Розкажіть про Різдво Іісуса Христа та події, пов’язані з ним.
Під час царювання в Юдеї Ірода, який був під владою Риму, римський імператор Август видав наказ зробити в підпорядкованій йому землі іудейській всенародний перепис. Кожен іудей повинен був записатися там, де жили його предки. Йосип і Діва Марія походили з роду Давидового, і тому вирушили з Назарета до Давидового міста Віфлеєму. Прийшовши до Віфлеєму, вони не могли знайти собі місця в будинку чи в готелі, і зупинились за містом, в печері, куди пастухи заганяли худобу в негоду. У цій печері вночі у Пресвятої Діви Марії народилося Немовля - Син Божий, Христос Спаситель світу. Вона сповила Божественного Немовляти і поклала Його в ясла, куди кладуть корм для худоби.
Віфлеємські пастухи перші довідалися про народження Спасителя. У цю ніч вони пасли свої стада в полі. Раптом з'явився перед ними ангел Божий, і світло Господнє осяяло їх. Пастухи злякалися. Ангел же сказав їм: "Не бійтеся! Я сповіщаю вам велику радість, яка буде не тільки для вас, а й для всіх людей: нині народився в місті Давидовому (тобто Вифлеємі) Спаситель, Який є Христос Господь. І ось вам знак: ви знайдете Дитину сповиту, що в яслах лежатиме ".
Як тільки ангел сказав це пастухам, раптом з'явилися з ним безліч інших ангелів. Вони славили Бога і співали: "Слава Богу на висоті, і на землі мир, в людях благовоління". Коли ангели зникли, пастухи почали говорити один одному: "Ходім до Віфлеєму й подивимося, що сталося там, про що сповістив нас Господь". Вони прийшли, поспішаючи, в печеру і побачили там Марію, Йосипа та Дитинку, що в яслах. Вони вклонилися Немовляті й розповіли про те, що бачили і чули від ангелів. Марія ж зберігала в серці Своєму всі слова їх. Після цього, пастухи повернулися до отар своїх, прославляючи й дякуючи Богові за все, що чули й бачили. На восьмий день після народження Спасителя Матір Його з Йосифом, згідно закону, дали Йому ім'я Іісус, яке зазначено було Господом через Ангела.
Ще Йосип і Пресвята Матір Божа з Немовлям Іісусом залишалися у Віфлеємі, як з далекої країни зі сходу (з Персії або Вавилонії) прийшли в Єрусалим волхви. Волхвами або мудрецями називались учені люди. Вони займалися спостереженням і вивченням зірок. У той час люди вірили, що при народженні великої людини з'являється на небі нова зірка. Багато язичників, навчені розсіяними іудеями, знали про пришестя в світ Месії, Який підкорить весь світ. Тому чекали, що коли народиться цей Цар, то на небі з'явиться нова зірка. Волхви ж ці були люди благочестиві, і Господь, по милості Своїй, дав їм таке знамення - на небі з'явилася нова незвичайна зірка. Побачивши цю зірку, волхви одразу зрозуміли, що очікуваний Цар вже народився. Вони зібралися в дорогу і пішли до столиці іудейського царства, Єрусалиму, щоб дізнатися там, де цей Цар народився, і поклонитися Йому. В Єрусалимі волхви стали запитувати: "Де народжений Цар Юдейський? Бо ми бачили зорю Його на сході і прийшли поклонитися Йому". Цар Ірод, почувши це, стривожився: він був чоловік вельми жорстокий і дуже підозрілий. За однією підозрою він наказав стратити своїх власних дітей. А тепер він особливо злякався, боячись, як би у нього не відібрали владу і не передали царський престол новонародженому Царю. І всі жителі Єрусалима захвилювалися, дізнавшись про таку звістку. Ірод зібрав до себе всіх священиків і книжників, тобто людей які вивчали книги священного писання, і запитав їх; "де має Христос народитись?"Вони відповіли: "у Віфлеємі юдейському, бо так написано у пророка Міхея". Тоді Ірод таємно покликав до себе волхвів, вивідав у них час появи зірки, послав їх до Віфлеєму і сказав: "Ідіть і там гарненько все дізнайтеся про Дитятко, і коли знайдете Його, прийдіть і скажіть мені, щоб і я міг піти й поклонитись Йому" . Насправді ж Ірод задумав вбити народженого Царя. Волхви, вислухавши царя Ірода, пішли до Віфлеєму. І знову та сама зірка, яку вони бачили раніше на сході, з'явилася на небі і, рухаючись по небу, йшла перед ними, вказуючи їм шлях. У Віфлеємі зірка зупинилася над тим місцем, де знаходився народжений Немовля Іісус.
У цей час святий старець Йосиф і Пресвята Діва Марія з Немовлям жили в місті, в будинку, куди вони перейшли з печери, бо народ після перепису став розходитися. Волхви увійшли в будинок і побачили Немовля Іісуса з Матір'ю Його. Вони вклонилися Йому до землі і піднесли Йому дари (подарунки) свої: золото, ладан (ладан) і смирну (дорогоцінну, запашну олію). Своїми дарами волхви показали, що народжений Немовля Іісус є, і Цар, і Бог, і людина. Золото вони принесли Йому, як Царю (у вигляді данини, або податі), ладан, як Богу (бо ладан використовується при богослужінні), а смирну, як людині, яка повинна померти (тому що померлих помазували і натирали тоді запашними маслами). Після цього волхви хотіли повернутися до Єрусалиму до Ірода, але отримали від Бога у сні веління не повертатися до Ірода. Тоді вони пішли по іншій дорозі, прямо в свою землю.
Переказ зберіг імена волхвів, які потім стали християнами, це були: Мельхіор, Гаспар і Валтасар. Пам'ять їх св. Церквою святкується у день Різдва Христового. Різдво Господа нашого Іісуса Христа св. Православною Церквою святкується 25-го грудня (7 січня. Н. Ст.). До цього великого свята ми готуємо себе сорокаденним постом, який називається Різдвяним. Переддень Різдва Христового називається сочевник або святвечором, тому що у цей день, за уставом церковним, покладено їсти сочиво, тобто варену крупу з медом, та й то ввечері, з появою першої зірки.