Характеристика законодавства про адміністративну відповідальність
Лекція 3. Окремі особливості інституту адміністративної відповідальності
ПЛАН
Характеристика законодавства про адміністративну відповідальність
Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх
Особливості адміністративної відповідальності осіб
Особливості адміністративної відповідальності військовослужбовців та осіб на яких поширюються дія дисциплінарних статутів
Адміністративна відповідальність іноземців та осіб без громадянства
Особливості адміністративної відповідальності юридичних осіб
Характеристика законодавства про адміністративну відповідальність
Адміністративна відповідальність регулюється багатьма нормативними актами різної юридичної сили, які в сукупності складають законодавство про адміністративні правопорушення. Це законодавство має завданням, відповідно до ст.1 КпАП, охорону суспільного ладу, власності, соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого порядку управління, державного і громадського порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.
В ст. 92 Конституції України передбачено, що діяння, які є адміністративними правопорушеннями, та відповідальність за них визначаються виключно законами України. Систему законодавства про адміністративні правопорушення в наш час складають Кодекс України про адміністративні правопорушення і окремі законодавчі акти. З окремих питань рішення, за порушення яких передбачається адміністративна відповідальність, можуть приймати органи місцевого самоврядування.
Основним нормативним актом, який регулює адміністративну відповідальність, є Кодекс про адміністративні правопорушення. КпАП складається із 5-ти розділів, 33-х глав і біля 450-ти статей.
КпАП має наступну структуру.
Розділ І «Загальні положення» - методологічно найважливіший. У ньому визначаються завдання КпАП, повноваження місцевих рад щодо прийняття рішень, за порушення яких встановлюється адміністративна відповідальність, чинність закону про відповідальність за адміністративні правопорушення та інші визначальні засади адміністративної відповідальності.
Розділ II «Адміністративні правопорушення і адміністративна відповідальність» - найбільш розгорнутий структурний елемент Кодексу, який складається із Загальної та Особливої частин. У Загальній частині містяться поняття адміністративного правопорушення, визначено коло суб'єктів адміністративної відповідальності, обставини, що виключають адміністративну відповідальність, визначені мета та види дисциплінарних стягнень, правила їх накладення. В Особливій частині, що складається з 14 глав, описано діяння, що визнаються адміністративними правопорушеннями, тобто закріплені склади адміністративних проступків. Кожна стаття Особливої частини містить конкретний склад та санкцію за вчинення відповідного діяння.
Розділ III КпАП «Органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення» містить перелік таких органів, їх компетенцію, порядок утворення, а також підвідомчість справ про адміністративні правопорушення.
Завдання, порядок провадження, повноваження учасників провадження у справах про адміністративні правопорушення закріплені у IV розділі КпАП. У ст. 255 цього розділу міститься перелік осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення. У зазначеному розділі визначено порядок здійснення адміністративного розслідування і розгляду справ, оскарження прийнятих постанов.
Останній, V розділ КпАП, «Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень» регламентує провадження щодо виконання кожного з видів стягнень.
Окремі законодавчі акти, які регулюють питання адміністративної відповідальності, повинні включатися до КпАП, що сприяє послідовній кодифікації законодавства про адміністративні правопорушення. Разом з тим норми деяких законодавчих актів, що передбачають адміністративну відповідальність, до КпАП не включено, що не можна визнати нормальним оскільки вже кодифіковане законодавство потребує ніби додаткової кодифікації. Тому потрібно передбачити механізм, який би забезпечував концентрацію всіх норм, які встановлюють адміністративну відповідальність, саме в цьому Кодексі. Інші ж нормативні акти можуть лише встановлювати її певні особливості в тих чи інших сферах, та й то за умови, що ці особливості не можна передбачити в КпАП. До згаданих норм належать приписи Митного кодексу України, який регулює відповідальність за порушення митних правил, законів "Про запобігання корупції", "Про державну службу", "Про ветеринарну медицину", "Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" та деяких інших.
Закріплення за органами місцевого самоврядування повноважень щодо прийняття рішень з адміністративною санкцією обумовлено тим, що на місцях виникає необхідність врегулювання загальнообов’язковими правилами певних відносин, які мають тимчасовий або місцевий характер, із застосуванням до їх порушників заходів адміністративного впливу.