Підвищення рівня професійної підготовленості тренера
Знання та особистісні якості тренера удосконалюються в практичній діяльності, якщо він вміє спостерігати, аналізувати і робити правильні висновки.
Для того щоб цей процес здійснювався ефективно необхідно оволодіти певною системою методів вивчення як об'єкта (юних спортсменів), так і предмета (засобів, методів, форм організації спортивної підготовки і т.д.). Така система отримання знань вимагає розвитку дослідницьких здібностей і оволодіння різними методами.
Теоретичний аналіз та узагальнення досвіду практики. Даний метод передбачає вивчення спеціальної літератури, журнальних статей, матеріалів конференцій (Ашмарин, 1978), тобто тих літературних джерел, в яких висвітлено питання, що представляють інтерес для практичної діяльності.
Тут дотримуються певних правил, які, перш за все, передбачають постановку мети і завдань. Наприклад, якщо необхідно розширити знання про особливості фізичної підготовки юних спортсменів, то в даному випадку це і є метою.
Однак відомо, що в зміст фізичної підготовки входить розвиток фізичних здібностей — сили, швидкості, витривалості та ін. Отже, і завдання слід конкретизувати залежно від розвитку тієї чи іншої здібності.
Вивчені літературні джерела аналізують і на основі аналізу робляться висновки, необхідні для практичної діяльності.
У тренера можуть виникнути питання, можливо і незгода з думкою, викладеною в літературному джерелі. У такому випадку висувається робоча гіпотеза, тобто припущення, яке носить характер ймовірності, але подібна ймовірність повинна володіти логічної обґрунтованістю.
Перевірка гіпотези, як правило, вимагає організації експерименту, тобто запланованого втручання людини в досліджуване явище.
Педагогічний експеримент. У практичній діяльності тренера юних спортсменів можна використовувати два види експериментів — констатуючий і формуючий.
Констатуючий експеримент, як правило, застосовується в тих випадках, коли необхідно перевірити вже наявні знання про той чи інший факт, явище.
Наприклад, у практиці часто застосовуються контрольні вправи для оцінки фізичної підготовленості спортсменів.
Розроблені таблиці оцінки і надають інформацію про рівень розвитку фізичних здібностей. Однак у тренера можуть виникнути сумніви про правильність цих таблиць в його регіоні. У такому разі проводиться тестування всіх учнів за певною програмою і розраховуються основні статистичні значення.
Отримані дані зіставляються з даними таблиць оцінки, проводиться їх аналіз та формулюються відповідні висновки.
Така перевірка гіпотези вимагає відповідних правил проведення досліджень: складання плану, підбір тестів, наявність умов та необхідної кількості випробовуваних, яке відповідало б статистичними нормам.
Формуючий педагогічний експеримент передбачає розробку нового педагогічного положення згідно з висунутої гіпотезою.
У тому випадку, якщо тренер знайшов оригінальне вирішення питання спортивної підготовки (метод розвитку, засоби, форми організації, планування, контроль тощо), то це доводиться з допомогою формуючих педагогічних експериментів, в яких, як правило, застосовуються і інші методи дослідження.
Педагогічне тестування, спостереження, анкетування. У практиці фізичного виховання і спорту велике значення набуває інформація про стан організму і особистісних якостей спортсмена. Для цього використовуються стандартні тести (Л. Волков, 1994, 1998, 2000; Сергієнко, 2000), за допомогою яких проводиться вимірювання рівня розвитку здібностей людини (розумових, фізичних, психічних тощо) . Така процедура називається тестуванням.
Слід зазначити, що в даний час спортивна практика в своєму розпорядженні має достатню кількість тестів, що дозволяють об'єктивно оцінити рівень підготовленості як юних, так і дорослих спортсменів.
Педагогічне спостереження являє собою планомірний аналіз і оцінку організації навчально-тренувального процесу та змагальної діяльності без втручання в цей процес.
Використовуючи метод спостереження, можна отримати термінову інформацію про вплив тренувального або змагального навантаження на організм юного спортсмена, про техніку виконання вправи, реакції спортсмена на зауваження або заохочення та інших сторін особистості спортсмена.
Будь-яке педагогічне спостереження вимагає ретельної розробки плану спостереження, оцінки за спостережуваними подією і явищем і відповідно їх аналізу та висновків.
Анкетування відноситься до методів, які носять назву "опитування". У цю групу методів також входять інтерв'ю і бесіда.
Всі ці методи характеризуються наступним ознакою: тренер, дослідник отримує ту інформацію, яка закладена в словесних повідомленнях. Отже, організація будь-якого опитування має бути спрямована на те, щоб спонукати опитуваного дати повні та правдиві відповіді на поставлені питання.
Будь-який педагогічний експеримент передбачає використання різноманітних методик, які дозволяють отримати інформацію про досліджуваний об'єкт. При вимірюванні різних здібностей спортсмена використовуються динамометрія, хронометрія, гоніометрія, рефлексометрія, теппінгметрія та інші. Найдоступнішим методом для визначення впливу тренувальних навантажень на організм є пульсометрія .
Зі спеціальної літератури можна отримати достатньо інформації про методи вивчення будь-якої системи і організму в цілому, його кількісної та якісної оцінки як в природних умовах, так і в процесі спортивної підготовки.
В даний час більшість різних наук, у тому числі і спортивна педагогіка, розвиваються по шляху все більшого використання точних математичних залежностей.
Таким чином, математична статистика та методи математичного аналізу стають складовою частиною знань сучасного тренера дитячого та юнацького спорту.
Дослідницький теоретичний і експериментальний матеріал є основним змістом курсових і дипломних робіт студентської молоді в процесі навчання у вищих навчальних закладах. Отримана шляхом дослідницької роботи інформація може бути представлена для спортивної практики у формі доповіді на семінарах тренерів, у статтях спеціалізованого журналу, методичних розробках і книгах.
Таким чином, формування педагогічної майстерності тренера дитячого та юнацького спорту вимагає повсякденного вдосконалення здібностей як у практичній, так і дослідницькій діяльності.