людини (фрустрація, алкогольне сп'яніння);
• наявність агресивних (загрозливих) чи неагресивних (незагрозливих) ознак в оточенні.
Незалежні змінні операційні:
• маніпулювання температурою кімнати з метою спричинення фізичного дискомфорту;
• фіксований ступінь алкогольного сп'яніння;
• наявність у кімнаті зброї (загрозлива ознака) або спортивного інвентарю (незагрозлива).
Залежна змінна концептуальна: агресія.
Залежні змінні операційні: кількість та інтенсивність актів агресивної поведінки, наприклад електрошоків, які досліджувані спричинюють іншим як помічники експериментатора за умов, зазначених вище.
Альтруїзм
Альтруїзм — дії, спрямовані на надання допомоги іншим.
Незалежні змінні концептуальні:
• кількість спостерігачів;
• інформація про об'єкт допомоги;
• оцінка витрат і користі, пов'язаних з альтруїстичною поведінкою;
• дифузія відповідальності;
• вплив співпереживання на надання допомоги.
Незалежні змінні операційні:
• виникнення ситуації, що потребує втручання досліджуваного і надання допомоги іншій людині, коли досліджуваний перебуває наодинці чи в оточенні інших людей (помічників експериментатора) і займається певною діяльністю;
• наявність чи відсутність додаткової інформації про об'єкт допомоги (пояснення «потерпілого» про необхідність звернутися по допомогу);
• маніпулювання ступенем серйозності допомоги (залежно від витрат часу тощо);
• кількість присутніх у ситуації, коли комусь потрібна допомога;
• наявність (або відсутність) у попередньому досвіді досліджуваних подібних ситуацій (як у «потерпілого»).
Залежна змінна концептуальна: надання допомоги.
Залежні змінні операційні: частота випадків надання допомоги; латентність.
Примітка: Б. Латане і Дж. Родін [94], вивчаючи різні ситуативні та контекстуальні чинники, що впливають на надання допомоги, дійшли такого висновку: людина тим менше схильна надавати допомогу, чим дорожче вона їй обходиться (докладніше про ці експерименти див. [24]).
Когнітивний дисонанс
Когнітивний дисонанс спричинюють розбіжності між видами досвіду або поглядами, які викликають напруження.
Незалежні змінні концептуальні:
• когнітивний дисонанс;
• взаємодія (або очікування взаємодії) з групою, погляди якої і погляди індивіда не збігаються.
Незалежна змінна операційна: одержання слабкої або сильної установки щодо ступеня цікавості групової дискусії (яка потім виявляється зовсім нецікавою).
Залежні змінні концептуальні: зменшення дисонансу, зміни у схильності до ризику.
Залежні змінні операційні: оцінка ступеня цікавості групової дискусії, післятестові зміни у схильності до ризику.
Соціальний вплив
Поведінка або ставлення індивіда змінюються під впливом поведінки інших або прохання (вимог) з їхнього боку, тобто внаслідок соціального впливу.
Незалежні змінні концептуальні:
• наявність або відсутність авторитетної особи;
• групова єдність (в оцінюванні подій);
• протиставлення групового та індивідуального оцінювання подій.
Незалежні змінні операційні:
• маніпулювання дистанцією між досліджуваним та авторитетною особою;
• кількість помічників експериментатора, які навмисно давали неправильні відповіді в умовах експерименту (для створення «групового тиску» на досліджуваного);
• характер оцінювання феноменів, що спостерігались наодинці і після ознайомлення з оцінюванням тих самих феноменів іншими людьми.
Залежні змінні концептуальні: підпорядкування, конформізм.
Залежна змінна операційна: кількість випадків, коли досліджуваний виконував помилкові дії в експерименті під впливом навмисно помилкової діяльності помічників експериментатора.
Соціальна фасилітація
Соціальна фасилітація — це поліпшення якості виконання деяких простих і добре засвоєних операцій.
Незалежна змінна концептуальна: можливість спостерігати за іншою людиною, яка виконувала ту саму діяльність, що пропонувалась досліджуваному.
Незалежна змінна операційна: відстань, на якій перебувала інша людина.
Залежні змінні концептуальні: збудження, якість поведінки.
Залежна змінна операційна: кількість помилок під час виконання діяльності (наприклад, проходження крізь лабіринт).
До таких експериментів належать емпіричні дослідження Д. Мілгрема [99], які викликали запеклу дискусію з приводу етики соціально-психологічного дослідження. Під час цих експериментів здійснювалося приховане спостереження за латентністю акту сечовипускання в міському (вуличному) туалеті за наявності в суміжній кабінці іншої людини.
Джерела артефактів в експериментах із соціальної психології
Індивідуально-типологічні та особистісні фактори
Досліджувані відрізняться особистісними рисами, досвідом, мотивацією поведінки, індивідуально-типологічними ознаками.
Способи контролю додаткових змінних: рандомізація при відборі досліджуваних або здійснення однотипних досліджень у різних місцях або в різний час.
Наприклад, Г. Аллен досліджував у реальних умовах поведінку пасажирів нью-йоркського метрополітену.
Щоб запобігти можливому впливу особистісних факторів на результати експерименту, він створював однакові ситуації у різні дні тижня та різний час.
Перелік ситуацій під час експерименту в метрополітені:
1. До «досліджуваного» — помічника експериментатора звертався по допомогу інший помічник експериментатора у присутності великої кількості спостерігачів.
2. До «досліджуваного» — помічника експериментатора звертався по допомогу інший помічник експериментатора в майже порожньому вагоні метро.
3. Досліджуваний — реальний пасажир міг почути, як один помічник експериментатора давав іншому навмисно неправильну інформацію про маршрут (відсутність прохання про допомогу у присутності великої кількості людей).
4. Така сама ситуація, як і в попередньому випадку, моделювалася також у практично порожньому вагоні.
Основне спостереження: пасажири уникають коментувати неправильну інформацію, якщо до них безпосередньо не звертаються.
Труднощі
Експериментатори в галузі соціальної психології можуть зазнати великих труднощів при вирішенні проблеми забезпечення участі «досліджуваних» в реальних (польових) експериментах.
Ця проблема має два вирішення:
1. Використання «легенди» з метою створення відповідних умов для участі досліджуваних в експерименті. Наприклад, в дослідженні Б. Латане і Дж. Родіна [94] досліджуваних повідомляли про участь в експерименті, пов'язаному з вивченням проблеми маркетингу товарів, а спостерігали їхню альтруїстичну поведінку в умовах інсценованої екстремальної ситуації.