Розвиток свідомості людини
Історія розвитку людини — якісно новий ступінь, який докорінно відрізняється від попереднього шляху біологічного розвитку тварин. Людина від тваринного існування переходить до суспільно-трудової діяльності. В результаті цього переходу виникає нова форма психіки — свідомість людини.
Трудова діяльність і відрізняє людину від тварини. Якщо тварина пасивно пристосовується до навколишнього середовища лише споживаючи те, що дає їй природа, то людина в процесі трудової діяльності активно й умисно впливає на природу змінює її, пристосовує і використовує її для задоволення матеріальних і духовних потреб.
У процесі праці людина змінює і свою фізичну та духовну природу. Праця, за висловом Ф. Енгельса, створила саму людину. З первісних часів у процесі праці вдосконалювались фізичні й психічні) здібності людини, ^ розвивались її мозок та органи чуття, психічні якості, здібності.
Вертикальне положення тіла, що закріпилося у предка, вивільнило їй руки. Рука стала розвиватися як орган трудових дій, як орган пізнання речей за допомогою дотику.
За допомогою знарядь людина немов підсилила свої органи. Продовженням і доповненням витягнутої руки стала палиця, доповненням пальців й долоні стали сокира й лопата та ш.
Працюючи рукою, людина розвивала її. Рука поступово ставала все більше й більше вмілою й вправною. Працюючи за допомогою ока, людина розвивала його —людське око стало досконалим органом. Завдяки тисячолітній трудовій практиці наших предків око людини стало бачити красу природи и людської праці. Розвиваючись, око і рука людини навчилися створювати величезні цінності мистецтва, такі як творіння Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Рєпіна, Сурикова.
Багато тисяч років трудової діяльності так удосконалили наше вухо що воно стало не тільки тонко розрізняти звуки людської мови, а й допомогло людині створити найвидатніші твори музики, такі як шедеври Бетховена, Чайковського та багатьох великих музикантів.
Головними особливостями трудової діяльності людини є: 1) вживання і виготовлення знарядь праці і 2) суспільний, тобто спільний, колективний характер праці.
Процес праці, говорить Ф. Енгельс, починається тільки при виготовленні знарядь. Деякі передумови цього процесу є вже в мавп, які за певних умов можуть використати палицю для того, щоб дістати предмети харчування. Проте у використанні палиці мавпою лише зовнішня схожість з уживанням знарядь праці людиною. Мавпа випадково й епізодично користується палицею, за палицею не закріплюється певна властивість — можливість добування їжі. Саме тому мавпи заздалегідь не виготовляють своїх знарядь и не зберігають їх на майбутнє.
Інше ми бачимо в людини. Вживаючи знаряддя праці, людина усвідомлює й розуміє, які предмети можна добути й виготовити з їх допомогою. Завдяки тому що в людей за знаряддями праці закріплюється виробниче призначення, вони виготовляють їх заздалегідь і зберігають для майбутньої діяльності в колективі.
В усвідомленні й розумінні того, що виготовлення і вживання знарядь праці пов'язане з добуванням і виробництвом предметів праці, полягає корінний перехід від зачатків розумової діяльності тварин до справді людського мислення, до цілеспрямованої, СВІДОМОЇ ЛЮДСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Процес праці складається з окремих трудових операцій, виконання яких часто вимагає від людей колективного співробітництва. Ця колективна праця можлива лише за тієї умови, що кожен з учасників трудового колективу усвідомлює спільну мету праці, передбачає результати праці й узгоджено виконує окремі трудові операції. Отже, в умовах колективної праці діяльність людини набувала свідомого характеру, тобто вона неминуче припускає усвідомлення мети й тих засобів, які на практиці ведуть до розв'язання поставленого завдання.
