ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ ІМЕНІ АКАДЕМІКА В. ЛАЗАРЯНА
Кафедра «Економіка і менеджмент»
______Управління змінами_______
(шифр і назва навчальної дисципліни)
Галузь знань ______0306 «Менеджмент і адміністрування____________
(код і назва напряму підготовки)
спеціальність ____8.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування»______
(код і назва спеціальності)
Лекція 1
Природа, джерела та необхідність проведення змін в галузі залізничного транспорту
Викладач: Професор, доктор економічних наук Бараш Ю. С.
2014 р.
Лекція 1
Природа, джерела та необхідність проведення змін в галузі залізничного транспорту
Мета лекції: Надання системних знань щодо необхідності проведення періодичних змін в діяльності підприємств на прикладі залізничної галузі та визначення ключових напрямків змін, інструментарію управління змінами.
Після вивчення матеріалу лекції слухачі повинні:
· Усвідомити необхідність проведення періодичних змін на залізничному транспорті;
· Мати уявлення про орієнтири запровадження змін;
· Уміти встановлювати специфічні цілі змін.
План лекції:
1. Місце змін в діяльності підприємства.
2. Природа змін.
3. Джерела змін: зовнішні і внутрішні.
4. Типи змін: реакційні зміни і зміни, що плануються.
5. Основні особливості організаційних змін.
Місце змін у діяльності підприємства та їх значення.Поняття і природа змін. Залізничний транспорт займає провідне місце в забезпеченні потреб виробничої сфери та населення України в перевезеннях. Його питома вага в загальному вантажообігу всіх видів транспорту (без врахування трубопровідного) складає 85, 0 %, у загальному пасажирообігу – 56,8 %.
Спад рівня суспільного виробництва в останньому десятиріччі минулого століття викликав значне скорочення обсягів перевезень на залізничному транспорті, що в сукупності з інфляційними процесами значно зменшило його доходи. При цьому потреба в утриманні в належному стані всієї матеріально-технічної бази галузі, збереженні знижених тарифів на соціально необхідні пасажирські перевезення залишилася. Становище ускладнювалося відсутністю реальної фінансової підтримки з боку держави, зокрема не виділялися кошти на придбання пасажирського рухомого складу, не виплачувалися компенсації за перевезення пільгових категорій громадян.
Одночасно в Україні почали формуватися ринкові відносини, до яких залізничний транспорт був не зовсім готовий.
Галузь стала відчувати на собі значний негативний вплив зовнішніх чинників, до яких слід віднести не тільки дії споживачів транспортних послуг та конкурентів, а також стан економіки, соціально-культурні, політичні фактори, науково-технічний прогрес і законодавчу базу.
Подолання кризових явищ в економіці держави, поступове зростання суспільного виробництва, підвищення життєвого рівня населення, здійснення заходів з реструктуризації залізничного транспорту, впровадження Укрзалізницею нових підходів до фінансово-економічної діяльності залізниць, дали можливість починаючи з 2000 року збільшити обсяги перевезень, забезпечити стабільну фінансово-економічну діяльність галузі, за короткий термін погасити борги до бюджетів усіх рівнів та з виплати заробітної плати, розпочати відновлення технічних засобів і одночасно вкладати кошти у виробництво та придбання вітчизняної техніки.
Незважаючи на зростання капітальних вкладень, розміри наявних інвестицій недостатні для задоволення потреб технічного переоснащення залізничного транспорту. На залізницях прогресує тенденція до збільшення фізичного зносу й морального старіння основних фондів. Загальний ступінь їх зносу у 2005 році становив більше 60 %, у тому числі активної частини – 80-90 %.
Джерела змін: зовнішні і внутрішні. Щороку на модернізацію, оновлення та капітальний ремонт основних фондів потрібно близько 4,5 млрд грн, а Укрзалізниця може акумулювати лише близько 20 відсотків вказаної суми. Зростання інвестицій за рахунок внутрішніх джерел об'єктивно вимагає значного підвищення тарифів на перевезення й скорочення витрат. Але обидва ці фактори мають істотні обмеження через низку суб'єктивних чинників (платоспроможність користувачів послуг залізничного транспорту, податкова та бюджетна політика).
Зміни і стабільність. Усе це в умовах жорсткої конкуренції призводить до витіснення українських залізничних перевізників з міжнародних ринків транспортних послуг, знижує якість обслуговування вітчизняних підприємств і населення, створює реальну загрозу економічній безпеці держави.
Залучення недержавних інвестицій в умовах діючої системи господарювання ускладнено неврегульованістю ряду правових та інших питань, недосконалістю організаційної структури залізничного транспорту та необхідністю надання іноземним інвесторам державних гарантій.
Типи змін: реакційні зміни і зміни, що плануються. Зміни на залізничному транспорті бувають двох видів: реакційні та ті, що плануються. Перші виникають як реакція на зміни у деякому секторі зовнішнього середовища, а ті, що плануються, впроваджуються за певним сценарієм на ринку транспортних послуг для проведення суттєвих змін із зміною структури управління певного господарства, або усієї галузі разом. Останній процес відбувається з заміною моделі управління, форми власності та принципів фінансування.
Специфічні цілі змін. Основні особливості організаційних змін. За цих умов структурна реформа на залізничному транспорті України є надзвичайно важливим фактором реалізації стратегічних завдань розвитку галузі, швидке впровадження яких дозволило б:
1. Створити умови для ефективного функціонування й розвитку залізничного транспорту України та його подальшого пристосування до ринкових умов за рахунок:
- приведення структури управління залізничного транспорту у відповідність до законодавства України та її адаптації до ринкових умов;
- створення сприятливих умов для залучення інвестицій на залізничний транспорт з метою оновлення його виробничо-технічної бази;
- збільшення частки залізничного транспорту на ринку транспортних послуг;
- збільшення прибутковості перевезень шляхом удосконалення роботи залізничного транспорту,
2. Залізничному транспорту України інтегрувати до європейської та світової транспортних систем.
Тому найактуальнішою сьогодні є проблема розробки та впровадження економічної стратегії структурної реформи залізничного транспорту України. Успішність структурної реформи напряму пов’язана з підвищенням конкурентоспроможності залізничного транспорту в окремих його господарствах, особливо в пасажирському, яке є збитковим.
У процесі дослідження даної проблеми були використані наукові праці провідних вчених та спеціалістів у галузі реформування залізничного транспорту.
Слід зауважити, що велика частина цих розробок присвячена вивченню окремих аспектів реформування системи управління залізничним транспортом без достатнього економічного обґрунтування оптимальної моделі організаційної структури, організаційно-правової форми суб’єкта господарювання, без використання методів менеджменту та запровадження необхідних антикризових заходів під час здійснення структурної реформи.
Основною метою даного дослідження є підвищення конкурентоспроможності залізничного транспорту України в ринкових умовах за рахунок впровадження економічно обґрунтованої структурної реформи з урахуванням антикризових заходів, які необхідно виконати на перших її етапах.
Питання для самоперевірки та обговорення
1. Яке місце займають змін в діяльності залізничного транспорту?
2. Для чого потрібні зміни в діяльності будь-якого підприємства?
3. Як слід досліджувати природу змін?
4. Як впливають зовнішні і внутрішні зміни на діяльність підприємства?
5. Поясніть сутність реакційних змін і змін, що плануються?
6. Які особливості організаційних змін на залізничному транспорті.