Примірна форма індивідуальної картки клієнта
| № п/п | П.І.П. клієнта | стать | вік | про- фесія | Причина Звернення в консультацію, проблема клієнта (в його інтер притації) | Хто і коли проводив консультування | Заключення психолога консультанта про проблему клієнта | Рекомендації дані клієнту | Виконання клієнтом отриманих рекомендацій | Результат виконання отриманих рекомендацій |
4.Придбання для консультації мінімуму спеціальної, в тому числі психологічної літератури. Ця література, по-перше, потрібне для того, щоб видавати клієнту потрібну літературу для тимчасового користування з метою самоосвіти. Крім того, рекомендується придбати для психологічної консультації деяку кількість найбільш корисних популярних видань в практичній психології, які клієнт мав би можливість тут же, у психологічній консультації отримати за додаткову плату у власне, постійне користування за рекомендацією психолога-консультанта.
Оформлення приміщення консультації відбувається таким чином, щоб клієнт в ньому почував себе комфортно. Бажано, щоб приміщення для психологічної консультації нагадувало щось середнє між офісом і домом (робочим приміщенням, квартирою, житловою кімнатою).
До спеціальних питань підготовки психологічного консультування відносяться наступні:
· Попереднє знайомство психолога-консультанта з клієнтом за даними про нього, які є в регістраційному журналі і в картотеці. Індивідуальна картка на кожного клієнта в перший раз заповняється тоді, коли клієнт звертається у психологічну консультацію і приходить на прийом до конкретного консультанта. Запис в індивідуальній картці робить той психолог-консультант, який проводить консультацію. Він же відповідає за конфіденційність інформації, отриманої від клієнта.
·Підготовка матеріалів і обладнання, яке може знадобитись у ході проведення психологічної консультації.
· Отримання із різноманітних доступних джерел додаткової інформації про клієнта – такої, що може знадобитись під час консультування.
·Розробка плану проведення консультації із врахуванням індивідуальних особливостей клієнта і проблеми, яка його хвилює.
3. Типові помилки, що виникають в процесі консультування
Помилки бувають таких типів:
1. Неправильне заключення психолога-консультанта про суть проблеми клієнта.
Це той випадок, при якому психолог-консультант або не бачить реальної проблеми у клієнта, або приписує клієнту проблему, якої в дійсності її немає.
2. Неправильні рекомендації психолога-консультанта.
Психолог-консультант пропонує такі рекомендації, реалізації яких в дійсності нічого або майже нічого корисного не дасть клієнту.
3. Неправильні дії клієнта по виконанню рекомендацій психолога-консультанта.
Помилки виникають в тому випадку, коли клієнт при практичному розв’язання проблеми допускає неточності і в результаті цього клієнт недосягає потрібного ефекту у розв’язанні своєї проблеми.
Кожний із перерахованих вище типів помилок можна поділити на певні підгрупи.
Помилки першого типу:
1,а – помилки, які здійснюються психологом-консультантом в результаті недостатньо-точної інформації, отриманої ним від клієнта у процесі проведення консультування, особливо на стадії діагностики і сповіді.
Даний тип помилок неможливо ні повністю виключити із практики психологічного консультування ні стопроцентно раніше попередити. Лише потрібно постійно, але нав’язливо нагадувати клієнту про те, що він повинен повідомити психологу-консультанту „правду і тільки правду”, тобто тільки такі дані і факти про себе і про свою проблему, в достовірності яких він абсолютно впевнений.
1, б. Помилки, що допускаються внаслідок неповноти інформації, яку отримує психолог-консультант від клієнта. Це досить часто зустрічається тому, що любий клієнт може щось суттєво забути у своїй сповіді, а психолог-консультант – навіть не запідозрити в тому, що клієнт повідомив йому неповну інформацію про себе і про свою проблему.
Дану помилку в силу мимовільності забування також неможливо повністю виключити із практики психологічного консультування. Але можна час від часу запитувати клієнта про те, чи все він розповів про себе і про свою проблему, чи не забув чого-небудь суттєвого.
1, в. Помилки, що допускаються психологом-консультантом по причині його власної схильності робити передчасні висновки ще до того, як буде зібрана вся необхідна інформація про клієнта і від клієнта.
В такому випадку слід відкласти прийняття свого рішення і продовжувати уважно слухати клієнта.
1, г. Помилки, що допускаються в силу неправильної інтерпретації психологом-консультантом тих фактів, які йому були повідомлені клієнтом.
Основна причина цих помилок – недостатність практичного досвіду проведення консультування у психолога-консультанта, а також його неувага або нерозуміння (іноді – просто забування) того, що йому говорив клієнт під час сповіді. Вироблення психологом-консультантом у себе звички уважно слухати клієнта, не пропускати ні однієї повідомленої ним деталі, – єдиний спосіб попередити виникнення подібної помилки.
Помилки другого типу діляться на такі підгрупи:
2, а. Неправильні рекомендації, дані психологом-консультантом клієнту.
В такому випадку психологу-консультанту рекомендується деякий час попрацювати в умовах супервізорства, а також час від часу запрошувати до співробітництва і працювати разом з психологом-консультантом, перевіряючи по їх заключеннях правильність своїх висновків і рекомендацій.
2, б. Односторонні рекомендації, дані психологом-консультантом клієнту.
Ця помилка може відбутися по одній із наступних причин:
– в силу неповноти інформації, отриманої від клієнта;
– по причині неуваги психолога-консультанта до деталей того, про що йому говорить клієнт;
– внаслідок поспішності психолога-консультанта у висновках відносно проблеми клієнта;
– із-за недостатньої теоретичної підготовки та односторонньої теоретичної орієнтації психолога-консультанта в інтерпретації сповіді клієнта.
Виключити повністю цю помилку із практики психологічного консультування можна тільки в тому випадку, коли своєчасно будуть усунені названі причини.
2, в. В цілому, правильні, але практично повністю або зовсім цілком такі рекомендації, які не можуть бути виконані.
Причина здійснення даної помилки частіше всього полягає в тому, що в цих рекомендаціях психолог-консультант не враховує індивідуальні особливості клієнта або не враховує такі умови його життя, які можуть стати серйозною перешкодою.
А тому перш ніж давати практичні рекомендації клієнту, взнати його як особистість і вияснити умови його життя.
Помилки третього типу можна поділити на такі підгрупи:
3,а. Неправильні дії клієнта, які породжуються його невірним розумінням того, що радить робити психолог-консультант.
Причина даної помилки полягає в тому, що психолог-консультант при рекомендаціях недостатньо враховує індивідуальні особливості клієнта, зокрема загальний рівень його культури та інтелектуального розвитку або не піклується про те, щоб перш ніж попрощатися з клієнтом, переконатися в тому, що клієнт все правильно зрозумів з того, що йому радить психолог-консультант.
Тому необхідно на кожному етапі психологічного консультування перевіряти правильність розуміння клієнтом того, що йому говорить психолог-консультант. Цього можна досягти за рахунок постановки перед клієнтом продуманих і правильно сформульованих питань.
3, б. Неправильні дії клієнта, породжені небажанням поступати саме так, як йому рекомендує консультант.
При цьому слід спостерігати за тим, як клієнт ставиться до рекомендацій. При негативному ставленні запропонувати щось інше, що підходить для клієнта.
3, в. Неправильні дії клієнта, викликані об’єктивної необхідністю вести себе так, як йому радить психолог-консультант, в силу об’єктивних життєвих обставин (зміни умов життя).
Дана помилка може бути усунена, коли консультант поцікавиться умовами життя клієнта, наскільки вони дозволяють виконати отримані рекомендації.