Таким чином, свідомість є вища форма психіки, що виникла в процесі суспільної трудової діяльності людей при постійному спілкуванні їх між собою за допомогою мови. Свідомість дає людині узагальнене й всебічне знання законів природи та суспільства. Спираючись на знання цих законів, людина перетворює й пристосовує довколишню її діяльність до задоволення своїх потреб. Отже, свідомість є форма відображення, що активно пізнає і перетворює.
Одночасно з розвитком потреб в праці й самих форм праці в процесі колективної трудової взаємодії виникає мова — звукова мова як засіб спілкування між людьми. Мова людини виникла в процесі колективної праці й спільного життя людей із настійної потреби щось сказати одне одному, тобто обмінятися думками, почуттями в процесі трудової діяльності. В тварин немає справжньої мови, членороздільної узагальненої мови. Про «мову» тварин говорять умовно, маючи на увазі, що і тварини спілкуються, передають одне одному певну, примітивну інформацію (за допомогою звуків, запахів, рухів тіла, рухів вусиків
тощо).
Мова, що виникла в праці, в свою чергу відіграла вирішальну роль у дальшому розвитку мозку людини й формуванні її свідомості. Спочатку праця, указує Енгельс, а потім і разом з нею членороздільна мова стали двома найголовнішими стимулами, під впливом яких мозок мавпи поступово перетворився на людський мозок.
Дальше формування людського мозку й людської свідомості відбувалося під впливом умов життя, що історично змінювалися.
Будь-яка праця людини має суспільно-історичний характер,
отже, і свідомість як її продукт є свідомістю суспільно-історичною, тобто зумовленою тими відносинами, які складаються в процесі виробництва. Історія людського суспільства показує, що свідомість, думки, переконання в різні епохи були різні. В епоху первісного комунізму свідомість людей визначалась тими відносинами, що складалися на основі суспільної власності. Потім свідомість людей змінилась під впливом виниклих приватновласницьких взаємин і поділу суспільства на класи. В класовому суспільстві психічні риси, свідомість людей визначаються тим становищем, яке люди займають у суспільному виробництві.
Величезний історичний переворот, здійснений Великою Жовтневою соціалістичною революцією, поклав початок серйозній зміні людської свідомості. Люди, звільнені від поневолюючих їх приватновласницьких відносин, вступили в новий етап духовного розвитку. В нашій країні, що будує комуністичне суспільство, відбувається глибока перебудова свідомості людей, формування їх нового морального обличчя в дусі високої ідейності й відданості комунізму. Ці вимоги до особистості виражені в Моральному кодексі будівника комунізму, записаному в Програмі КПРС.
Слід пам'ятати, що комуністична свідомість радянських людей не може сформуватися сама собою. Процес комуністичного виховання людини відбувається в гострій боротьбі з пережитками старої, буржуазної свідомості. Нова свідомість, нові думки, бажання і прагнення людей формуються в активній боротьбі за нове, комуністичне суспільство, за нове, прекрасне життя. Саме перебудовуючи старі відносини й створюючи нові, людина перебудовує тим самим свою стару природу — створюється нове духовне обличчя людини.
Слід підкреслити величезну роботу Комуністичної партії Радянського Союзу по вихованню радянського народу. В Програмі Комуністичної партії Радянського Союзу підкреслюється: «Партія ставить завдання виховання всього населення в дусі наукового комунізму, добиваючись, щоб трудящі глибоко розуміли хід і перспективи світового розвитку, правильно розбиралися в подіях в середині країни і на міжнародній арені, свідомо будували життя по-комуністичному. В поведінці кожної людини, в діяльності кожного колективу і кожної організації комуністичні ідеї повинні органічно поєднуватися з комуністичними ділами» '.
Запитання для повторення
1. Які форми поведінки тварин ви знаєте? 2. В чому полягає відмінність психіки людини від психіки тварин? 3. Як розвивала-ся_ свідомість людини? 4. Яка роль праці в розвитку психіки й свідомості людини?
ЧАСТИНАМ
ОСОБИСТІСТЬ І ДІЯЛЬНІСТЬ